Від прикметника нарочен, нарічний, від друс. нарочьнъ, що в матеріалах до словника давньоруської мови І. Срізнівського є перекладено грецькою як επίσημος, що значить »formal; official«, дослівно ≈ »назначений, призначений«, від επι- »по, після, за« та σημ- »знак«; друс. нарочьнъ є від нарєчи »назвати, призначити, становити, домовити« та нарокъ »призначення, умова, задача«.

Оффициально – урядо́во, з у́ряду, офіці́йно.
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) r2u.org.ua: урядово

лат. officiosus − послужливий