Параноя — хронічний психічний розлад, синдром, що характеризується виникненням логічно збудованої системи поведінки, яка заснована на стійких ідеях переслідування, ревнощів тощо, що опановують свідомість хворого, зі збереженням в іншому логічності мислення.
Приклад вживання
Під час параної вміст патологічних ситуацій часто ґрунтується або включає багато елементів реальності, формально правдоподібно пов'язаних із хворобливими уявленнями.
Лат. paranoia та гр. παράνοια утворене з прийменника παρά- «поруч, біля» та іменника νόος «думка, розум», походження якого неясне.
Чому "па-" — пара- Префікс "па-", який дійшов до нас ще від праслов'янських часів, часто дає відтінок інакшости, фальшивости: па-горб – схожий на горб, але похилий, па-зелень – ще молода зелень, па-вітер – слабкий вітер, па-ключ – не ключ, але що відмикає двері, па-вука – несправжня (неофіційна) наука, щось білянаучне, па-борода – відвисла шкіру у старих людей та индиків (якби друга маленька борода), па-синок – нерідний син, па-дуб – не зовсім то й дуб, па-вук – те, що здатне хапати, корінь *ǫ-/ę- пов’язан з jęti «брати, хватати».
Більше про дивовижний префікс "па-":
http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=lunguistics&author=gorpinich-vo&book=1999&page=20
Rous. snou-/snôu-/snwf- e tohoge corene cyto i gr. νο-/νό- ta νέ- — wd i.-e. *snewH- "snouati, prẽsti, scati, plesti, viti". Grecyske νόος "oum" e wd tẽmui "snouati [u oumé] = méniti/mniti/mnéti/muisliti cyto", i takege znacyeinïe znaie i roussca u déyeslové <snouati>: sum.in.ua: snuvaty — 3. перех., перен. Створювати, плекати щось у своїй уяві. Старий батько під голос їх [доччиних] пісень.. снував рожеві плани (Іван Франко, III, 1950, 60); Люди думали про своє, вони снували надії на ліпші часи (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 22).
Снувати думки (думку) — думати (перев. слухаючи щось). Трамвай злегка похитувало,.. кожен пасажир снував свої думки (Олесь Донченко, II, 1956, 100); Сергій прислухався до сумної мелодії,.. снував якісь думки (Григорій Епік, Тв., 1958, 281).
6. неперех., перен. Безперервно виникати в уяві у великій кількості (про думки, мрії і т. ін.); роїтися. Чари літнього вечора так пестять Галю, молоді думки снують у її голові (Панас Мирний, IV, 1955, 152); Кочубей ішов знайомими вулицями, а в голові снували згадки... (Микола Зарудний, Світло, 1961, 39); Стара Хмеличка зітхає і знову схиляється над рядком,.. а в голові снують думки — про дочок і онуку (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 235). Pèrêdcêp παρά- u slové παράνοια ménity dodatyõ (zaifwsty) ci blizwsty (ne tocynwsty), to-b'-to "pri-/do-doumanïe". I danœ tou slova rousscoiõ: prisnôuya/prisnouya/prisnwfïa sõty imena wd déyeslova <prisnouati> (pri-snouati) ≈ "snouati [u oumé] bwlxe toho, cyto na délé e".
Параноя -збожеволення, безум, параноя.
Російсько-український медичний словник: матеріали до української медичної термінології / Ред. коміс.: проф. О. В. Корчак-Чепурківський (гол.) [та інші]; упор. д-р мед. М. А. Галин; Київський губерніальний відділ охорони народного здоров'я, Підрозділ медичної та санітарної просвіти. – Київ, 1920. – С. 89. https://archive.org/details/slov30/page/n108/mode/1up?view=theater
Параноя -збожеволення, безум, параноя.
Російсько-український медичний словник: матеріали до української медичної термінології / Ред. коміс.: проф. О. В. Корчак-Чепурківський (гол.) [та інші]; упор. д-р мед. М. А. Галин; Київський губерніальний відділ охорони народного здоров'я, Підрозділ медичної та санітарної просвіти. – Київ, 1920. – С. 89. https://archive.org/details/slov30/page/n108/mode/1up?view=theater
Лат. paranoia та гр. παράνοια утворене з прийменника παρά- «поруч, біля» та іменника νόος «думка, розум», походження якого неясне.
Чому "па-" — пара- Префікс "па-", який дійшов до нас ще від праслов'янських часів, часто дає відтінок інакшости, фальшивости: па-горб – схожий на горб, але похилий, па-зелень – ще молода зелень, па-вітер – слабкий вітер, па-ключ – не ключ, але що відмикає двері, па-вука – несправжня (неофіційна) наука, щось білянаучне, па-борода – відвисла шкіру у старих людей та индиків (якби друга маленька борода), па-синок – нерідний син, па-дуб – не зовсім то й дуб, па-вук – те, що здатне хапати, корінь *ǫ-/ę- пов’язан з jęti «брати, хватати».
Більше про дивовижний префікс "па-":
http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=lunguistics&author=gorpinich-vo&book=1999&page=20
Лат. paranoia та гр. παράνοια утворене з прийменника παρά- «поруч, біля» та іменника νόος «думка, розум», походження якого неясне.
Чому "па-" — пара- Префікс "па-", який дійшов до нас ще від праслов'янських часів, часто дає відтінок інакшости, фальшивости: па-горб – схожий на горб, але похилий, па-зелень – ще молода зелень, па-вітер – слабкий вітер, па-ключ – не ключ, але що відмикає двері, па-вука – несправжня (неофіційна) наука, щось білянаучне, па-борода – відвисла шкіру у старих людей та индиків (якби друга маленька борода), па-синок – нерідний син, па-дуб – не зовсім то й дуб, па-вук – те, що здатне хапати, корінь *ǫ-/ę- пов’язан з jęti «брати, хватати».
Більше про дивовижний префікс "па-":
http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=lunguistics&author=gorpinich-vo&book=1999&page=20
Лат. paranoia та гр. παράνοια утворене з прийменника παρά- «поруч, біля» та іменника νόος «думка, розум», походження якого неясне.
Чому "па-" — пара- Префікс "па-", який дійшов до нас ще від праслов'янських часів, часто дає відтінок інакшости, фальшивости: па-горб – схожий на горб, але похилий, па-зелень – ще молода зелень, па-вітер – слабкий вітер, па-ключ – не ключ, але що відмикає двері, па-вука – несправжня (неофіційна) наука, щось білянаучне, па-борода – відвисла шкіру у старих людей та индиків (якби друга маленька борода), па-синок – нерідний син, па-дуб – не зовсім то й дуб, па-вук – те, що здатне хапати, корінь *ǫ-/ę- пов’язан з jęti «брати, хватати».
Більше про дивовижний префікс "па-":
http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=lunguistics&author=gorpinich-vo&book=1999&page=20
Лат. paranoia та гр. παράνοια утворене з прийменника παρά- «поруч, біля» та іменника νόος «думка, розум», походження якого неясне.
Чому "па-" — пара- Префікс "па-", який дійшов до нас ще від праслов'янських часів, часто дає відтінок інакшости, фальшивости: па-горб – схожий на горб, але похилий, па-зелень – ще молода зелень, па-вітер – слабкий вітер, па-ключ – не ключ, але що відмикає двері, па-вука – несправжня (неофіційна) наука, щось білянаучне, па-борода – відвисла шкіру у старих людей та индиків (якби друга маленька борода), па-синок – нерідний син, па-дуб – не зовсім то й дуб, па-вук – те, що здатне хапати, корінь *ǫ-/ę- пов’язан з jęti «брати, хватати».
Більше про дивовижний префікс "па-":
http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=lunguistics&author=gorpinich-vo&book=1999&page=20
Лат. paranoia та гр. παράνοια утворене з прийменника παρά- «поруч, біля» та іменника νόος «думка, розум», походження якого неясне.
Чому "па-" — пара- Префікс "па-", який дійшов до нас ще від праслов'янських часів, часто дає відтінок інакшости, фальшивости: па-горб – схожий на горб, але похилий, па-зелень – ще молода зелень, па-вітер – слабкий вітер, па-ключ – не ключ, але що відмикає двері, па-вука – несправжня (неофіційна) наука, щось білянаучне, па-борода – відвисла шкіру у старих людей та индиків (якби друга маленька борода), па-синок – нерідний син, па-дуб – не зовсім то й дуб, па-вук – те, що здатне хапати, корінь *ǫ-/ę- пов’язан з jęti «брати, хватати».
Більше про дивовижний префікс "па-":
http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=lunguistics&author=gorpinich-vo&book=1999&page=20
ròzouméiõ oge slovo ‹παράνοια› znaci u daunyogrecyscé "xél, madness" — rodova teama, ta nuiné e slovo "paranoia" tòcyna teama i znacity tòcen vid nezdòrôuïa oumou, a ne rodovo "xél, bezoumïe". I u daunyogrecyscé ne bé odino slovo ‹παράνοια› za "xél, bezoumïe", a i ‹μανία›, a nuiné, novogrecyscoiõ e "xél, bezoumïe, madness" ‹παραφροσύνη›, ne ‹παράνοια›, a õzka teama "paranoia" e grecyscoiõ ‹παράνοια› nuiné. I ne darma práve se slovo slougity zuati teakel stan, ne e bo rodovo "xél" ci "bez-oum", ci bõdy yac nezdòrôu stan oumou, a pravé "SNOUANÏE u oumé ceoho u déysnosti ne ima, DO- ci PRIDOUMOUANÏE ceoho vérõtno ne ima, DOSNOUANÏE u oumé". I "mania" e nezdòrôu stan oumou, i rœuzni vidi "delusion", ci rœzni stani "psychosis", ta use tô ne e "paranoia". Ne mogemo teamõ "paranoia" zuati prosto slovami "xuibiti", "bogevœulïe", "bez-oum-". I pace ne "bogevœulïe" — taca osoba ne e "bez boga, vœulna boga", ta i "bœug" né do ceoho tou. I osoba zu "paranoia" ne e 'bez ouma' — tô mogeity bouti i zagalomy ròzoumna ("intelligent") osoba, ta terpeatya stanomy "paranoia".
Coli xotiemo móuviti rousscoiõ yaco novodœub osuétyên leud, a ne he cóutouni ci bortaci iz temna Medyivécïa, to imemo zuati tacui teamui tòcyno.
Параноя — хронічний психічний розлад, синдром, що характеризується виникненням логічно збудованої системи поведінки, яка заснована на стійких ідеях переслідування, ревнощів тощо, що опановують свідомість хворого, зі збереженням в іншому логічності мислення.
Під час параної вміст патологічних ситуацій часто ґрунтується або включає багато елементів реальності, формально правдоподібно пов'язаних із хворобливими уявленнями.
дав.-гр. παράνοια «божевілля, безумство»
Ісляндська: vænisýki, ofsóknarbrjálæði
Перекладаємо слово параноя
r2u.org.ua: параноя
параноя (рагапоіа) - параноя, божевілля з оманами
Кисільов В.Ф. Медичний російсько-український словник. 1928. – С. 100. https://archive.org/details/slovnuk_medu4nuy/page/n101/mode/1up?view=theater
Pro neosuétyenõ glotõ ideity ta ne pro coristanïe u obétscé suété.
r2u.org.ua: параноя
Лат. paranoia та гр. παράνοια утворене з прийменника παρά- «поруч, біля» та іменника νόος «думка, розум», походження якого неясне.
Чому "па-" — пара-
Префікс "па-", який дійшов до нас ще від праслов'янських часів, часто дає відтінок інакшости, фальшивости: па-горб – схожий на горб, але похилий, па-зелень – ще молода зелень, па-вітер – слабкий вітер, па-ключ – не ключ, але що відмикає двері, па-вука – несправжня (неофіційна) наука, щось білянаучне, па-борода – відвисла шкіру у старих людей та индиків (якби друга маленька борода), па-синок – нерідний син, па-дуб – не зовсім то й дуб, па-вук – те, що здатне хапати, корінь *ǫ-/ę- пов’язан з jęti «брати, хватати».
Більше про дивовижний префікс "па-":
http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf
http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=lunguistics&author=gorpinich-vo&book=1999&page=20
Tuoryeno mnoiõ wd pri- "παρά-" + snôu-/snou-, snwf- (*snou-) "νο- (← νόος)" + -ya, -ïa "-ια".
Rous. snou-/snôu-/snwf- e tohoge corene cyto i gr. νο-/νό- ta νέ- — wd i.-e. *snewH- "snouati, prẽsti, scati, plesti, viti". Grecyske νόος "oum" e wd tẽmui "snouati [u oumé] = méniti/mniti/mnéti/muisliti cyto", i takege znacyeinïe znaie i roussca u déyeslové <snouati>: sum.in.ua: snuvaty
— 3. перех., перен. Створювати, плекати щось у своїй уяві. Старий батько під голос їх [доччиних] пісень.. снував рожеві плани (Іван Франко, III, 1950, 60); Люди думали про своє, вони снували надії на ліпші часи (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 22).
Снувати думки (думку) — думати (перев. слухаючи щось). Трамвай злегка похитувало,.. кожен пасажир снував свої думки (Олесь Донченко, II, 1956, 100); Сергій прислухався до сумної мелодії,.. снував якісь думки (Григорій Епік, Тв., 1958, 281).
6. неперех., перен. Безперервно виникати в уяві у великій кількості (про думки, мрії і т. ін.); роїтися. Чари літнього вечора так пестять Галю, молоді думки снують у її голові (Панас Мирний, IV, 1955, 152); Кочубей ішов знайомими вулицями, а в голові снували згадки... (Микола Зарудний, Світло, 1961, 39); Стара Хмеличка зітхає і знову схиляється над рядком,.. а в голові снують думки — про дочок і онуку (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 235). Pèrêdcêp παρά- u slové παράνοια ménity dodatyõ (zaifwsty) ci blizwsty (ne tocynwsty), to-b'-to "pri-/do-doumanïe". I danœ tou slova rousscoiõ: prisnôuya/prisnouya/prisnwfïa sõty imena wd déyeslova <prisnouati> (pri-snouati) ≈ "snouati [u oumé] bwlxe toho, cyto na délé e".
prisnôuya /ˈprɪ͡ɘsnʷowʎɐ/
prisnouya /ˈprɪ͡ɘsnujɐ/
prisnwfïa /ˈprɪ͡ɘsnʏwjɐ, ˈprɪ͡ɘsnywjɐ, ˈprɪ͡ɘsnʉwjɐ, ˈprɪ͡ɘsnʊ͡ɶwjɐ/
На основі чого вирішили перевести грецьке пара саме українським при?
Poyasnil eimy.
Параноя -збожеволення, безум, параноя.
Російсько-український медичний словник: матеріали до української медичної термінології / Ред. коміс.: проф. О. В. Корчак-Чепурківський (гол.) [та інші]; упор. д-р мед. М. А. Галин; Київський губерніальний відділ охорони народного здоров'я, Підрозділ медичної та санітарної просвіти. – Київ, 1920. – С. 89. https://archive.org/details/slov30/page/n108/mode/1up?view=theater
-
😡
Параноя -збожеволення, безум, параноя.
Російсько-український медичний словник: матеріали до української медичної термінології / Ред. коміс.: проф. О. В. Корчак-Чепурківський (гол.) [та інші]; упор. д-р мед. М. А. Галин; Київський губерніальний відділ охорони народного здоров'я, Підрозділ медичної та санітарної просвіти. – Київ, 1920. – С. 89. https://archive.org/details/slov30/page/n108/mode/1up?view=theater
параноя (лат. рагапоіа) - помішання, параноя...
Нечай С. Російсько-український медичний словник з іншомовними назвами. 25.000 слів, 4 вид., випр. та доповн., К.: УЛТК, 2003. - 439. https://archive.org/details/inshnaz2003/page/439/mode/1up?view=theater
Шільга – водянка, божевілля (за свідоцтвом Етимологічного Словника Української Мови).
Лат. paranoia та гр. παράνοια утворене з прийменника παρά- «поруч, біля» та іменника νόος «думка, розум», походження якого неясне.
Чому "па-" — пара-
Префікс "па-", який дійшов до нас ще від праслов'янських часів, часто дає відтінок інакшости, фальшивости: па-горб – схожий на горб, але похилий, па-зелень – ще молода зелень, па-вітер – слабкий вітер, па-ключ – не ключ, але що відмикає двері, па-вука – несправжня (неофіційна) наука, щось білянаучне, па-борода – відвисла шкіру у старих людей та индиків (якби друга маленька борода), па-синок – нерідний син, па-дуб – не зовсім то й дуб, па-вук – те, що здатне хапати, корінь *ǫ-/ę- пов’язан з jęti «брати, хватати».
Більше про дивовижний префікс "па-":
http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf
http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=lunguistics&author=gorpinich-vo&book=1999&page=20
Лат. paranoia та гр. παράνοια утворене з прийменника παρά- «поруч, біля» та іменника νόος «думка, розум», походження якого неясне.
Чому "па-" — пара-
Префікс "па-", який дійшов до нас ще від праслов'янських часів, часто дає відтінок інакшости, фальшивости: па-горб – схожий на горб, але похилий, па-зелень – ще молода зелень, па-вітер – слабкий вітер, па-ключ – не ключ, але що відмикає двері, па-вука – несправжня (неофіційна) наука, щось білянаучне, па-борода – відвисла шкіру у старих людей та индиків (якби друга маленька борода), па-синок – нерідний син, па-дуб – не зовсім то й дуб, па-вук – те, що здатне хапати, корінь *ǫ-/ę- пов’язан з jęti «брати, хватати».
Більше про дивовижний префікс "па-":
http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf
http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=lunguistics&author=gorpinich-vo&book=1999&page=20
Лат. paranoia та гр. παράνοια утворене з прийменника παρά- «поруч, біля» та іменника νόος «думка, розум», походження якого неясне.
Чому "па-" — пара-
Префікс "па-", який дійшов до нас ще від праслов'янських часів, часто дає відтінок інакшости, фальшивости: па-горб – схожий на горб, але похилий, па-зелень – ще молода зелень, па-вітер – слабкий вітер, па-ключ – не ключ, але що відмикає двері, па-вука – несправжня (неофіційна) наука, щось білянаучне, па-борода – відвисла шкіру у старих людей та индиків (якби друга маленька борода), па-синок – нерідний син, па-дуб – не зовсім то й дуб, па-вук – те, що здатне хапати, корінь *ǫ-/ę- пов’язан з jęti «брати, хватати».
Більше про дивовижний префікс "па-":
http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf
http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=lunguistics&author=gorpinich-vo&book=1999&page=20
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/60866-um.html#show_point
Лат. paranoia та гр. παράνοια утворене з прийменника παρά- «поруч, біля» та іменника νόος «думка, розум», походження якого неясне.
Чому "па-" — пара-
Префікс "па-", який дійшов до нас ще від праслов'янських часів, часто дає відтінок інакшости, фальшивости: па-горб – схожий на горб, але похилий, па-зелень – ще молода зелень, па-вітер – слабкий вітер, па-ключ – не ключ, але що відмикає двері, па-вука – несправжня (неофіційна) наука, щось білянаучне, па-борода – відвисла шкіру у старих людей та индиків (якби друга маленька борода), па-синок – нерідний син, па-дуб – не зовсім то й дуб, па-вук – те, що здатне хапати, корінь *ǫ-/ę- пов’язан з jęti «брати, хватати».
Більше про дивовижний префікс "па-":
http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf
http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=lunguistics&author=gorpinich-vo&book=1999&page=20
Лат. paranoia та гр. παράνοια утворене з прийменника παρά- «поруч, біля» та іменника νόος «думка, розум», походження якого неясне.
Чому "па-" — пара-
Префікс "па-", який дійшов до нас ще від праслов'янських часів, часто дає відтінок інакшости, фальшивости: па-горб – схожий на горб, але похилий, па-зелень – ще молода зелень, па-вітер – слабкий вітер, па-ключ – не ключ, але що відмикає двері, па-вука – несправжня (неофіційна) наука, щось білянаучне, па-борода – відвисла шкіру у старих людей та индиків (якби друга маленька борода), па-синок – нерідний син, па-дуб – не зовсім то й дуб, па-вук – те, що здатне хапати, корінь *ǫ-/ę- пов’язан з jęti «брати, хватати».
Більше про дивовижний префікс "па-":
http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf
http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=lunguistics&author=gorpinich-vo&book=1999&page=20
Leude,
ròzouméiõ oge slovo ‹παράνοια› znaci u daunyogrecyscé "xél, madness" — rodova teama, ta nuiné e slovo "paranoia" tòcyna teama i znacity tòcen vid nezdòrôuïa oumou, a ne rodovo "xél, bezoumïe". I u daunyogrecyscé ne bé odino slovo ‹παράνοια› za "xél, bezoumïe", a i ‹μανία›, a nuiné, novogrecyscoiõ e "xél, bezoumïe, madness" ‹παραφροσύνη›, ne ‹παράνοια›, a õzka teama "paranoia" e grecyscoiõ ‹παράνοια› nuiné. I ne darma práve se slovo slougity zuati teakel stan, ne e bo rodovo "xél" ci "bez-oum", ci bõdy yac nezdòrôu stan oumou, a pravé "SNOUANÏE u oumé ceoho u déysnosti ne ima, DO- ci PRIDOUMOUANÏE ceoho vérõtno ne ima, DOSNOUANÏE u oumé". I "mania" e nezdòrôu stan oumou, i rœuzni vidi "delusion", ci rœzni stani "psychosis", ta use tô ne e "paranoia". Ne mogemo teamõ "paranoia" zuati prosto slovami "xuibiti", "bogevœulïe", "bez-oum-". I pace ne "bogevœulïe" — taca osoba ne e "bez boga, vœulna boga", ta i "bœug" né do ceoho tou. I osoba zu "paranoia" ne e 'bez ouma' — tô mogeity bouti i zagalomy ròzoumna ("intelligent") osoba, ta terpeatya stanomy "paranoia".
Coli xotiemo móuviti rousscoiõ yaco novodœub osuétyên leud, a ne he cóutouni ci bortaci iz temna Medyivécïa, to imemo zuati tacui teamui tòcyno.
>bortaci iz temna Medyivécïa
🤦
Cyto, sebe vidiste?