Дефіні́ція — стисле логічне визначення, яке містить у собі найістотніші ознаки визначуваного поняття. Иншими словами це "дуже коротке і найбільш влучне визначення чогось".
Приклад вживання
В останній дефініції, підсумовуючи свої думки, Франко різко виступає проти ідеалізму, теології в мистецтві, стверджує принцип реалізму в поезії (Літературна Україна, 25.VIII 1967, 2).
Походження
Від лат. definitio.
Приклади в інших мовах
Бол. дефиницията; англ. definition; пол. definicja; рум. definiția; угор. definíció.
Ви трошки плутаєте.
Визначення це (зразок): "Дефініція — стисле й логічне, із найістотнішими ознаками досліджуваного об'єкта, визначення, що несе, далебі, не завуальовану та очевидну користь суб'єкту навчання.
А ДЕФІНІЦІЯ це: "Дефініція — стисле визначення".
Поняття "дефініція" є складовою "визначення". Дефініція — це завжди "коротко і про головне" (на цьому акцентується увага), а "визначення" це розбавлена "водою" дефініція у пропорціях десь 15% - суть, 85 - все інше.
Я це слово сюди додавав не для того, щоб його прирівняти до більш загального "визначення". Я сподіваюся знайти відповідник. Скарбниця нашої мови величезна і треба з неї черпати якомога більше.
Дефіні́ція — стисле логічне визначення, яке містить у собі найістотніші ознаки визначуваного поняття. Иншими словами це "дуже коротке і найбільш влучне визначення чогось".
В останній дефініції, підсумовуючи свої думки, Франко різко виступає проти ідеалізму, теології в мистецтві, стверджує принцип реалізму в поезії (Літературна Україна, 25.VIII 1967, 2).
Від лат. definitio.
Бол. дефиницията; англ. definition; пол. definicja; рум. definiția; угор. definíció.
Перекладаємо слово дефіні́ція
Друс. оурѡкъ "умова. домовленість. призначення. визначення. вказівка. постанова. правило. становлена кількість. плата; оклад. податок; данина. штраф. судові витрати. утримання (матеріальне забезпечення). посада. термін" ← *оу-рѡкъ : оурєчи (уречи́~вречи́) "визначити; призначити", також рус. уречи~вречи "наврочити (*призначити кому що, яку долю). докорити. (←)висловити. дати завдання (*призначити)", урічний~врічний "умовлений. визначений. домовлений. призначений. установлений".
Ви трошки плутаєте.
Визначення це (зразок): "Дефініція — стисле й логічне, із найістотнішими ознаками досліджуваного об'єкта, визначення, що несе, далебі, не завуальовану та очевидну користь суб'єкту навчання.
А ДЕФІНІЦІЯ це: "Дефініція — стисле визначення".
Поняття "дефініція" є складовою "визначення". Дефініція — це завжди "коротко і про головне" (на цьому акцентується увага), а "визначення" це розбавлена "водою" дефініція у пропорціях десь 15% - суть, 85 - все інше.
Я це слово сюди додавав не для того, щоб його прирівняти до більш загального "визначення". Я сподіваюся знайти відповідник. Скарбниця нашої мови величезна і треба з неї черпати якомога більше.
Тоді будемо шукати більш точніший відповідник
Вия́снення — коротке тлумачення, пояснення чогось.
Наголос саме на Я, щоб не плутати із "ви́яснення" — дія за значенням вияснити (робити ясним).
"ПРО (щось)" + питоме укр. закінчення -ИНА (драбина, скатертина, лохина, веприна...).
Теж ще один варіянт до "стислого визначення ко-/чогось". Наявне у словниках Кримського/Єфремова; Ніковського та Грінченка.