"По горах пустельних гавкали чаколки (*мавпи), вили вовки в нічній пітьмі, ревіли ведмеді, реготалися гієни".
(Іван Липа. Гомін по діброві 1912 р.).
Звідки І. Липа узяв це слово допоки невідомо, може хтось знайде його походження і джерело.
Від давньоруського "опица", що від праслов'янського *оръ, з властивою українській мові протезою (
uk.wikipedia.org: Протеза), пор. з иншими слов'янськими мовами:
Старопольськ.: орiса
Чеськ.: opice
Серб.: о̏пица, opica
Верхньолуж.: wорiса
Сокач, сокальня, опица — пхаєте старомосковщину під виглядом давньоруської мови? Ну-ну
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/opica
Не знаю, інтернет пише інше
East Slavic:
Russian: о́пица (ópica)
South Slavic:
Old Church Slavonic: опица (opica)
Serbo-Croatian:
Cyrillic script: опица
Latin script: òpica
Slovene: ọ̑pica (tonal orthography)
West Slavic:
Old Czech: opicě
Czech: opice
Moravian (Mistřice): opíca
Polabian: opó
Old Polish: opica
Slovak: opica
Sorbian:
Upper Sorbian: wopica
Від давньоруського "опица", що від праслов'янського *оръ, з властивою українській мові протезою (
uk.wikipedia.org: Протеза), пор. з иншими слов'янськими мовами:
Старопольськ.: орiса
Чеськ.: opice
Серб.: о̏пица, opica
Верхньолуж.: wорiса
—
Старомосковщина
Фасмер:
о́пица «обезьяна», только русск.-цслав. опица (Григ. Наз., Ио. Экзарх и др.), сербохорв. ȍпица, словен. ȏрiса, чеш. орiсе, др.-польск. орiса (ХV в.), в.-луж. wорiса, полаб. оро́ Заимств. в форме *оръ из д.-в.-н. affo «обезьяна», др.-исл. арi, откуда *орiса но аналогии волк : волчица и под.; см. Шварц, AfslPh 41, 125; Уленбек, AfslPh 15, 489; Стендер-Петерсен 359 и сл.; Кипарский 251 и сл. Несостоятельны сомнения в герм. происхождении у Торпа (14). Праслав. древность тоже невероятна, как и заимствование русск. слова из др.-сканд.
@Ярослав Мудров
Шо таке "Старомосковщина"?
Нині москвинською буде обезьяна, раніше було опица
Нехай, але до чого тут московська, коли слово праслов'янське? І давньоруській відоме (з матер'ялів до словника Срезнівського): https://imgur.com/a/fqxfYjC
Яке до біса праслов'янське, якщо воно германське
<Яке до біса праслов'янське, якщо воно германське>
Znacity oge iz pragermanscui bé prixylo ouge u prasloveanscõ, a ouge iz prasloveanscui ide u poxœudnui sloveanscui móuvui, tomou e sloveansco, a ne germansco.
Хз, пишу *opice etymology* і пише: Inherited from Proto-Slavic *opica, from Proto-Germanic *apô.
Ta œd mea "-" za pisymo, bo:
u slové ‹opiça› e nagòlôs védé na pervxyeimy iscladé, to
1) u niyacé zuõcové otocyeinïe e /ˈo-/ pèrêddéu e, he pravilo, ne pitim bœulxyosti govorœu, na pr. ‹ozero› e /ˈozɛro/, /ˈose͡inʲ/ (xotya zuõcovo e tô: [ˈʷɔ-, ˈʷɒ-, ˈʷɔ͡ɒ̯-]) ;
2) pèrêddéu bui boul po gòlôsné, ta tô mogeity bouti e ino [w-], a i [ɦ-] ci [ˀ], abo i aphereza.
Я не знаю чи це до мене чи ні, але якщо до мене, то я мертві мови не знаю й не розумію
<Я не знаю чи це до мене чи ні, але якщо до мене, то я мертві мови не знаю й не розумію>
Ne Vam, tô pisau eimy tomou cto dau tuar ‹вопиця›. A Ui, coli ne ròzouméite, to i pacye ne Vam.