/ʃt͡ʃʉp ~ ʃt͡ʃyp ~ ʃt͡ʃʏp/, /ˈʃt͡ʃɛp-/.
Желехівський ІІ, 1107: щіп, щепу "Stamm; Volksstamm.
← *skep-o-s.
U zméncé pwd slôuom ge e.
Так, а відки воно взялося взагалі? Що значило?
Чи зразу штамом стало?
"scepiti ≈ déliti, coloti → uétüiti" → "scœup = dély/pagwn/noga/panoga/paròsty derèua/stóuboura/conara; uéty/galõzy".
А, так це бездумна калька, так не цікаво.(
Та й дивно схоже слово на лядське "szczep" .
Що значить "не цікаво"? Для чого є тут "творчістю" займатися, вигадувати? Находити нові семантичні мотивації є розумно там, де іншого рішення правда нема. У світі безлічі тям, кількість яких лише росте, є потрібно бути дуже економним з вибором семантичної мотивації ддя передачі чуджих слів питомими коріньми, інакше ризикуємо марно розтратити питомі корени не на ті чуджі слова, на які вони б ліпше годилися, та мішанням з іншими суміжними тямами. Чи ми тут ідемо змагатися в креативі?
І то не є "бездумна калька" тут. Семантична мотивація "паростка, пагона, гілки, конара, пня" взгоджується з ідеєю метафори на підставі порівняння ділення гілки/пагона рослини з діленням мікроорганізмів — і там і там не статево, а також частково асоціацією з "лінеарністю" пагонів та колоній мікроорганізмів. Синонімів коло семантики "росток" є в руській мові чимало, серед їх: пень, конар, пагін, парость, росток, віть, гілка, галузь, нога, панога, стебло, черен, щіп, коліно тощо. Котре з тих слів годиться ліпше для передачі одної тями, представленої чуджим словом, а котре для іншої, часто є нелегко визначити. Значно полегшує задачу наявність уже засвідченого конкретнішого значення котрого з слів у разі таких великих синонімічних рядів. У данім випадку маємо засвідчене значення праві до слова щіп.
Крім того, праві такій семантичній мотивації в именуванні тями штам слідують й инші мови, напр.: франц. souche, катал. suco, порт., ісп. cepa — всі від того самого поняття "відгалуження, росток, вітка".
Я розумію недоцільність кальки, напр., у разі тями кандидат, оскільки семантична мотивація "білий одяг як відзнака окремого класу людей з певною метою діяльності" є суто місцева, без жадного відношення до реалій в историї Руси. Описана ж семантична мотивація в передачі тями штам до таких узько місцевих реалій не тягне. Инша річ ище була б у разі засвідченого вже питомого слова на передачу тями штам, чи барь найближчого до тої тями, в руській мові, але такого нема.
Підозра про запозичення того слова з лядської взагалі потребує річніших доказів. Подібности з лядським словом є замало — корінь же тут є спільнословйянський, наявний не лише в сих словйянських мовах.
Загалом підтримую, але поза контекстом значення надто загальне.
+++
Зашироко.
А яка потреба визначить вузько?
Наукова.
Це незадовільний одвіт. Поясніть, як іще можна зрозуміть "одміни цього віруса", окрім "штами цього віруса".
Суть ще варіянти вірусів.
—
І так багатозначне слово