Епілепсія — хронічна нервова хвороба, яка характеризується приступами розладів свідомості, що в типових випадках супроводжуються загальними корчами; падуча хвороба.

Іноді вигукуючи щось незрозуміле й стогнучи, він бився в епілепсії.

← лат. epilēpsia ← дгр. ἐπιληψία, від ἐπιλαμβάνω "захоплюю", з ἐπί- "на-, за-, по-" + λαμβάνω "хвачу, хоплю".

вірм. ընկնավորություն від ընկնել "пасти (паде)" (рівни ще рус. падуча [хвороба] чи нім. Fallsucht ← Fall "пад" + Sucht "хвороба", ляд. padaczka, сбхв. padavica).

• медицина
• освіта і наука
• загальне

• риніт (насморк)
• язва
• сибірська язва (антракс)
• трахея
• грижа
• конвульсія (корчі)
• сіалоаденіт
• грип