Непокійник чи непокійний. Той, що після смерти не знайшов покою

Мрець, який не вмер.

Мертвожити повстали з могил, гонимі своєю жагою до людської крові.

Ті, що після смерті не вмерли.

Нежитець, -тця, чол. — той, хто уже не належить до світу живих, та залишається існувати серед них, живий мрець.

Нежитчиня, і, жін. — те саме, що і нежитець жін. роду, утворене сполученням суфіксу -ин-(я) з основою на -ець.

Нежитці, ів, мн. — те саме, що і нежитець у множині.

Нежитиця, і, жін. — узагальюче поняття, сукупність усіх живих мерців, нежитців.