Коли йдеть ся про якесь текстове виданє, жерело, канал, стрічку тощо — чита́ч.
Коли ж говоримо про якийсь осередок на YouTube, кажемо гляда́ч.
Так, не так унїверсально, зате одразу зрозуміло, який вміст має ся на увазї.
Вимова: {ˈʋʲi͡eʲdɐ ~ ˈβ̞ʲi͡eʲdɐ ~ ˈβ̞ʲi͡ɛdɐ}.
Желехівський (І, 95): вíда "Kunde" ("покупець; клієнт; абонент; споживач; замовник; акаунт, обліковка"), "Nachricht" ("звістка, повідомлення"), "das Wissen" ("наука, знання"), "Anzeige" (вказівка; заява; позов, скарга; об'ява; реклама; дисплей; відмітка; регістрація; звіт").
Такий розмай знаків німецького Kunde та руського uéda є позірний. На ділі, ту є гомонимия/гомофония дву різних морфологично слів: німецьке Kunde є 1) чоловічого роду при значеннях "клієнт, абонент, покупець" і под., а 2) жіночого роду при значеннях "повідомлення, звістка" та "наука, знання", а руське uéda при значеннях, що тякнуть німецькому Kunde¹ (чол.р.), є за походженням субстантивований дієприкметник від дієслова uésti/вісти (uémy/вім, uési/віси, uésty/вість, uémo/вімо, uéste/вісте, uédẽty/відять), для якого, серед різних, є й значення, "to visit" (більше з темою *-а-: uédati/відати), себо uéda є ту первісно *"visiting, a visiting one, one who visits", відки далі й тями: "клієнт" (*"хто вість=відає=навідується"), де форма дієприкметника з -а є в таких же первісних дієприкметниках, ги: za-ida, gala-ida (*"який іде на край/кінець"), xotya/хоча (*"хочачи, wanting, willend; який хоче"), loucya/луча (в <куди луча> й под., первісно: *"влучаючи, попадаючи; який влучає, попадає"), в друс. pisya/пиша ("пишучи; який пише"), moga/мога (в yaco moga; *"можучи; який може") тощо. А uéda при значеннях инших є первісний іменник жіночого роду від того же корене *uéd- з парадигматичним чепенем *-а ймен жіночого роду. Тому uéda "покупець; клієнт; абонент; споживач; замовник; акаунт" є чоловічого роду, а uéda "звістка, повідомлення", "наука, знання" є жіночого.
Взагалї, се пес–«ищейка» у Кримского, але рїдковживане, чому б не дарувати ёму нове значінє?
Нах•я це слово взагалі було сюди додавати? Очевидно, шо це частина задротського сленгу, з прямим вживанням суто англійських слів, яких жодна звичайна людина не вживає. Давайте на цей сайт додамо усі англійські слова зі сталим, явно існуючим, всім відомим перекладом.
Давайте ) бо мені наприклад цей переклад не одразу прийшов на думку, а навіть коли прийшов - я не був певен що він коректний.
Це росіянізм, калька російського "подпи́счик".
Ваша правда, Карле-Франце!
Спасибі за підпору, добродію Русине.
людина підписалася під чимось, і є отже підписником. Де тут росіянізм?
《людина підписалася під чимось, і є отже підписником. Де тут росіянізм?》
На мою думку, люди приписуються до якогось гуртка чи видання так само, як вони приписуються до поліклініки, бібліотеки тощо.
Ми підписуємось під закликами, вимогами, проханнями.
Слово "росіянізм" недобре з усіх боків. Лучче називать це мовне явище московщина.
дивна думка, пане Олександр Дудар
бо ж купа IT уживань цього subscriber, якого гугль, скажимо, перекладає як абонент, жертводавець, передплатник
а підписник чи підписчик, то - повіяло з московії
і шо робить?)
Знайшов отаку статтю https://www.kyivdictionary.com/uk/grammar/uk/how-to-say/pidpysnyk/
r2u.org.ua: підписник
А ще згадку цього слова в словнику М. Уманця