to ṡċo, jek slovo Galícke — to vże jikeś prokażene, ċy jak?
a jakże «shid i zahid — razom» i taki jeńċi «sobornycki» ḣasla?

Koly Galícku movu zlyvaly z Naddniprėńskow v Harkiwskim pravopísi v 1927 roci pid provodom kommunistiw, to ṡoś osoblyvo nikt ne protestuvaw!

A teperka, baċ, vże ji Galícke — to «ṫhu-ṫhu-ṫhu» vidrazu!

Ajá, bula by wsim «Vilna Ukrajiny», jekby ji ne phala Galíċėna ṡe jek vid kincia 1980-h... :-/

Від корене *uab- є дієслово й у вятській мові – <вабить>, є й у давньоруських памятках дієслово <вабити>.

Це анічогісінько не доводить щодо становища слів із цим коренем у новочасній українській мові.

"Принада". "Розмаїття" - теж західноукраїнське слово, на одміну од слів "усякість" і "різноманітність".

Олексо, Ви не подумали, що добродій може бути з західної Вкраїни?

І що з того?

З того йде безглуздість згадок про західновкраїнськість даних слів.

Поясніть, чому вони безглузді, будь ласка.

Що дасть людині з заходу знання про те, що слово західновкраїнське? Ви же не просто так це пишете.

Людина з будь-якої частини України має знать, що наша взірцева пішла з південно-східних говірок. Цього вчать у школі. Я й нагадую про це на випадок, що людина цього чомусь не знає чи забула. Тож я одкидаю геть Ваші слова про безглуздість мого нагадування. Люди, що приходять на словотвір, повинні знать найголовніше про українську мову, а не буть подібні до автомонтера, що береться робить хірургічну операцію з обценьками й молотком у руці.

А я кажу про те, що вкраїнцям заходу не слід цуратися своїх слів.

Мені й на думку не спадає вимагать од західних українців, щоб вони цурались своїх слів. Вони можуть вільно їх уживать, розмовляючи своєю говіркою. Одначе ми ськаємо тут слів для зразцевої мови всіх українців. Не годиться плутать говірок із зразцевою мовою. Кожній свій час і місце.

говірки - це джерела наповнення літературної мови.

Ваша примітка сама по собі нічого не варта. Я можу навести силу прикладів, коли слово меншості завзято пхають до загального вжитку, а зрештою витискають ним слово більшості, користуючи з того, що городяни колишньої підросійської України часто змосковщені, то їм можна наговорити сім мішків гречаної вовни про справжню мову, про начебто суржик і про репресовані слова. Це не наповнення мови, а підміна мовних явищ більшості мовними явищами завзятої меншості.

Даю.

Вам важить тільки внормованість, без історії того внормування?

Точно)