У градусах міряють не тільки тепло. А корінь "рис-" прийшов з німецької через польську.
"риска" це на сьогодні питомо українське слово з українським характером. До того ж "тепло" можна варіювати.
Українському вуху риска набагато українськіша за градус. До того ж "тепло" можна варіювати.
Друс. стєпень "gradus": "На къжьдо стєпєни ..." = "per gradus singulos ...".
В Україні це слово здавна вживається: мірка проса, мірка довжини (зняти мірку), поміряти температуру (теплостан) тощо. На тепломірі (градуснику) теплостан є 36 і шість мірочок.
Прямокутний трикутник має 90 мірочок в найбільшому куті. В горілці – 40 мірочок п'янцю (алкоголю).
По-моєму, це – найвідповідніший, тому й найкращий український відповідник. '
Українській мові більш притаманне слово "ступінь" з "і" в закритому складі.
Твари [ступень~ступінь] суть узаємні фонетичні варіанти того самого; в складі ненаголошенім є [е] часте. Хоча правда, за основний слід було би дати таки з "і". Між иншим й у таких словах ги олень є первісно [і].
Давньоруською "стєпень" означає "градус", лишив самий корінь для зручности – "п'ять градусів вище нуля" щоб можна було сказати "п'ять степів вище нуля".
Від праслов'янського *krokъ.
Етимологічно вірна форма, яку на жаль заступив собою полонізм "крок".
https://en.wiktionary.org/wiki/krok
Мотивація така, що "градус" в руській мові уже називали словами від кореня, який означав "ступінь".
Для математичних градусів, що є частиною кута.
Вариво – структурна частина того, що варять.
Місиво – структурна частина суміші.
Паливо – структурна частина горіння.
Прядиво – структурна частина прядіння.
Тоді кутиво – частина кута.
Так можна й будь-яке перейняте слово охрестити в питомо українське. Тоді тут узагалі бальше нема чого робити. До того ж нагадаю ще раз, що в градусах міряють не тільки тепло.
Кути теж мають ступінь
До чого це Ви кажете?
Ви кажете про те, що в градусах вимірюють не тільки тепло. Так, тому слово ступінь підходить для всіх значень слова градус.
Згода.
r2u.org.ua: ст?п?нь