Як чую само чи ся у цих обставинах хочу ся самого себе на щось помножити. А от і дід тупав і прадід до нього. Й незнамо де те яйце а де й куриця.
Чому Ви так вирішили?
Ще раз!
Степінь — питоме слово. Вже скільки на ФБ розбирали. Різні математичні словники цитувати.
В обговоренні слова я дав посилання
Один дурний мовнюк ляпнув, другі підхопили
Пхах це в кого ви таке "гарне" слово підслухали
Хз хто це, натрапляв на це набагато раніше
Ну якщо це архаїчна форма то все одно дивно що те саме слово чомусь для одного значення в іншій формі
Словники на r2u теж неоднозначно
Поки підтримаю і те, і те
Дурня
《Питоме слово》
Нехай своє, та застаріле: https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/390/mode/1up?q=степень.
Застаріле. Тут дехто, як кажуть, викопує слова з могили.
Хай буде степінь як матем. термін. В инших значеннях — ступінь.
《Застаріле. Тут дехто, як кажуть, викопує слова з могили.》
Так ви ж таки й викопали.
《Хай буде степінь як матем. термін. В инших значеннях — ступінь.》
Навіщо ж, як воно застаріле?
Знову за рибу гроші.
Не марнуйте мого часу.
《Знову за рибу гроші.》
Ви не подали ані одного путнього доводу. Самі ваші забаганки. Вони нікчемні з погляду мовознавства.
До чого тут степ? Чому не полінь, чи горінь?
Зі ступом усе логічно, поступово крок за кроком число усе більше й більше стає.
Адже я надав посилання на джерела і обговорення теми на ФБ. Там ще джерела
ЕСУМ: псл. stepenь/stоpenь, пов’язане з stopa «нога (ступня); слід ноги; слід»;
споріднене з лит. stẽpas «апоплексичний удар», лтс. stepis «карапуз», двн. stuofa «ступінь», свн. stuofe «тс.», гол. stoep «ґанок», двн. stapfo «слід ноги», гол. stap «сходинка», англ. step «тс.; крок, слід (ноги)», можливо, також з дінд. sthāpayati «ставить», псл. stati, stojati;
іє. *(s)tep-/(s)top- (*steb-, *stob-) «ступати, топтати»;
Тобто тут все-таки теж від "стопа" — "йти поступово, крок за кроком",
Тоді виходить, що питоме.
Так отож
Передає суть математичної операції - множення числа на себе і не спричиняє плутанини зі "ступенем" і "ступенями".
Питоме слово як і ступінь.
Є в словнику Желехівського.
Засвідчене в Аритметиці Омеляна Дейницького (Львів, 1874).
Також у Систематичному словнику української математичної термінології Миколи Чайковського (Берлін, 1924).
Огієнко теж не говорить про московськість цього слова.
До Чистилища.
Питоме слово як і ступінь.
Є в словнику Желехівського.
Засвідчене в Аритметиці Омеляна Дейницького (Львів, 1874).
Також у Систематичному словнику української математичної термінології Миколи Чайковського (Берлін, 1924).
Огієнко теж не говорить про московськість цього слова.
Тут в коментарях посилання на джерела:
https://www.facebook.com/share/p/MQoJ9kjEBqeYqcDp/?mibextid=oFDknk
r2u.org.ua: ст?п?нь
Коротка форма від "самомноження".
r2u.org.ua: ся ) переМНОЖити саму ж на себе. Частка "множ(ити)" з центральинм [і] через ікавізм (
uk.wikipedia.org: Ікавізм як у слові "нІж" але "нОжик").
Бо показує у скільки разів потрібно змінній СЯ ("себе"
Тобто, новотвір буквально означає — себе множити. Якщо, допустимо, сямніж = 6, отже змінна мусить себе ж сама на себе множити шість разів.
Будемо це впроваджувати.
-
Якийсь покруч