Від прикметника нарочен, нарічний, від друс. нарочьнъ, що в матеріалах до словника давньоруської мови І. Срізнівського є перекладено грецькою як επίσημος, що значить »formal; official«, дослівно ≈ »назначений, призначений«, від επι- »по, після, за« та σημ- »знак«; друс. нарочьнъ є від нарєчи »назвати, призначити, становити, домовити« та нарокъ »призначення, умова, задача«.