проїдаюча дума-думка

prisnôuya, prisnouya, prisnwfïa
Tuoryeno mnoiõ wd pri- "παρά-" + snôu-/snou-, snwf- (*snou-) "νο- (← νόος)" + -ya, -ïa "-ια".

Rous. snou-/snôu-/snwf- e tohoge corene cyto i gr. νο-/νό- ta νέ- — wd i.-e. *snewH- "snouati, prẽsti, scati, plesti, viti". Grecyske νόος "oum" e wd tẽmui "snouati [u oumé] = méniti/mniti/mnéti/muisliti cyto", i takege znacyeinïe znaie i roussca u déyeslové <snouati>: sum.in.ua: snuvaty
— 3. перех., перен. Створювати, плекати щось у своїй уяві. Старий батько під голос їх [доччиних] пісень.. снував рожеві плани (Іван Франко, III, 1950, 60); Люди думали про своє, вони снували надії на ліпші часи (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 22).
Снувати думки (думку) — думати (перев. слухаючи щось). Трамвай злегка похитувало,.. кожен пасажир снував свої думки (Олесь Донченко, II, 1956, 100); Сергій прислухався до сумної мелодії,.. снував якісь думки (Григорій Епік, Тв., 1958, 281).
6. неперех., перен. Безперервно виникати в уяві у великій кількості (про думки, мрії і т. ін.); роїтися. Чари літнього вечора так пестять Галю, молоді думки снують у її голові (Панас Мирний, IV, 1955, 152); Кочубей ішов знайомими вулицями, а в голові снували згадки... (Микола Зарудний, Світло, 1961, 39); Стара Хмеличка зітхає і знову схиляється над рядком,.. а в голові снують думки — про дочок і онуку (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 235). Pèrêdcêp παρά- u slové παράνοια ménity dodatyõ (zaifwsty) ci blizwsty (ne tocynwsty), to-b'-to "pri-/do-doumanïe". I danœ tou slova rousscoiõ: prisnôuya/prisnouya/prisnwfïa sõty imena wd déyeslova <prisnouati> (pri-snouati) ≈ "snouati [u oumé] bwlxe toho, cyto na délé e".

prisnôuya /ˈprɪ͡ɘsnʷowʎɐ/
prisnouya /ˈprɪ͡ɘsnujɐ/
prisnwfïa /ˈprɪ͡ɘsnʏwjɐ, ˈprɪ͡ɘsnywjɐ, ˈprɪ͡ɘsnʉwjɐ, ˈprɪ͡ɘsnʊ͡ɶwjɐ/

Параноїдальний — переслідуванковий; параноїк — переслідуванковець; параноїчка — переслідуванковиця. Новотвір від дієслова «переслідувати»

r2u.org.ua: параноя

r2u.org.ua: параноя

Шільга – водянка, божевілля (за свідоцтвом Етимологічного Словника Української Мови).

Лат. paranoia та гр. παράνοια утворене з прийменника παρά- «поруч, біля» та іменника νόος «думка, розум», походження якого неясне.

Чому "па-" — пара-
Префікс "па-", який дійшов до нас ще від праслов'янських часів, часто дає відтінок інакшости, фальшивости: па-горб – схожий на горб, але похилий, па-зелень – ще молода зелень, па-вітер – слабкий вітер, па-ключ – не ключ, але що відмикає двері, па-вука – несправжня (неофіційна) наука, щось білянаучне, па-борода – відвисла шкіру у старих людей та индиків (якби друга маленька борода), па-синок – нерідний син, па-дуб – не зовсім то й дуб, па-вук – те, що здатне хапати, корінь *ǫ-/ę- пов’язан з jęti «брати, хватати».
Більше про дивовижний префікс "па-":
http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf
http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=lunguistics&author=gorpinich-vo&book=1999&page=20

Параноя -збожеволення, безум, параноя.
Російсько-український медичний словник: матеріали до української медичної термінології / Ред. коміс.: проф. О. В. Корчак-Чепурківський (гол.) [та інші]; упор. д-р мед. М. А. Галин; Київський губерніальний відділ охорони народного здоров'я, Підрозділ медичної та санітарної просвіти. – Київ, 1920. – С. 89. https://archive.org/details/slov30/page/n108/mode/1up?view=theater

Параноя -збожеволення, безум, параноя.
Російсько-український медичний словник: матеріали до української медичної термінології / Ред. коміс.: проф. О. В. Корчак-Чепурківський (гол.) [та інші]; упор. д-р мед. М. А. Галин; Київський губерніальний відділ охорони народного здоров'я, Підрозділ медичної та санітарної просвіти. – Київ, 1920. – С. 89. https://archive.org/details/slov30/page/n108/mode/1up?view=theater

параноя (лат. рагапоіа) - помішання, параноя...
Нечай С. Російсько-український медичний словник з іншомовними назвами. 25.000 слів, 4 вид., випр. та доповн., К.: УЛТК, 2003. - 439. https://archive.org/details/inshnaz2003/page/439/mode/1up?view=theater

Лат. paranoia та гр. παράνοια утворене з прийменника παρά- «поруч, біля» та іменника νόος «думка, розум», походження якого неясне.

Чому "па-" — пара-
Префікс "па-", який дійшов до нас ще від праслов'янських часів, часто дає відтінок інакшости, фальшивости: па-горб – схожий на горб, але похилий, па-зелень – ще молода зелень, па-вітер – слабкий вітер, па-ключ – не ключ, але що відмикає двері, па-вука – несправжня (неофіційна) наука, щось білянаучне, па-борода – відвисла шкіру у старих людей та индиків (якби друга маленька борода), па-синок – нерідний син, па-дуб – не зовсім то й дуб, па-вук – те, що здатне хапати, корінь *ǫ-/ę- пов’язан з jęti «брати, хватати».
Більше про дивовижний префікс "па-":
http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf
http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=lunguistics&author=gorpinich-vo&book=1999&page=20

Лат. paranoia та гр. παράνοια утворене з прийменника παρά- «поруч, біля» та іменника νόος «думка, розум», походження якого неясне.

Чому "па-" — пара-
Префікс "па-", який дійшов до нас ще від праслов'янських часів, часто дає відтінок інакшости, фальшивости: па-горб – схожий на горб, але похилий, па-зелень – ще молода зелень, па-вітер – слабкий вітер, па-ключ – не ключ, але що відмикає двері, па-вука – несправжня (неофіційна) наука, щось білянаучне, па-борода – відвисла шкіру у старих людей та индиків (якби друга маленька борода), па-синок – нерідний син, па-дуб – не зовсім то й дуб, па-вук – те, що здатне хапати, корінь *ǫ-/ę- пов’язан з jęti «брати, хватати».
Більше про дивовижний префікс "па-":
http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf
http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=lunguistics&author=gorpinich-vo&book=1999&page=20

Лат. paranoia та гр. παράνοια утворене з прийменника παρά- «поруч, біля» та іменника νόος «думка, розум», походження якого неясне.

Чому "па-" — пара-
Префікс "па-", який дійшов до нас ще від праслов'янських часів, часто дає відтінок інакшости, фальшивости: па-горб – схожий на горб, але похилий, па-зелень – ще молода зелень, па-вітер – слабкий вітер, па-ключ – не ключ, але що відмикає двері, па-вука – несправжня (неофіційна) наука, щось білянаучне, па-борода – відвисла шкіру у старих людей та индиків (якби друга маленька борода), па-синок – нерідний син, па-дуб – не зовсім то й дуб, па-вук – те, що здатне хапати, корінь *ǫ-/ę- пов’язан з jęti «брати, хватати».
Більше про дивовижний префікс "па-":
http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf
http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=lunguistics&author=gorpinich-vo&book=1999&page=20

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/60866-um.html#show_point

Лат. paranoia та гр. παράνοια утворене з прийменника παρά- «поруч, біля» та іменника νόος «думка, розум», походження якого неясне.

Чому "па-" — пара-
Префікс "па-", який дійшов до нас ще від праслов'янських часів, часто дає відтінок інакшости, фальшивости: па-горб – схожий на горб, але похилий, па-зелень – ще молода зелень, па-вітер – слабкий вітер, па-ключ – не ключ, але що відмикає двері, па-вука – несправжня (неофіційна) наука, щось білянаучне, па-борода – відвисла шкіру у старих людей та индиків (якби друга маленька борода), па-синок – нерідний син, па-дуб – не зовсім то й дуб, па-вук – те, що здатне хапати, корінь *ǫ-/ę- пов’язан з jęti «брати, хватати».
Більше про дивовижний префікс "па-":
http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf
http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=lunguistics&author=gorpinich-vo&book=1999&page=20

Лат. paranoia та гр. παράνοια утворене з прийменника παρά- «поруч, біля» та іменника νόος «думка, розум», походження якого неясне.

Чому "па-" — пара-
Префікс "па-", який дійшов до нас ще від праслов'янських часів, часто дає відтінок інакшости, фальшивости: па-горб – схожий на горб, але похилий, па-зелень – ще молода зелень, па-вітер – слабкий вітер, па-ключ – не ключ, але що відмикає двері, па-вука – несправжня (неофіційна) наука, щось білянаучне, па-борода – відвисла шкіру у старих людей та индиків (якби друга маленька борода), па-синок – нерідний син, па-дуб – не зовсім то й дуб, па-вук – те, що здатне хапати, корінь *ǫ-/ę- пов’язан з jęti «брати, хватати».
Більше про дивовижний префікс "па-":
http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf
http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=lunguistics&author=gorpinich-vo&book=1999&page=20

комплекс (психологія)