—
Ятка — кіоск, палатка, ба не бутик

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Пала́тка –
1) (шатёр) наме́т, шатро́, таш (-шу), таша́ (-ші́), (базарная) я́тка.

Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору
Балаган – я́тка, -ки.
Палатка –
1) (шатер) наме́т, -ту, шатро́, -ра́;
2) (базарная) я́тка.
Шалаш – курі́нь, -реня́, шала́ш, -ша́, (ярмарочный) я́тка, -ки.

Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору
Я́тка, -ки – палатка, балаган.

Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору
Киоск – будка, ятка; к. книжный – ятка книжкова́.
Палатка –
1) (шатер) – наме́т (-ту), шатро́; п. походная – похідний наме́т;
2) (базарная) – ятка.
Шалаш (ярмарочный) – ятка

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Я́тка, -ки, ж. Базарная или ярмарочная палатка, балаганъ. Нема тіх яток, що продають рідних маток. Ном. № 9360. Ум. Я́точка. Я куплю, я зроблю яточку під тином, торгувать, шинкувать буду чарочками. Шевч. 182

Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
Балага́нъ = 1. я́тка, шо́па. С. З. — Не має тих яток, де продають батьків та маток. н. пр. 2. земля́нка.
Мясно́й = мъясни́й. – М. ла́вка = різни́ця (С. З.), мъясни́ця, я́тка. — Тримаєть ся, як собака коло ятки. н. пр. — М. рядъ, ры́нокъ = різни́цї (С. З.), мъсни́цї. — Піди у різницї та купи мъяса.
Пала́тка = наме́т, накриття́, шате́р, шатро́, аби яка — халабу́да, халабу́дка, на базарі або на ярмарку — я́тка, я́точка. — Під вербою намет стоїть, а в наметї козак лежить. н. п. — Ой напъяли козаченьки великий намет. н. п. — Коториї багатиї під наметом сіли. н. п. — Наглядів білий шатер, а біля шатра коня припъято. н. к. — Не мав тих яток, де продають батьків та маток. н. пр.

Я́ТКА, и, жін.

1. Легка будівля для тимчасового користування (торгівлі, виставки і т. ін.); балаган. Висіли в ятках баранячі туші, з синіми жилами, з білим застиглим салом, з роями мух над ними (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 124); Ходить [Парася] попід ятками й купує подружкам барвисті стрічки, намисто, коралі, цукерки (Юрій Яновський, II, 1954, 180); Проти диктових яток, що гордо називалися павільйонами, височіли гори глечиків і горшків, красувалися нові саморобні скрині, столи (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 398); Споживче товариство відкрило ятку з квасом та цукерками (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 134).

2. Накриття, зроблене з хворосту, очерету, полотна тощо для захисту від сонця, дощу і т. ін.; повітка. — Чи пак і теперечки ставляють козаки в лісах ятки на стовпах з покрівлею й накладають в ятках копиці сіна для серн на годівлю на зиму? — питаю я в свого візника. — Атож! Ставляють (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 284); Рано ж тії півні В ятці заспівали (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 118); — На складі сторож заступає дорогу. Каже, не можна ходити, уже зачинений склад. Та мені, кажу, хотілося тільки довідатися, чи є у вас алебастр? — Ото, каже, під яткою лежить (Петро Панч, В дорозі, 1959, 152); * Образно. Темна південна ніч покриває нас своєю яткою (Юрій Яновський, V, 1959, 118).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 659.

—

—
Дурня

Крам пана? :)

—
Якась Даздраперма

"rich" → "boutique"??