Вимова: {ɕiˈmɪ͡ɘʲznɐ ~ ɕeˈmɪ͡ɘʲznɐ}.

История розвоя тями civilization є в истоті йстория напряму розвоя спільноти (від кочової) к осілій, що видно є з самого слова civilization: ←фр.civiliser←лат.civilis »громадянський«←civis »громадянин«←прото-итал. keywis←и.-є. *çey- »(о)сісти, лягти«. Себо в найпервинному й загальному розумінні civilization є »осілість«→стан спільноти з потребою класти міста, а далі все, що до його буту тягне. Из сеї пратями й рішив-ем ити, творячи слово питоме. В укр.м. ймемо такі корені тями »сілости; міста«: город-, міст- (місто), сід-/сяд- (сісти, сяде) – никотре бим я не брав, для civilization бо є треба слово виразне, здатне й до творень похідних, а всі ті корені є вже широко заступлено різними похідними. Укр.м. через прасл. є спадкувала и.-є. корінь *çey- в словах: сім'я (й похідні) та сябер/сябро (й похідні) – той самий що й у civilization (див.↑). Тями сім'я, сябро йдуть з пратями *»осіла громада«, з ключовою тямою »осілости«. Друс.м. зна ще слова сѣмь »член громади, родини«, та сѣминъ »те же«. Творити тяму civilization від тями »сім'я; осіла спільнота; членство/громада осілих« лучить и самій тямі »сім'я« – в истоті чарупці, бруньці тями »civilization« (сім'я/сяберство *»осіла громада«→ »сім'ї (в множині) – велика/множена спільнота з [осілих] окремих громад-сімей, що творить міста й їх бут«→»civilization«). Слово сімизна-м творив чепенем -изна для зразка слів: вітчизна, материзна, спільщизна, де в -изна є мога виділити тяму спадщини, видобутку, таким чином слово сімизна було би розуміти ге *»видобуток, спадок осілого буту, шибу життя«.

Вимова: {ɕiˈmʊ̯ɔtɐ ~ ɕeˈmʊ̯ɔtɐ}.

Мотивація творення є та же в слові сімизна – різниця є йно морфология – чепінь -ота тям абстрактно-збірних. Похідні від його: сімотити »to civilize«, сімотен, сімітний, сімітський »civilization (прикметник); civilized«, сімочен, сімочений »civilized (дієприкметник пасивний від дієслова сімотити)« то що.

Погромаддя - це об'єднання громад деякої спільної якості, окремої культури. Це локалізація за якоюсь рисою, яка об'єднаннує частини в масив. Схожий принцип утворення є в словах полісся, подружжя, покоління, потойбіччя.

Цивілізація - погромаддя
Цивілізований - погромаджений, погромадній
Цивілізованість - погромадженість
Цивілізовувати - погромаджувати
Цивілізаційний - погромаддєвий, погромаджувальний

Рідна семантика дає змогу краще зрозуміти це явище, аніж запозичена, бо рідною мовою одразу стає зрозумілим його зміст. Наприклад, погромаджування - це перетворення дикунів на цивілізованих людей, тобто членів громади або погромаддя в цілому. На відміну від англомовних культур, для нас слово "цивілізація" має дуже абстрактний сенс. Із такою абстракцією важко ототожнітись. Та навпаки, маючи для цього поняття власне зрозуміле слово, ми мимоволі починаємо усвідомлювати себе частиною людського погромаддя, та долучаємося до його розбудови.

Римське погромаддя занепало через занепад власної культури або здичавіння. Сьогоденні виклики земного погромаддя полягають в збереженні навколишнього середовища.

лат. civitas - громадство, громада
лат. civilitas - громадянство
лат. civilis - громадянський
фр. civilis + ation - громадянництво, громадяництво