В Україні це слово здавна вживається: мірка проса, мірка довжини (зняти мірку), поміряти температуру (теплостан) тощо. На тепломірі (градуснику) теплостан є 36 і шість мірочок.
Прямокутний трикутник має 90 мірочок в найбільшому куті. В горілці – 40 мірочок п'янцю (алкоголю).
По-моєму, це – найвідповідніший, тому й найкращий український відповідник. '
Твари [ступень~ступінь] суть узаємні фонетичні варіанти того самого; в складі ненаголошенім є [е] часте. Хоча правда, за основний слід було би дати таки з "і". Між иншим й у таких словах ги олень є первісно [і].
Давньоруською "стєпень" означає "градус", лишив самий корінь для зручности – "п'ять градусів вище нуля" щоб можна було сказати "п'ять степів вище нуля".
Від праслов'янського *krokъ.
Етимологічно вірна форма, яку на жаль заступив собою полонізм "крок".
https://en.wiktionary.org/wiki/krok Мотивація така, що "градус" в руській мові уже називали словами від кореня, який означав "ступінь".
Вариво – структурна частина того, що варять.
Місиво – структурна частина суміші.
Паливо – структурна частина горіння.
Прядиво – структурна частина прядіння.
Тоді кутиво – частина кута.
Припустімо, Ви не хочете читати літератури й продовжуєте додавати абищо, але скажіть, Ви справді інтуїтивно не відчуваєте різниці між "вариво", "місиво", "паливо" і "частина кута"?
Мені не подобається, що до купи напхали геть усе - градуси геометричні, градуси температури, градуси густини. Якщо маєте кращі ідеї — давайте, не цурайтеся.
Вам може не подобатися, але перше бисте могли подумати, чому в инших мовах відповідні до тями "градус" слова чи й саме латинське gradus у всіх тих різних контекстіх є те саме. Не дарма ж, віді.
Усі Ваші приклади суть від дієслів: вариво ← варити, місиво ← місити, паливо ← палити, прядиво ← прясти, також куриво ← курити, меливо ← меле, молоти, видиво ← видіти, січиво ← сікти, добриво ← добрити, лазиво ← лазити. Дієслова +кѫтити (від кѫтъ) руська мова не знає.
Так можна й будь-яке перейняте слово охрестити в питомо українське. Тоді тут узагалі бальше нема чого робити. До того ж нагадаю ще раз, що в градусах міряють не тільки тепло.
Градус — градус — одиниця міри при вимірюванні температури, густини, міцності розчинів, і ін.
Градус — умовна одиниця вмісту алкоголю в деяких напоях.
від лат. gradus — крок, щабель, ступінь
Перекладаємо слово градус
У градусах міряють не тільки тепло. А корінь "рис-" прийшов з німецької через польську.
"риска" це на сьогодні питомо українське слово з українським характером. До того ж "тепло" можна варіювати.
Українському вуху риска набагато українськіша за градус. До того ж "тепло" можна варіювати.
Друс. стєпень "gradus": "На къжьдо стєпєни ..." = "per gradus singulos ...".
Українською – ступінь. Це в росіян степень.
r2u.org.ua: ст?п?нь
Желехівський ІІ, 918: сте́пень 1) "Stufe", "Grad", 2) "Potenz (in der Mathematik)".
В Україні це слово здавна вживається: мірка проса, мірка довжини (зняти мірку), поміряти температуру (теплостан) тощо. На тепломірі (градуснику) теплостан є 36 і шість мірочок.
Прямокутний трикутник має 90 мірочок в найбільшому куті. В горілці – 40 мірочок п'янцю (алкоголю).
По-моєму, це – найвідповідніший, тому й найкращий український відповідник. '
Українській мові більш притаманне слово "ступінь" з "і" в закритому складі.
Твари [ступень~ступінь] суть узаємні фонетичні варіанти того самого; в складі ненаголошенім є [е] часте. Хоча правда, за основний слід було би дати таки з "і". Між иншим й у таких словах ги олень є первісно [і].
+
У градусах міряють не тільки тепло, а звукосполука "сл" наприкінці складу важка з погляду української вимови.
Oleksa Rusyn, +.
Давньоруською "стєпень" означає "градус", лишив самий корінь для зручности – "п'ять градусів вище нуля" щоб можна було сказати "п'ять степів вище нуля".
Від праслов'янського *krokъ.
Етимологічно вірна форма, яку на жаль заступив собою полонізм "крок".
https://en.wiktionary.org/wiki/krok
Мотивація така, що "градус" в руській мові уже називали словами від кореня, який означав "ступінь".
Для математичних градусів, що є частиною кута.
Вариво – структурна частина того, що варять.
Місиво – структурна частина суміші.
Паливо – структурна частина горіння.
Прядиво – структурна частина прядіння.
Тоді кутиво – частина кута.
Припустімо, Ви не хочете читати літератури й продовжуєте додавати абищо, але скажіть, Ви справді інтуїтивно не відчуваєте різниці між "вариво", "місиво", "паливо" і "частина кута"?
Мені не подобається, що до купи напхали геть усе - градуси геометричні, градуси температури, градуси густини. Якщо маєте кращі ідеї — давайте, не цурайтеся.
Вам може не подобатися, але перше бисте могли подумати, чому в инших мовах відповідні до тями "градус" слова чи й саме латинське gradus у всіх тих різних контекстіх є те саме. Не дарма ж, віді.
Усі Ваші приклади суть від дієслів: вариво ← варити, місиво ← місити, паливо ← палити, прядиво ← прясти, також куриво ← курити, меливо ← меле, молоти, видиво ← видіти, січиво ← сікти, добриво ← добрити, лазиво ← лазити. Дієслова +кѫтити (від кѫтъ) руська мова не знає.
Так можна й будь-яке перейняте слово охрестити в питомо українське. Тоді тут узагалі бальше нема чого робити. До того ж нагадаю ще раз, що в градусах міряють не тільки тепло.