Лабіринт — дуже складне, заплутане розташування приміщень, переходів, доріг, алей. Первісно — споруда, що, нібито, складалася з кількох тисяч кімнат, залів і коридорів. Уперше про один з них повідомив давньогрецький історик Геродот (бл. 484—431 або 425 рр. до н. е.). У другій книжці свого знаменитого твору «Історія», він описав відвіданий ним велетенський Фаюмський лабіринт і розповів про історію його побудови.

У сучасній мові «лабіринт» також означає не тільки споруду, з якої важко знайти вихід, а й заплутані стосунки, ситуації, думки тощо.

грец. Λαβύρινθος, що є запозиченням з лідійскої мови, де це слово означає «сокира» (маються на увазі царські регалії).

Пол. labirynt
Словац. bludisko
Словен. labirint