Достопримечательность — достопримеча́тельность — место, вещь или объект, заслуживающие особого внимания, знаменитые или замечательные чем-либо, например, являющиеся историческим наследием, художественной ценностью.
Пам'ятка — предмет духовної або матеріальної культури минулого, унікальний об'єкт природи чи цивілізації, який становить наукову, пізнавальну та естетичну цінність.
Приклад вживання
Ратуша - одна з головних пам'яток Львова, яку обов'язково має відвідати кожен заїжджий до міста Лева.
Розділи
Схожі слова
Перекладаємо слово
достопримечательность
дивогляд
10
ДивоґлЄди вживається в Галичині від давна. Нічого нового.
nu, todi vże varto i zberegty ciu Galıćku formu slova: DIVOGLĖD! ;)
31 травня 2019
Мені подобається слово "дивогляд", але галицькі форми у літературній мові не потрібні, галицькі слова - інша справа, але вони, як і інші регіоналізми, мають бути підпасовані під фонетичні норми літературної мови
pereproṡuju!
a ċomu ce Galićkï formy — utyskaty sia majuṫ???
Vyhodyṫ, ṡċo formy tyh terenïv, jakï Movu zberegly — jakiś «nepravylnï», a ti zemlï, de vse zkacapylo sia pogolovno — majuṫ nasadżuvaty svoju «lïteraturnïsṫ», tak??
Vybaċte, ale ce nïṡċo jeńċe, jek ṡovinïzm.
Treba bulo kraṡċe beregty svoju «literaturnïsṫ», bojuvaty za neju ne v lavah Краснай Арміі ta «укрАінскіх франтах», a hoċa b v tij samïj UNA, UVV...
Pereproṡuju, ale naṡi Galićki dïty, poċynajuċy vid 1939 roku POSTİJNO majuṫ otï movnï utysky vid skacaplenogo naddnipränśkogo surżyku, postijnom jim vtovkmaċujuṫ, ṡċo jihnä vymova ċy nagolosy «ne takï» — i u pïdsumko ce vse pryzvelo do togo, ṡċo Galiċėny poċaly svogo curaty sia i vvażėty svoju movu za jakuś «selüċanśku», «ragulśku» — j u pidsumku tupo skacaplüjeṫ sia vse vid 1991-go roku v nas bïdṡe, anïż ce bulo naviṫ v ċasy rozkvitu sovka!!
Godï!!
Naṡa mova — jek hoċemo, tak sí j govorymo!
İ ne treba nam tut nasadżuvaty вєлікаукрАінскоє правільнає праізнашєніє!
Galićki dïty (zresztoju, jek i Volynńki, Bukovinśki, Zakarpatśki) — majuṫ ne menṡe, a może naviṫ i bilṡe pravo besïduvaty tak, jak my vmijemo!! Tak, jak nam ce bulo prytamanno vże skoro jek kilka soteń rokiv!!
До пана Юрка Зеленого. Люблю політично-історичні розважання на сторінці Словотвору. Прагну зауважити, що землі на схід від Збруча ще не поголовно покацапились. А більше того, саме ці землі саме ЗАРАЗ ведуть боротьбу за ЄДНІСТЬ України. Від Сяну до Дону. Дослівно.
Велика, Наддніпрянська Україна, разом з Західною Україною, боролась і завжди виборювала своє право на самоствердження. Холодноярська Республіка тому добрий приклад. Як і тисячі повстань Українців перед Голодомором. І то не були жодні лави совіцької орди.
Не потрібно ділити Україну та звинувачувати одну частину причиною бід іншої. Тих, хто ділить і так вистачає. А сепаратизм (у будь-яких проявах) у нас жорстко карається. І це добре. Україна буде або єдиною або знову перестане існувати. Сама лише Галичина з самою лише латинкою та туризмом у Львові не виживе і не вступить до ЄС/НАТО. Кому буде потрібна наступна Молдова або Македонія?
Тому парєбрік має пролягати десь на Дону, а не на Збручі.
Andrii Andrii
ṡoś oś ce jednannia robyt sia, robyt sia — a nijak ne jde...
Tak, zemlï Podïllä, shidnoji Volynï ta Polïssia ṡċe ne povnïstü zqassabyly sia, ale jakṡo vvażaty kacapśkyj surżyk za «movu» — to darujte...
Jakraz otoj, skażimo tak, «uníonïzm», v jakyj sebe dala vtėgnuty Galíċyna — zakinċyṫ sia tym, ṡċo Movy ne zalyṡet sí nïde!!
Zgadajete moji slova tak roċkiv za 10...
Velyka Ukrajina — ce takyj samyj kacapśkyj mít, zapuṡċenyj ṡċe v 19 storiċċi na terenah Galíċyny, aby rukamy moskvofilïv ta podïbnyh korysnyh idíotïv rozvalüvaty zseredyny todïṡnü Austro-Ugorṡċynu: vse te same, ṡċo zaraz robe Qassabija v Europï v miżpartíjnïj boroṫbï.
Je «MRİJA» — pro jakuś tam jedynu, sylnu kvituċu Ukrajinu vid Sänu po Kavkaz — a je realnisṫ: ċym dalï za Zbruċ ta Dnïster — tym sylnïṡaje kacapśkyj mir, tym zkacaplenïṡi tereny.
Projekt «Velykoji Ukrajiny» dlä samoji Ukrajiny NE spracövuje vże vprodovż ostannïh 100 rokiv. İ vże, pevno, nïkoly ne spracüje, bo jakraz vin vykonuje svoju zadaċu: poṡyrüvaty azíopśki vplyvy na zagalom pro-euvropejśko oríjentovanï Galíċynu, Bukovínu, nu i naviṫ Volyń ta Zakarpattä.
Galíċany povely sia na cej rozvodnäk — u pïdsumku otrymaly sovok ta zkacaplennä vid 1939 roku: żodnogo poṡyrennia ukrajinizacïi na 6-mu rocï vijny ne sposterígajeṫ sia.
Taras Vozniak duże ċitko napysav, ċomu nema jedynogo Ukrajinśkogo narodu! Bo nema SPİLNOJİ gromady, jaka b vidstojuvala ta vyborüvaly SPİLNÏ Ż CİNNOSTÏ!!
Naddnipränṡċyna borola sia. Ale jii systemna boroṫba zakinċyla sia, po sutï, v 1922 rocï. İ cü boroṫbu vona prograla: nema żodnyh oznak pro protyleżne. Navpaky: vidsotok, jakyj nabrav Zėlä na ostannïh vyborah krasnomovno pro vse svidċyṫ.
Pro separatízm mene ṡċe pidlitkom KĠBisty läkaly naprykincï 1980-h rokiv. Tomu możete mene na cï ponty ne braty: prohodyly vże.
Ale ċomuś teper vvażajeṫ sia, ṡċo to bula «boroṫba za nezależnisṫ Neńky».
Zi sliv «сепаратизм (у будь-яких проявах) у нас жорстко карається» — ṡċyro posmijav sia. Oce prosto baċu, jak zavys karalnyj meċ nad Medvedċukom, Firtaṡem, Ahmėtovym, Avakovym, Viłkulamy.... ;))
Te, ṡċo imperśke myslennä nazyvaje «separatízmom» — z jeńċogo boku nazyvajeṫ sia «nezależnyctvom».
Oś, vże naviṫ na naṡa Galíćka vymova «sobornykam» ne podobajeṫ sia! Ċym ṡċe my majemo postupyty sia otomu skacaplenomu насєлєнію??
İ do reċi: Pivnïċna Makedonija jakraz duże operatyvneńko zajde v NATO. Tak samo, jak ce bula zrobyla Ċornogorija.
Мені цікаво, чи можливо вигадати кращий відповідник, ніж пам'ятка? Тобто з пам'яткою все гаразд, але воно чомусь завжди асоціювалося у мене з викопними рештками
r2u.org.ua: рупати
ДивоґлЄди вживається в Галичині від давна. Нічого нового.
nu, todi vże varto i zberegty ciu Galıćku formu slova: DIVOGLĖD! ;)
Мені подобається слово "дивогляд", але галицькі форми у літературній мові не потрібні, галицькі слова - інша справа, але вони, як і інші регіоналізми, мають бути підпасовані під фонетичні норми літературної мови
Козаки, єднаймося!
pereproṡuju!
a ċomu ce Galićkï formy — utyskaty sia majuṫ???
Vyhodyṫ, ṡċo formy tyh terenïv, jakï Movu zberegly — jakiś «nepravylnï», a ti zemlï, de vse zkacapylo sia pogolovno — majuṫ nasadżuvaty svoju «lïteraturnïsṫ», tak??
Vybaċte, ale ce nïṡċo jeńċe, jek ṡovinïzm.
Treba bulo kraṡċe beregty svoju «literaturnïsṫ», bojuvaty za neju ne v lavah Краснай Арміі ta «укрАінскіх франтах», a hoċa b v tij samïj UNA, UVV...
Pereproṡuju, ale naṡi Galićki dïty, poċynajuċy vid 1939 roku POSTİJNO majuṫ otï movnï utysky vid skacaplenogo naddnipränśkogo surżyku, postijnom jim vtovkmaċujuṫ, ṡċo jihnä vymova ċy nagolosy «ne takï» — i u pïdsumko ce vse pryzvelo do togo, ṡċo Galiċėny poċaly svogo curaty sia i vvażėty svoju movu za jakuś «selüċanśku», «ragulśku» — j u pidsumku tupo skacaplüjeṫ sia vse vid 1991-go roku v nas bïdṡe, anïż ce bulo naviṫ v ċasy rozkvitu sovka!!
Godï!!
Naṡa mova — jek hoċemo, tak sí j govorymo!
İ ne treba nam tut nasadżuvaty вєлікаукрАінскоє правільнає праізнашєніє!
Galićki dïty (zresztoju, jek i Volynńki, Bukovinśki, Zakarpatśki) — majuṫ ne menṡe, a może naviṫ i bilṡe pravo besïduvaty tak, jak my vmijemo!! Tak, jak nam ce bulo prytamanno vże skoro jek kilka soteń rokiv!!
A sovok i jogo «pravila» — за парєбрік.
До пана Юрка Зеленого. Люблю політично-історичні розважання на сторінці Словотвору. Прагну зауважити, що землі на схід від Збруча ще не поголовно покацапились. А більше того, саме ці землі саме ЗАРАЗ ведуть боротьбу за ЄДНІСТЬ України. Від Сяну до Дону. Дослівно.
Велика, Наддніпрянська Україна, разом з Західною Україною, боролась і завжди виборювала своє право на самоствердження. Холодноярська Республіка тому добрий приклад. Як і тисячі повстань Українців перед Голодомором. І то не були жодні лави совіцької орди.
Не потрібно ділити Україну та звинувачувати одну частину причиною бід іншої. Тих, хто ділить і так вистачає. А сепаратизм (у будь-яких проявах) у нас жорстко карається. І це добре. Україна буде або єдиною або знову перестане існувати. Сама лише Галичина з самою лише латинкою та туризмом у Львові не виживе і не вступить до ЄС/НАТО. Кому буде потрібна наступна Молдова або Македонія?
Тому парєбрік має пролягати десь на Дону, а не на Збручі.
До речі, незабаром виходить цікаве кіно, яке розповідатиме про боротьбу Великої України: https://www.youtube.com/watch?v=I5OXPHsG9Zk
Andrii Andrii
ṡoś oś ce jednannia robyt sia, robyt sia — a nijak ne jde...
Tak, zemlï Podïllä, shidnoji Volynï ta Polïssia ṡċe ne povnïstü zqassabyly sia, ale jakṡo vvażaty kacapśkyj surżyk za «movu» — to darujte...
Jakraz otoj, skażimo tak, «uníonïzm», v jakyj sebe dala vtėgnuty Galíċyna — zakinċyṫ sia tym, ṡċo Movy ne zalyṡet sí nïde!!
Zgadajete moji slova tak roċkiv za 10...
Velyka Ukrajina — ce takyj samyj kacapśkyj mít, zapuṡċenyj ṡċe v 19 storiċċi na terenah Galíċyny, aby rukamy moskvofilïv ta podïbnyh korysnyh idíotïv rozvalüvaty zseredyny todïṡnü Austro-Ugorṡċynu: vse te same, ṡċo zaraz robe Qassabija v Europï v miżpartíjnïj boroṫbï.
Je «MRİJA» — pro jakuś tam jedynu, sylnu kvituċu Ukrajinu vid Sänu po Kavkaz — a je realnisṫ: ċym dalï za Zbruċ ta Dnïster — tym sylnïṡaje kacapśkyj mir, tym zkacaplenïṡi tereny.
Projekt «Velykoji Ukrajiny» dlä samoji Ukrajiny NE spracövuje vże vprodovż ostannïh 100 rokiv. İ vże, pevno, nïkoly ne spracüje, bo jakraz vin vykonuje svoju zadaċu: poṡyrüvaty azíopśki vplyvy na zagalom pro-euvropejśko oríjentovanï Galíċynu, Bukovínu, nu i naviṫ Volyń ta Zakarpattä.
Galíċany povely sia na cej rozvodnäk — u pïdsumku otrymaly sovok ta zkacaplennä vid 1939 roku: żodnogo poṡyrennia ukrajinizacïi na 6-mu rocï vijny ne sposterígajeṫ sia.
Taras Vozniak duże ċitko napysav, ċomu nema jedynogo Ukrajinśkogo narodu! Bo nema SPİLNOJİ gromady, jaka b vidstojuvala ta vyborüvaly SPİLNÏ Ż CİNNOSTÏ!!
Naddnipränṡċyna borola sia. Ale jii systemna boroṫba zakinċyla sia, po sutï, v 1922 rocï. İ cü boroṫbu vona prograla: nema żodnyh oznak pro protyleżne. Navpaky: vidsotok, jakyj nabrav Zėlä na ostannïh vyborah krasnomovno pro vse svidċyṫ.
Pro separatízm mene ṡċe pidlitkom KĠBisty läkaly naprykincï 1980-h rokiv. Tomu możete mene na cï ponty ne braty: prohodyly vże.
Ale ċomuś teper vvażajeṫ sia, ṡċo to bula «boroṫba za nezależnisṫ Neńky».
Zi sliv «сепаратизм (у будь-яких проявах) у нас жорстко карається» — ṡċyro posmijav sia. Oce prosto baċu, jak zavys karalnyj meċ nad Medvedċukom, Firtaṡem, Ahmėtovym, Avakovym, Viłkulamy.... ;))
Te, ṡċo imperśke myslennä nazyvaje «separatízmom» — z jeńċogo boku nazyvajeṫ sia «nezależnyctvom».
Oś, vże naviṫ na naṡa Galíćka vymova «sobornykam» ne podobajeṫ sia! Ċym ṡċe my majemo postupyty sia otomu skacaplenomu насєлєнію??
İ do reċi: Pivnïċna Makedonija jakraz duże operatyvneńko zajde v NATO. Tak samo, jak ce bula zrobyla Ċornogorija.
Jurko Zełenyj, амінь.
Andrii Andrii, навєкї! :)))