Друс. стєпень "gradus": "На къжьдо стєпєни ..." = "per gradus singulos ...".
Ні, степінь теж виявилось питомим.
Галицьке, а в більшості говірок застаріле.
Каролино, воно питоме, але його вже вживають як мат. термін, хай він ним і залишається. Тут його ліпити не треба, до речі, як і ступінь
У градусах міряють не тільки тепло. А корінь "рис-" прийшов з німецької через польську.
"риска" це на сьогодні питомо українське слово з українським характером. До того ж "тепло" можна варіювати.
Українському вуху риска набагато українськіша за градус. До того ж "тепло" можна варіювати.
що вказує на рівень, позиція висоти низини.
Чи,
інших змінних даних
Українській мові більш притаманне слово "ступінь" з "і" в закритому складі.
Твари [ступень~ступінь] суть узаємні фонетичні варіанти того самого; в складі ненаголошенім є [е] часте. Хоча правда, за основний слід було би дати таки з "і". Між иншим й у таких словах ги олень є первісно [і].
Рівень. на цьому рівні - відповідно
,
з точки зору фізики та космології, усе що вище "абсолютного нуля" –
оберт, як поступова злічена кількість намотки - коли - сягає наступної межі, патвори, щабелю, рівня, плюсового значення/знижуваного `знчння`
В Україні це слово здавна вживається: мірка проса, мірка довжини (зняти мірку), поміряти температуру (теплостан) тощо. На тепломірі (градус…
Давньоруською "стєпень" означає "градус", лишив самий корінь для зручности – "п'ять градусів вище нуля" щоб можна було сказати "п'ять степі…
Від праслов'янського *krokъ.
Етимологічно вірна форма, яку на жаль заступив собою полонізм "крок".
https://en.wiktionary.org/wiki/krok
Моти…
для загалнього втямку. Наприклад, "кутовий мірень", "мірень Шопер-Ріґлера" (технологія целюлозно-паперового виробництва)
Так можна й будь-яке перейняте слово охрестити в питомо українське. Тоді тут узагалі бальше нема чого робити. До того ж нагадаю ще раз, що в градусах міряють не тільки тепло.
Кути теж мають ступінь
До чого це Ви кажете?
Ви кажете про те, що в градусах вимірюють не тільки тепло. Так, тому слово ступінь підходить для всіх значень слова градус.
Згода.
щабель
,
поділка, що вказує на рівень, позиція висоти низини.
Чи,
інших змінних даних
скільки градусів - ступенів; - ?
який ступінь - (головне чітко промовляти, щоб не сказати "який с[ь] тупінь") - ?
<головне чітко промовляти, щоб не сказати "який с[ь] тупінь">
🙄
Цікаво, що з точки зору фізики та космології, усе що вище "абсолютного нуля" – -273,15 °C (градуса за Цельсієм) – Є ТЕПЛОМ.
хоча людське тіло й наші чуття відчутно посперечались би з цим..
але на цьому все.
Знову дурня!
Вліпити якесь загальне слово з купою значень і гадати, що це збагачення мови, а не навпаки 🤦♂️🤦♂️🤦♂️
Наведіть, будь ласка, хоч один приклад, куди це слово можна поставити замість "градусу", крім такого: "Ступінь/градус безумства сягнув нового рівня".
<Наведіть, будь ласка, хоч один...>
"25 stõpenyœu za Celsiemy"
"80 stõpenyœu za Fahrenheitomy"
"12 stõpenyœu alcoholou"
"odin stõpeiny xirotui"
"drouguy stõpeiny na acadimïé"
Усюди.
Таки "градусА".
щодо географійних (і геометрійних?) градусів справді може бути придатним, бо справді наче кроки виходять. А от у температурі --- не можу поки що прийняти цього, моя свідомість протестує.
Є ще, щоправда, терміни на зразок "градусів Шопер-Ріглера" (якими позначають дрібність помолу целюлозного волокна). На такі "градуси" я найперше взяв би слово "ступінь", а тоді вже думав про все інше.
《А от у температурі --- не можу поки що прийняти цього, моя свідомість протестує.》
Я вже й не знаю, чому. Температура підіймається чи опускається, неначе сходинками на сходах. Ступає ступінь на кожній сходинці.
А таки «ступінь/ступень» уживали. У Багряного бачу: «Було щонайменше 35 ступнів спеки»
Так вже робили)
Градус — ступінь
Степінь — ступінь
Фаза — ступінь
Розряд — ступінь
Бал — ступінь
Стадія — ступінь
Крок — ступінь
Етап — ступінь
Рейтинг — ступінь
Перетворюймо українську мову на циганську. Щоб українці переходили на богатий вєлікій русскій язик 🤦♂️
Фаза — ступінь
Розряд — ступінь
Бал — ступінь
Стадія — ступінь
Крок — ступінь
Етап — ступінь
Рейтинг — ступінь
То суть хибні переклади.