Атракція — у сучасній туристичній галузі використовується як симбіоз понять "місце", "краєвид", "пам'ятка культури/архітектури/історії" та принагідна "діяльність", якою турист може займатися у цьому місці.
Приклад вживання
"Бюджет міста мають наповнювати не фестивалі, а пов'язані з ними фести та атракції"; "створення нових туристичних атракцій як один з напрямків програми стратегії розвитку туризму в регіоні".
Людина з будь-якої частини України має знать, що наша взірцева пішла з південно-східних говірок. Цього вчать у школі. Я й нагадую про це на випадок, що людина цього чомусь не знає чи забула. Тож я одкидаю геть Ваші слова про безглуздість мого нагадування. Люди, що приходять на словотвір, повинні знать найголовніше про українську мову, а не буть подібні до автомонтера, що береться робить хірургічну операцію з обценьками й молотком у руці.
Мені й на думку не спадає вимагать од західних українців, щоб вони цурались своїх слів. Вони можуть вільно їх уживать, розмовляючи своєю говіркою. Одначе ми ськаємо тут слів для зразцевої мови всіх українців. Не годиться плутать говірок із зразцевою мовою. Кожній свій час і місце.
Ваша примітка сама по собі нічого не варта. Я можу навести силу прикладів, коли слово меншості завзято пхають до загального вжитку, а зрештою витискають ним слово більшості, користуючи з того, що городяни колишньої підросійської України часто змосковщені, то їм можна наговорити сім мішків гречаної вовни про справжню мову, про начебто суржик і про репресовані слова. Це не наповнення мови, а підміна мовних явищ більшості мовними явищами завзятої меншості.
так, приваба навіть більш "термінологічно" звучить. Дукую п. Тадеуше та п.Олексію. Термін потрібний для конкретного документа: стратегії розвитку туризму. Тішить, що відразу буде введений в обіг один з варіантів.
Атракція — у сучасній туристичній галузі використовується як симбіоз понять "місце", "краєвид", "пам'ятка культури/архітектури/історії" та принагідна "діяльність", якою турист може займатися у цьому місці.
"Бюджет міста мають наповнювати не фестивалі, а пов'язані з ними фести та атракції"; "створення нових туристичних атракцій як один з напрямків програми стратегії розвитку туризму в регіоні".
лат. attractus — малювати, тягнути
Перекладаємо слово атракція
як кажуть в коментарях — більш термінологічно. можна ще коротше — «зваба» або й «ваба»
Це галицьке слово. У Наддніпрянщині та більшій частині України вживають "надити", "принада".
to ṡċo, jek slovo Galícke — to vże jikeś prokażene, ċy jak?
a jakże «shid i zahid — razom» i taki jeńċi «sobornycki» ḣasla?
Koly Galícku movu zlyvaly z Naddniprėńskow v Harkiwskim pravopísi v 1927 roci pid provodom kommunistiw, to ṡoś osoblyvo nikt ne protestuvaw!
A teperka, baċ, vże ji Galícke — to «ṫhu-ṫhu-ṫhu» vidrazu!
Ajá, bula by wsim «Vilna Ukrajiny», jekby ji ne phala Galíċėna ṡe jek vid kincia 1980-h... :-/
Від корене *uab- є дієслово й у вятській мові – <вабить>, є й у давньоруських памятках дієслово <вабити>.
Це анічогісінько не доводить щодо становища слів із цим коренем у новочасній українській мові.
Не бачу сенсу.
туристична атракція – туристична принада
просто атракція – просто принада
звáба; нáда; привáба; принáда.
Західноукраїнське.
З нового словника мовного розмаїття: "А як кажуть у Вас?"
"Принада". "Розмаїття" - теж західноукраїнське слово, на одміну од слів "усякість" і "різноманітність".
Олексо, Ви не подумали, що добродій може бути з західної Вкраїни?
І що з того?
З того йде безглуздість згадок про західновкраїнськість даних слів.
Поясніть, чому вони безглузді, будь ласка.
Що дасть людині з заходу знання про те, що слово західновкраїнське? Ви же не просто так це пишете.
Людина з будь-якої частини України має знать, що наша взірцева пішла з південно-східних говірок. Цього вчать у школі. Я й нагадую про це на випадок, що людина цього чомусь не знає чи забула. Тож я одкидаю геть Ваші слова про безглуздість мого нагадування. Люди, що приходять на словотвір, повинні знать найголовніше про українську мову, а не буть подібні до автомонтера, що береться робить хірургічну операцію з обценьками й молотком у руці.
А я кажу про те, що вкраїнцям заходу не слід цуратися своїх слів.
Мені й на думку не спадає вимагать од західних українців, щоб вони цурались своїх слів. Вони можуть вільно їх уживать, розмовляючи своєю говіркою. Одначе ми ськаємо тут слів для зразцевої мови всіх українців. Не годиться плутать говірок із зразцевою мовою. Кожній свій час і місце.
говірки - це джерела наповнення літературної мови.
Ваша примітка сама по собі нічого не варта. Я можу навести силу прикладів, коли слово меншості завзято пхають до загального вжитку, а зрештою витискають ним слово більшості, користуючи з того, що городяни колишньої підросійської України часто змосковщені, то їм можна наговорити сім мішків гречаної вовни про справжню мову, про начебто суржик і про репресовані слова. Це не наповнення мови, а підміна мовних явищ більшості мовними явищами завзятої меншості.
+
P. Meilnice,
cœmou ne daste sfwy golos?
Даю.
Друзі, у новому словнику унормовані слова та вислови, а також діалекти з усіх куточків України. Так, я зі Львова!
Вам важить тільки внормованість, без історії того внормування?
мандрівна привабка
а приваба?
Може бути й приваба, як на мене
так, приваба навіть більш "термінологічно" звучить. Дукую п. Тадеуше та п.Олексію. Термін потрібний для конкретного документа: стратегії розвитку туризму. Тішить, що відразу буде введений в обіг один з варіантів.
не відбиває усіх смислів, зазначених вище
Ні, не годиться.
Та сама принада тільки без передчепу.
+
До річи, na- e ouge peredcep. :)
Точно)
Дякую, але знов не вібдиває усіх смислів: туристи ще й залучаються до діяльності, не тільки споглядають.
Ру́пити – цікавити.
goroh.pp.ua: рупити
До́бриво – матеріял для удобрення, па́ливо – матеріял для паління, пря́диво – матеріял для прядіння, тоді ру́пиво – матеріял для зацікавлення.
Ру́пити – цікавити.
goroh.pp.ua: рупити
Кінець «-иво» означає знадобу: покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло лічи́ло, ра́ло, креса́ло, тобто рупи́ло – те, що зацікавлює.