Друс. стєпень "gradus": "На къжьдо стєпєни ..." = "per gradus singulos ...".
Ні, степінь теж виявилось питомим.
Галицьке, а в більшості говірок застаріле.
Каролино, воно питоме, але його вже вживають як мат. термін, хай він ним і залишається. Тут його ліпити не треба, до речі, як і ступінь
У градусах міряють не тільки тепло. А корінь "рис-" прийшов з німецької через польську.
"риска" це на сьогодні питомо українське слово з українським характером. До того ж "тепло" можна варіювати.
Українському вуху риска набагато українськіша за градус. До того ж "тепло" можна варіювати.
що вказує на рівень, позиція висоти низини.
Чи,
інших змінних даних
Рівень. на цьому рівні - відповідно
,
з точки зору фізики та космології, усе що вище "абсолютного нуля" –
-273,15 °C (градуса за Цельсієм) – Є ТЕПЛОМ.
хоча людське тіло й наші чуття відчутно посперечались би з цим..
але на цьому все.
оберт, як поступова злічена кількість намотки - коли - сягає наступної межі, патвори, щабелю, рівня, плюсового значення/знижуваного `знчння`
Українській мові більш притаманне слово "ступінь" з "і" в закритому складі.
Твари [ступень~ступінь] суть узаємні фонетичні варіанти того самого; в складі ненаголошенім є [е] часте. Хоча правда, за основний слід було би дати таки з "і". Між иншим й у таких словах ги олень є первісно [і].
В Україні це слово здавна вживається: мірка проса, мірка довжини (зняти мірку), поміряти температуру (теплостан) тощо. На тепломірі (градуснику) теплостан є 36 і шість мірочок.
Прямокутний трикутник має 90 мірочок в найбільшому куті. В горілці – 40 мірочок п'янцю (алкоголю).
По-моєму, це – найвідповідніший, тому й найкращий український відповідник. '
Давньоруською "стєпень" означає "градус", лишив самий корінь для зручности – "п'ять градусів вище нуля" щоб можна було сказати "п'ять степів вище нуля".
Для математичних градусів, що є частиною кута.
Вариво – структурна частина того, що варять.
Місиво – структурна частина суміші.
Паливо – структурна частина горіння.
Прядиво – структурна частина прядіння.
Тоді кутиво – частина кута.
Від праслов'янського *krokъ.
Етимологічно вірна форма, яку на жаль заступив собою полонізм "крок".
https://en.wiktionary.org/wiki/krok
Мотивація така, що "градус" в руській мові уже називали словами від кореня, який означав "ступінь".
для загалнього втямку. Наприклад, "кутовий мірень", "мірень Шопер-Ріґлера" (технологія целюлозно-паперового виробництва)
Так можна й будь-яке перейняте слово охрестити в питомо українське. Тоді тут узагалі бальше нема чого робити. До того ж нагадаю ще раз, що в градусах міряють не тільки тепло.
Кути теж мають ступінь
До чого це Ви кажете?
Ви кажете про те, що в градусах вимірюють не тільки тепло. Так, тому слово ступінь підходить для всіх значень слова градус.
Згода.
щабель
,
поділка, що вказує на рівень, позиція висоти низини.
Чи,
інших змінних даних
r2u.org.ua: ст?п?нь
шлунок
скільки градусів - ступенів; - ?
який ступінь - (головне чітко промовляти, щоб не сказати "який с[ь] тупінь") - ?
<головне чітко промовляти, щоб не сказати "який с[ь] тупінь">
🙄
Цікаво, що з точки зору фізики та космології, усе що вище "абсолютного нуля" – -273,15 °C (градуса за Цельсієм) – Є ТЕПЛОМ.
хоча людське тіло й наші чуття відчутно посперечались би з цим..
але на цьому все.
Знову дурня!
Вліпити якесь загальне слово з купою значень і гадати, що це збагачення мови, а не навпаки 🤦♂️🤦♂️🤦♂️
Наведіть, будь ласка, хоч один приклад, куди це слово можна поставити замість "градусу", крім такого: "Ступінь/градус безумства сягнув нового рівня".
<Наведіть, будь ласка, хоч один...>
"25 stõpenyœu za Celsiemy"
"80 stõpenyœu za Fahrenheitomy"
"12 stõpenyœu alcoholou"
"odin stõpeiny xirotui"
"drouguy stõpeiny na acadimïé"
Усюди.
Таки "градусА".
щодо географійних (і геометрійних?) градусів справді може бути придатним, бо справді наче кроки виходять. А от у температурі --- не можу поки що прийняти цього, моя свідомість протестує.
Є ще, щоправда, терміни на зразок "градусів Шопер-Ріглера" (якими позначають дрібність помолу целюлозного волокна). На такі "градуси" я найперше взяв би слово "ступінь", а тоді вже думав про все інше.
《А от у температурі --- не можу поки що прийняти цього, моя свідомість протестує.》
Я вже й не знаю, чому. Температура підіймається чи опускається, неначе сходинками на сходах. Ступає ступінь на кожній сходинці.
Що з того? Ступінь і так багатозначне слово. Навіщо сюди ліпити ще одне значення? Цього робити точно ніхто не буде.
Просто тут сидять у своїх затишних бульбашках, гадають, що насправді така дійсність. А воно не так, геть не так. Достатньо хоча б свої пропозиції викласти в будь-якиій мовній спільноті на ФБ, почуєте про себе багато цікавого 🤭
Так вже робили)