У мене думка на межі певності, що "замовляти" в цьому значінні просто перекладено з московського "заказывать". У Грінченка в значінні "заказывать" знаходимо "загадувати" (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/16076-zaghaduvaty.html#show_point), а для "замовляти" є тільки один переклад: "заговаривать" (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/17413-zamovljaty.html#show_point). Тож і "перезамова", як на мене, не годиться.
У слова "замовляти" в давніших словниках нема потрібного нам значіння, тож не може його бути й у похідних словах.
А звідки в давніх словниках візьметься таке слово (в такому значенні), якщо такого утямку тоді не існувало? А якщо і було щось таке, то явище було дууууже малопоширене, тож окремого слова не потребувало.
Як так не було й не потребувало? http://www.hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/16072-zaghad.html#show_point
Gelexwfscuy (1886 – e to dauniy slwfnik?) I, 257:
замова, замовленє, i "Zauberspruch, Geistbeschwörung; -formel", i "Bestellung";
замовити: ~ слабість "Krankheit besprechen, Zauberspruch heilen", i "bestellen; ansagen (роботу)";
замовитель "Kunde auf Bestellung, Besteller", slano na I. Ferxratscoho, "Lexika Podwllia".
Олексо Русин, це чудово, що Ви знайшли таке коротке й гарне влучне слово — за́гад! Спасибі, буду ним користати!
З Вашої напоруди даю його сюди.
деякі слова краще не перекладати одним словом, щоб уникнути штучності
Словник Грінченка:
За́гад – Заказ.
Над (надто багато) + загад (заказ)
Словник Грінченка:
За́гад – Заказ.
Понад (надто багато) + загад (заказ)
"запис" має багато значень, booking це про замовлення.