Чим Вас слово "назва" образило?

Знаєте різницю між "назвище" та "назвисько"?

Як в українській мові з'явиться слово "прізва", то буду вживать слова "назва".

《Знаєте різницю між "назвище" та "назвисько"?》
Це ви мене питаєте?

"Як в українській мові з'явиться слово "прізва", то буду вживать слова "назва"."
А це до чого? Хто Вам сказав, що всі слова мають розвиватися однаково, мати відміни з тими ж доростками(афіксами)?
Проривати -- прірва, називати -- назва. Злива, проява, полива, покрова.... Мало?

《А це до чого? Хто Вам сказав, що всі слова мають розвиватися однаково, мати відміни з тими ж доростками(афіксами)?》
Вони не мають, а таки розвились однаково в більшості говірок. Нечуй-Левицький це засвідчив.

《Проривати -- прірва, називати -- назва. Злива, проява, полива, покрова.... Мало?》
Не мало, а не до речі.

То які Ваші доводи за неможливість "назва"?

1. Ви читали працю Нечуя-Левицького й те, що я про нього писав? Що він теж помилявся, причому дуже.
!! 2. І яким же чином він це, цікаво знати, "засвідчив"? Чи можливе тут "засвідчення" взагалі? (Це мені найцікавіше)
3. І що ж тут "не до речі"?

Називати -- назва
Проривати -- прірва
Поливати -- полива
Покривати -- покрова
Проявляти -- проява.
Заливати -- залива

"《А це до чого? Хто Вам сказав, що всі слова мають розвиватися однаково, мати відміни з тими ж доростками(афіксами)?》
Вони не мають, а таки розвились однаково в більшості говірок. Нечуй-Левицький це засвідчив."

Отже, хочете сказати, що якщо існує деякий іменниковий, скажімо, наросток (суфікс) у деяких оддієслівних іменниках, УСІ дієслова ПОВИННІ мати похідний іменник із таким наростком? Добродію Олексо, що з Вами?

Я маю план Перемоги

Це ваша вигадка. Я такого не казав. Одначе коли од кількох споріднених дієслів розвились іменники з однаковим суфіксом, до того ж у більшості говірок, мені чудно, що ви чіпляєтесь до мене з питанням, чому я не вживаю йменника, твореного иншим способом й уживаного в меншості говірок, та ще й поширених не там, звідки я родом. Це я, навпаки, міг би спитать вас, чому ви, живучи поза колишньою підавстрійською Україною, не розмовляєте мовою рідного краю. Вам нема більше чого робить? То чіпляйтесь до стовпа, що він стоїть.

r2u.org.ua: *зва

Опріч
{
по́зва
перезва́
при́зва
відо́зва
}
Маємо
{
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)

Назва́ніе = на́зва, на́звище, на́зви́сько (С. З.), іме́ння (С. З.).
Наименова́ніе = 1. найменува́ння. 2. имъя́, ме́ння, на́зва, іме́ння, на́звище, на́звисько.

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)

На́зва, -ви, ж. Названіе, наименованіе. К. Бай. 34.
}

Добродію Олексо, я Вам поставив 3 цілком прості та ясні запитання. Особливо про Н-Л.
І що ж із того, що він утворений іншим способом? Причому від багатьох інших дієслів іменники утворені саме таким способом.

《по́зва
перезва́
при́зва
відо́зва》
Ці слова означають дію, на одміну од слів "назвище" та "прізвище".

《Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)

Назва́ніе = на́зва, на́звище, на́зви́сько (С. З.), іме́ння (С. З.).
Наименова́ніе = 1. найменува́ння. 2. имъя́, ме́ння, на́зва, іме́ння, на́звище, на́звисько.

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)

На́зва, -ви, ж. Названіе, наименованіе. К. Бай. 34.》
Окрім переносить відомості з джерел сюди, годилось би вміть їх витовкмачить, наприклад: що звісно про ці джерела, звідки взято слова та приклади до їх тощо.

І до вас у мене та сама примітка й питання, що до Романа (див. вище).

<–
Це назвище місяця>

Мовознавчі доводи будуть? Як ні, то йдіть гулять собі в пісочниці з братами по розуму.

Не нудіть.
r2u.org.ua: сніжень

Дивно що на ці всі словники тільки одна згадка ще й така, але так, мені теж десь траплялося [як назва якогось нашого місяця, тому й кажу "така"]

Бо це переклад назви місяця у французькому революційному календарі. Але ж д. Русин гадає, що всі навколо дурні, один він розумний, і я перед тим, як додати це слово, звичайно зазирав і в цей словник.
Тобто мовознавчих доводів у нього нема, от сидить тепер і нудить. Буває
Мені якось однаково, бо слова з наростком -ень можуть означати предмети:
прикорень, лопатень, бюлетень, волочень, перстень, вивертень...