Іронія — художній троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення.

Іронію, як і будь-яке складне і давнє явище мовного вираження людини, можна розглядати на багатьох рівнях, включно з тим, який зводить її іронічно-невхопний зміст до якогось одного з її значень (найчастіше до значення не поняття іронії, а до слова «іронія»), які часто можна «приписати» до якогось історичного періоду.

дав.-гр. είρωνεία — лукавство, глузування, прихований гумор.

• загальне

• буфонада