через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Τιμόϑεος (букв. «який шанує Бога») складається з основ τῑμή «честь, пошана; ціна; помста, кара», спорідненого з ав. kaēnā- «помста, кара», лит. káina «ціна», псл. сěnа «тс.», укр. ціна́, і ϑεός «бог»;
Народня назва.
goroh.pp.ua: тиміш
+
Ти́мі́ш
-
»Народня назва.«
Inose, cioudovo, i? Yac e tuar do Τῑμόθεος, Timotheus, Timothy, Timothée, Timoteo, a ne Tim, Timmy?
Timmy - це Тимко, а Τῑμόθεος - це Тиміш, як у йменні Тиміш Хмельницький.
»а Τῑμόθεος - це Тиміш, як у йменні Тиміш Хмельницький»
Truaïte, ci vierno ròzoumieiõ Vam cyto xotiete recti tuar ‹Timœxy› e póuen tomou cyto viedomo e coristano yz yoho razomy is prœzüiscemy?
Ні, я то подав як приклад. Як довід може послугувати те, що є й інші повноцінні ймена без наростка -ій: Василь, Виталь, Панас, Григір, Остап.