Ви просто не тямите в словотворі 🤷‍♂️🤭

На відміну від Вас із ганьбою з "абревіацією", тямлю. Будь ласка, черговий безглуздий закид, жодного доказу на свою користь, жодного прикладу такого словотвору (передбачувано), тільки невігластво й зневага

Неправильний, неможливий словотвір. У словотворі не тямите Ви. Дієслово "жити" не має Й у жодному роді/часі/числі/способі, отже, Й тут бут не може

Ви просто не тямите в словотворі. Анічогісінько

А Вꙑ тямıтє, д. Мѫдровє?

Ви навіть не тямите написати українською, д. Kolomoucenke

"Ви навіть не тямите написати українською"

Мıнѣ то пıсıєтє, кı комꙋ?

Так. Ви навіть не тямите читати?

"... д. Kolomoucenke"

Нꙋ кєомꙋ гє? Хꙑба нє ꙋкраııньскоıѫ пıсıѫ? Та нє о тѡмь пꙑтав. То тямıтє в словотворѣ?

Я Вас не розумію. Пишіть нормальною українською мовою.

Пıсıѫ нормальноıѫ ꙋкраııньскоıѫ, кı нє тямıтє прокıтатı нєоıѫ?

"Ви просто не тямите в словотворі. Анічогісінько"
Вітаю, Ви вже наполовину впали на найнижчий рівень розмови -- приниження, зневага, звинувачення.

Ви звідкись взяли Й від "жити", що не має його в жодному числі/часі/роді.
Ви сплутали ВИЗНАЧЕННЯ, СУТЯМОК, і ПЕРЕКЛАД слова.
Ви напосілися на мене через цілком природне "щось Є чимось".
Ви дорікали через цілком правильне "не зрозуміти ЩОСЬ".
Ви висунули "мерхлівці", що ЖОДНИМ чином не стосується суті слова.
Ви вважаєте, що "коловертень" і вивернуте дерево -- ВЛАСТИВІСТЬ.
Ви вважаєте, що просто взяти основу одного слова й притулити ОБРУБОК СУФІКСА іншого -- "абревіація".
Ви так і не спромоглися дати своїми словами визначення слову "органічний" і відповісти на найпростіше запитання про ці речовини, давали неправильні тлумачення зі словників, отже, не зрозуміли, що це таке, але якимось дивом вважаєте, що знаєте, який переклад найкращий для втямка, суть якого не розумієте.

А коли Вам вказали на помилку вже кілька людей, що не може там бути Й, оскільки його немає в ЖОДНІЙ словоформі літмови, Ви без жодних доказів звинувачуєте в нерозумінні всіх, хто вакзує на помилковість Вашого перекладу.
І досі когось у чомусь звинувачуєте.

Ви бігаєте скрізь за моїми перекладами, натомість майже ніколи не відповідаєте під своїми. Ви просто тупо нехтуєте питаннями, вдаєте, що нічого не бачите.
Коли відповідаєте, пишете якусь херню на взір суфікса j.
Коли вам щось відповідаєш, перекручуєте чужі слова.
Не гайте мого часу. Розберіться зі своїми неможливими романотворами.
Чого Ви до мене дої...сь? Ви непритомні?

Не знаю, якою пісієте, але пишете не українською

"цілком природне "щось Є чимось""

Довєдѣтє огє є оно "ќѣлъкъмь прıродьноє" дльа ꙋкраııньскоııꙑ.

"Не знаю, якою пісієте, але пишете не українською"

🤦‍♂️
Вıдıѫ так ı нє покєꙋıѫ ѡдповѣдı... Нꙋ, хаıı – тъкдѣ ı нє'ма о кєѡмь мъввıтı.

""цілком природне "щось Є чимось""

Довєдѣтє огє є оно "ќѣлъкъмь прıродьноє" дльа ꙋкраııньскоııꙑ."

Добродій Єлисій уже відповідав на це запитання, не пам'ятаю, щоправда, де. Зараз пошукаю, і ще знайду

Так, одповѣдав (слово бачити), ı пıсав: «Rousscoiõ e isprauno e "bouti cyto/cto" a ne "bouti cimy/cuimy"».

Ні.
"1) póuna ci panœuna œdsõtnœsty "buiti" ne e isprauna u rousscœy móuvé, ba, za xuibanïa e volyeno coristati is "buiti";"

Ішлося про те, що нібито вживання цього Є -- невластиве

Шия, шийний — від шити
Жия, жийний — від жити

Тобто цілком можливий, правильний, притаманний, питомий словотвір.

Це не живний, житний, житецький чи живорідний, від яких виходить дурня, бо ці означення вже мають інші тями/суть

Ярославе, почитайте Караванського. Вам буде корисно.

"Ішлося про те, що нібито вживання цього Є -- невластиве"

У тій розмові таке казали лише Ви, і добродій Поруш заперечив ту Вашу хибну гадку наведеною Вами антитезою. А до того він писав, що «руською є справно "бути що/хто", а не "бути чим/ким"». Щоправда, писав і про справність ужитку "бути чим/ким", але лише в певному контексті. Вам же стане хоча би прочитати й зрозуміти його перше речення, де він, повторю, казав Вам, що "є" + орудний відмінок є НЕправильно. І Ярослав Вам пише про несправність конструкції "щось є ЧИМОСЬ", а не про несправність ужитку дієслова "бути". І я се потверджую. Чи доси не зрозуміли, про що йдеться?

@Ярослав Мудров

Шити — шию,
Жити — жию?
Таки не тямите ничого в словотворі.

Тоді за вашою логікою
Бити — бию/бію?

От можете не викаблучуючись писати нормальною зрозумілою мовою

"Тоді за вашою логікою
Бити — бию/бію?"

До чого є тут моя логіка? Я Вас питаю:
Шити — шию,
Жити — жию?
Ви даєте в приклад слова "шия", "шийний" начебто від "шити" (певні, що від "шити"?) та коли й так, то дієслово шити має основу "ши-й-" при зміні за особою та числом у теперішнім часі (goroh.pp.ua: шити), тому утворити "шия" й "шийний" од нього можливо, а "жити" при такій же зміні має основу "жи-в-" (goroh.pp.ua: жити), тому утворити від нього "жия" й "жийний" із "й" ("йа" → "я") є неможливо.

"От можете не викаблучуючись писати нормальною зрозумілою мовою"

Знову відхиляєтесь од предмету розмови...

Та невже? Це ваші відсебеньки
Корінь жи-. Наросток можливий:
-т, -й, -в, -л
Так само як у ши-, би-, ри-, тощо

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Могти́ся, -жеться, гл. безл. Мочься. Не так жий, як хочеться, а так, як можеться. Чуб. І. 251.
Поцти́вий, -а, -е = Почтивий. Жиймо як поцтиві люде. Гол. І. 346

"Це ваші відсебеньки"

Які ще "відсебеньки"? Де?

"Корінь жи-. Наросток можливий:
-т, -й, -в"

А "-л-" неможливий?

"Так само як у ши-, би-, ри-, тощо"

Ні, не так само. Шити – шиЮ, шиЄм(о), шиЄш, шиЄте, шиЄ(ть), шиЮ(ть). Жити – жиВу, жиВем(о), жиВеш, жиВете, жиВе(ть), жиВу(ть). Гадав, буде Вам і того достатньо, аби зрозуміти, що утворити +"жийний" од "жити" неможливо, та Ви все стоїте на своїх вигадках. А "бити" ("бıтı"?) до того ж має основу "бьı-" у теперішнім часі пишучи моїм справнішим правописом, тобто "б'ю", "б'єм(о)", "б'єш" тощо.

Адже я додав -л до вашого коментаря

Дурня якась.
До чого тут бы-?
Якщо маємо бі — друс. бити а не быти 🤦‍♂️
Учіть мову. Не гайте мого часу

"Адже я додав -л до вашого коментаря"

До мого коментаря? 😳 Либонь, додали до свого коментаря, а не мого.

"До чого тут бы-?"

Ви мене питаєте? Не знаю. А Ви знаєте? Бо начебто ж не мовилося про ніяке "бы-". Відки'го взяли – гадки не маю.

"Якщо маємо бі — друс. бити а не быти"

Яке ще "бі"? "Бѣ", чи що? То то є від "бꙑтı/бꙋтı" (="бꙑти/бꙋти"), а не "бıтı" (="бити").

Так, маємо давньоруське/давньовкраїнське "бити/бıтı/біті", а основа його в теперішнім часі є "бьı-" і в давній українській, і в сьогочасній. На приклад, "бьıѫ" = "б'ю", що неясно?

"Учіть мову. Не гайте мого часу"

То би мав сказати Вам я...

"Та невже? Це ваші відсебеньки
Корінь жи-. Наросток можливий:
-т, -й, -в, -л
Так само як у ши-, би-, ри-, тощо"

Будь ласка. Це написали Ви, не розуміючи значнихх відмінностей узорів словотворення "рити", шити" й "жити".
Ваші слова: "Корінь жи-. Наросток можливий:
-т, -й, -в, -л"

Що в перекладі означає: "існують такі ось суфікси, який хочу, такий і тулю, незалежно від узору словотвору"

Я здогадувався, що Ви рано чи пізно за краєчок вуха притягнете ці діалектні форми. Саме тому я давно пишу: в ЛІТЕРАТУРНІЙ мові слово "жити", на відміну від "бити", "лити", "мити", "шити" не має Й у ЖОДНІЙ словоформі, відповідно, суфікс Й тут НЕМОЖЛИВИЙ

⟨ЛІТЕРАТУРНІЙ мові⟩

Що Ви тут тоді забули? Тут руйнують літературну мову, а не плекають.

У літературній мові немає слова живуглецевий 🤷‍♀️

⟨ЛІТЕРАТУРНІЙ мові⟩

Що Ви тут тоді забули? Тут руйнують літературну мову, а не плекають.

Творимо здебільшого на основі літературних відмін і звуцтва. Оскільки "життя" й похідні -- наші питомі слова, що поширені саме в літературних відмінах, немає жодної підстави творити від значно менш поширених говіркових

Так в літмові і вашої ширби нема, але чомусь у вас можлива.
Я вже мовчу про вивсоти, довсоти, розувсоти та інші покручі, що ви понадодавали 🤦‍♂️

Ви розбираєтесь в мові, як гуманітарій в вищій математиці

⟨немає жодної підстави творити від значно менш поширених говіркових⟩

Щоб не громоздити додаткових значень на корінь, коли цього можна уникнути, наприклад 🤷‍♀️

Романе, прочитайте, будь ласка, мій останній коментар про "є чим/ким" (коли ще не прочитали), поки пан Мудров не вилучив се слово (переклад).

"Так в літмові і вашої ширби нема, але чомусь у вас можлива."
Я казав, і добродій Єлисій підтвердив: устрій цілком відповідає нашому словотворенню. Пор. "косьба", "молотьба", "сівба" тощо

"Романе, прочитайте, будь ласка, мій останній коментар про "є чим/ким" (коли ще не прочитали), поки пан Мудров не вилучив се слово (переклад)."
Що саме?

"⟨немає жодної підстави творити від значно менш поширених говіркових⟩

Щоб не громоздити додаткових значень на корінь, коли цього можна уникнути, наприклад 🤷‍♀️"
Пані Кароліно, я написав "Оскільки "життя" й похідні -- наші питомі слова, що поширені саме в літературних відмінах, немає жодної підстави творити від значно менш поширених говіркових". Я казав про відміни, а не про корені

Щодо цілком можливої "ширби": ідеться про устрій слова й засоби словотворення. Якщо до кореня дієслова додати, наприклад, -ба, то вийде віддієслівний іменник, що й позначатиме цю дію. Ви галасували, але не навели жодного доказу того, що "ширба" неможливе. Я ж докази навів: віддієслівні прикметники можуть мати суфікс Й тільки в тому випадку, якщо твірне дієслово має Й у словоформах. "Жити" ж не має таких

Іносе, Ваші міни:

Живний — живиться чимось? Чи щось живить? Похідні?

Житкий — житки́й (житке просо «просо, посіяне на житнищі»)

Житецький — прикм. до житець (т.с. що житель), або щось із житом пов'язане?

Живуглець — оце літнорма по-Вашому?

Я взагалі проти кореня *жит, *жив, *жил, бо біда тоді з похідними. Але логіка п. Мудрова очевидна. Як і з "рия" —перед нами постає цілий новий кластер похідних, який не перетинається з иншими словами цього кореня; та й щодо неможливости 'й' маю сумніви. Хоча все одно не зрозуміло як тоді буде орган, органела, організм, організація.

"та й щодо неможливости 'й' маю сумніви."
ООооооооо.
То пошесть різних письмен, то пошесть незнання правил словотворення й невміння прочитати визначення й саме подане слово.

НЕ МОЖЕ бути Й у прикметнику, що походить від дієслова, яке не має Й у жодній слововідміні

Зверніться до п. Єлисія, най він розсудить. Тут я невіглас й агностик)

"Що саме?"

Ну там де йшлося про природність ужитку "щось є ЧИМОСЬ". Ви, гадаю, писали за вжиток дієслова "бути" ("є" й СУТЬ инші форми) в теперішнім часі в цілому, а я Вам пояснив що йшлося про вжиток конструкції "бути" ("є") + орудний відмінок проти називного. Добродій Мудров, гадаю, саме про це Вам писав, і д. Поруш о тім же писав, тільки Ви, либонь, його не зрозуміли.

Ні, він писав саме про вживання дієслова-зв'язки Є

"Зверніться до п. Єлисія, най він розсудить. Тут я невіглас й агностик)"
І кажете щось про мовне чуття. Спробуйте-но знайти віддієслівні прикметники, що мають -Йний і походять від дієслів, що не мають Й у жодній словоміні. Оце й буде відповідь

Ви краще читайте Караванського, бо Вам теж бракує знань і мовного почуття 🤷‍♂️😵

А я'сми гадав оже Ярослав вилучає слова (переклади) й за меншойи кількости непотрїбних йому мїнок, на приклад 20 – 30. Ну, побачимо. Надїю ся вже (оже) не станеть вилучати.

Правда коле очі, Ярославе?

Максе, не ганьбіться, інколи краще промовчати 🤦‍♂️

Ганьбитеся тут лиш Ви, із суфіксом Й, якого тут НЕ МОЖЕ БУТИ, бо Й немає в ЖОДНІЙ словоміні "жити"

Ви ідіот чи просто дуркуєте?
Якщо Ви чогось не розумієте, то краще спитайте, а не стверджуйте того, чого не тямите, чого не розумієте

Ярославе, скажу Вашими ж словами, але чесно: заткайтеся, будь ласка.

Та я бачу, що Ви доводите людей до сказу, щоб потім поскаржитися.
Якщо я Вам не довів, що такий словотвір можливий, і Ви нікого не слухаєте крім п. Поруша, то спитайте в нього прямо:
Чи можливий словотвір від жити з наростком -й?

Цікаво, що він вам відповість, а мого часу не гайте

"Inose,

za pervoe,

crœumy xuiba u carpatorousscœumy narécïé, tuarœu is /-j-/ œd corene ‹gi-› roussca móuva ne znaieity — pœd gaslomy na ‹giti› u SIRM ne'ma gédna taca tuarou,

za drougoe, ta menxie is tuimy, ya buimy, osœubno, ne boul proti tuarou is /-j-/, bõdy u tœumy tóuc, ta ya ne vidiõ cyto tô dasty, atge ‹giyen› pèredasty znacyeinïe "organic" ne bœulxie neigy ‹given›. Ni ‹gilen›, ni ‹giten› — nicy œd ‹gi-› prosto ne znacity "organic".

I za trètïê, /-j-/ u ‹giyen› ne mogeity bouti poyasnyeno uzrocomy is ‹siuya : siuyen›, obé bo slové nelegeaty do rœuznuix uzorœu déyeslœu:

‹giti : givõ› : ‹syuiti : syuiõ
=
/ˈʒɪtɪ : ʒɪˈβ̞ʊ/ : /ˈʃɪtɪ : ˈʃɪjʊ/.

Déyeslovo ‹giti› e ispreagano bez *-j-, tô bui preamo coreiny + cœuneç osobui: -õ, -eity, -exi, -emo, -ete, -õty, rœuno hi déyeslova: vesti : vedõ, vezti : vezõ, nesti : nesõ, ròssti : ròstõ, sésti : seadõ, plesti : pletõ ipr..

Prasl. coreiny déyeslova ‹giti› e *giw-; *w iznicneity pèrêd prigòlôsnomy — ‹-ti›: *giwti → ‹giti›, ta uinicneity opeaty cyto ino e coreiny *giw- pèrêd gòlôsnomy: *giw-om → ‹givõ›. U slové ‹giulo› /ʒɪwˈlo/ e /w/ ne preamo pèrêd /l/, atge pratuar e *giw-yl-o — ne ⁺giw-lo, a tomou /w/ tam ne izcezneity.

Déyeslovo ge ‹syuiti e ispreagano is *-j- meidyu corenemy ta cœunçemy osobui: *syū+y+om → ‹syuiõ›, hi: ruiti : ruiõ, muiti : muiõ, nuiti : nuiõ."

Добродій Єлисій відповів

Прямо спитали. Добродій Єлисій прямо відповів. Якщо Ви думаєте, що змогли спритно й непомітно перейти до "є "жити" подекуди з Й" від "який хочу наросток, такий і чіпляю", то помиляєтеся, усе пам'ятаємо

🤡

Будь ласка. Бо по суті заперечити не можете. Як завжди, що ж

Так це не живорідний, а жийний

Ваше слово не підходить. Я вже пояснив, чому

Це ваші не підходять, а якраз моє підходить

Якби ж Ваші знання й розуміння, вибачте за відвертість, складали хоча б половину від Вашого самолюбства.
Докази твердження?
Як Ви розумієте "неорганічний"?

ОРГАНІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до живої природи, тваринного або рослинного світу. Органічний світ; Органічні процеси;
// Який характеризується життєвими процесами; живий. Фізичний світ існував раніше, ніж могло з'явитися психічне, як вищий продукт вищих форм органічної матерії (Ленін, 18, 1971, 220);
// Який утворився з решток тваринних або рослинних організмів. Ґрунти Українського Полісся — опідзолені піски, супіски і легкі суглинки — бідні на органічні речовини (Мікробіологічний журнал, XVIII, 3, 1950, 25).
▲ Органічна хімія — розділ хімії, що вивчає вуглецеві сполуки, характерні для рослинного і тваринного світу. У лютому 1861 року Д. І. Менделєєв повертається до Петербурга і читає в університеті курс органічної хімії (Наука і життя, 2, 1959, 48); Органічне скло — синтетичний міцний прозорий матеріал, подібний до звичайного скла; широко використовується в техніці й побуті. Домішуючи до органічного скла різні барвники, одержують дешеві імітації коштовних каменів (Вечірній Київ, 20.II 1957, 2); Органічні добрива — добрива рослинного або тваринного походження. Для різкого піднесення родючості бідних поліських ґрунтів необхідно багато добрив як органічних, так і мінеральних (Хлібороб України, 1, 1969, 23).

2. Зумовлений станом внутрішніх органів організму. Ще в Петербурзі Шевченко якось захворів на плеврит, і лікар знайшов у нього, крім плевриту, органічний порок серця (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 195).

3. Який лежить в самій природі кого-, чого-небудь. Я.. полюбив цю працьовиту, чесну сім'ю. Я ходив туди.. побалакати й посперечатися, бо для російського студента потреба сперечатися — це органічна, біологічна потреба (Гнат Хоткевич, I, 1966, 151); Іван відчував якусь органічну відразу до цієї.. форми протесту — хитрувати і удавати з себе дурника (Петро Колесник, Терен.., 1959, 171); Завод кульгає не тому, що має. якусь органічну хибу, а просто тут.. не дають йому стати на ноги, випростатися (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 76).

4. Який має риси, характер якоїсь структури, чого-небудь цілого; нерозривний. З перемогою комунізму відбудеться органічне з'єднання розумової і фізичної праці у виробничій діяльності людей (Програма КПРС, 1961, 55); Органічну єдність радянського тилу з фронтом ми відчуваємо в народній поезії (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 62).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 741.

Поясніть, будь ласка, своїми словами.
Те, що Ви вставили сюди пояснення зі словника з усіма значеннями, зокрема цілком недоречними саме тут, іще раз підтверджує те, що Ви не розумієте, що таке "орагнічний". Бо якби Ви розуміли, то відразу побачили б, що тут НЕМАЄ правильного й відповідного визначення

Тут немає, бо у вас дурня виходить: живорідний, цький 🤦‍♂️

Якщо Ви вважаєте, що серед цих визначень є правильне, то точно не розумієте, що таке "органічний". У цій статті немає правильного визначення

Хто Вам це сказав, крім самолюбства?

Розуміння того, що таке неорганічний із погляду речовинництва. І аж такого самолюбства в мене немає. І тут його немає зовсім, оскільки я не вихваляю власні переклади.
Якби Ви розуміли, що таке "неорганічний", то змогли б пояснити це своїми словами. Поки що ж цими неточними й дещо неправильними цитатами зі словників Ви доовели тільки нерозуміння втямку

Я не тільки словники процитував а й Вас.
Тому моє слово якраз цілком підходить, а ваші — ні 🤷‍♂️

Навіщо Ви перекладаєте слово, якщо не розумієте його значення?

Ви про себе? 🧐🤭

Знову прошу: будь ласка, поясніть, як Ви розумієте "органічний" із точки зору хімії. Своїми словами. Якщо Ви розумієте, що це, то зможете пояснити.
Але Ви цього не зробите, бо не можете

Я, наприклад, значення цілком розумію. Поясніть, як Ви це розумієте, а я поясню, що не так

Якби ви розуміли значення, то не додавали б таких перекладів 🤷‍♂️

"Знову прошу: будь ласка, поясніть, як Ви розумієте "органічний" із точки зору хімії. Своїми словами. "
??
ЯКби Ви розуміли значення, то не просили б доказів неорганічності ВОДИ(!)

А переклад передає якщо не суть визначення (бо не передати, мабуть), то хоча б ознаки + минувшина

По-перше я без вас розібрався/згадав, що таке органічна чи неорганічна речовина. Тому й видалив відразу той свій коментар. Але ж ви бігаєте саме з ним, натомість удаєте, що не бачите инших наших з Кароліниними коментарів /запитань 🤷‍♂️🤦‍♂️

Чому я не даю відповіді? Нахіба?
Що б я не сказав, ви не почуєте, будете товкмачити своє. Тільки те, що ви розказали, переклали — правильне, все інше — помилкове.
Тому навіть не гаятиму свого часу на це "розкажіть". 🤷‍♂️

Зараз відповім. А Ви поки поясніть, якщо розібралися, що таке "органічний" своїми словами

Я вас завжди чую. І "Тому моє слово якраз цілком підходить, а ваші — ні 🤷‍♂️"писали Ви, а не я. Саме тому прошу пояснити Ваше розуміння. Бо, судячи з цитат зі словників, воно таке ж, як у тих, хто ті визначення в словниках давав, тобто неправильне

"Чому я не даю відповіді? Нахіба?
Що б я не сказав, ви не почуєте, будете товкмачити своє. Тільки те, що ви розказали, переклали — правильне, все інше — помилкове.
Тому навіть не гаятиму свого часу на це "розкажіть". 🤷‍♂️" Тобто:

"Чесно, я можу, але не хочу"

Дуже гарна спроба. Як для рівня початкової школи. Я Вас чую повсякчас. Але що саме слухати тут?
"Воно не нібито, а краще 🤷‍♂️"

"А в мене якраз цілком відповідне слово.
...
Моє слово повністю підходтть для означення."

"Це ваші не підходять, а якраз моє підходить"

"Слухати" те, як Ви без жодних належних доказів вихваляєте свій переклад?

Чи неправильні товкмачення зі словника (а якби Ви зрозуміли, що таке "неорганічний", то відразу побачили б, що вони неправильні)?

"<Як я вже казав під "неорганічні", поєднання двох (цілком властивих!) значеннь:
1) органічні сполуки -- основа життя, породжують життя;
2) переважна більшість органічних сполук у природі -- наслідок існування й життєдіяльності істот, отже, ці сполуки породжувані життя>

Так що не так? 🤦‍♂️🤦‍♂️🤦‍♂️
Просто ви погано знаєте мову й не додумалися до цього слова."

Чи те, що Ви безпідставно мене звинувачуєте в чомусь і не розумієте різниці між визначенням і властивостями (а якби Ви зрозуміли, що таке "неорганічний", то відразу побачили б, що це властивості, а не визначення, причому не всі й не найголовніші властивості)?

"Не те.
Жийний

Роман Роман2
Редагувати
Вилучити
Відповісти
22 травня
І чим Ваше слово нібито краще?

Ярослав Мудров
Відповісти
22 травня
Воно не нібито, а краще 🤷‍♂️"
Чи те, що Ви не відповідаєте по суті?

Так, Ви навели цитати зі словників. Чим іще раз підтвердили нерозуміння суті. Ви зараз кажете, ніби все зрозуміли. То будь ласка, поясніть, як Ви розумієте "неорганічний" своїми словами.

Бо якщо Ви не розумієте. що таке "неорганічний" (а Ви навели чимало доказів цього й жодного доказу протилежного), треба вести розмову не про те, як краще перекласти "неорганічний", а про те, що це таке взагалі

Живний — від чого живиться, чому живний? Як розкриває суть слова? Яке походження, значення, визначення?
Який спосіб словотвору використовували?
Чому саме такий?
Чому інші не підходять, а підходить тільки Ваше?
На яких засадах базується ваш словотвір?
Якими мовами володієте, яка мова ваша рідна, а не вивчена?
Чому вирішили займатися словотвором, що Впс до цього спонукало?
Яка мета вашої словотворності?
Як ви збираєтесь обнародувати та розровсюджувати Ваші новотвори?
Чому саме до Ваших новотворів І пояснень мають прислухатися не просто мовці, а мовники, фахівці тих сфер, означення яких ви перекладаєте?
Можете хоч на одне питання відповісти?

Я й не казав, що саме цей переклад і саме мій відповідний.

Рити -- риЮ(йу) -- рийний
Мию -- миЙ(нак. сп.) -- миЙний
Жити -- жиВи--жиВу--жиВний. Тут просто нізвідки взятися Й

Володію Українською, кацапською. бодай не володіти, англійською. Це з тих, що добре. Перша, на щастя, рідна, друга, на жаль, деякою мірою природна.

Тобто Ви не розумієте, що таке органічний, тому і вліпили своє живний? Я так і зрозумів.
Все інше — Ваша демагогія/словоблуддя

На зло тещі відморожу піську 😁🤦‍♂️

Ni ‹giyen› ni ‹given› ne teacneity tomou yaco iz slova "organic, οργανικός" e coristano is mnogomy slœu. Porœunaite sõstrocui, napr., u:

»For the practice of shamanism is an organic process.« — tout "organic" znacity ne cyto e "giyen" ci "given", atge toy pèrebég ni "givity" ni ne e isveazan is gitïemy ci giulomy, ale cyto e nedélima ceasty dana péstegya ("culture") ;

»The Bahá'í Faith regards the current world confusion and calamitous condition in human affairs as a natural phase in an organic process leading ultimately and irresistibly to the unification of the human race in a single social order whose boundaries are those of the planet.« — i tout, "organic process" ne znacity cyto daieity gitïe ci givity, a cyto nemuislim e ocremo œd inxyuix ceastiy céloho ;

»The pieces form an organic shape resembling the petals of a flower.« — tout e iz "organic shape" coristano do negivui staubui ("structure") i prirœunano ic staubé quétou, cde pelioustui sõty "an organic part of a flower" = nedélima ceasty quétou ;

»This fiberglass lounge chair has a elegant and organic shape.« — tout heto ne'ma nateacou na gitïe ci givõ ròdõ, ale "organic shape" do "a lounge chair" znacity cyto dan tuar crésla célo slougity priznacyenïou'ho ;

»These villas will be characterised by the visual strength of its organic shape and its spectacular sea views.« — ni tout ne'ma nicy o gitïé ci givleinïé; "organic shape of a villa/house" tou znacity tac tuar sadibui cyto nailépxie opisieity sadibõ ci dœum u conovéx ("in terms of") crasui / vidou ta slougouanïa / priznacyenïa ;

»In der großen Tradition der finnischen Dirigenten ist Santtu-Matias Rouvali bekannt für seine äußerst körperlichen und organischen Interpretationen. Unverkennbar fließt die Musik aus ihm heraus , Ich singe, ich bewege meine Hände so, wie die Musik klingen soll« — tout "eine organische Interpretation einer Musik" znacity cyto podanïe dana gõdybodéla e u ladé is cògynomy sõstavomy'ho, napr., ploceiõ ("style"), doboiõ, cèrêslomy ("character") ci nòrôvomy ("mood") ipr.

U bœulxiosti sõstrœuc mogemo vidéti cyto "organic, οργανικός, organisch, organisk, organique" neseity sõznacõ "nedélim ci laden u uséx suoyax ceastex he odino célo", inacxie caziõtyi, "tac cyto cògyna ceasty dana céla e noudgyna ta neœddélna".

Napr., coli opisouiemo plocyõ Biedermeier, caziõtyi cyto dèrevina e "its organic material", ne mnimo cyto dèrevina e "an organic material" protiuno "a synthetic material", a cyto dèrevina e nedélima ceasty toyui plocyui.

Samo slovo, imea pricmêtui "οργανικός" e œd dgr. slova ‹ὄργανον› "instrument, tool; sense organ (oco, ouxo, nœus ipr.)", i teagneity cõ dgr. slovõ ‹ἔργον› "délo". Ôtge rozvitoc znacyeinïa slova "οργανικός* e dóugen bouti "such / that which is functionally coherent and integral".
Tomou ya buimy, pro pèreclad slova "organic", gleadéu po slovax (tuaroslœuno prostax!) cyto znaceaty, preamo ci nepreamo, "an instrument, tool" ci "a body limb", a razomy is tuimy nairadxie taco slovo, cyto sõkésno mogeity znaciti i "instrument, tool" i "organ / limb of a physical body". A taco slovo e u rousscœy ta dauniorousscœy móuvé ‹oudo›, vìdyite SIRM VI, 19: ‹у́до› "ceasty téla", ta http://oldrusdict.ru/dict.html# : ‹удо› "часть, часть тела, член, орган внешних чувств", cde ushya znacyeinïa teacnõty znacyeinïam dauniogreçscoho slova ‹ὄργανον›. Imea pricmêtui "οργανικός" bui moglo bouti tuoryeno œd ‹oudo› he ‹ouden, oudn-› ci ‹oudean› (na xib slœu he ‹sòlomean›, ‹dèrevean›, ‹médean›, ‹òlovean›, ‹crouxean› ipr.).

Pricmêta "organic" u œdnosyeinïe cõ "chemical elements, chemistry" znacity ne cyto dani "chemical elements" sõty 'giuni' ci 'giyni' — poveazani is 'gitïemy', a cyto yix stauba e peruœstno nedélima, rétena ("found") u rodegyé ("in nature") he odino célo, arcõtyi õzcie ("more narrowly speaking"), "a carbon bound being a chemical bond of chemical compounds" znacity cyto "carbon" e yix "nedélimo oudo".
Preamo protiuna slovou "organic, οργανικός" e pricmêta "synthetic, συνθετικός" — *"isdét, iscladen", mnya cyto peruœstno sõty ceasti ocremo a "isdétui, iscladenui" u odino célo pac.

Так, органічний часто подають як щось невід'ємне, напр. https://en.m.wiktionary.org/wiki/organic_intellectual#English

Як тоді буде орган, організм, організація, організованість, organic food?

"На зло тещі відморожу піську 😁🤦‍♂️"

Боже, звідки Ви тільки ці вислови берете?)

Добродію Єлисію, мабуть, краще пишіть англійською. На сайті українського словотворення, ага.
Звісно, це все цікаво, спасибі, та тільки тут перекладаємо "органічний" у ХІМІЧНОМУ значенні, що я вказав у назві та відповідному тлумаченні

П. Поруше, от тому я й додав жийний, а не живний, житний, житецький, живорідний чи щось там ще.
Взяв корінь жи-, додавши наросток -й, утворив зовсім нове слово з новою семантикою.
Це, як шия — від шити. Наче один корінь, але настільки різна семантика, але й зв'язок між цими словами є. Так само як жия, жийний — від жити.
Д. Роману це не поясниш, там глухий ліс, але ж ви маєте зрозуміти зв'язок, і семантичний напрямок.
Те, що утворювати за допомогою цього наростка можливо, ви й самі знаєте. Те, що можливий семантичний розвиток у такому напрямку, можна подивившись на шити — шия, букати — бджола, бик, букашка (мскв.), їсти — яства, яд тощо

Тут цей суфікс НЕМОЖЛИВИЙ. Не можна приліпити просто будь-який суфікс. Й немає в ЖОДНІЙ словоформі "жити". Суфікс залежитть од наявності в словоформах.
Я вже казав: вважаєте інакше -- доведіть. Наведіть приклади похідних із Й від слів, що не мають його в жодній словоформі. Поки що Ви навели приклади, де Й є в словоформах слів.

"Pricmêta "organic" u œdnosyeinïe cõ "chemical elements, chemistry" znacity ne cyto dani "chemical elements" sõty 'giuni' ci 'giyni' — poveazani is 'gitïemy', a cyto yix stauba e peruœstno nedélima, rétena ("found") u rodegyé ("in nature") he odino célo, arcõtyi õzcie ("more narrowly speaking"), "a carbon bound being a chemical bond of chemical compounds" znacity cyto "carbon" e yix "nedélimo oudo"."

Так, зараз "органічний" можна тлумачити в такому значенні. Проте ж початково мотивація "органічний" до органічних речовин інша

⟨Проте ж початково мотивація "органічний" до органічних речовин інша⟩

Яка?
Джерело?

«П. Поруше, от тому я й додав жийний, а не живний, житний, житецький, живорідний чи щось там ще.
Взяв корінь жи-, додавши наросток -й, утворив зовсім нове слово з новою семантикою.
Це, як шия — від шити.»

Inose,

za pervoe,

crœumy xuiba u carpatorousscœumy narécïé, tuarœu is /-j-/ œd corene ‹gi-› roussca móuva ne znaieity — pœd gaslomy na ‹giti› u SIRM ne'ma gédna taca tuarou,

za drougoe, ta menxie is tuimy, ya buimy, osœubno, ne boul proti tuarou is /-j-/, bõdy u tœumy tóuc, ta ya ne vidiõ cyto tô dasty, atge ‹giyen› pèredasty znacyeinïe "organic" ne bœulxie neigy ‹given›. Ni ‹gilen›, ni ‹giten› — nicy œd ‹gi-› prosto ne znacity "organic".

I za trètïê, /-j-/ u ‹giyen› ne mogeity bouti poyasnyeno uzrocomy is ‹siuya : siuyen›, obé bo slové nalegeaty do rœuznuix uzorœu déyeslœu:

‹giti : givõ› : ‹syuiti : syuiõ
=
/ˈʒɪtɪ : ʒɪˈβ̞ʊ/ : /ˈʃɪtɪ : ˈʃɪjʊ/.

Déyeslovo ‹giti› e ispreagano bez *-j-, tô bui preamo coreiny + cœuneç osobui: -õ, -eity, -exi, -emo, -ete, -õty, rœuno hi déyeslova: vesti : vedõ, vezti : vezõ, nesti : nesõ, ròssti : ròstõ, sésti : seadõ, plesti : pletõ ipr..

Prasl. coreiny déyeslova ‹giti› e *giw-; *w iznicneity pèrêd prigòlôsnomy — ‹-ti›: *giwti → ‹giti›, ta uinicneity opeaty cyto ino e coreiny *giw- pèrêd gòlôsnomy: *giw-om → ‹givõ›. U slové ‹giulo› /ʒɪwˈlo/ e /w/ ne preamo pèrêd /l/, atge pratuar e *giw-yl-o — ne ⁺giw-lo, a tomou /w/ tam ne izcezneity.

Déyeslovo ge ‹syuiti e ispreagano is *-j- meidyu corenemy ta cœunçemy osobui: *syū+y+om → ‹syuiõ›, hi: ruiti : ruiõ, muiti : muiõ, nuiti : nuiõ.

Як це тільки карпатсько-руському наріччі?

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Могти́ся, -жеться, гл. безл. Мочься. Не так жий, як хочеться, а так, як можеться. Чуб. І. 251.
Поцти́вий, -а, -е = Почтивий. Жиймо як поцтиві люде. Гол. І. 346

Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
Ладъ = 1. лад. — Добрий вечер, нене, чи є лад без мене, чи заметені двори, чи застеляні столи. н. п. Под. — Погано сьпівають — зовсїм ладу нема. 2. ла́года, зго́да, зла́года. С. Л. — Живуть у добрій злагодї. — А вже тій сварцї годї. Дай рученьку, жиймо в згодї. н. п. Под.

Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору
ДЕ́НЬГИ екон. ко́шти, фаміл. копі́йка, моне́та, валю́та, купи́ло, побрязкачі́, фіна́нси, жарг. баксо́та, ба́кси;
деньги на упла́ту живомовн. плати́ло;
деньги счёт лю́бят копі́йка лік лю́бить, прибл. жи́ймо, як брати́, а раху́ймось, як жиди́.

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов
Жий вже собі́ а вже з то́ю, кото́ру коха́єш (Чуб. V).

А ще маємо:
ІЗГО́Й «людина, що вийшла з свого колишнього суспільного стану; давньоруський князь, що не мав спадкового права на великокнязівський трон» (іст.)
утворене з префікса др. из- на означення руху зсередини і дієслова гоити «живити, влаштовувати, давати притулок», що є каузативом до жи́ти

ГО́Ї́ТИ
споріднене з лит. gajùs «такий, що легко гоїться; здатний довго жити», дінд. gáya«дім і подвірʼя; господарство», ав. gaya«життя»;
отже, первісне значення слова – «робити так, щоб жило, заживало»;
псл. gojiti, словʼянський каузатив до *žiti (укр. жи́ти), як gnojiti : gniti або pojiti : : piti

<Як це тільки карпатсько-руському наріччі?>

Грінченків словник має список джерел (не забуваймо, що геть не всі слова там узірцевої мови). Берімо "Гол. І. 346". «Гол. = Народныя пѣсни галицкой и угорской Руси, собранныя Я. О. Головацкимъ... Изд. Императорскаго О-ва Исторіи и Древн. Россійскихъ. М. 1878. Въ четырехъ книгахъ, которыя обозначаются въ словарѣ римскими цифрами.»

Але ж я навів, наприклад, цитату з Чубинського.

"ГО́Ї́ТИ
споріднене з лит. gajùs «такий, що легко гоїться; здатний довго жити», дінд. gáya«дім і подвірʼя; господарство», ав. gaya«життя»;
отже, первісне значення слова – «робити так, щоб жило, заживало»;
псл. gojiti, словʼянський каузатив до *žiti (укр. жи́ти), як gnojiti : gniti або pojiti : : piti"
Василь бабі тітка

Сказано Вам, д. Ярославе: НЕ МОЖЕ там бути Й.
Нумо, іще добродію Єлисієві скажіть, що він Мови не знає, як Ви на всіх накидалися

"Але ж я навів, наприклад, цитату з Чубинського."
І скільки в нього це згадується? Якщо це поодинокі випадки, то це цілком можна пояснити впливами говірок. Простіше кажучи, почув від когось/десь прочитав.

Спасибі, добродію Єлисію, що підтвердили нашу правоту й пояснили, що, звісно, не може там бути Й

Д. Єлисій помиляється і я навів приклади, що спростовують його роздуми.
Ще раз.
Такий словотвір можливий, це показує практика вживання наростка -й не тільки в Галичині чи Закарпатті, а й Подніпров'ї.

Ось ще приклад з Грінченка:
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Прожива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. прожи́ти, -живу́, -ве́ш, (-жи́ю, -є́ш), гл. Проживать, прожить, жить. Горе нам, горювання, — як нам проживати? Чуб. V. 23. Дай же тобі, Боже, в щастю прожити. Чуб. III. 385. Із своєю дружиною в світі прожию. Чуб. V. 1041. Проживай, моя ясочко, веселою. МВ. (О. 1862. І. 72)

Ось ще:
r2u.org.ua: Жий*

Тому ваше верещання на кожному кроці, що такий словотвір неможливий — щонайменше видається смішним 🤷‍♂️

Усі навколо помиляються, і тільки Ви тут розумака по самісіньке нікуди.
Сказано: значно менш поширені говіркові словоміни.
От наведено приклад у дослідженні Чубинського. У якій місцевості засвідчено вживання цієї словоміни?

Із чого Ви взяли, що йдеться не про Закарпаття?

Ви можете накінець повидаляти купу своїх "чудових" романотворів, якими засмітили Словотвір?
Ну, якщо, наприклад, бруньці, то визначтеся й залиште на Ваш погляд кілька найудаліших перекладів.
Чи Ви тут один такий розумака, що не в змозі цього зробити?

Будь ласка. Ви починаєте говорити про мої слова, намагаючись відкрутитися.
А я знову питаю: от наведено приклад у дослідженні Чубинського. У якій місцевості засвідчено вживання цієї словоміни? Із чого Ви взяли, що йдеться не про Закарпаття?

"Такий словотвір можливий, це показує практика вживання наростка -й не тільки в Галичині чи Закарпатті, а й Подніпров'ї."
Де сказано, що йдеться про Подніпров'я?

І знову-таки: це сирий демагогічний прийом. Незалежно від того, зустрічаються словоміни "жити" з Й тільки на Закарпатті чи ні, це значно(__) менш поширені говіркові словоміни.

«не забуваймо, що геть не всі слова там узірцевої мови»

Oy, ne teagnéte isce otse siõdui, prosiõ.

Добродію Єлисію! А ще пояснити, що довсот, вивсот, розувсот, ждорва, чіпорва, торкорва, устанорва, стикорва — неможливий словотвір

Будь ласка. Ви знову відриваєте увагу, коли йдеться про саме це слово

Тю, а що не так?
Тобто Ви не "відриваєте" ніде, а хтось інший "відриває" 🙄🤔

Під своїми? Так, пригадую, водиться за мною такий гріх. Але намагаюся уникати.
Але це все одно не виправдовує Ваших дій. А "міни" я чиститиму, якщо ще не

"Взяв корінь жи-, додавши наросток -й, утворив зовсім нове слово з новою семантикою.
...
Те, що утворювати за допомогою цього наростка можливо, ви й самі знаєте. "

Ось, наприклад.
І те, що Ви порівнювали "жи..ний" -- "жити" із "шия"--"шити", доводить нерозуміння Вами ріщниці у словотворенні, що й сказав добродій Єлисій

Добродію Єлисію, це все, звісно, дуже цікаво, спасибі Вам.
От тільки, схоже, ні пані Кароліна, ні д. Ярослав, ні й Ви не звернули увагу на те, що тут перекладаємо слово "органічний" САМЕ й ТІЛЬКИ в його хімічному значенні, що суттєво відрізняється від інших. Хто сказав, що "органічний" у цьому значенні має бути тим же словом, що й "органічний" в інших?

⟨…ta znacyeinïa dauniogreçscoho slova ‹ꙋдо, ꙋдъ› za Iznadobami Isrézneüscoho…⟩

Мабуть таки давньоруського?)⟩

Ta prauda 🤭 Tô mea, védé, samospraulya strocui u daligoucé pœdmanõ.

___

⟨ "Снасть" також тякне до "скелет, каркас, фреймворк", тобто теж ~"неподільна основа" 🤔

А до "organize" більше тякне "рядити", тоді "instrument (≈organ)" — знаряддя, а "organ" — ряжа.

Але ще маємо *техно, машина, механізм, девайс, апарат, які теж семантично перетинаються (на перший погляд принаймні), може згадані Вами слова ще й до цих згодяться.

То просто роздуми 👆
Дякую, дуже цікаво. ⟩

A ya Vam méniõ za Vasyui ròzdoumui.
Ay, recenœi Vami slova sõty dougie blizca znacyeinïami, ôtge e dbati cotro rousscoe slovo cotromou iz tuix znacyeiny pridéliti.
Arcémo, coli na "skeleton" e zasvédcyeno, naibary, dué pitomé slové: ‹snasty› ta ‹costrõb›, a za ‹snasty› zasvédcyeno crœumy "skeleton" i *mechanism" i "scaffold, scaffolding* i "axis", to pro "axis" e ouge ‹œusy›, a pro *scaffold, scaffolding" imemo ‹sœuxycui› i ‹primôsty› ci ‹primœustcui› ci ‹pœdmostoc› ci ‹pocléty› — ôtge e iz ceoho uibyrati. Pro "framework" mogeity slougiti i slovo ‹crosna› (v. Gelex. I, 382: ‹кро́сна› "Rahmen, z. B. des Fensters, ...").

A pro "mechanism" tœulyco ne'ma. Ni pro "organ" ta "organism", *organic".

___

Slovo ‹snasty› e bez pèuna istoslœuïa, ta iz uséx naivérogœudna e gadca œd corene *snō(u)- "snouati, snouti = veazati vïõtyi, crõteatyi" → "crépiti", œdcui pac → ‹snasty› ( ← *snō(w)-d-tys) *"anything firmly woven" → "any firm construction; anything firm". Sesy rozvitoc znacyeinïa rœuno sidity i pro slovo ‹snady› (ceix. ‹snad› "pèuno") — rœuzniça meidyu ‹snady› ta ‹snasty› e *-tys — *snō(w)-d-ys → ‹snady› : *snō(w)-d-tys → ‹snasty›, i pro ‹snaga›, is *-g- — *snō(w)-g-a, is mœugynuimi rozvitcui, bõdy *"ability to tighten by weaving → strength, energy", abo *"a state of being woven tight → being strong, firm → strength, energy (u drous., i "success" ta "activity, affairs, striving, actions")".
Za Iznadobami Isrézneüscoho, u drous. ‹snasty› izocrema znaci i "weapon", a vémo cyto dgr. ‹οργανον› moge znaciti i "weapon (of war)". Crœumy toho, pœd gaslomy ‹snaga› u Iznadobax e pri pricladé: »..., taco i snaga yeho« greçscoiõ: "το έργον αυτού", ‹έργον› ge bõdõtyi toho ge corene cyto όργανον (ta όργια, ενέργεια). Ba, bœulxie, tam ge, u Iznadobax, gaslomy nizie, e i slovo ‹snagota›, tóucovanoe he "стремительность", a pri pricladé: »... snagotui gnéva yeho« stoyity greçscoiõ: "... κράτος τῆς ὀργῆς αὐτοῦ", a i dgr. ‹ὀργή› "temper, anger, passion" e toho samoho corene. Ôtge imemo greçscœi slova œd corene *werj-/*worj- is znacyeinïami: "organ, tool, instrument, weapon", "work, deed, action, medium of making smth", "energy, strife", "temper", ta (daunio)rousscœi slova œd corene *snō(w)- + -d-/-g- is znacyeinïami: *weapon, tool, instrument", "strife, energy", *action, activity".
Idõtyi daléie, gadaiõ, a ci ne mogeity pervœstno znacyeinïe i corene *werj-/*worj- u gr. οργ-, έργ- ipr. bouti *"veazati, plesti", a tocdé bui boulo ispœulno is rous. ‹verzti, verzati› ta ‹vòrôz›. E ròzouméti cyto znacyeinïe "to make, to do, to act" ne mogeity bouti pervœstno — darma e dano na Wiktionary ( https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/werǵ- ) — znacyeinïe "to make, do, act" e œdvòlôcyno a œdvòlôcyna znacyeinïa sõty na ròveni pie. useucdui utœurna — matïeuna ("material"); porœunaite, napr., rozvitoc znacyeiny "to do, make; fact, deed" i u inxiax móuvax: rous. ‹délati, délo, déyati/déti, déya›, i eaghel. ‹do, deed›, i nzm. ‹doen, deed›, i ném. ‹zu tun, Tat, tätig›, i lat. ‹facere/ficere, factus, -fex› — use œd *dē- *clasti, to put", ci eaghel. ‹make›, ném. ‹machen›, nzm. ‹maken› œd *"mésiti, gnesti", ci ceix. ‹skutek› ← *su-kout- ← *kou- "to bend" → "to hide-heed" → "to contrive ≈> to make, do". I znacyeinïe slova ‹sila› "force, strength" e œd *"veazati" — porœunaite: ‹silo, siliti› "põto (na ptaxui), veazati". I œdvòlôcynoe znacyeinïe slœu ‹mogti, mœucy› "to can, be able; ability, capability" e œd pervœstnoho matïeunoho znacyeinïa *"teagti" (‹mogiõ› "I can, I'm able" ← *"teagnõ"; porœunaite: "ya toho ne poteagnõ" = "I can't afford that').
Isce, pœdporé gadcé "strength, energy; strife; action; success; agility; potention" ← *"veazati/plesti vïõtyi, viti/crõtiti veaziõtyi" mogeity slougiti i zasvédcyenoe znacyeinïe slova ‹snasty› u drous. "обивка": »snasty ou nyevo(! = "ou nyoho"; [ = ou seudla]) xyóuc cervciat ("a purple/crimson silk")«, cyto yauno znacity "the textile ( = something woven) on the saddle is of silk (of purple or crimson colour)".
Idõtyi isce daléie, dosi e nevédomo istoslœuïe eaghel. ‹weapon›, ném. ‹Waffen›, nzm. ‹wapen›, dœun. ‹våben›; pragerm. pratuar e gadano *webnom, i ya, ose, gadaiõ, ci ne e œd *web- "plesti, tcati, viti", cèrêz rozvitoc "to twist → twine, weave separate threads into one stronger rope; to weave a textil as a covering → for protection" → "protection ≈ means of protection" → *protection ≈ weapon". Coli tô e prauda, to usé tri gnézda — *werj-/*worj- u gr. οργ-, εργ-, *snō(u)-g/d- u slv. ‹snag-, snad-›, *web-n- u germ. weapon/Waffen/wapen/våben bui mogla poxoditi œd znacyeinïa "to twist → twine separate threads into a complex rope" → "to make strong; to put together; to make protection; to plait ≈> to contrive → to make, do" → "tool, instrument, weapon; action, deed; energy, strife; temper (anger, passion)".

Coli use se e vérno, to vedeity mea ic zavertïou cyto pro znacyeinïe "organ, organize, organism, organic" bui moglo slougiti ‹snast-› ( ← *snō(u)-d-t-) u rousscé.

Добродію Єлисію! А можете, будь ласка, прямо сказати добродієві Ярославові, що наросток -ня може позначати процес, опредметнену дію тільки у віддієслівних іменниках із коренем, що позначає цю дію (борня, метушня)?

⟨Idõtyi isce daléie, dosi e nevédomo istoslœuïe eaghel. ‹weapon›, ném. ‹Waffen›, nzm. ‹wapen›, dœun. ‹våben›; pragerm. pratuar e gadano *webnom, i ya, ose, gadaiõ, ci ne e œd *web- "plesti, tcati, viti", cèrêz rozvitoc "to twist → twine, weave separate threads into one stronger rope; to weave a textil as a covering → for protection" → "protection ≈ means of protection" → *protection ≈ weapon". Coli tô e prauda, to usé tri gnézda — *werj-/*worj- u gr. οργ-, εργ-, *snō(u)-g/d- u slv. ‹snag-, snad-›, *web-n- u germ. weapon/Waffen/wapen/våben bui mogli poxoditi œd znacyeinïa "to twist → twine separate threads into a complex rope" → "to make strong; to put together; to make protection; to plait ≈> to contrive → to make, do" → "tool, instrument, weapon; action, deed; energy, strife; temper (anger, passion)".⟩

До речі зброя ~ збруя «спорядження»;
броня (влуж. bróńčka «зброя; броня»); оружжя ~ оруддя, знаряддя.

Прослідковується зв'язок "знаряддя (для чогось) → знаряддя (для оборони) → знаряддя (для відсічи)", хоча все ж усюди взирається "ряд" (спорядження, знаряд, заряд тощо), яке також пов'язано зі тканиною похідними "рядно, ряднина"

Словам органела ← орган (я так розумію, що це похідне, творене способом усічення, може зворотнє утворення) ← організм → органічний ("вплетений") → організація ("сплетіння") тякне тоді й снасть, й ряд(но), тобто "сплетене в одне ціле" (організм), "частина одного сплетіння" (орган), "плести в одне ціле" (організація).

<Добродію Єлисію! А можете, будь ласка, прямо сказати добродієві Ярославові, що>

Ne travîte mea droug na drouga hi psa.

Inose, ya ne gleadéx u Grincênca i ne vidéx tam ‹giymo›. Ay, e u rousscé i tuar ‹giymo› — is /-j-/. Xotya zamétno e toy tuar tam ino u velélné nòrôvé.

Ta isce raz, bay dougie ci tuar ‹giyen› e pràvilen, xay bui i boul, ta ni ‹given› ni ‹giyen› ni ‹giten› ni bõdy œd "giti, gitïe" ne teacneity pro slovo οργανικός.

Ôtge té sõpré colo "given : giyen" e na késé clasti cray.

Спасибі за відповідь.
"Ne travîte mea droug na drouga hi psa."
Нізащо! Вибачте, будь ласка, якщо Вам так здалося.
Не "один на одного". Ми -- усі разом проти мовного невігластва, по один бік. Ми питаємо Вашої думки як визнаного, найкращого не тільки серед нас, а й одного з найкращих мовознавців (нашої Мови) взагалі.

Тут уже йшлося більше не про відповідність слів, а саму неможливість такого словотвору, із Й від "жити" , що не має здебільшого Й у жодній словоміні, із -ня на позначення процесу не у віддієслівних іменниках (пор. "борня", "метушня" --- немає жодного невіддієслівного іменника з -ня, що позначав би процес

Тут сам словотвір: деякі наростки (-н(я)) можуть мати деякі значення (процес, опредметненам дія) тільки в деяких випадках, поєднаннях (у віддієслівних іменниках із коренем, що позначає дію)

Тобто, по-Вашому, "орган" ніяк не стосується життя? Я не знаю точно, хто й чому вибрав саме таку назву, а не іншу. Може, від "орагнізм"

Не по-нашому, а читайте походження.
https://en.m.wiktionary.org/wiki/organic_intellectual#English
До чого тут життя?
https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus:text:1999.04.0059:entry=organicus

Ви самі читали, що написано в 2 словнику? Пр яку мову взагалі там ідеться?

Про латинську, звідки слово перейняли англійці через французьку.
Де там тяма "життя"?

....
Пані Кароліно?.. Я вже й не знаю, що сказати.

1) У 1 джерелі йдеться про походження "organic intellectual", а не "organic". Антоніо Ґрамші, про якого йдеться в джерелі, народився 1891. А втямок "органічний" у хімію ввів, я подивився, Якоб Берцеліус 1807. Ви хоча б читаєте те, що пишете, про походження слова чи словосполучення йдеться?
2) У 2 джерелі... У Вас немає якогось дивного відчуття, ніби значення "organic" із "orgănĭcus", відколи воно було перейняте з латини, могло за століття до 1809 змінитися/розширитися?

Хочете сказати, що первісно ἔργανον тякне укр. життя?

<Тоді б назва походила від vīta чи anima.>

Ay, tòcynéixie œd ‹βίος›, atge slova όργανον, οργανικός, οργάνωση, έργον, ενέργεια sõty greçsca.

Ну так і скажіть, що Ви не розібралися та не тямите, чому за цей товк узяли саме "орган", а не "віта" чи "аніма". Тож питання закрили.

Як прожогом Ви закриваєте питання. Вибачте, але це Ви дали походження "organic intellectual" замість "organic", і Ви дали визначення слова-попередника з латини(?!). Ви взагалі читали моє джерело? " At the end of the eighteenth century, the term became a generic name for individual living entities with inside-outside-interfaces and an inner "organization" of parts. " Цілком закономірно, що після того, як слово наприкінці 18 ст. почали вживати саме в такому значенні, "органічний" Берцеліус узяв як "пов'язаний із організмами, живими істотами". Так, я поки не знайшов джерела, де це було б сказано прямо, але це цілком логічне пояснення, враховуючи минуле вивчення цих речовин, яке я описав вище

Так Ви кажете, що движевом "органічний" є життя, я кажу, що в такому разі обрали би слово, яке тякне тямі "життя". Що Ви намагаєтеся довести?

Що те, що обрали б обов'язково слово "життя", це Ваші домисли. Я не знаю просто на 100% його пояснення, але добре відомо, що порівняно незадовго до 1807 слово "organic" почали вживати в значеннях "такий, що належить до світу живого"/"стосується його". Пов'язане з життям? Цілком. Органічні речовини знаходили в істотах, живих або порівняно незадовго до того померлих.

Добродію Єлисію! Спасибі, що пояснили д. Ярославові, що від "жити" не може Бути Й (щоправда, йому байдуже на докази). А можете ще, будь ласка, пояснити, що -ня (борня, метушня) може мати значення опредметненої дії тільки у віддієслівних іменниках, із коренем, що цю дію позначають?

Д. Романе, Ви яким місцем читали Єлисія?
Адже він не сказав про неможливість, а тільки про те, що:

<Ta isce raz, bay dougie ci tuar ‹giyen› e pràvilen, xay bui i boul, ta ni ‹given› ni ‹giyen› ni ‹giten› ni bõdy œd "giti, gitïe" ne teacneity pro slovo οργανικός.>

Та й годі 🤷‍♂️

А ось про можливість утворення Й в "жити":
r2u.org.ua: Жиє

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Могти́ся, -жеться, гл. безл. Мочься. Не так жий, як хочеться, а так, як можеться. Чуб. І. 251.

Тобто Ваші живцевий, живний, житкий, життєвий тощо — неможливі, а моє жийний — можливе, бо це нове слово з новою семантикою 😜🤷‍♂️

Ви вже кидали схоже. І? Як я вже сказав, незалежно від того, поширена тільки на За- й Прикарпатті чи не тільки, вона значно менш поширена, говіркова, ненормативна

"I za trètïê, /-j-/ u ‹giyen› ne mogeity bouti poyasnyeno uzrocomy is ‹siuya : siuyen›, obé bo slové nalegeaty do rœuznuix uzorœu déyeslœu:

‹giti : givõ› : ‹syuiti : syuiõ
=
/ˈʒɪtɪ : ʒɪˈβ̞ʊ/ : /ˈʃɪtɪ : ˈʃɪjʊ/."

Не знаю, яким місцем читаєте й пишете Ви, а сказано, що "жити" має інший (в найпоширенішій і затвердженій відміні) узір словотворення, ніж "шити".

"Déyeslovo ‹giti› e ispreagano bez *-j-, tô bui preamo coreiny + cœuneç osobui: -õ, -eity, -exi, -emo, -ete, -õty, rœuno hi déyeslova: vesti : vedõ, vezti : vezõ, nesti : nesõ, ròssti : ròstõ, sésti : seadõ, plesti : pletõ ipr..

Prasl. coreiny déyeslova ‹giti› e *giw-; *w iznicneity pèrêd prigòlôsnomy — ‹-ti›: *giwti → ‹giti›, ta uinicneity opeaty cyto ino e coreiny *giw- pèrêd gòlôsnomy: *giw-om → ‹givõ›. U slové ‹giulo› /ʒɪwˈlo/ e /w/ ne preamo pèrêd /l/, atge pratuar e *giw-yl-o — ne ⁺giw-lo, a tomou /w/ tam ne izcezneity.

Déyeslovo ge ‹syuiti e ispreagano is *-j- meidyu corenemy ta cœunçemy osobui: *syū+y+om → ‹syuiõ›, hi: ruiti : ruiõ, muiti : muiõ, nuiti : nuiõ."

Сказано про неможливість. Хоч би й ця цитата: " xay bui i boul".

"atge pratuar e *giw-yl-o — ne ⁺giw-lo, a tomou /w/ tam ne izcezneity."

«Добродію Єлисію! Спасибі, що пояснили д. Ярославові, що від "жити" не може Бути Й (щоправда, йому байдуже на докази).»

Ni, ya ne réc ne mogeity bouti". Ya réc tuar nepràvilen ("irregular" ! — ne "wrong, incorrect" — nespraven"), ta ne cyto "ne mogeity bouti" œd slova "hêty".

Na cyto ya buimy déystvno xtéu Vas byrati cmét e cyto ni tuar ‹given› ne teacneity znacyeinïou "organic", cimy Ui ouspéxyno nêxtouiete.

___

«Адже він не сказав про неможливість,»

Ay, ne réc.

____
«Як я вже сказав, незалежно від того, поширена тільки на За- й Прикарпатті чи не тільки, вона значно менш поширена, говіркова, ненормативна»

Za pervoe, ya'smi réxivo proti délybui na "normative" proti "non-normative", ci "poxiryeni" proti "nepoxiryeni" tuari, tac bo pac daleco ne stigemo.

Za drougoe, he'my ouge cazau, ‹given› ne e nicimy lépxie.

___
P:ovi Mõdrovou poyasniax ino cyto tuar ‹giy-› e nevérno yasouati/praudati tuaromy ‹syuiya›, a ne cyto tuarou ‹giy-› hêty ne mogeity bouti. Prosteru bui inxie yaco pœlygivo ("relevant") poyasnyeinïe, ya buimy'ho prineau.
Ya ne dbaiõ ci in tuar e rédoc ci xiryên, gòlôuno bui teacu znacyeinïou. Isce raz, Vasye ‹given› ne e lépxie, bay dougie ci sam tuar e pràvilnéy.

"«Адже він не сказав про неможливість,»

Ay, ne réc."

Я мав на увазі, що "жийний" неможливе від "жити" у найпоширенішому взорі словомін, що не має "жий" у жодній словоміні, тобто що не можна взяти "жи-" й додати будь-який наросток, який заманеться.

Як я вже казав, я не знаю точно, чому саме цей корінь узяли. Можливо, через те, що органічні речовини — визначальна основа організмів; слово, справді, тоді почали вживати стосовно організмів і їх усіх як життя загалом.

"Rœuzniça e ta ne he Ui muislite"
Що Ви маєте на увазі?

Це не довід.

Для п. Романа довід 🤷‍♀️

Я пояснив нижче

Каролино, Романові перегукувалися слова з московською?

Мені це не перегукується ніяк, просто дуже дивно читати під своїми словами докори, мовляв мої слова схожі на якісь там чужинські.

Ну, коли це пише Роман, то дивно.

Як я вже пояснив, "дебільний" — слово Української мови, не за походженням, а за вжитком. Розумієте різницю між "чуже слово, що в мові не вживається" і "чуже слово, що вживається"?

Так то однаково суржик 🤦‍♀️

Ви справді не розумієте різницю?

Звісно,різниця в тім, що бездоганні слова додаєте Ви, а всі гинші дають дурню якусь.

Я ЖОДНОГО разу таке не казав.
Ви справді не розумієте різниці між "суржиком" і "запозиченим словом"?

У д. Романа дебелий з дебильним перегукується, а житкий із жидким — ні. Ото дивина 🙄
Це точно ніяк не пов'язано з тим, що це його авторства слово, ні.

Попрошу.
Не "дебелий", а "дебильний"

Це по-перше. По-друге, на відміну від "жиДкий", "дебільний" -- теж наше слово

😱🤦‍♂️
Дебільний, дебіл прийшло до нас з франц. через москвинську.
фр. débile, від лат. debilis — слабий

Для тих, кому й ЦЕ незрозуміло (що, однак, не дуже дивно), пояснюю. В Українській "дебільний" цілком уживається, це слово сучасної Мови, не за походженням, а за вжитком, причому вживається досить широко. "Жидкий" же не наше ні за походженням, ні за вжитком. Якщо його вживають, це не Українська мова вже, а суржик; у нашій Мові воно не вживається.

Сучасною мовою славень називають "гімном", Вам норм?

Цілком.
Нагадаю, І й И досить близькі у вимові, І може бути звукоміною (алофоном) И

Поясніть, як це розумієте Ви, бо Ви вже надали докази нерозуміння

Якби Ви вміли хоч правильно прочитати те, що цитуєте, то зрозуміли б мотивацію

Мотивація дурна, та й слово як даздраперма — совковий словотвір

Ви ж навіть мотивацію не зрозуміли

Вивчіть спочатку мову, потім будете повчати інших.
Ще раз!
Не зрозуміли мотиваціЇ, а не -ю

Кого, чого, а не кого, що
Чи ви не знаєте, що таке відмінки?

https://r2u.org.ua/guides/synyavsky/synaksa_drugoriadni_pary
"2. Особливе значіння в придієслівних конструкціях за запереченням не. Як відомо, додатки знахідного відмінку (без прийменників) можуть переходити в родовий відмінок, коли перед керівним дієсловом з’являється не: розуміє думку — не розуміє думки, має надію — не має надії і т. ін. Та така заміна знахідних відмінків на родові не обов’язкова, і в українській мові досить часто буває знахідний і при не, напр.:

Не перекручуй мої слова. (Нар. опов.)

Не захотів узяти другу жінку. (Гр. Кв.-Осн.)

Не покриють Україну червоні жупани. (Т. Шевч.)

Хто й не любив покійну, так і той плакав. (Б. Грінч.)

А пастки ставити і невід затягати не вмів. (Л. Україн.)."
Учіть Мову й класиків

Що скажете, добродію Ярославе?

Ви знову щось поцупили й не зрозуміли, що до чого 😵😵‍💫🤦‍♂️

"Не зрозуміти" можна і "що", і "чого"

Не розуміти можна що — не розуміти, що пишеш/говориш
Не розуміти можна чого — не розуміти суті, слова, поглядів, мови

Дуже поширені в Мережі способи демагогії -- чіплятися (і як тут -- безпідставно) до кожного слова/коми й кидатися в безглузді звинувачення через нездатність прямо відповісти на пряме запитання. Як я вже казав, на мене таке не діє.
Запитання: які окиси вуглецю -- винтяки, тобто мали би бути органічними, але визначені як неорганічні?

Винтяки — це, мабуть, те, що ви вживаєте, коли вам повернули спирт 🙄🤭
І ця людина каже, що щось уважно читає. 😵‍💫😵

Те, що я щойно сказав вище, будь ласка. "Дуже поширені в Мережі способи демагогії -- чіплятися (і як тут -- безпідставно) до кожного слова/коми (...) через нездатність прямо відповісти на пряме запитання. "

Питаю: які окиси вуглецю -- винятки, тобто мали би бути органічними, але визначені як неорганічні?

http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine19-16.pdf

http://litopys.org.ua/shevchenko/shev124.htm

https://r2u.org.ua/guides/synyavsky/synaksa_drugoriadni_pary
"2. Особливе значіння в придієслівних конструкціях за запереченням не. Як відомо, додатки знахідного відмінку (без прийменників) можуть переходити в родовий відмінок, коли перед керівним дієсловом з’являється не: розуміє думку — не розуміє думки, має надію — не має надії і т. ін. Та така заміна знахідних відмінків на родові не обов’язкова, і в українській мові досить часто буває знахідний і при не, напр.:

Не перекручуй мої слова. (Нар. опов.)

Не захотів узяти другу жінку. (Гр. Кв.-Осн.)

Не покриють Україну червоні жупани. (Т. Шевч.)

Хто й не любив покійну, так і той плакав. (Б. Грінч.)

А пастки ставити і невід затягати не вмів. (Л. Україн.)."
Учіть Мову й класиків

Мені особисто байдуже, але коли іншим заважає, то Ви Романе можете ввімкнути в настройках чернетку й там писати собі задуми. Ви, як писали, деякі слова подаєте лиш як думки, тож писати в чернетку було б добре.

Тож може краще видалити?