Значення слова
Органічний — клас хімічних сполук, основу яких складає хімічний елемент вуглець в збудженому стані (явище переходу електронів на більш високі енергетичні рівні за розпаду заповненої комірки на нижчому енергетичному рівні), коли його максимальна валентність дорівнює IV, а не II (за спокійного стану).
Приклад вживання

Органі́чні речови́ни — речовини, що виникли прямо або непрямо з живої речовини або продуктів їх життєдіяльності; присутні в атмосфері, поверхневих і підземних водах, осадах, ґрунтах і гірських породах.

Походження

запозичення з грецької мови;
гр. ἔργανον «знаряддя, інструмент; орган тіла» пов’язане чергуванням голосних з ἔργον «діло, робота», спорідненим з двн. werc, дісл. verk, вірм. gorc «тс.»;

Слово додав

Перекладаємо слово органічний (речовинництво)

живцевий
2

організм - живець

Володимир 195 8 червня
13 червня

Ну, який живець? Який живцевий? 😱😵

ЖИВЕ́ЦЬ вця́, ч.
Принада у вигляді дрібної живої рибки, яку використовують для ловлі хижих риб. Приклади
Корінці, паростки чи бокові гілки, з яких вирощують нові рослини. Приклади
Садять живці смородини способом втикання або під кілок прямовисно і на всю глибину, що сприяє кращому приживанню їх. (з наук. літ.)
Способи розмноження більшості сортів фундука стебловими живцями не дають стабільних результатів і не завжди економічно вигідні. (з наук. літ.)
Кусочок стебла, пагона культурного дерева, який використовують для щеплення дичок. Приклади
У щеплених рослин розрізняють верхню (надземну) частину – прищепу, яка виростає з прищепленої бруньки або живця та нижню (підземну) – підщепу. (з навч. літ.)
Охоронці зеленого багатства Карпат закладають насінні плантації. До молодих саджанців в розсаднику вони прищеплюють живці елітних дерев. (з газ.)
перен., розм. Життєва сила, енергія. Приклади
[Петро:] Значить – живець є? [Пріська:] Живець! То тільки примхи старечі.... (Панас Мирний)
Традиція – живець нації, вона зростає, набирає нових форм, але як зародок в'яже новий організм з попереднім і дає йому силу життя. (Л. Старицька-Черняхівська)
В тілі ще бринів живець людини, груди командира ще дихали, серце тривожно діяло. (Іван Ле)
діал. Ремінець з дерев'яною паличкою на кінці, що прикріплюється до невода. Приклади
Забродчики закидали на товсту кодолу свої живці; живці обвивались кругом кодоли, як гадюки, і ніби всисались в неї, мов п'явки, а довбишки не давали їм розкручуватись. (І. Нечуй-Левицький)
діал. Джерело. Приклади
У північному кінці цієї твердині [Аркони] був багатий на воду живець, до якого вела укріплена для мешканців міста дорога. (із журн.)

13 червня

Органічна хімія — живцева хімія, або хімія організмів?
Сута дурня

14 червня

Не підходить

жийний
2

Від жити. Коротке, влучне, просте слово
Порівн.
Мити — мийний, мийка
Рити — рийний, рия
Лити — лій, лія, лійка,
Бити — бій, бійка,
Шити — шия, шийний тощо

Ярослав Мудров 12 червня
12 червня


Неправильний словотвір.

12 червня

Ви просто не тямите в словотворі 🤷‍♂️🤭

12 червня

На відміну від Вас із ганьбою з "абревіацією", тямлю. Будь ласка, черговий безглуздий закид, жодного доказу на свою користь, жодного прикладу такого словотвору (передбачувано), тільки невігластво й зневага

12 червня

Неправильний, неможливий словотвір. У словотворі не тямите Ви. Дієслово "жити" не має Й у жодному роді/часі/числі/способі, отже, Й тут бут не може

12 червня

Ви просто не тямите в словотворі. Анічогісінько

12 червня

А Вꙑ тямıтє, д. Мѫдровє?

13 червня

Ви навіть не тямите написати українською, д. Kolomoucenke

13 червня

"Ви навіть не тямите написати українською"

Мıнѣ то пıсıєтє, кı комꙋ?

13 червня

Так. Ви навіть не тямите читати?

13 червня

"... д. Kolomoucenke"

Нꙋ кєомꙋ гє? Хꙑба нє ꙋкраııньскоıѫ пıсıѫ? Та нє о тѡмь пꙑтав. То тямıтє в словотворѣ?

13 червня

Я Вас не розумію. Пишіть нормальною українською мовою.

13 червня

Пıсıѫ нормальноıѫ ꙋкраııньскоıѫ, кı нє тямıтє прокıтатı нєоıѫ?

13 червня

"Ви просто не тямите в словотворі. Анічогісінько"
Вітаю, Ви вже наполовину впали на найнижчий рівень розмови -- приниження, зневага, звинувачення.

Ви звідкись взяли Й від "жити", що не має його в жодному числі/часі/роді.
Ви сплутали ВИЗНАЧЕННЯ, СУТЯМОК, і ПЕРЕКЛАД слова.
Ви напосілися на мене через цілком природне "щось Є чимось".
Ви дорікали через цілком правильне "не зрозуміти ЩОСЬ".
Ви висунули "мерхлівці", що ЖОДНИМ чином не стосується суті слова.
Ви вважаєте, що "коловертень" і вивернуте дерево -- ВЛАСТИВІСТЬ.
Ви вважаєте, що просто взяти основу одного слова й притулити ОБРУБОК СУФІКСА іншого -- "абревіація".
Ви так і не спромоглися дати своїми словами визначення слову "органічний" і відповісти на найпростіше запитання про ці речовини, давали неправильні тлумачення зі словників, отже, не зрозуміли, що це таке, але якимось дивом вважаєте, що знаєте, який переклад найкращий для втямка, суть якого не розумієте.

А коли Вам вказали на помилку вже кілька людей, що не може там бути Й, оскільки його немає в ЖОДНІЙ словоформі літмови, Ви без жодних доказів звинувачуєте в нерозумінні всіх, хто вакзує на помилковість Вашого перекладу.
І досі когось у чомусь звинувачуєте.

13 червня

Ви бігаєте скрізь за моїми перекладами, натомість майже ніколи не відповідаєте під своїми. Ви просто тупо нехтуєте питаннями, вдаєте, що нічого не бачите.
Коли відповідаєте, пишете якусь херню на взір суфікса j.
Коли вам щось відповідаєш, перекручуєте чужі слова.
Не гайте мого часу. Розберіться зі своїми неможливими романотворами.
Чого Ви до мене дої...сь? Ви непритомні?

13 червня

Не знаю, якою пісієте, але пишете не українською

13 червня

"цілком природне "щось Є чимось""

Довєдѣтє огє є оно "ќѣлъкъмь прıродьноє" дльа ꙋкраııньскоııꙑ.

13 червня

"Не знаю, якою пісієте, але пишете не українською"

🤦‍♂️
Вıдıѫ так ı нє покєꙋıѫ ѡдповѣдı... Нꙋ, хаıı – тъкдѣ ı нє'ма о кєѡмь мъввıтı.

13 червня

""цілком природне "щось Є чимось""

Довєдѣтє огє є оно "ќѣлъкъмь прıродьноє" дльа ꙋкраııньскоııꙑ."

Добродій Єлисій уже відповідав на це запитання, не пам'ятаю, щоправда, де. Зараз пошукаю, і ще знайду

13 червня

Так, одповѣдав (слово бачити), ı пıсав: «Rousscoiõ e isprauno e "bouti cyto/cto" a ne "bouti cimy/cuimy"».

13 червня

Ні.
"1) póuna ci panœuna œdsõtnœsty "buiti" ne e isprauna u rousscœy móuvé, ba, za xuibanïa e volyeno coristati is "buiti";"

Ішлося про те, що нібито вживання цього Є -- невластиве

13 червня

Шия, шийний — від шити
Жия, жийний — від жити

Тобто цілком можливий, правильний, притаманний, питомий словотвір.

Це не живний, житний, житецький чи живорідний, від яких виходить дурня, бо ці означення вже мають інші тями/суть

13 червня

Ярославе, почитайте Караванського. Вам буде корисно.

13 червня

"Ішлося про те, що нібито вживання цього Є -- невластиве"

У тій розмові таке казали лише Ви, і добродій Поруш заперечив ту Вашу хибну гадку наведеною Вами антитезою. А до того він писав, що «руською є справно "бути що/хто", а не "бути чим/ким"». Щоправда, писав і про справність ужитку "бути чим/ким", але лише в певному контексті. Вам же стане хоча би прочитати й зрозуміти його перше речення, де він, повторю, казав Вам, що "є" + орудний відмінок є НЕправильно. І Ярослав Вам пише про несправність конструкції "щось є ЧИМОСЬ", а не про несправність ужитку дієслова "бути". І я се потверджую. Чи доси не зрозуміли, про що йдеться?

13 червня

@Ярослав Мудров

Шити — шию,
Жити — жию?
Таки не тямите ничого в словотворі.

13 червня

Тоді за вашою логікою
Бити — бию/бію?

13 червня

От можете не викаблучуючись писати нормальною зрозумілою мовою

13 червня

"Тоді за вашою логікою
Бити — бию/бію?"

До чого є тут моя логіка? Я Вас питаю:
Шити — шию,
Жити — жию?
Ви даєте в приклад слова "шия", "шийний" начебто від "шити" (певні, що від "шити"?) та коли й так, то дієслово шити має основу "ши-й-" при зміні за особою та числом у теперішнім часі (goroh.pp.ua: шити), тому утворити "шия" й "шийний" од нього можливо, а "жити" при такій же зміні має основу "жи-в-" (goroh.pp.ua: жити), тому утворити від нього "жия" й "жийний" із "й" ("йа" → "я") є неможливо.

13 червня

"От можете не викаблучуючись писати нормальною зрозумілою мовою"

Знову відхиляєтесь од предмету розмови...

13 червня

Та невже? Це ваші відсебеньки
Корінь жи-. Наросток можливий:
-т, -й, -в, -л
Так само як у ши-, би-, ри-, тощо

13 червня

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Могти́ся, -жеться, гл. безл. Мочься. Не так жий, як хочеться, а так, як можеться. Чуб. І. 251.
Поцти́вий, -а, -е = Почтивий. Жиймо як поцтиві люде. Гол. І. 346

13 червня

"Це ваші відсебеньки"

Які ще "відсебеньки"? Де?

"Корінь жи-. Наросток можливий:
-т, -й, -в"

А "-л-" неможливий?

"Так само як у ши-, би-, ри-, тощо"

Ні, не так само. Шити – шиЮ, шиЄм(о), шиЄш, шиЄте, шиЄ(ть), шиЮ(ть). Жити – жиВу, жиВем(о), жиВеш, жиВете, жиВе(ть), жиВу(ть). Гадав, буде Вам і того достатньо, аби зрозуміти, що утворити +"жийний" од "жити" неможливо, та Ви все стоїте на своїх вигадках. А "бити" ("бıтı"?) до того ж має основу "бьı-" у теперішнім часі пишучи моїм справнішим правописом, тобто "б'ю", "б'єм(о)", "б'єш" тощо.

13 червня

Адже я додав -л до вашого коментаря

13 червня

Дурня якась.
До чого тут бы-?
Якщо маємо бі — друс. бити а не быти 🤦‍♂️
Учіть мову. Не гайте мого часу

13 червня

"Адже я додав -л до вашого коментаря"

До мого коментаря? 😳 Либонь, додали до свого коментаря, а не мого.

13 червня

"До чого тут бы-?"

Ви мене питаєте? Не знаю. А Ви знаєте? Бо начебто ж не мовилося про ніяке "бы-". Відки'го взяли – гадки не маю.

"Якщо маємо бі — друс. бити а не быти"

Яке ще "бі"? "Бѣ", чи що? То то є від "бꙑтı/бꙋтı" (="бꙑти/бꙋти"), а не "бıтı" (="бити").

Так, маємо давньоруське/давньовкраїнське "бити/бıтı/біті", а основа його в теперішнім часі є "бьı-" і в давній українській, і в сьогочасній. На приклад, "бьıѫ" = "б'ю", що неясно?

13 червня

"Учіть мову. Не гайте мого часу"

То би мав сказати Вам я...

18 червня

"Та невже? Це ваші відсебеньки
Корінь жи-. Наросток можливий:
-т, -й, -в, -л
Так само як у ши-, би-, ри-, тощо"

Будь ласка. Це написали Ви, не розуміючи значнихх відмінностей узорів словотворення "рити", шити" й "жити".
Ваші слова: "Корінь жи-. Наросток можливий:
-т, -й, -в, -л"

Що в перекладі означає: "існують такі ось суфікси, який хочу, такий і тулю, незалежно від узору словотвору"

13 червня

Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
Ладъ = 1. лад. — Добрий вечер, нене, чи є лад без мене, чи заметені двори, чи застеляні столи. н. п. Под. — Погано сьпівають — зовсїм ладу нема. 2. ла́года, зго́да, зла́года. С. Л. — Живуть у добрій злагодї. — А вже тій сварцї годї. Дай рученьку, жиймо в згодї. н. п.

14 червня

Я здогадувався, що Ви рано чи пізно за краєчок вуха притягнете ці діалектні форми. Саме тому я давно пишу: в ЛІТЕРАТУРНІЙ мові слово "жити", на відміну від "бити", "лити", "мити", "шити" не має Й у ЖОДНІЙ словоформі, відповідно, суфікс Й тут НЕМОЖЛИВИЙ

14 червня

⟨ЛІТЕРАТУРНІЙ мові⟩

Що Ви тут тоді забули? Тут руйнують літературну мову, а не плекають.

14 червня

У літературній мові немає слова живуглецевий 🤷‍♀️

14 червня

⟨ЛІТЕРАТУРНІЙ мові⟩

Що Ви тут тоді забули? Тут руйнують літературну мову, а не плекають.

Творимо здебільшого на основі літературних відмін і звуцтва. Оскільки "життя" й похідні -- наші питомі слова, що поширені саме в літературних відмінах, немає жодної підстави творити від значно менш поширених говіркових

14 червня

Так в літмові і вашої ширби нема, але чомусь у вас можлива.
Я вже мовчу про вивсоти, довсоти, розувсоти та інші покручі, що ви понадодавали 🤦‍♂️

14 червня

Ви розбираєтесь в мові, як гуманітарій в вищій математиці

14 червня

⟨немає жодної підстави творити від значно менш поширених говіркових⟩

Щоб не громоздити додаткових значень на корінь, коли цього можна уникнути, наприклад 🤷‍♀️

14 червня

Романе, прочитайте, будь ласка, мій останній коментар про "є чим/ким" (коли ще не прочитали), поки пан Мудров не вилучив се слово (переклад).

14 червня

"Так в літмові і вашої ширби нема, але чомусь у вас можлива."
Я казав, і добродій Єлисій підтвердив: устрій цілком відповідає нашому словотворенню. Пор. "косьба", "молотьба", "сівба" тощо

14 червня

"Романе, прочитайте, будь ласка, мій останній коментар про "є чим/ким" (коли ще не прочитали), поки пан Мудров не вилучив се слово (переклад)."
Що саме?

14 червня

"⟨немає жодної підстави творити від значно менш поширених говіркових⟩

Щоб не громоздити додаткових значень на корінь, коли цього можна уникнути, наприклад 🤷‍♀️"
Пані Кароліно, я написав "Оскільки "життя" й похідні -- наші питомі слова, що поширені саме в літературних відмінах, немає жодної підстави творити від значно менш поширених говіркових". Я казав про відміни, а не про корені

14 червня

Щодо цілком можливої "ширби": ідеться про устрій слова й засоби словотворення. Якщо до кореня дієслова додати, наприклад, -ба, то вийде віддієслівний іменник, що й позначатиме цю дію. Ви галасували, але не навели жодного доказу того, що "ширба" неможливе. Я ж докази навів: віддієслівні прикметники можуть мати суфікс Й тільки в тому випадку, якщо твірне дієслово має Й у словоформах. "Жити" ж не має таких

14 червня

Іносе, Ваші міни:

Живний — живиться чимось? Чи щось живить? Похідні?

Житкий — житки́й (житке просо «просо, посіяне на житнищі»)

Житецький — прикм. до житець (т.с. що житель), або щось із житом пов'язане?

Живуглець — оце літнорма по-Вашому?

Я взагалі проти кореня *жит, *жив, *жил, бо біда тоді з похідними. Але логіка п. Мудрова очевидна. Як і з "рия" —перед нами постає цілий новий кластер похідних, який не перетинається з иншими словами цього кореня; та й щодо неможливости 'й' маю сумніви. Хоча все одно не зрозуміло як тоді буде орган, органела, організм, організація.

14 червня

"та й щодо неможливости 'й' маю сумніви."
ООооооооо.
То пошесть різних письмен, то пошесть незнання правил словотворення й невміння прочитати визначення й саме подане слово.

НЕ МОЖЕ бути Й у прикметнику, що походить від дієслова, яке не має Й у жодній слововідміні

15 червня

Зверніться до п. Єлисія, най він розсудить. Тут я невіглас й агностик)

15 червня

"Що саме?"

Ну там де йшлося про природність ужитку "щось є ЧИМОСЬ". Ви, гадаю, писали за вжиток дієслова "бути" ("є" й СУТЬ инші форми) в теперішнім часі в цілому, а я Вам пояснив що йшлося про вжиток конструкції "бути" ("є") + орудний відмінок проти називного. Добродій Мудров, гадаю, саме про це Вам писав, і д. Поруш о тім же писав, тільки Ви, либонь, його не зрозуміли.

15 червня

Ні, він писав саме про вживання дієслова-зв'язки Є

15 червня

"Зверніться до п. Єлисія, най він розсудить. Тут я невіглас й агностик)"
І кажете щось про мовне чуття. Спробуйте-но знайти віддієслівні прикметники, що мають -Йний і походять від дієслів, що не мають Й у жодній словоміні. Оце й буде відповідь

14 червня

Щойно тут назбирається 50 коментарів, Ярослав видалить і перевикладе це слово, щоб забрати всі завваги про неправильний словотвір, як це зробив минулого разу. Ждіть і дивіться.

14 червня

Ви краще читайте Караванського, бо Вам теж бракує знань і мовного почуття 🤷‍♂️😵

14 червня

А я'сми гадав оже Ярослав вилучає слова (переклади) й за меншойи кількости непотрїбних йому мїнок, на приклад 20 – 30. Ну, побачимо. Надїю ся вже (оже) не станеть вилучати.

14 червня

Правда коле очі, Ярославе?

15 червня

Максе, не ганьбіться, інколи краще промовчати 🤦‍♂️

15 червня

Ганьбитеся тут лиш Ви, із суфіксом Й, якого тут НЕ МОЖЕ БУТИ, бо Й немає в ЖОДНІЙ словоміні "жити"

15 червня

Ви ідіот чи просто дуркуєте?
Якщо Ви чогось не розумієте, то краще спитайте, а не стверджуйте того, чого не тямите, чого не розумієте

15 червня

Ярославе, скажу Вашими ж словами, але чесно: заткайтеся, будь ласка.

15 червня

Іще одне таке неприпустиме висловлення -- скарга.
Я чудово, на відміну від Вас, розумію, що Й тут бути не може, оскільки "жити" не має його в ЖОДНІЙ словоформі

15 червня

Та я бачу, що Ви доводите людей до сказу, щоб потім поскаржитися.
Якщо я Вам не довів, що такий словотвір можливий, і Ви нікого не слухаєте крім п. Поруша, то спитайте в нього прямо:
Чи можливий словотвір від жити з наростком -й?

Цікаво, що він вам відповість, а мого часу не гайте

16 червня

"Inose,

za pervoe,

crœumy xuiba u carpatorousscœumy narécïé, tuarœu is /-j-/ œd corene ‹gi-› roussca móuva ne znaieity — pœd gaslomy na ‹giti› u SIRM ne'ma gédna taca tuarou,

za drougoe, ta menxie is tuimy, ya buimy, osœubno, ne boul proti tuarou is /-j-/, bõdy u tœumy tóuc, ta ya ne vidiõ cyto tô dasty, atge ‹giyen› pèredasty znacyeinïe "organic" ne bœulxie neigy ‹given›. Ni ‹gilen›, ni ‹giten› — nicy œd ‹gi-› prosto ne znacity "organic".

I za trètïê, /-j-/ u ‹giyen› ne mogeity bouti poyasnyeno uzrocomy is ‹siuya : siuyen›, obé bo slové nelegeaty do rœuznuix uzorœu déyeslœu:

‹giti : givõ› : ‹syuiti : syuiõ
=
/ˈʒɪtɪ : ʒɪˈβ̞ʊ/ : /ˈʃɪtɪ : ˈʃɪjʊ/.

Déyeslovo ‹giti› e ispreagano bez *-j-, tô bui preamo coreiny + cœuneç osobui: -õ, -eity, -exi, -emo, -ete, -õty, rœuno hi déyeslova: vesti : vedõ, vezti : vezõ, nesti : nesõ, ròssti : ròstõ, sésti : seadõ, plesti : pletõ ipr..

Prasl. coreiny déyeslova ‹giti› e *giw-; *w iznicneity pèrêd prigòlôsnomy — ‹-ti›: *giwti → ‹giti›, ta uinicneity opeaty cyto ino e coreiny *giw- pèrêd gòlôsnomy: *giw-om → ‹givõ›. U slové ‹giulo› /ʒɪwˈlo/ e /w/ ne preamo pèrêd /l/, atge pratuar e *giw-yl-o — ne ⁺giw-lo, a tomou /w/ tam ne izcezneity.

Déyeslovo ge ‹syuiti e ispreagano is *-j- meidyu corenemy ta cœunçemy osobui: *syū+y+om → ‹syuiõ›, hi: ruiti : ruiõ, muiti : muiõ, nuiti : nuiõ."

Добродій Єлисій відповів

18 червня

Прямо спитали. Добродій Єлисій прямо відповів. Якщо Ви думаєте, що змогли спритно й непомітно перейти до "є "жити" подекуди з Й" від "який хочу наросток, такий і чіпляю", то помиляєтеся, усе пам'ятаємо

18 червня

🤡

18 червня

Будь ласка. Бо по суті заперечити не можете. Як завжди, що ж

живорідний
,
-цький
1

живорідні сполуки
живорідницьке речовинництво (органічна хімія)

Роман Роман2 8 лютого
22 травня

Гупі — живорідна, або живородна, бо вона народжує мальків, як звірі. Але до чого тут органічний?

22 травня

Як я вже казав під "неорганічні", поєднання двох (цілком властивих!) значеннь:
1) органічні сполуки -- основа життя, породжують життя;
2) переважна більшість органічних сполук у природі -- наслідок існування й життєдіяльності істот, отже, ці сполуки породжувані життям

22 травня

Так це не живорідний, а жийний

22 травня

Ваше слово не підходить. Я вже пояснив, чому

22 травня

Це ваші не підходять, а якраз моє підходить

23 травня

Якби ж Ваші знання й розуміння, вибачте за відвертість, складали хоча б половину від Вашого самолюбства.
Докази твердження?
Як Ви розумієте "неорганічний"?

23 травня

ОРГАНІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до живої природи, тваринного або рослинного світу. Органічний світ; Органічні процеси;
// Який характеризується життєвими процесами; живий. Фізичний світ існував раніше, ніж могло з'явитися психічне, як вищий продукт вищих форм органічної матерії (Ленін, 18, 1971, 220);
// Який утворився з решток тваринних або рослинних організмів. Ґрунти Українського Полісся — опідзолені піски, супіски і легкі суглинки — бідні на органічні речовини (Мікробіологічний журнал, XVIII, 3, 1950, 25).
▲ Органічна хімія — розділ хімії, що вивчає вуглецеві сполуки, характерні для рослинного і тваринного світу. У лютому 1861 року Д. І. Менделєєв повертається до Петербурга і читає в університеті курс органічної хімії (Наука і життя, 2, 1959, 48); Органічне скло — синтетичний міцний прозорий матеріал, подібний до звичайного скла; широко використовується в техніці й побуті. Домішуючи до органічного скла різні барвники, одержують дешеві імітації коштовних каменів (Вечірній Київ, 20.II 1957, 2); Органічні добрива — добрива рослинного або тваринного походження. Для різкого піднесення родючості бідних поліських ґрунтів необхідно багато добрив як органічних, так і мінеральних (Хлібороб України, 1, 1969, 23).

2. Зумовлений станом внутрішніх органів організму. Ще в Петербурзі Шевченко якось захворів на плеврит, і лікар знайшов у нього, крім плевриту, органічний порок серця (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 195).

3. Який лежить в самій природі кого-, чого-небудь. Я.. полюбив цю працьовиту, чесну сім'ю. Я ходив туди.. побалакати й посперечатися, бо для російського студента потреба сперечатися — це органічна, біологічна потреба (Гнат Хоткевич, I, 1966, 151); Іван відчував якусь органічну відразу до цієї.. форми протесту — хитрувати і удавати з себе дурника (Петро Колесник, Терен.., 1959, 171); Завод кульгає не тому, що має. якусь органічну хибу, а просто тут.. не дають йому стати на ноги, випростатися (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 76).

4. Який має риси, характер якоїсь структури, чого-небудь цілого; нерозривний. З перемогою комунізму відбудеться органічне з'єднання розумової і фізичної праці у виробничій діяльності людей (Програма КПРС, 1961, 55); Органічну єдність радянського тилу з фронтом ми відчуваємо в народній поезії (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 62).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 741.

23 травня

Поясніть, будь ласка, своїми словами.
Те, що Ви вставили сюди пояснення зі словника з усіма значеннями, зокрема цілком недоречними саме тут, іще раз підтверджує те, що Ви не розумієте, що таке "орагнічний". Бо якби Ви розуміли, то відразу побачили б, що тут НЕМАЄ правильного й відповідного визначення

23 травня

Тут немає, бо у вас дурня виходить: живорідний, цький 🤦‍♂️

23 травня

Якщо Ви вважаєте, що серед цих визначень є правильне, то точно не розумієте, що таке "органічний". У цій статті немає правильного визначення

23 травня

Хто Вам це сказав, крім самолюбства?

23 травня

Розуміння того, що таке неорганічний із погляду речовинництва. І аж такого самолюбства в мене немає. І тут його немає зовсім, оскільки я не вихваляю власні переклади.
Якби Ви розуміли, що таке "неорганічний", то змогли б пояснити це своїми словами. Поки що ж цими неточними й дещо неправильними цитатами зі словників Ви доовели тільки нерозуміння втямку

25 травня

Я не тільки словники процитував а й Вас.
Тому моє слово якраз цілком підходить, а ваші — ні 🤷‍♂️

25 травня

Навіщо Ви перекладаєте слово, якщо не розумієте його значення?

25 травня

Ви про себе? 🧐🤭

25 травня

Знову прошу: будь ласка, поясніть, як Ви розумієте "органічний" із точки зору хімії. Своїми словами. Якщо Ви розумієте, що це, то зможете пояснити.
Але Ви цього не зробите, бо не можете

25 травня

Я, наприклад, значення цілком розумію. Поясніть, як Ви це розумієте, а я поясню, що не так

25 травня

Якби ви розуміли значення, то не додавали б таких перекладів 🤷‍♂️

25 травня

"Знову прошу: будь ласка, поясніть, як Ви розумієте "органічний" із точки зору хімії. Своїми словами. "
??
ЯКби Ви розуміли значення, то не просили б доказів неорганічності ВОДИ(!)

25 травня

А переклад передає якщо не суть визначення (бо не передати, мабуть), то хоча б ознаки + минувшина

25 травня

По-перше я без вас розібрався/згадав, що таке органічна чи неорганічна речовина. Тому й видалив відразу той свій коментар. Але ж ви бігаєте саме з ним, натомість удаєте, що не бачите инших наших з Кароліниними коментарів /запитань 🤷‍♂️🤦‍♂️

25 травня

Чому я не даю відповіді? Нахіба?
Що б я не сказав, ви не почуєте, будете товкмачити своє. Тільки те, що ви розказали, переклали — правильне, все інше — помилкове.
Тому навіть не гаятиму свого часу на це "розкажіть". 🤷‍♂️

25 травня

Зараз відповім. А Ви поки поясніть, якщо розібралися, що таке "органічний" своїми словами

25 травня

Я вас завжди чую. І "Тому моє слово якраз цілком підходить, а ваші — ні 🤷‍♂️"писали Ви, а не я. Саме тому прошу пояснити Ваше розуміння. Бо, судячи з цитат зі словників, воно таке ж, як у тих, хто ті визначення в словниках давав, тобто неправильне

25 травня

"Чому я не даю відповіді? Нахіба?
Що б я не сказав, ви не почуєте, будете товкмачити своє. Тільки те, що ви розказали, переклали — правильне, все інше — помилкове.
Тому навіть не гаятиму свого часу на це "розкажіть". 🤷‍♂️" Тобто:

"Чесно, я можу, але не хочу"

Дуже гарна спроба. Як для рівня початкової школи. Я Вас чую повсякчас. Але що саме слухати тут?
"Воно не нібито, а краще 🤷‍♂️"

"А в мене якраз цілком відповідне слово.
...
Моє слово повністю підходтть для означення."

"Це ваші не підходять, а якраз моє підходить"

"Слухати" те, як Ви без жодних належних доказів вихваляєте свій переклад?

Чи неправильні товкмачення зі словника (а якби Ви зрозуміли, що таке "неорганічний", то відразу побачили б, що вони неправильні)?

"<Як я вже казав під "неорганічні", поєднання двох (цілком властивих!) значеннь:
1) органічні сполуки -- основа життя, породжують життя;
2) переважна більшість органічних сполук у природі -- наслідок існування й життєдіяльності істот, отже, ці сполуки породжувані життя>

Так що не так? 🤦‍♂️🤦‍♂️🤦‍♂️
Просто ви погано знаєте мову й не додумалися до цього слова."

Чи те, що Ви безпідставно мене звинувачуєте в чомусь і не розумієте різниці між визначенням і властивостями (а якби Ви зрозуміли, що таке "неорганічний", то відразу побачили б, що це властивості, а не визначення, причому не всі й не найголовніші властивості)?

"Не те.
Жийний

Роман Роман2
Редагувати
Вилучити
Відповісти
22 травня
І чим Ваше слово нібито краще?

Ярослав Мудров
Відповісти
22 травня
Воно не нібито, а краще 🤷‍♂️"
Чи те, що Ви не відповідаєте по суті?

Так, Ви навели цитати зі словників. Чим іще раз підтвердили нерозуміння суті. Ви зараз кажете, ніби все зрозуміли. То будь ласка, поясніть, як Ви розумієте "неорганічний" своїми словами.

25 травня

Бо якщо Ви не розумієте. що таке "неорганічний" (а Ви навели чимало доказів цього й жодного доказу протилежного), треба вести розмову не про те, як краще перекласти "неорганічний", а про те, що це таке взагалі

25 травня

"Чому я не даю відповіді? Нахіба?
Що б я не сказав, ви не почуєте, будете товкмачити своє. "

До речі, хто з нас відразу пише "дурня", а хто часто спершу питає мотивацію, підстави, намагається зрозуміти, пояснити?

25 травня

"По-перше я без вас розібрався/згадав, що таке органічна чи неорганічна речовина. "

І саме з цієї причини надали неправильні визначення зі словників?
Як я сказав, Ви напишете що завгодно, але просто-таки не можете, через нерозуміння, написати, як Ви розумієте "неорганічний", інакше давно б уже це зробили. Я Вас завжди слухаю, час від часу видаляю переклади під словами, на які Ви звертаєте увагу. Ви ж навели достатньо доказів, що не розумієте втямку (якби розуміли, не надавали б неправильних визначень, чи не так?)

живний
1
Роман Роман2 2 квітня
25 травня

Будь ласка. Я Вас запитав. Задав конкретне питання: чим Ваше слово нібито краще? Ви ж не відповіли

2 червня

Живний — від чого живиться, чому живний? Як розкриває суть слова? Яке походження, значення, визначення?
Який спосіб словотвору використовували?
Чому саме такий?
Чому інші не підходять, а підходить тільки Ваше?
На яких засадах базується ваш словотвір?
Якими мовами володієте, яка мова ваша рідна, а не вивчена?
Чому вирішили займатися словотвором, що Впс до цього спонукало?
Яка мета вашої словотворності?
Як ви збираєтесь обнародувати та розровсюджувати Ваші новотвори?
Чому саме до Ваших новотворів І пояснень мають прислухатися не просто мовці, а мовники, фахівці тих сфер, означення яких ви перекладаєте?
Можете хоч на одне питання відповісти?

2 червня

Я й не казав, що саме цей переклад і саме мій відповідний.

Рити -- риЮ(йу) -- рийний
Мию -- миЙ(нак. сп.) -- миЙний
Жити -- жиВи--жиВу--жиВний. Тут просто нізвідки взятися Й

Володію Українською, кацапською. бодай не володіти, англійською. Це з тих, що добре. Перша, на щастя, рідна, друга, на жаль, деякою мірою природна.

2 червня

Скажіть, будь ласка, які окиси вуглецю мали би бути органічними, але їх віднесли до неорганічних історично?

2 червня

Тобто Ви не розумієте, що таке органічний, тому і вліпили своє живний? Я так і зрозумів.
Все інше — Ваша демагогія/словоблуддя

13 червня

Голосую, аби обігнало "жийного".

13 червня

На зло тещі відморожу піську 😁🤦‍♂️

13 червня

Ni ‹giyen› ni ‹given› ne teacneity tomou yaco iz slova "organic, οργανικός" e coristano is mnogomy slœu. Porœunaite sõstrocui, napr., u:

»For the practice of shamanism is an organic process.« — tout "organic" znacity ne cyto e "giyen" ci "given", atge toy pèrebég ni "givity" ni ne e isveazan is gitïemy ci giulomy, ale cyto e nedélima ceasty dana péstegya ("culture") ;

»The Bahá'í Faith regards the current world confusion and calamitous condition in human affairs as a natural phase in an organic process leading ultimately and irresistibly to the unification of the human race in a single social order whose boundaries are those of the planet.« — i tout, "organic process" ne znacity cyto daieity gitïe ci givity, a cyto nemuislim e ocremo œd inxyuix ceastiy céloho ;

»The pieces form an organic shape resembling the petals of a flower.« — tout e iz "organic shape" coristano do negivui staubui ("structure") i prirœunano ic staubé quétou, cde pelioustui sõty "an organic part of a flower" = nedélima ceasty quétou ;

»This fiberglass lounge chair has a elegant and organic shape.« — tout heto ne'ma nateacou na gitïe ci givõ ròdõ, ale "organic shape" do "a lounge chair" znacity cyto dan tuar crésla célo slougity priznacyenïou'ho ;

»These villas will be characterised by the visual strength of its organic shape and its spectacular sea views.« — ni tout ne'ma nicy o gitïé ci givleinïé; "organic shape of a villa/house" tou znacity tac tuar sadibui cyto nailépxie opisieity sadibõ ci dœum u conovéx ("in terms of") crasui / vidou ta slougouanïa / priznacyenïa ;

»In der großen Tradition der finnischen Dirigenten ist Santtu-Matias Rouvali bekannt für seine äußerst körperlichen und organischen Interpretationen. Unverkennbar fließt die Musik aus ihm heraus , Ich singe, ich bewege meine Hände so, wie die Musik klingen soll« — tout "eine organische Interpretation einer Musik" znacity cyto podanïe dana gõdybodéla e u ladé is cògynomy sõstavomy'ho, napr., ploceiõ ("style"), doboiõ, cèrêslomy ("character") ci nòrôvomy ("mood") ipr.

U bœulxiosti sõstrœuc mogemo vidéti cyto "organic, οργανικός, organisch, organisk, organique" neseity sõznacõ "nedélim ci laden u uséx suoyax ceastex he odino célo", inacxie caziõtyi, "tac cyto cògyna ceasty dana céla e noudgyna ta neœddélna".

Napr., coli opisouiemo plocyõ Biedermeier, caziõtyi cyto dèrevina e "its organic material", ne mnimo cyto dèrevina e "an organic material" protiuno "a synthetic material", a cyto dèrevina e nedélima ceasty toyui plocyui.

Samo slovo, imea pricmêtui "οργανικός" e œd dgr. slova ‹ὄργανον› "instrument, tool; sense organ (oco, ouxo, nœus ipr.)", i teagneity cõ dgr. slovõ ‹ἔργον› "délo". Ôtge rozvitoc znacyeinïa slova "οργανικός* e dóugen bouti "such / that which is functionally coherent and integral".
Tomou ya buimy, pro pèreclad slova "organic", gleadéu po slovax (tuaroslœuno prostax!) cyto znaceaty, preamo ci nepreamo, "an instrument, tool" ci "a body limb", a razomy is tuimy nairadxie taco slovo, cyto sõkésno mogeity znaciti i "instrument, tool" i "organ / limb of a physical body". A taco slovo e u rousscœy ta dauniorousscœy móuvé ‹oudo›, vìdyite SIRM VI, 19: ‹у́до› "ceasty téla", ta http://oldrusdict.ru/dict.html# : ‹удо› "часть, часть тела, член, орган внешних чувств", cde ushya znacyeinïa teacnõty znacyeinïam dauniogreçscoho slova ‹ὄργανον›. Imea pricmêtui "οργανικός" bui moglo bouti tuoryeno œd ‹oudo› he ‹ouden, oudn-› ci ‹oudean› (na xib slœu he ‹sòlomean›, ‹dèrevean›, ‹médean›, ‹òlovean›, ‹crouxean› ipr.).

Pricmêta "organic" u œdnosyeinïe cõ "chemical elements, chemistry" znacity ne cyto dani "chemical elements" sõty 'giuni' ci 'giyni' — poveazani is 'gitïemy', a cyto yix stauba e peruœstno nedélima, rétena ("found") u rodegyé ("in nature") he odino célo, arcõtyi õzcie ("more narrowly speaking"), "a carbon bound being a chemical bond of chemical compounds" znacity cyto "carbon" e yix "nedélimo oudo".
Preamo protiuna slovou "organic, οργανικός" e pricmêta "synthetic, συνθετικός" — *"isdét, iscladen", mnya cyto peruœstno sõty ceasti ocremo a "isdétui, iscladenui" u odino célo pac.

13 червня

Так, органічний часто подають як щось невід'ємне, напр. https://en.m.wiktionary.org/wiki/organic_intellectual#English

Як тоді буде орган, організм, організація, організованість, organic food?

13 червня

"На зло тещі відморожу піську 😁🤦‍♂️"

Боже, звідки Ви тільки ці вислови берете?)

14 червня

Добродію Єлисію, мабуть, краще пишіть англійською. На сайті українського словотворення, ага.
Звісно, це все цікаво, спасибі, та тільки тут перекладаємо "органічний" у ХІМІЧНОМУ значенні, що я вказав у назві та відповідному тлумаченні

14 червня

П. Поруше, от тому я й додав жийний, а не живний, житний, житецький, живорідний чи щось там ще.
Взяв корінь жи-, додавши наросток -й, утворив зовсім нове слово з новою семантикою.
Це, як шия — від шити. Наче один корінь, але настільки різна семантика, але й зв'язок між цими словами є. Так само як жия, жийний — від жити.
Д. Роману це не поясниш, там глухий ліс, але ж ви маєте зрозуміти зв'язок, і семантичний напрямок.
Те, що утворювати за допомогою цього наростка можливо, ви й самі знаєте. Те, що можливий семантичний розвиток у такому напрямку, можна подивившись на шити — шия, букати — бджола, бик, букашка (мскв.), їсти — яства, яд тощо

14 червня

Тут цей суфікс НЕМОЖЛИВИЙ. Не можна приліпити просто будь-який суфікс. Й немає в ЖОДНІЙ словоформі "жити". Суфікс залежитть од наявності в словоформах.
Я вже казав: вважаєте інакше -- доведіть. Наведіть приклади похідних із Й від слів, що не мають його в жодній словоформі. Поки що Ви навели приклади, де Й є в словоформах слів.

15 червня

"Pricmêta "organic" u œdnosyeinïe cõ "chemical elements, chemistry" znacity ne cyto dani "chemical elements" sõty 'giuni' ci 'giyni' — poveazani is 'gitïemy', a cyto yix stauba e peruœstno nedélima, rétena ("found") u rodegyé ("in nature") he odino célo, arcõtyi õzcie ("more narrowly speaking"), "a carbon bound being a chemical bond of chemical compounds" znacity cyto "carbon" e yix "nedélimo oudo"."

Так, зараз "органічний" можна тлумачити в такому значенні. Проте ж початково мотивація "органічний" до органічних речовин інша

15 червня

⟨Проте ж початково мотивація "органічний" до органічних речовин інша⟩

Яка?
Джерело?

16 червня

«П. Поруше, от тому я й додав жийний, а не живний, житний, житецький, живорідний чи щось там ще.
Взяв корінь жи-, додавши наросток -й, утворив зовсім нове слово з новою семантикою.
Це, як шия — від шити.»

Inose,

za pervoe,

crœumy xuiba u carpatorousscœumy narécïé, tuarœu is /-j-/ œd corene ‹gi-› roussca móuva ne znaieity — pœd gaslomy na ‹giti› u SIRM ne'ma gédna taca tuarou,

za drougoe, ta menxie is tuimy, ya buimy, osœubno, ne boul proti tuarou is /-j-/, bõdy u tœumy tóuc, ta ya ne vidiõ cyto tô dasty, atge ‹giyen› pèredasty znacyeinïe "organic" ne bœulxie neigy ‹given›. Ni ‹gilen›, ni ‹giten› — nicy œd ‹gi-› prosto ne znacity "organic".

I za trètïê, /-j-/ u ‹giyen› ne mogeity bouti poyasnyeno uzrocomy is ‹siuya : siuyen›, obé bo slové nalegeaty do rœuznuix uzorœu déyeslœu:

‹giti : givõ› : ‹syuiti : syuiõ
=
/ˈʒɪtɪ : ʒɪˈβ̞ʊ/ : /ˈʃɪtɪ : ˈʃɪjʊ/.

Déyeslovo ‹giti› e ispreagano bez *-j-, tô bui preamo coreiny + cœuneç osobui: -õ, -eity, -exi, -emo, -ete, -õty, rœuno hi déyeslova: vesti : vedõ, vezti : vezõ, nesti : nesõ, ròssti : ròstõ, sésti : seadõ, plesti : pletõ ipr..

Prasl. coreiny déyeslova ‹giti› e *giw-; *w iznicneity pèrêd prigòlôsnomy — ‹-ti›: *giwti → ‹giti›, ta uinicneity opeaty cyto ino e coreiny *giw- pèrêd gòlôsnomy: *giw-om → ‹givõ›. U slové ‹giulo› /ʒɪwˈlo/ e /w/ ne preamo pèrêd /l/, atge pratuar e *giw-yl-o — ne ⁺giw-lo, a tomou /w/ tam ne izcezneity.

Déyeslovo ge ‹syuiti e ispreagano is *-j- meidyu corenemy ta cœunçemy osobui: *syū+y+om → ‹syuiõ›, hi: ruiti : ruiõ, muiti : muiõ, nuiti : nuiõ.

16 червня

Як це тільки карпатсько-руському наріччі?

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Могти́ся, -жеться, гл. безл. Мочься. Не так жий, як хочеться, а так, як можеться. Чуб. І. 251.
Поцти́вий, -а, -е = Почтивий. Жиймо як поцтиві люде. Гол. І. 346

Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
Ладъ = 1. лад. — Добрий вечер, нене, чи є лад без мене, чи заметені двори, чи застеляні столи. н. п. Под. — Погано сьпівають — зовсїм ладу нема. 2. ла́года, зго́да, зла́года. С. Л. — Живуть у добрій злагодї. — А вже тій сварцї годї. Дай рученьку, жиймо в згодї. н. п. Под.

Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору
ДЕ́НЬГИ екон. ко́шти, фаміл. копі́йка, моне́та, валю́та, купи́ло, побрязкачі́, фіна́нси, жарг. баксо́та, ба́кси;
деньги на упла́ту живомовн. плати́ло;
деньги счёт лю́бят копі́йка лік лю́бить, прибл. жи́ймо, як брати́, а раху́ймось, як жиди́.

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов
Жий вже собі́ а вже з то́ю, кото́ру коха́єш (Чуб. V).

16 червня

А ще маємо:
ІЗГО́Й «людина, що вийшла з свого колишнього суспільного стану; давньоруський князь, що не мав спадкового права на великокнязівський трон» (іст.)
утворене з префікса др. из- на означення руху зсередини і дієслова гоити «живити, влаштовувати, давати притулок», що є каузативом до жи́ти

ГО́Ї́ТИ
споріднене з лит. gajùs «такий, що легко гоїться; здатний довго жити», дінд. gáya«дім і подвірʼя; господарство», ав. gaya«життя»;
отже, первісне значення слова – «робити так, щоб жило, заживало»;
псл. gojiti, словʼянський каузатив до *žiti (укр. жи́ти), як gnojiti : gniti або pojiti : : piti

16 червня

<Як це тільки карпатсько-руському наріччі?>

Грінченків словник має список джерел (не забуваймо, що геть не всі слова там узірцевої мови). Берімо "Гол. І. 346". «Гол. = Народныя пѣсни галицкой и угорской Руси, собранныя Я. О. Головацкимъ... Изд. Императорскаго О-ва Исторіи и Древн. Россійскихъ. М. 1878. Въ четырехъ книгахъ, которыя обозначаются въ словарѣ римскими цифрами.»

16 червня

Але ж я навів, наприклад, цитату з Чубинського.

16 червня

"ГО́Ї́ТИ
споріднене з лит. gajùs «такий, що легко гоїться; здатний довго жити», дінд. gáya«дім і подвірʼя; господарство», ав. gaya«життя»;
отже, первісне значення слова – «робити так, щоб жило, заживало»;
псл. gojiti, словʼянський каузатив до *žiti (укр. жи́ти), як gnojiti : gniti або pojiti : : piti"
Василь бабі тітка

16 червня

Сказано Вам, д. Ярославе: НЕ МОЖЕ там бути Й.
Нумо, іще добродію Єлисієві скажіть, що він Мови не знає, як Ви на всіх накидалися

16 червня

"Але ж я навів, наприклад, цитату з Чубинського."
І скільки в нього це згадується? Якщо це поодинокі випадки, то це цілком можна пояснити впливами говірок. Простіше кажучи, почув від когось/десь прочитав.

16 червня

Спасибі, добродію Єлисію, що підтвердили нашу правоту й пояснили, що, звісно, не може там бути Й

16 червня

Д. Єлисій помиляється і я навів приклади, що спростовують його роздуми.
Ще раз.
Такий словотвір можливий, це показує практика вживання наростка -й не тільки в Галичині чи Закарпатті, а й Подніпров'ї.

Ось ще приклад з Грінченка:
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Прожива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. прожи́ти, -живу́, -ве́ш, (-жи́ю, -є́ш), гл. Проживать, прожить, жить. Горе нам, горювання, — як нам проживати? Чуб. V. 23. Дай же тобі, Боже, в щастю прожити. Чуб. III. 385. Із своєю дружиною в світі прожию. Чуб. V. 1041. Проживай, моя ясочко, веселою. МВ. (О. 1862. І. 72)

Ось ще:
r2u.org.ua: Жий*

Тому ваше верещання на кожному кроці, що такий словотвір неможливий — щонайменше видається смішним 🤷‍♂️

16 червня

Усі навколо помиляються, і тільки Ви тут розумака по самісіньке нікуди.
Сказано: значно менш поширені говіркові словоміни.
От наведено приклад у дослідженні Чубинського. У якій місцевості засвідчено вживання цієї словоміни?

16 червня

Із чого Ви взяли, що йдеться не про Закарпаття?

16 червня

Ви можете накінець повидаляти купу своїх "чудових" романотворів, якими засмітили Словотвір?
Ну, якщо, наприклад, бруньці, то визначтеся й залиште на Ваш погляд кілька найудаліших перекладів.
Чи Ви тут один такий розумака, що не в змозі цього зробити?

16 червня

Будь ласка. Ви починаєте говорити про мої слова, намагаючись відкрутитися.
А я знову питаю: от наведено приклад у дослідженні Чубинського. У якій місцевості засвідчено вживання цієї словоміни? Із чого Ви взяли, що йдеться не про Закарпаття?

16 червня

"Такий словотвір можливий, це показує практика вживання наростка -й не тільки в Галичині чи Закарпатті, а й Подніпров'ї."
Де сказано, що йдеться про Подніпров'я?

16 червня

І знову-таки: це сирий демагогічний прийом. Незалежно від того, зустрічаються словоміни "жити" з Й тільки на Закарпатті чи ні, це значно(__) менш поширені говіркові словоміни.

16 червня

«не забуваймо, що геть не всі слова там узірцевої мови»

Oy, ne teagnéte isce otse siõdui, prosiõ.

16 червня

Добродію Єлисію! А ще пояснити, що довсот, вивсот, розувсот, ждорва, чіпорва, торкорва, устанорва, стикорва — неможливий словотвір

16 червня

Будь ласка. Ви знову відриваєте увагу, коли йдеться про саме це слово

16 червня

Тю, а що не так?
Тобто Ви не "відриваєте" ніде, а хтось інший "відриває" 🙄🤔

17 червня

Під своїми? Так, пригадую, водиться за мною такий гріх. Але намагаюся уникати.
Але це все одно не виправдовує Ваших дій. А "міни" я чиститиму, якщо ще не

18 червня

"Взяв корінь жи-, додавши наросток -й, утворив зовсім нове слово з новою семантикою.
...
Те, що утворювати за допомогою цього наростка можливо, ви й самі знаєте. "

Ось, наприклад.
І те, що Ви порівнювали "жи..ний" -- "жити" із "шия"--"шити", доводить нерозуміння Вами ріщниці у словотворенні, що й сказав добродій Єлисій

15 червня

«Так, органічний часто подають як щось невід'ємне...»

__
«Як тоді буде орган, організм, організація, організованість, organic food?»

Tô e nelegco puitanïe.

Uisie pisax o teaclosti meidyu znacyeinïami dauniogreçscoho ‹ὄργανον› ta dauniorousscoho ‹oudo, oudu›.

Porœunaimo znacyeinïa dauniogreçscoho ‹ὄργανον› u grèco-eaghelscœumy slœunicé Endrixa Georgya Liddella @ Roberta Scotta (Henry George Liddell, Robert Scott, An Intermediate Greek-English Lexicon, 1889, 1940) ta znacyeinïa dauniogreçscoho slova ‹ꙋдо, ꙋдъ› za Iznadobami Isrézneüscoho:

I.
(1.) an organ, instrument, tool, for making or doing a thing = орудїе √

2.an organ of sense = органъ внѣшнихъ чувствъ √

3.a musical instrument = орудїе √

4.a surgical instrument = орудїе √

II.
a work, product (λαΐνεα Ἀμφίονος ὄργανα the stony works of Amphion, i. e. walls of Thebes) = предметъ, вещь √

Znacyeinïa "часть, кусок" ou dauniorousscoho ‹ꙋдъ, ꙋдо› scoréixie teacnõty dauniogreçsconou slovou μέλος).

U grèco-phraneçscœumy slœunicé Anatolia Bailly (Bailly, Anatole, Le Grand Bailly: Dictionnaire grec-français, Paris, 1935, str. 1396) e na dgr. ‹ὄργανον› dano znacyeinïa:

I. instrument = орудїе √
1. instrument de travail, outil = орудїе √
2. machine de guerre ≈ орудїе √
3. instrument de musique ≈ орудїе √
4. organe du corps = часть тела, член √
5. matière sur laquelle on travaille = предметъ, вещь √
6. (u mnoginé) formes du langage, particularités du style
II. ouvrage, œuvre

Znacyeinïe "organe du corps" teacneity dauniorousscomou znacyeinïou "часть тѣла, членъ" za Iznadobami Isrézneüscoho

Znacyeinïa "тѣло Христово" ta "членъ, принадлежащій къ одному и тому же обществу" mogiõty bouti porœunana is dauniogreçscuimy slovomy ‹οργανισμός›.

Ôtge mogemo vidéti dosta blizcõ teaclœsty u znacyeinïax meidyu dgr. ‹ὄργανον (οργανισμός)› ta drous. ‹oudu, oudo›.

Ne vémy ci tô e znacyna zavada, ta gr. όργανον, dgr. ‹ὄργανον› e œd znacyeinïa "to work, to make, to be active" i toho ge corene is dgr. ‹ἔργον› “work, deed", œd pie. *wérǵom (cõdui i eaghel. ‹work›, ném. ‹Werk›, dœun. ‹virke›. Siõduige teacnõty i gr -ουργός (he u: ξυλουργός "woodworker, carpenter", μεταλλουργός "miner, quarrier", prn. → metallurgist), ta dgr. ‹ὄργια› "rites, secret rites, secret worship, practiced by the initiated, sacrifices in general" (znacyeinïe "sacrifices in general" mogeity bouti porœunano is znacyeinïemy "святые дары" drous. ‹ꙋдъ› u Iznadobax Isrézneüscoho).
Znacyeinïam "work, deed" ou ‹ἔργον›, ta ‹-ουργός› scoréixie teacnõty slova ‹délo› ta ‹-déy (-déiu)› u rousscé ci dauniorousscé; prn. rous. ‹zlodéy (zlodéiu), lixodéy (lixodéiu)›, drous. ‹zulodéiu, lixodéiu› = dgr. ‹κακοῦργος›, rous. ‹colodéy (colodéiu)› ≈ dgr. ‹ἁμαξουργός› “wagonmaker”.

Grecscâ móuva dasty rozrœuzniti ‹ὄργαν-› ta ‹ἔργ-› gòlôsnomy corene — ‹ο› : ‹ε›. U rousscœy ge móuvé e usiõdui lixy ‹é›: ‹déya, délo, délati, déti, déiati, -déiu, déyeç, déystuo, déialnœsty, déivœsty, déieu, déystvno, déystvnœsty, déiacy›. Znacyeinïa "a work, product; ouvrage, œuvre" dauniogreçscoho ‹ὄργανον› teacnõty znacyeinïam "работа, трудъ" slova ‹дѣло› za Iznadobami Isrézneüscoho, ta tô e use — tuoriti slovo is znacyeinïemy "organic, οργανικός" œd yoho ne ideity. Napr., pri imeni pricmêtui ‹дѣльныи› œd imene pœdstatui ‹дѣло› e u Iznadobax Isrézneüscoho stoyity greçscoe slovo ‹πρακτικός›.

U rousscœy móuvé sõty isce sia slova znaciti "instrument, tool, device" (pricladui berõ iz Gelexœuscoho na znacyeinïe "Gerät"):

‹readya / reaja› /ˈrʲaʒa/ (v. Gelex. II, 846: ‹ря́жа› "Geschirr, Utensilien; Zeug; Gerät";

‹snasty› (v. Gelex. II, 890: ‹снасть› "Gerüst, Werkzeug; Mechanismus; Gerät; Axe (beim Wagen)", a tacoge "Skelett, Gerippe" ta "Grundriss"; tam ge i ‹snastina› (‹снасти́на› "Gegenstand, Bestandteil" ta "Gerät")

‹ispreatoc› (II, 911: ‹спря́ток› "3. Gerät", a tacoge "1. Aufbewahrung, Verwahrung", "2. Aufbewahrtes (z. B. Milch)"); siõduige porœunaite i ‹ispreatnyui› (tamge: ‹спря́тнї› "ordentliche Einrichtungen"; ném. Einrichtung teacneity znacyeinïam "facility, institution", *constitution, installation, establishment", "furnishing, furniture" u eaghelscé, a znacyeinïa "facility, institution" sõty blizca znacyeinïou "organization");

‹sõdnic› (II, 933: *Gerät" ta i "Geschirr");

‹sõplatïe› (II, 936: ‹супла́тє› "Kleidung" ta "2. Gerät");

‹iznadoba› (I, 308: ‹знадо́ба› *2. Gerät, Zeug", "3. Material", "1. günstiger Umstand, Gelegen- (‹по знадо́бї› "gelegentlich" = "occasional");

‹nadœubïe› (I, 474: ‹наді́бє› *Gerät, Gerätschaft");

‹nareadca› (I, 491: ‹на́рядка› "Gerät");

‹orõdina› (I, 576: ‹оруди́на› "Werkzeug, Gerät").

Iz six slœu bui pro slova za "organ, organize, organization" moglo iti xuiba slovo ‹readya / reaja›, atge znacity i "tool, instrument, implement" i e poveazano is déyeslovomy ‹readiti› cyto u rousscé mogeity znaciti i blozco do *to set in order" — prn. "гарно, пишно вбирати" (sum.in.ua: rjadyty), ôtge ≈ "to organize*, a isce drous. ‹рѧдити› za Iznadobami Isrézneüscoho: "распределять", "устраивать" +/- = "to organize* (xotya blizie do *to arrange", libo-n').

Tuar ‹readya / reaja› mogeity bouti gœuden tuoriti slova za "organ, organize, organization", acei i "organism" ocremlenœstïõ zuõca /ʒ/ œd zuõca /d/ u ‹readiti, read›, atge ou slova ‹read› sõty inxia znacyeinïa.

E byrati u oglead cyto pervœstnoe znacyeinïe déyeslova ‹organizo› (lat.) e "to furnish with organs, shape into a form", a znacyeinïe ""to furnish with organs" mogeity bouti tuoryeno œd slova ‹oudo, oud›, napr.: ‹ouditi› = "to organize = *to make being furnished with organs=tools/senses/utensils/limbs/necessary parts". A œdsi bui ouge tuoriti imena pœdstatui za *organization* ta "organism" — ne vémy pocui tòcyno yaco.

Ou Gelexœuscoho e slovo ‹strœuy (strœiu)› (v. II, 928: ‹стрій›) tóucovano némeçscoiõ he "Einrichtung", crœumy inxeoho, cyto tacoge e blizco do "facility, institution" ≈ "organization", ta porœunaite, tamge: ‹стрі́йність› (strœuynœsty) "Harmonie".

Iz lécyenuix slœu is znacyeinïemy "Gerät" (za Gelexœuscuimy) e isce dobro slovo ‹snasty›. Xotya ou'ho ne e zasvédcyeno znacyeinïa "organ of body sense", ta sõty znacyeinïa "орудие, снаряд, прибор, обивка, убор, сбруя, вооружение", cyto ceastymi teacnõty znacyeinïam dgr. ‹ὄργανον›, a crœumy toho, coli vériti Vasmerovi, e œd corene *sna- : *sneu- "snouati ( = crõtiti, viti)", védé is ocremuimy rozvitcomy: *snouati" → "déyati, to be active, to be vigorous, energetic" (porœunaite siõduige: ‹snaga› "sila, energy, vigour") — porœunaite i pie. coreiny *werj- u gr. έργο : όργανον — œd "to work, to make, to be active, to be vigorous".
Prauda, za Gelexœuscuimy e ‹snasty› tóucouano izocrema he "Mechanismus", a slovo "mechanism, mechanics, mechanic(al)" e teagyco pèreclasti, tomou, imabouty, radxie bui lixiti ‹snasty› pro sese znacyeinïe.

15 червня

Добродію Єлисію, це все, звісно, дуже цікаво, спасибі Вам.
От тільки, схоже, ні пані Кароліна, ні д. Ярослав, ні й Ви не звернули увагу на те, що тут перекладаємо слово "органічний" САМЕ й ТІЛЬКИ в його хімічному значенні, що суттєво відрізняється від інших. Хто сказав, що "органічний" у цьому значенні має бути тим же словом, що й "органічний" в інших?

15 червня

⟨…ta znacyeinïa dauniogreçscoho slova ‹ꙋдо, ꙋдъ› za Iznadobami Isrézneüscoho…⟩

Мабуть таки давньоруського?)

"Снасть" також тякне до "скелет, каркас, фреймворк", тобто теж ~"неподільна основа" 🤔

А до "organize" більше тякне "рядити", тоді "instrument (≈organ)" — знаряддя, а "organ" — ряжа.

Але ще маємо *техно, машина, механізм, девайс, апарат, які теж семантично перетинаються (на перший погляд принаймні), може згадані Вами слова ще й до цих згодяться.

То просто роздуми 👆
Дякую, дуже цікаво.

16 червня

⟨…ta znacyeinïa dauniogreçscoho slova ‹ꙋдо, ꙋдъ› za Iznadobami Isrézneüscoho…⟩

Мабуть таки давньоруського?)⟩

Ta prauda 🤭 Tô mea, védé, samospraulya strocui u daligoucé pœdmanõ.

___

⟨ "Снасть" також тякне до "скелет, каркас, фреймворк", тобто теж ~"неподільна основа" 🤔

А до "organize" більше тякне "рядити", тоді "instrument (≈organ)" — знаряддя, а "organ" — ряжа.

Але ще маємо *техно, машина, механізм, девайс, апарат, які теж семантично перетинаються (на перший погляд принаймні), може згадані Вами слова ще й до цих згодяться.

То просто роздуми 👆
Дякую, дуже цікаво. ⟩

A ya Vam méniõ za Vasyui ròzdoumui.
Ay, recenœi Vami slova sõty dougie blizca znacyeinïami, ôtge e dbati cotro rousscoe slovo cotromou iz tuix znacyeiny pridéliti.
Arcémo, coli na "skeleton" e zasvédcyeno, naibary, dué pitomé slové: ‹snasty› ta ‹costrõb›, a za ‹snasty› zasvédcyeno crœumy "skeleton" i *mechanism" i "scaffold, scaffolding* i "axis", to pro "axis" e ouge ‹œusy›, a pro *scaffold, scaffolding" imemo ‹sœuxycui› i ‹primôsty› ci ‹primœustcui› ci ‹pœdmostoc› ci ‹pocléty› — ôtge e iz ceoho uibyrati. Pro "framework" mogeity slougiti i slovo ‹crosna› (v. Gelex. I, 382: ‹кро́сна› "Rahmen, z. B. des Fensters, ...").

A pro "mechanism" tœulyco ne'ma. Ni pro "organ" ta "organism", *organic".

___

Slovo ‹snasty› e bez pèuna istoslœuïa, ta iz uséx naivérogœudna e gadca œd corene *snō(u)- "snouati, snouti = veazati vïõtyi, crõteatyi" → "crépiti", œdcui pac → ‹snasty› ( ← *snō(w)-d-tys) *"anything firmly woven" → "any firm construction; anything firm". Sesy rozvitoc znacyeinïa rœuno sidity i pro slovo ‹snady› (ceix. ‹snad› "pèuno") — rœuzniça meidyu ‹snady› ta ‹snasty› e *-tys — *snō(w)-d-ys → ‹snady› : *snō(w)-d-tys → ‹snasty›, i pro ‹snaga›, is *-g- — *snō(w)-g-a, is mœugynuimi rozvitcui, bõdy *"ability to tighten by weaving → strength, energy", abo *"a state of being woven tight → being strong, firm → strength, energy (u drous., i "success" ta "activity, affairs, striving, actions")".
Za Iznadobami Isrézneüscoho, u drous. ‹snasty› izocrema znaci i "weapon", a vémo cyto dgr. ‹οργανον› moge znaciti i "weapon (of war)". Crœumy toho, pœd gaslomy ‹snaga› u Iznadobax e pri pricladé: »..., taco i snaga yeho« greçscoiõ: "το έργον αυτού", ‹έργον› ge bõdõtyi toho ge corene cyto όργανον (ta όργια, ενέργεια). Ba, bœulxie, tam ge, u Iznadobax, gaslomy nizie, e i slovo ‹snagota›, tóucovanoe he "стремительность", a pri pricladé: »... snagotui gnéva yeho« stoyity greçscoiõ: "... κράτος τῆς ὀργῆς αὐτοῦ", a i dgr. ‹ὀργή› "temper, anger, passion" e toho samoho corene. Ôtge imemo greçscœi slova œd corene *werj-/*worj- is znacyeinïami: "organ, tool, instrument, weapon", "work, deed, action, medium of making smth", "energy, strife", "temper", ta (daunio)rousscœi slova œd corene *snō(w)- + -d-/-g- is znacyeinïami: *weapon, tool, instrument", "strife, energy", *action, activity".
Idõtyi daléie, gadaiõ, a ci ne mogeity pervœstno znacyeinïe i corene *werj-/*worj- u gr. οργ-, έργ- ipr. bouti *"veazati, plesti", a tocdé bui boulo ispœulno is rous. ‹verzti, verzati› ta ‹vòrôz›. E ròzouméti cyto znacyeinïe "to make, to do, to act" ne mogeity bouti pervœstno — darma e dano na Wiktionary ( https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/werǵ- ) — znacyeinïe "to make, do, act" e œdvòlôcyno a œdvòlôcyna znacyeinïa sõty na ròveni pie. useucdui utœurna — matïeuna ("material"); porœunaite, napr., rozvitoc znacyeiny "to do, make; fact, deed" i u inxiax móuvax: rous. ‹délati, délo, déyati/déti, déya›, i eaghel. ‹do, deed›, i nzm. ‹doen, deed›, i ném. ‹zu tun, Tat, tätig›, i lat. ‹facere/ficere, factus, -fex› — use œd *dē- *clasti, to put", ci eaghel. ‹make›, ném. ‹machen›, nzm. ‹maken› œd *"mésiti, gnesti", ci ceix. ‹skutek› ← *su-kout- ← *kou- "to bend" → "to hide-heed" → "to contrive ≈> to make, do". I znacyeinïe slova ‹sila› "force, strength" e œd *"veazati" — porœunaite: ‹silo, siliti› "põto (na ptaxui), veazati". I œdvòlôcynoe znacyeinïe slœu ‹mogti, mœucy› "to can, be able; ability, capability" e œd pervœstnoho matïeunoho znacyeinïa *"teagti" (‹mogiõ› "I can, I'm able" ← *"teagnõ"; porœunaite: "ya toho ne poteagnõ" = "I can't afford that').
Isce, pœdporé gadcé "strength, energy; strife; action; success; agility; potention" ← *"veazati/plesti vïõtyi, viti/crõtiti veaziõtyi" mogeity slougiti i zasvédcyenoe znacyeinïe slova ‹snasty› u drous. "обивка": »snasty ou nyevo(! = "ou nyoho"; [ = ou seudla]) xyóuc cervciat ("a purple/crimson silk")«, cyto yauno znacity "the textile ( = something woven) on the saddle is of silk (of purple or crimson colour)".
Idõtyi isce daléie, dosi e nevédomo istoslœuïe eaghel. ‹weapon›, ném. ‹Waffen›, nzm. ‹wapen›, dœun. ‹våben›; pragerm. pratuar e gadano *webnom, i ya, ose, gadaiõ, ci ne e œd *web- "plesti, tcati, viti", cèrêz rozvitoc "to twist → twine, weave separate threads into one stronger rope; to weave a textil as a covering → for protection" → "protection ≈ means of protection" → *protection ≈ weapon". Coli tô e prauda, to usé tri gnézda — *werj-/*worj- u gr. οργ-, εργ-, *snō(u)-g/d- u slv. ‹snag-, snad-›, *web-n- u germ. weapon/Waffen/wapen/våben bui mogla poxoditi œd znacyeinïa "to twist → twine separate threads into a complex rope" → "to make strong; to put together; to make protection; to plait ≈> to contrive → to make, do" → "tool, instrument, weapon; action, deed; energy, strife; temper (anger, passion)".

Coli use se e vérno, to vedeity mea ic zavertïou cyto pro znacyeinïe "organ, organize, organism, organic" bui moglo slougiti ‹snast-› ( ← *snō(u)-d-t-) u rousscé.

16 червня

Добродію Єлисію! А можете, будь ласка, прямо сказати добродієві Ярославові, що наросток -ня може позначати процес, опредметнену дію тільки у віддієслівних іменниках із коренем, що позначає цю дію (борня, метушня)?

16 червня

⟨Idõtyi isce daléie, dosi e nevédomo istoslœuïe eaghel. ‹weapon›, ném. ‹Waffen›, nzm. ‹wapen›, dœun. ‹våben›; pragerm. pratuar e gadano *webnom, i ya, ose, gadaiõ, ci ne e œd *web- "plesti, tcati, viti", cèrêz rozvitoc "to twist → twine, weave separate threads into one stronger rope; to weave a textil as a covering → for protection" → "protection ≈ means of protection" → *protection ≈ weapon". Coli tô e prauda, to usé tri gnézda — *werj-/*worj- u gr. οργ-, εργ-, *snō(u)-g/d- u slv. ‹snag-, snad-›, *web-n- u germ. weapon/Waffen/wapen/våben bui mogli poxoditi œd znacyeinïa "to twist → twine separate threads into a complex rope" → "to make strong; to put together; to make protection; to plait ≈> to contrive → to make, do" → "tool, instrument, weapon; action, deed; energy, strife; temper (anger, passion)".⟩

До речі зброя ~ збруя «спорядження»;
броня (влуж. bróńčka «зброя; броня»); оружжя ~ оруддя, знаряддя.

Прослідковується зв'язок "знаряддя (для чогось) → знаряддя (для оборони) → знаряддя (для відсічи)", хоча все ж усюди взирається "ряд" (спорядження, знаряд, заряд тощо), яке також пов'язано зі тканиною похідними "рядно, ряднина"

Словам органела ← орган (я так розумію, що це похідне, творене способом усічення, може зворотнє утворення) ← організм → органічний ("вплетений") → організація ("сплетіння") тякне тоді й снасть, й ряд(но), тобто "сплетене в одне ціле" (організм), "частина одного сплетіння" (орган), "плести в одне ціле" (організація).

18 червня

<Добродію Єлисію! А можете, будь ласка, прямо сказати добродієві Ярославові, що>

Ne travîte mea droug na drouga hi psa.

Inose, ya ne gleadéx u Grincênca i ne vidéx tam ‹giymo›. Ay, e u rousscé i tuar ‹giymo› — is /-j-/. Xotya zamétno e toy tuar tam ino u velélné nòrôvé.

Ta isce raz, bay dougie ci tuar ‹giyen› e pràvilen, xay bui i boul, ta ni ‹given› ni ‹giyen› ni ‹giten› ni bõdy œd "giti, gitïe" ne teacneity pro slovo οργανικός.

Ôtge té sõpré colo "given : giyen" e na késé clasti cray.

18 червня

Спасибі за відповідь.
"Ne travîte mea droug na drouga hi psa."
Нізащо! Вибачте, будь ласка, якщо Вам так здалося.
Не "один на одного". Ми -- усі разом проти мовного невігластва, по один бік. Ми питаємо Вашої думки як визнаного, найкращого не тільки серед нас, а й одного з найкращих мовознавців (нашої Мови) взагалі.

Тут уже йшлося більше не про відповідність слів, а саму неможливість такого словотвору, із Й від "жити" , що не має здебільшого Й у жодній словоміні, із -ня на позначення процесу не у віддієслівних іменниках (пор. "борня", "метушня" --- немає жодного невіддієслівного іменника з -ня, що позначав би процес

18 червня

Тут сам словотвір: деякі наростки (-н(я)) можуть мати деякі значення (процес, опредметненам дія) тільки в деяких випадках, поєднаннях (у віддієслівних іменниках із коренем, що позначає дію)

15 червня

Ті речовини, які отримували з живих істот, було неможливо відтворити штучно, звісно, бо й хімічний склад не знали, та й про саму хімічну будову мали ну дуже далеке уявлення.
Оскільки, як я вже сказав, вони не розуміли, що робить живе живим, то й розробили уявлення про життєву силу, яку мали ті істоти, і вважали, що такі речовини можуть утворюватися тільки в живих істотах, від чого й походить назва.

Як мала би виглядати ваша відповідь, д. Ярославе й п. Кароліно, якби ви знали, що таке "органічний" із точки зору хімії: органічні речовини -- речовини, що містять чотиривалентний Вуглець (тобто Вуглець у збудженому стані, тобто такий, що має 4 неспарені електорни), за винятком тих, які визначені як неорганічні минувшинно. Звернімо-но увагу на ці винятки.
Неорганічними вважалися речовини, утворення яких не пояснювалося наслідком життєдіяльності істот, не спостерігалося внаслідок цього, а також ті, які до деякого часу вдавалося отримати роблено. Почну-но так. Наприклад, камені не вважалися органічними. Отже, солі вугільної кислоти (крейда й вапняк СаСО3, сода NaНСО3) вважалися неорганічними. Далі, при випалюванні крейди й вапняку могли одержати (й одержували) вуглекислий газ СО2, як і при спалюванні вугілля (його не вважали органічним, та й путь отримання була роблена), і при взаємодії того ж вапняку з кислотами виділявся цей газ. Вугільна кислота Н2СО3 утворюється сама по собі в деякій рівновазі, а більша частка може бути одержана, наприклад, за зниження теплоти, підвищення тиску, пропускання СО2 через воду. Я не знаю точно минувишну цієї кислоти, але через те, що вона була утворена людиною(1) із речовин, які вважали неорганічними(2) і її існування не пов'язувалося з живими істотами(3), її, природно, теж назвали неорганічною.
До речі, спасибі, що нагадали додати деякі слова.
Також сірковуглець CS2 був одержаний колись штучно з неорганічних речовин. Синильна кислота з похідними теж були одержані роблено, як саме -- не пам'ятаю, + в істотах їх не знаходили доти.
Отже, ті речовини, що мають 4-вал. Вуглець, але не утворювалися внаслідок життя/не пов'язувалися з цим/були одержані роблено, визначенні як неорганічні.
Єдине -- карбіди металів одні відносять до органічних, інші -- до неорганічних, але загалом усі визнають, що вони -- дещо перехідне між цими (умовними!) різновидами.
Отже, органічні речовини, їхнє виникнення та властивості пов'язувалися з життям та його загадковою "силою". Потім, у 1 половині 19ст. штучно одержали сечовину, використовуючи зокрема аміак, і подальші дослідження остаточно спростували віталізму.

15 червня

Як я пишаюся добродієм Єлисієм і водночас заздрю йому

15 червня

⟨Оскільки, як я вже сказав, вони не розуміли, що робить живе живим, то й розробили уявлення про життєву силу, яку мали ті істоти, і вважали, що такі речовини можуть утворюватися тільки в живих істотах, від чого й походить назва.⟩

Тоді б назва походила від vīta чи anima.

15 червня

Тобто, по-Вашому, "орган" ніяк не стосується життя? Я не знаю точно, хто й чому вибрав саме таку назву, а не іншу. Може, від "орагнізм"

15 червня
15 червня

Ви самі читали, що написано в 2 словнику? Пр яку мову взагалі там ідеться?

15 червня

Про латинську, звідки слово перейняли англійці через французьку.
Де там тяма "життя"?

15 червня

....
Пані Кароліно?.. Я вже й не знаю, що сказати.

1) У 1 джерелі йдеться про походження "organic intellectual", а не "organic". Антоніо Ґрамші, про якого йдеться в джерелі, народився 1891. А втямок "органічний" у хімію ввів, я подивився, Якоб Берцеліус 1807. Ви хоча б читаєте те, що пишете, про походження слова чи словосполучення йдеться?
2) У 2 джерелі... У Вас немає якогось дивного відчуття, ніби значення "organic" із "orgănĭcus", відколи воно було перейняте з латини, могло за століття до 1809 змінитися/розширитися?

15 червня

Хочете сказати, що первісно ἔργανον тякне укр. життя?

18 червня

<Тоді б назва походила від vīta чи anima.>

Ay, tòcynéixie œd ‹βίος›, atge slova όργανον, οργανικός, οργάνωση, έργον, ενέργεια sõty greçsca.

15 червня

Не знаю, хто там кого торкає, питаю про інше.
1) Про перше нічого не хочете сказати?
2) Яке нам зараз діло до "первісно"? Ні первісно, ні "вторисно" воно не значить "життя", і, як я казав, я не знаю, чому Берцеліус (а ніякий не Ґрамші) вибрав саме це слово з тих, що стосуються життя.
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/21162367/
Але воно стосувалося й істот узагалі.

15 червня

Ну так і скажіть, що Ви не розібралися та не тямите, чому за цей товк узяли саме "орган", а не "віта" чи "аніма". Тож питання закрили.

15 червня

Як прожогом Ви закриваєте питання. Вибачте, але це Ви дали походження "organic intellectual" замість "organic", і Ви дали визначення слова-попередника з латини(?!). Ви взагалі читали моє джерело? " At the end of the eighteenth century, the term became a generic name for individual living entities with inside-outside-interfaces and an inner "organization" of parts. " Цілком закономірно, що після того, як слово наприкінці 18 ст. почали вживати саме в такому значенні, "органічний" Берцеліус узяв як "пов'язаний із організмами, живими істотами". Так, я поки не знайшов джерела, де це було б сказано прямо, але це цілком логічне пояснення, враховуючи минуле вивчення цих речовин, яке я описав вище

16 червня

Так Ви кажете, що движевом "органічний" є життя, я кажу, що в такому разі обрали би слово, яке тякне тямі "життя". Що Ви намагаєтеся довести?

16 червня

Що те, що обрали б обов'язково слово "життя", це Ваші домисли. Я не знаю просто на 100% його пояснення, але добре відомо, що порівняно незадовго до 1807 слово "organic" почали вживати в значеннях "такий, що належить до світу живого"/"стосується його". Пов'язане з життям? Цілком. Органічні речовини знаходили в істотах, живих або порівняно незадовго до того померлих.

18 червня

⟨ До речі зброя ~ збруя «спорядження»;
броня (влуж. bróńčka «зброя; броня»); оружжя ~ оруддя, знаряддя. ⟩

Ouslizaieity mi cyto abo cde e cœuneç receinïa tou? 😊

___

⟨ Прослідковується зв'язок "знаряддя (для чогось) → знаряддя (для оборони) → знаряддя (для відсічи)", хоча все ж усюди взирається "ряд" (спорядження, знаряд, заряд тощо), яке також пов'язано зі тканиною похідними "рядно, ряднина" ⟩

Tac, u uséx six slovax e coreiny ‹read-›. Ta xotya "readno, readnina" i znacity tcano délo, ta tâ sõznaca e tou utœurna, atge na pie. ròveni coreiny **h₂rey-n-+*dh- znaci *"to make fastened, to put together", ne *"to twist, twine, weave". Prauda, i praznacyeinïe "to twist, twine, weave" dasty znacyeinïe "to fasten, bind → to make strong → ...", ta uixodya znacyeinïa sõty tacui rœuzna.

⟨ Словам органела ← орган (я так розумію, що це похідне, творене способом усічення, може зворотнє утворення) ← організм → органічний ("вплетений") → організація ("сплетіння") тякне тоді й снасть, й ряд(но), тобто "сплетене в одне ціле" (організм), "частина одного сплетіння" (орган), "плести в одне ціле" (організація). ⟩

Sciro, slovo "organella" béx ne znau. Ta menxie is tuimy. Slovo ‹ὄργανον› pèredouieity slovou ‹οργανισμός› — ne na opacui, tô bui, ‹οργανισμός› e tuoryeno œd ‹ὄργανον› (a tòcynéixie, œd ‹ὄργανον› → ‹οργανιζω› → ‹οργανισμός›); ‹οργανικός› e œd ‹οργαν- ( ← ‹ὄργανον›) + ‹-ικός› — ne œd ‹οργανισμός›; ‹οργάνωση = "organization"› e œd ‹οργανώνω = I organize"›.

18 червня

Добродію Єлисію! Спасибі, що пояснили д. Ярославові, що від "жити" не може Бути Й (щоправда, йому байдуже на докази). А можете ще, будь ласка, пояснити, що -ня (борня, метушня) може мати значення опредметненої дії тільки у віддієслівних іменниках, із коренем, що цю дію позначають?

18 червня

Д. Романе, Ви яким місцем читали Єлисія?
Адже він не сказав про неможливість, а тільки про те, що:

<Ta isce raz, bay dougie ci tuar ‹giyen› e pràvilen, xay bui i boul, ta ni ‹given› ni ‹giyen› ni ‹giten› ni bõdy œd "giti, gitïe" ne teacneity pro slovo οργανικός.>

Та й годі 🤷‍♂️

18 червня

А ось про можливість утворення Й в "жити":
r2u.org.ua: Жиє

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Могти́ся, -жеться, гл. безл. Мочься. Не так жий, як хочеться, а так, як можеться. Чуб. І. 251.

18 червня

Тобто Ваші живцевий, живний, житкий, життєвий тощо — неможливі, а моє жийний — можливе, бо це нове слово з новою семантикою 😜🤷‍♂️

18 червня

Ви вже кидали схоже. І? Як я вже сказав, незалежно від того, поширена тільки на За- й Прикарпатті чи не тільки, вона значно менш поширена, говіркова, ненормативна

18 червня

"I za trètïê, /-j-/ u ‹giyen› ne mogeity bouti poyasnyeno uzrocomy is ‹siuya : siuyen›, obé bo slové nalegeaty do rœuznuix uzorœu déyeslœu:

‹giti : givõ› : ‹syuiti : syuiõ
=
/ˈʒɪtɪ : ʒɪˈβ̞ʊ/ : /ˈʃɪtɪ : ˈʃɪjʊ/."

Не знаю, яким місцем читаєте й пишете Ви, а сказано, що "жити" має інший (в найпоширенішій і затвердженій відміні) узір словотворення, ніж "шити".

"Déyeslovo ‹giti› e ispreagano bez *-j-, tô bui preamo coreiny + cœuneç osobui: -õ, -eity, -exi, -emo, -ete, -õty, rœuno hi déyeslova: vesti : vedõ, vezti : vezõ, nesti : nesõ, ròssti : ròstõ, sésti : seadõ, plesti : pletõ ipr..

Prasl. coreiny déyeslova ‹giti› e *giw-; *w iznicneity pèrêd prigòlôsnomy — ‹-ti›: *giwti → ‹giti›, ta uinicneity opeaty cyto ino e coreiny *giw- pèrêd gòlôsnomy: *giw-om → ‹givõ›. U slové ‹giulo› /ʒɪwˈlo/ e /w/ ne preamo pèrêd /l/, atge pratuar e *giw-yl-o — ne ⁺giw-lo, a tomou /w/ tam ne izcezneity.

Déyeslovo ge ‹syuiti e ispreagano is *-j- meidyu corenemy ta cœunçemy osobui: *syū+y+om → ‹syuiõ›, hi: ruiti : ruiõ, muiti : muiõ, nuiti : nuiõ."

18 червня

Сказано про неможливість. Хоч би й ця цитата: " xay bui i boul".

"atge pratuar e *giw-yl-o — ne ⁺giw-lo, a tomou /w/ tam ne izcezneity."

19 червня

«Добродію Єлисію! Спасибі, що пояснили д. Ярославові, що від "жити" не може Бути Й (щоправда, йому байдуже на докази).»

Ni, ya ne réc ne mogeity bouti". Ya réc tuar nepràvilen ("irregular" ! — ne "wrong, incorrect" — nespraven"), ta ne cyto "ne mogeity bouti" œd slova "hêty".

Na cyto ya buimy déystvno xtéu Vas byrati cmét e cyto ni tuar ‹given› ne teacneity znacyeinïou "organic", cimy Ui ouspéxyno nêxtouiete.

___

«Адже він не сказав про неможливість,»

Ay, ne réc.

____
«Як я вже сказав, незалежно від того, поширена тільки на За- й Прикарпатті чи не тільки, вона значно менш поширена, говіркова, ненормативна»

Za pervoe, ya'smi réxivo proti délybui na "normative" proti "non-normative", ci "poxiryeni" proti "nepoxiryeni" tuari, tac bo pac daleco ne stigemo.

Za drougoe, he'my ouge cazau, ‹given› ne e nicimy lépxie.

___
P:ovi Mõdrovou poyasniax ino cyto tuar ‹giy-› e nevérno yasouati/praudati tuaromy ‹syuiya›, a ne cyto tuarou ‹giy-› hêty ne mogeity bouti. Prosteru bui inxie yaco pœlygivo ("relevant") poyasnyeinïe, ya buimy'ho prineau.
Ya ne dbaiõ ci in tuar e rédoc ci xiryên, gòlôuno bui teacu znacyeinïou. Isce raz, Vasye ‹given› ne e lépxie, bay dougie ci sam tuar e pràvilnéy.

19 червня

"«Адже він не сказав про неможливість,»

Ay, ne réc."

Я мав на увазі, що "жийний" неможливе від "жити" у найпоширенішому взорі словомін, що не має "жий" у жодній словоміні, тобто що не можна взяти "жи-" й додати будь-який наросток, який заманеться.

19 червня

«... тут перекладаємо слово "органічний" САМЕ й ТІЛЬКИ в його хімічному значенні, ...»

I darma.

«... що суттєво відрізняється від інших.»

Rœuzniça e ta ne he Ui muislite.

Ay, isce poceatcomy XIX stl. sèrêd znanstóunicui bé xiryeno oucyeinïe zuano "vitalism" — véra u yacõ "givõ silõ" yeiyge radno ("grâce à laquelle") litóunui sõmési uinicalui bõ. Bé yõ pac scoro isprostovano.

I e prauda cyto slovo "organismus, organism, οργανισμός* e stalo znaciti givo télo. Ta tô e pèreneseno znacyeinïe, i ne znacity preamo cyto dano télo "giveity", a cyto nadélyeno slougebnami oudami ("with functional organs"), givo télo bõdõtye pèreneseno prirœunano ic negivé snasti, ta e nalegito readyeno ("organized, arranged"). Tô bui slova "οργανισμός, οργανικός" ne œdsuilaiõty preamo do "gitïa", a do readyenosti ta conavosti ina téla, télo moga bouti i givo, napr. douxina, rosslina, gõba/grib, palicyca, ci negivo, he oustanova yaca.

Uséliyaco, he p:i Syèuçova pisa, slovo "organicus" e tuoryeno œd "organum ← όργανον" a ne œd "bio- ← βίος, βιωτ-", xotya nicy bui tomou ne bòronilo, bõdy znac "gitïe" clioucy tam.

19 червня

Як я вже казав, я не знаю точно, чому саме цей корінь узяли. Можливо, через те, що органічні речовини — визначальна основа організмів; слово, справді, тоді почали вживати стосовно організмів і їх усіх як життя загалом.

"Rœuzniça e ta ne he Ui muislite"
Що Ви маєте на увазі?

житкий
1

Неорганічний -- нежиткий відповідно

Роман Роман2 8 квітня
2 червня


Перегукується з моск. жидкий

18 червня

Це не довід.

18 червня

Для п. Романа довід 🤷‍♀️

18 червня

Я пояснив нижче

18 червня

Каролино, Романові перегукувалися слова з московською?

19 червня

Мені це не перегукується ніяк, просто дуже дивно читати під своїми словами докори, мовляв мої слова схожі на якісь там чужинські.

19 червня

Ну, коли це пише Роман, то дивно.

19 червня

Як я вже пояснив, "дебільний" — слово Української мови, не за походженням, а за вжитком. Розумієте різницю між "чуже слово, що в мові не вживається" і "чуже слово, що вживається"?

19 червня

Так то однаково суржик 🤦‍♀️

19 червня

Ви справді не розумієте різницю?

19 червня

Звісно,різниця в тім, що бездоганні слова додаєте Ви, а всі гинші дають дурню якусь.

19 червня

Я ЖОДНОГО разу таке не казав.
Ви справді не розумієте різниці між "суржиком" і "запозиченим словом"?

8 червня

Тобто жийний не підходить, а житкий чи живний підходить? Серйозно?

18 червня

У д. Романа дебелий з дебильним перегукується, а житкий із жидким — ні. Ото дивина 🙄
Це точно ніяк не пов'язано з тим, що це його авторства слово, ні.

18 червня

Попрошу.
Не "дебелий", а "дебильний"

18 червня

Це по-перше. По-друге, на відміну від "жиДкий", "дебільний" -- теж наше слово

18 червня

😱🤦‍♂️
Дебільний, дебіл прийшло до нас з франц. через москвинську.
фр. débile, від лат. debilis — слабий

18 червня

Для тих, кому й ЦЕ незрозуміло (що, однак, не дуже дивно), пояснюю. В Українській "дебільний" цілком уживається, це слово сучасної Мови, не за походженням, а за вжитком, причому вживається досить широко. "Жидкий" же не наше ні за походженням, ні за вжитком. Якщо його вживають, це не Українська мова вже, а суржик; у нашій Мові воно не вживається.

18 червня

Сучасною мовою славень називають "гімном", Вам норм?

18 червня

Цілком.
Нагадаю, І й И досить близькі у вимові, І може бути звукоміною (алофоном) И

живцеватий
,
живцюватий
1

організм - живець, але зовсім прості мабуть будуть просто те, що стосується організмів, треба ще додати

Володимир 195 8 червня
животвірний
0

животвірні сполуки
животвірницьке речовинництво

Роман Роман2 8 лютого
22 травня

Ні.
Добродію Романе, поясніть, будь ласка, як ви взагалі розумієте втямок "неорганічний"?

23 травня

Поясніть, як це розумієте Ви, бо Ви вже надали докази нерозуміння

8 червня

Я вас просив чотири дня тому, щоб Ви додали слова з -хорія.
Ви сказали, що додасте.
Як бачу, знову тільки вмієте плескати язиком 🤷‍♂️🤦‍♂️

живуглецевий
0

Живе+вуглець
живуглецеві сполуки
живуглецеве (живуглецьке/живуглецівське) речовинництво

Роман Роман2 8 лютого
23 травня

жи- ??

8 червня

Знову якась даздраперма

8 червня

Живе вуглець?
І ви мені будете розказувати, що таке органічний?

8 червня

Якби Ви вміли хоч правильно прочитати те, що цитуєте, то зрозуміли б мотивацію

8 червня

Мотивація дурна, та й слово як даздраперма — совковий словотвір

8 червня

Ви ж навіть мотивацію не зрозуміли

8 червня

Вивчіть спочатку мову, потім будете повчати інших.
Ще раз!
Не зрозуміли мотиваціЇ, а не -ю

8 червня

Кого, чого, а не кого, що
Чи ви не знаєте, що таке відмінки?

8 червня

https://r2u.org.ua/guides/synyavsky/synaksa_drugoriadni_pary
"2. Особливе значіння в придієслівних конструкціях за запереченням не. Як відомо, додатки знахідного відмінку (без прийменників) можуть переходити в родовий відмінок, коли перед керівним дієсловом з’являється не: розуміє думку — не розуміє думки, має надію — не має надії і т. ін. Та така заміна знахідних відмінків на родові не обов’язкова, і в українській мові досить часто буває знахідний і при не, напр.:

Не перекручуй мої слова. (Нар. опов.)

Не захотів узяти другу жінку. (Гр. Кв.-Осн.)

Не покриють Україну червоні жупани. (Т. Шевч.)

Хто й не любив покійну, так і той плакав. (Б. Грінч.)

А пастки ставити і невід затягати не вмів. (Л. Україн.)."
Учіть Мову й класиків

9 червня

Що скажете, добродію Ярославе?

8 червня

"що і без прям. дод. Док. до розуміти 1; сприйняти розумом, усвідомити що-небудь."

8 червня

Ви знову щось поцупили й не зрозуміли, що до чого 😵😵‍💫🤦‍♂️

8 червня

"Не зрозуміти" можна і "що", і "чого"

8 червня

Не розуміти можна що — не розуміти, що пишеш/говориш
Не розуміти можна чого — не розуміти суті, слова, поглядів, мови

8 червня

Дуже поширені в Мережі способи демагогії -- чіплятися (і як тут -- безпідставно) до кожного слова/коми й кидатися в безглузді звинувачення через нездатність прямо відповісти на пряме запитання. Як я вже казав, на мене таке не діє.
Запитання: які окиси вуглецю -- винтяки, тобто мали би бути органічними, але визначені як неорганічні?

8 червня

Винтяки — це, мабуть, те, що ви вживаєте, коли вам повернули спирт 🙄🤭
І ця людина каже, що щось уважно читає. 😵‍💫😵

8 червня

Те, що я щойно сказав вище, будь ласка. "Дуже поширені в Мережі способи демагогії -- чіплятися (і як тут -- безпідставно) до кожного слова/коми (...) через нездатність прямо відповісти на пряме запитання. "

Питаю: які окиси вуглецю -- винятки, тобто мали би бути органічними, але визначені як неорганічні?

8 червня

https://r2u.org.ua/guides/synyavsky/synaksa_drugoriadni_pary
"2. Особливе значіння в придієслівних конструкціях за запереченням не. Як відомо, додатки знахідного відмінку (без прийменників) можуть переходити в родовий відмінок, коли перед керівним дієсловом з’являється не: розуміє думку — не розуміє думки, має надію — не має надії і т. ін. Та така заміна знахідних відмінків на родові не обов’язкова, і в українській мові досить часто буває знахідний і при не, напр.:

Не перекручуй мої слова. (Нар. опов.)

Не захотів узяти другу жінку. (Гр. Кв.-Осн.)

Не покриють Україну червоні жупани. (Т. Шевч.)

Хто й не любив покійну, так і той плакав. (Б. Грінч.)

А пастки ставити і невід затягати не вмів. (Л. Україн.)."
Учіть Мову й класиків

14 червня

Неможливий словотвір)

житецький
0
Роман Роман2 8 квітня
8 червня

ЖИТЕ́ЦЬ, тця, чол., розм. Те саме, що житель. Житці виходили подивитися, хто там так на живіт репетує (Панас Мирний, IV, 1955, 82).
♦ Не житець [на цьому світі] — те саме, що Не жилець [на цьому світі] (див. жилець). Домаха сідала на лаві і, підпираючи рукою щоку, жалісно хитала головою. — Ой, не житець ви, дядьку Томаше, на світі! Ой, не житець! (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 167).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 532.

8 червня

До чого тут житецький?
Питаю ще раз!

13 червня

Агов, добродію Романе, знову нічого не бачите?

13 червня

Пане Романе, нащо Ви стільки суть однакових слів даєте з різними чепенями, ніби Ви не розумієте їхнього значення і просто даєте навмання все що в голову приходить?

13 червня

Мені особисто байдуже, але коли іншим заважає, то Ви Романе можете ввімкнути в настройках чернетку й там писати собі задуми. Ви, як писали, деякі слова подаєте лиш як думки, тож писати в чернетку було б добре.

13 червня

Усе бачу. Пояснюю: помилково, мабуть, сприйняв "житець" у ширшому, ніж насправді, значенні

13 червня

Тож може краще видалити?

13 червня

Або Ваша відповідь: абстрактне мислення

ріднявий
,
поріднявий
0

Є інша думка -- спробувати творити від "рід" (наприкл., "природний" цілком відповідає "органічний" у ДЕЯКИХ значеннях, що може допомогти об'єднати різні значення "органічний" одним словом). Складність у тому, що дуже багато доростків до "рід" уже зайняті. Кажу зразу: "природний" не підійте

Роман Роман2 18 червня
зрідний
0
Роман Роман2 18 червня
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
8 лютого

Я розрізняю сукупність чогось та науку про це:
речовинство (хімія="хімікати", у "хімія процесу") і
речовинництво (хімія як наука)
органіка (=органічні речовини) і
органіка (наука про них, органічна хімія)

23 травня

Нічого ви не розрізняєте й не розумієте, бо переклади якісь дурні виходять

26 травня

Добродію Ярославе, питаю знову:
1) звідки Й у "жийний"?
2) як Ви розумієте слово "органічний"? Своїми словами

2 червня

Відповіддю буде Ваша відповідь про суфікс j 🤷‍♂️

2 червня

Суфікс j означає зокрема сукупність. А Ви можете навести приклад прикметника подібного устрою, де він означав би ознаку?

2 червня

Будь ласка. Ви знову пишете казна-що, але приклади не надаєте. І надати не зможете, оскільки ЖОДНЕ слово з -ень не позначає властивість/процес

2 червня

"Суфіксу j" (Ви самі не тямите, що кажете) у ТОМУ положенні не може бути

8 червня

Ви самі не тямите, що пишете 😁🤦‍♂️

13 червня

Дайте відповідь, чому житецький?

13 червня

Добродію Єлисію! Поясніть, будь ласка, що не може бути Й у "жиЙний"

13 червня

Оскільки Й немає в жодній словоформі "жити" в літ. мові, на відміну від "рити"(нак.сп. "рий"), (теп. ч. 3 ос одн. "риє"), "лити"(наливаю, лий), бити (бий, бійка).

15 червня

Так і -ба немає в жодній "словоформі" "ширити", але ж Ви додали чомусь "ширба" 🤷‍♂️🤦‍♂️

15 червня

Знову Ви ганьбитеся. Наросток -б- має засадно інше значення (опредметнена дія). Не залежить від словомін дієслова.
Й, В залежать від словомін твірного дієслова. Наприклад, "жити", тому "живний" (і слово засвідчено! Щоправда. і іншому значенні, тому, можливо, видалю своє заради уникнення багатозначності). Із Й ж воно неможливе

13 червня

Добродію Ярославе, нехтуєте мої докази, то, може, хоч добродія Єлисія послухаєте

13 червня

🤦‍♂️🤦‍♂️🤦‍♂️

13 червня

Для тих, хто досі не зрозумів.
Живцевий, живорідний, житецький, живний, житний — не підходять, бо дурня виходить. Тому я й запропонував зовсім нове слово.
Жийний.

Про можливість такого словотвору навів приклади:
Бій, бійка — від бити
Мийка, мийний — від мити
Шия, шийний — від шити
goroh.pp.ua: Шия
і т.д.

Жия, жийний — короткі, зручні новотвори, легко створювати похідні, не дають двозначності, легко запам'ятати

14 червня

Зовсім нове слово з неможливим словотвором

14 червня

⟨з неможливим словотвором⟩

Брехня. Спитайте п. Єлисія.

14 червня

"Живцевий, живорідний, житецький, живний, житний — не підходять, бо дурня виходить. "

"Живний" із можливим словотвором не підходить, бо його додав я,а "жиЙний" із НЕМОЖЛИВИМ, бо "жити" в ЖОДНІЙ літ. словоформі не має Й, можливий, бо його додали Ви.
Які ж жалюгідні спроби самоствердитися. Такого словотвору НЕ БУВАЄ. Там Й бути НЕ МОЖЕ

14 червня

"⟨з неможливим словотвором⟩

Брехня. Спитайте п. Єлисія."

Пані Кароліно, і Ви не розумієте неможливість такого словотвору? Від Вас-то не сподівався.

"Бій, бійка — від бити
Мийка, мийний — від мити
Шия, шийний — від шити"

Бити -- біЙ -- бий(нак. сп.) -- б'є(ЙЕ)
Мити миЙка миЙ миЄ
Шити -- шиЄ, шиЮ, шиЙ(нак.сп.) шиЙба

ЖиТи -- жиВе жиВи жиВу жиТТя жиВий ЖиТТєвий
Дієслово "жити" не має Й у ЖОДНІЙ словоформі. Отже, такий словотвір неможливий. Зверніть увагу, що д. Ярослав не розуміє різницЮ між "органічний"

14 червня

Із точки зору хімії та в інших значеннях. Ви, сподіваюся, розумієте?

14 червня

Нема потреби створювати ще одну сторінку.
Треба об'єднати з органічний (землеробство)

14 червня

Та ми вже всі зрозуміли, що Ви зовсім не зрозуміли, що таке "неорагнічний" із точки зору хімії, немає потреби доводити це безглуздими твердженнями знову й знову.
Наприклад, що Ви не розумієте, що таке "орагнічний" із погляду хімії й чим воно ПРИНЦИПОВО відрізняється від "органічний" в інших значеннях

14 червня

+
Об'єднати

14 червня

Отже, Ви теж не розумієте різниці між "органічний" у хімічному значенні та в інших значеннях. Прикро.

14 червня

Та Ви взагалі мови не розумієте, яким боком Ваше живуглець до органу, організму, органели, організації? Ви думаєте про похідні? Не думаєте взагалі.

14 червня

Пані Кароліно, Вашу обліківку зламав д. Ярослав, що тепер Ви пустилися в голослівні звинувачення?
Іще раз. Ви розумієте різницю між "органічний" із погляду хімії й "органічний" в інших значеннях?

14 червня

Ви не розумієте природу мови

14 червня

Яку "природу мови"? Те, що в похідному від "жити" не може бути відсутнє в усіх словоформах Й, то це ви з д. Ярославом не розумієте.
Іще раз питаю: Ви розумієте різницю між "органічний" із погляду хімії й "органічний" в інших значеннях?

14 червня

Можете цю різницю пояснити?

19 червня

«Нема потреби створювати ще одну сторінку.
Треба об'єднати з органічний (землеробство)»

«+
Об'єднати»

Ay, +.

___
(C. Xyèuçova)
«Ви не розумієте природу мови»

+

19 червня

Не можу погодитися.
Наприклад, "органічний" у деяких значеннях можна замінити на "природний" або "живий", але не в хімічному

14 червня

Хай 'й' не може бути, це не косить Вашого нерозуміння мови.

14 червня

"Хай 'й' не може бути..."
Це добре. Добре, що Ви розумієте, що там Й не може бути. Поясніть це, будь ласка, д. Ярославові. Ви мене порадували...

"...це не косить Вашого нерозуміння мови." І знову засмутили. У чому полягає нібито "Нерозуміння"? Я знову питаю: Ви розумієте. чим "органічний" відрізняєтся вхімічному й інших значеннях? Можете цю різницю пояснити?

14 червня

Ськати відповідники виходячи з розуміння тями "своїми словами" — це путь в нікуди. Ви вже навалили дурні під mine та compiler, перекрутивши значення слова "своїми словами" аби припасувати ТОВК СЛОВА під свої переклади. Так можуть діти робити чи далекі від української мови пенсіонери, але все ж треба якось поважніше ставитись до Словотвору, це не пісочниця. Для дуркування є гинші осідки.

14 червня

Вибачте, але Ви починаєте розмовляти як д. Ярослав. Якщо Ви розумієте різницю між різними значеннями слова "органічний", то можете її пояснити. Будь ласка, поясніть, як Ви розумієте "органічний" із точки зору ХІМІЇ? Це зробити досить просто, якщо Ви розумієте втямок

14 червня

Вам п. Єлисій докладно пояснив що до чого, підіть прочитайте, воно хоч і складно розібрати, але суть можна зрозуміти. Під Вашим "живний".

14 червня

Таааак...
Отже, ні Ви, ні д. Ярослав, ні д. Єлисій не побачили вгорі сторінки слово "речовинництво".
Укотре пояснюю: тут перекладаємо слово "органічний" у ХІМІЧНОМУ значенні. Як Ви розумієте "органічний" у ХІМІЧНОМУ значенні, пані Кароліно?

14 червня

Там уже пан Єлисій написав, що воно значить у ХІМІЧНОМУ значенні зокрема!

15 червня

Можете, будь ласка, цитувати? Бо я такого не побачив.
І можете, будь ласка, своїми словами пояснити, як Ви розумієте "органічний" із погляду хімії? Бо схоже на те, що Ви теж не зовсім розумієте

15 червня

Зверніть увагу, Ви часто не хочете уважно читати навіть те, що Вам уже на блюді подають. Тож вказувати Вам пальчиком з якої строки читати — це неповага до волосного часу, бо ж Ви не поважаєте час, витрачений на Вас.

Я зроблю виключення, от візьму й процитую, тільки потім не кажіть, що Вам не дають відповіді на Ваші запитання.

15 червня

⟨Pricmêta "organic" u œdnosyeinïe cõ "chemical elements, chemistry" znacity ne cyto dani "chemical elements" sõty 'giuni' ci 'giyni' — poveazani is 'gitïemy', a cyto yix stauba e peruœstno nedélima, rétena ("found") u rodegyé ("in nature") he odino célo, arcõtyi õzcie ("more narrowly speaking"), "a carbon bound being a chemical bond of chemical compounds" znacity cyto "carbon" e yix "nedélimo oudo".⟩

Прошу.

15 червня

Ага. Спасибі, я це читав. От тільки я б зробив декілька суттєвих уточнень.
По-перше, щоб зрозуміти, чому органічні сполуки назвали "органічні", треба знати минуле цього втямку.
По-друге, ""a carbon bound being a chemical bond of chemical compounds"" -- ні (див. по-перше). Така назва пов'язана з минулим цього втямку. Не впевнений тепер, що й добродій Єлисій знає. Зараз йому напишу.

Пані Кароліно, а як Ви розумієте втямок "органічний" із точки зору хімії?

15 червня

⟨По-перше, щоб зрозуміти, чому органічні сполуки назвали "органічні", треба знати минуле цього втямку.⟩

А ну, розкажіть, будь ласка, яке ж там минуле?

15 червня

Д. Роман пішов копирсатися у Вікіпедіях 🤭

15 червня

Ну хоч так почне із джерелами працювати 😊

15 червня

Не почне 🤦‍♂️

15 червня

А нащо Вікі, якщо й так знаю. Якщо коротко: існувала гіпотеза-теорія віталізму (що я додав для перекладу), яка стверджувала, що в істотах існувала якась особлива життєва сила, яку неможливо відтворити штучно (бо, природно, з речовин зібрати щось живе ми й зараз не можемо). Тому вважали, що деякі речовини утворюються тільки в істотах завдяки цій силі. Оскільки д. Ярослав довів, що не може пояснити, які речовини -- винятки і чому, я розповім усе докладно під "живний"

15 червня

Тобто орган = життя?

15 червня

Ні. Взагалі ця назва була висунута досить пізно, можна сказати, незадовго до спростування віталізму

19 червня

«Ськати відповідники виходячи з розуміння тями "своїми словами" — це путь в нікуди.»

Prauda!

19 червня

«Якщо коротко: існувала гіпотеза-теорія віталізму (що я додав для перекладу), яка стверджувала, що в істотах існувала якась особлива життєва сила, яку неможливо відтворити штучно (бо, природно, з речовин зібрати щось живе ми й зараз не можемо). Тому вважали, що деякі речовини утворюються тільки в істотах завдяки цій силі.»

O vidygleadïé "vitalismou" e prauda, i ya'my na tô isméncouau ouge uisie:
«Rœuzniça e ta ne he Ui muislite.

Ay, isce poceatcomy XIX stl. sèrêd znanstóunicui bé xiryeno oucyeinïe zuano "vitalism" — véra u yacõ "givõ silõ" yeiyge radno ("grâce à laquelle") litóunui sõmési uinicalui bõ. Bé yõ pac scoro isprostovano.

I e prauda cyto slovo "organismus, organism, οργανισμός* e stalo znaciti givo télo. Ta tô e pèreneseno znacyeinïe, i ne znacity preamo cyto dano télo "giveity", a cyto nadélyeno slougebnami oudami ("with functional organs"), givo télo bõdõtye pèreneseno prirœunano ic negivé snasti, ta e nalegito readyeno ("organized, arranged"). Tô bui slova "οργανισμός, οργανικός" ne œdsuilaiõty preamo do "gitïa", a do readyenosti ta conavosti ina téla, télo moga bouti i givo, napr. douxina, rosslina, gõba/grib, palicyca, ci negivo, he oustanova yaca.

Uséliyaco, he p:i Syèuçova pisa, slovo "organicus" e tuoryeno œd "organum ← όργανον" a ne œd "bio- ← βίος, βιωτ-", xotya nicy bui tomou ne bòronilo, bõdy znac "gitïe" clioucy tam.»

19 червня

Добродію Єлисію, Ви, схоче, дещо не так зрозуміли. У хімії існує втямок "органічний", що має досить чітке визначення. І той, хто розуміє його суть, зможе пояснити своїми словами. Виходячи з того, що ні п. Кароліна, ні д. Ярослав не змогли пояснити це своїми словами (останній також давав невідповідні словникові тлумачення), вони доти не розуміли. Можна було сказати, наприкл., що суть зводиться до 3 речей: наявності Вуглецю, його валентності й минулого речовини в хімії

19 червня

"...œd "organum ← όργανον" a ne œd "bio- ← βίος, βιωτ-", xotya nicy bui tomou ne bòronilo, bõdy znac "gitïe" clioucy tam.»"
Як я вже писав, я не знаю точно, чому він узяв саме цей корінь. Можливо, через те, що органічні речовини -- визначальна складова організмів, незалежно від того, живі вони чи ні. "
The origin of the word ‘organic’ comes from the Greek ‘Organikos’, relating to the organ of a body. This word was later generalized to mean characteristics pertaining to, or derived from, living organisms."

19 червня

Вам уже відповіли чому саме цей корінь. Бо він ніяк не пов'язаний з життям.

19 червня

⟨Ви, схоЧе? дещо не так зрозуміли. У хімії існує втямок "органічний", що має досить чітке визначення. І той, хто розуміє його суть, зможе пояснити своїми словами. Виходячи з того, що ні п. Кароліна, ні д. Ярослав не змогли пояснити це своїми словами (останній також давав невідповідні словникові тлумачення), вони доти не розуміли⟩

Та, та, ніхто не розуміє значення слів, окрім Вас. Особливо добре Ви зрозуміли міну, компілятор, а ще чітко визначили різницю між вектором (твердонизкою) та кортежем (твердорядом)

19 червня

Вибачте, я Вас кілька разів просив своїми словами пояснити розуміння "органічний" у хімічному значенні. Тут не може бути різних тлумачень. Ви ж: "Ськати відповідники виходячи з розуміння тями "своїми словами" — це путь в нікуди. ". Тут, як я вже сказав, є єдина правильна суть: усі визначення зводяться до неї. Будь ласка, поясніть своїми словами, як Ви розумієте "органічний" у хім. значенні. Людина, що знає щось, може це пояснити, крім, хіба, про суттєвих утямків

19 червня

Тут суть "єдина правильна" (бо це вигідно п. Роману), а гинші слова "тлумач як заманеться" (бо це вигідно п. Роману)

19 червня

Пишете казна-що, чесне слово. Будь ласка, поясніть, як Ви розумієте "органічний" із т. зору хімії своїми словами.

Усі визначення "органічний" зводяться до однієї суті. Ви знаєте іншу? Напишіть-но, цікаво послухати

19 червня

"Вам уже відповіли чому саме цей корінь. Бо він ніяк не пов'язаний з життям."

Пані Кароліно, Вам примарилося чи наснилося те, що "органічний" ніяк не пов'язане з життям(?!)?
" At the end of the eighteenth century, the term became a generic name for individual living entities with inside-outside-interfaces and an inner "organization" of parts. "
Я це вже кидав. Цілком логічне пояснення. Органічні речовини, утворені з життєвою силою, складали аизначальну основу організмів

14 червня

Пані Кароліно?

19 червня

Отож бо, панове, Ви плутаєте органіку та біоматеріал, органічний та біологічний.

19 червня

?!

Іще раз. Як Ви розумієте "органічний" із погляду хімії?

19 червня

""тлумач як заманеться" (бо це вигідно п. Роману)"
Коли це я таке писав? Не перетворюйтеся, будь ласка, на д. Ярослава

Поділитись з друзями