Це набагато краще за "визначення", але сучасні віяння в мовознавстві спонукають шукати або творити іменників без "-ння" там, де вони не позначають дію або подію.
Але вподобав хоча б і для того, щоби проштовхнути це слово замість чогось зовсім хибного.
Багато чому в сучасному мовознавстві не слід слідувати. Надто цій необґрунтованій течії.
Чому "надто цій необґрунтованій течії"? Вони намагаються привести до ладу дієслова та численні прикметники й іменники, утворені від них. Якщо доладно вживати слів, то буде однозначність і великі можливості для передавання часу, тривалости й завершености дій та пов'язаних із ними утямків.
А й загалом цікаво почути, що ще, на Вашу думку, не слід наслідувати.
<А й загалом цікаво почути, що ще, на Вашу думку, не слід наслідувати.>
👍🤭
Це не сучасні віяння, так і було в мові, розумно це використати
Вия́снення — коротке тлумачення, пояснення чогось.
Наголос саме на Я, щоб не плутати із "ви́яснення" — дія за значенням вияснити (робити ясним).
Друс. оурѡкъ "умова. домовленість. призначення. визначення. вказівка. постанова. правило. становлена кількість. плата; оклад. податок; данина. штраф. судові витрати. утримання (матеріальне забезпечення). посада. термін" ← *оу-рѡкъ : оурєчи (уречи́~вречи́) "визначити; призначити", також рус. уречи~вречи "наврочити (*призначити кому що, яку долю). докорити. (←)висловити. дати завдання (*призначити)", урічний~врічний "умовлений. визначений. домовлений. призначений. установлений".
Першоджерело: https://science.lpnu.ua/uk/terminologiya/vsi-vypusky/visnyk-no-402-2000/vyznachennya-chy-oznachennya-yakyy-maye-buty
Наголосу не побачив. Припускаю, що на перший склад. Дієслова --- "виозначувати" й "виозначити" (недоконане й доконане, відповідно). Прикметник --- "виозначений". Наслідок --- "виозначеність".
"ПРО (щось)" + питоме укр. закінчення -ИНА (драбина, скатертина, лохина, веприна...).
Теж ще один варіянт до "стислого визначення ко-/чогось". Наявне у словниках Кримського/Єфремова; Ніковського та Грінченка.
Pœd "Pricladui u inxyax móuvax" e de bœulxe tóucou ôdnesti do móuv de tẽmõ "definitio" e pèredano suoyami slovami, a ne latinscuim. Ose,
gr. ορισμός (← d.-gr. ὅρος "granica, rõbeigyu, medya, véxa, clẽk")
êbhr. הגדרה
(*"vœuryba, gòrôdyba", ג-ד-ר "vœur, plœut, gòrôd, gòroditi, plotiti, verti, voriti")
nzm. bepaling (bepalen "to determine, define ← *to put boundaries/a boundary", paal "a pole [to mark a boundary])
vẽt. определение (предел "medya, granica, rõbeigyu")
alb. përkufizim (kufi "medya, granica")
õgr. meghatározás (határ "medya, rõbeigyu, granica")
xmer. និយមន័យ (និយម ← *"medya, granica; limitation; terminus")
i samo lat. definitio ← finis "cray, coineç, medya, granica, cœun".
U tuix móuvax e tẽmõ "definitio" zuano vyxõdui ôd tẽmui "cray, medya, coineç, cœun, rõbeigyu, véxa, clẽk, vœur, plœut" i t.
"Definitio" ne e prosto 'znac, znacyeinïe' slova, a tòcynui, yasnui medyui (granicui) znacyeinïa slova. E tẽma "denotatio" a e "definitio" — obé slové znacẽty 'tóucouanïe, yasouanïe' znacyeinïa slova, ta móuvoznaustué e meidyu sima tẽmama rœuznica.
Rousske ‹uiznacyeinïe› teacneity scoréixe lat. slovou ‹denotatio› — ‹ui-znac-i-› ; ‹de-not-a-›, ← ‹znac : notus›.
U inxyax móuvax, slova za tẽmõ "definitio", pèredana ne ôd tẽmui "medya, granica, verti, gòroditi" i t., strajdaiõty netòcynœustïõ. Na pr., orab. تعريف e ôd عرف "znati (cyto, coho)", hinod. शब्दार्थ ← *"tóuc/znacyeinïe slova ← céna slova".
Roupivo, razoslœuno ("typologically") e decyto blizoc ròzvitoc znacyeinïa u hinod. परिभाषा ta d.-rous. ‹урокъ› — obé slové znacẽ(ty), iz ocrema, "definitio", i obé rinõty ôd teamui "móuva, récy, recti, móuviti".
r2u.org.ua: означення*
Ви трошки плутаєте.
Визначення це (зразок): "Дефініція — стисле й логічне, із найістотнішими ознаками досліджуваного об'єкта, визначення, що несе, далебі, не завуальовану та очевидну користь суб'єкту навчання.
А ДЕФІНІЦІЯ це: "Дефініція — стисле визначення".
Поняття "дефініція" є складовою "визначення". Дефініція — це завжди "коротко і про головне" (на цьому акцентується увага), а "визначення" це розбавлена "водою" дефініція у пропорціях десь 15% - суть, 85 - все інше.
Я це слово сюди додавав не для того, щоб його прирівняти до більш загального "визначення". Я сподіваюся знайти відповідник. Скарбниця нашої мови величезна і треба з неї черпати якомога більше.
Тоді будемо шукати більш точніший відповідник
Не знаю шодо цього. Точним перекладом англійського "definition" (дефиниція) є "визначення", а дієслова "to define" є "визначати". Точним перекладом у значенні того, як його використовують у мові, а не того, як воно побудоване, чи яке його походження. Українське "визначення", правда, має й додаткове значення (determination, estimation, finding), не схоже з англ. "definition".
‹uiznacyeinïe› e naiblizye do lat. ‹denotatio›; ‹ui-znac-i-ti› : ‹de-not-a-re›; ‹znac› : ‹notus/nota/notum›.
«Поняття "дефініція" є складовою "визначення". Дефініція — це завжди "коротко і про головне" (на цьому акцентується увага), а "визначення" це розбавлена "водою" дефініція у пропорціях десь 15% - суть, 85 - все інше»
Ніт.
Ага, дефініція звучить вишуканіше ніж наше пусте і наповнене водою "визначення".
Значення слова — його широке пояснення.
Визначення слова — ваша дефініція.
Ви- дає ознаку вичерпності. Рубити — вирубити, купити — викупити, йти — вийти, найти — винайти.
_