Авторизація — керування рівнями та засобами доступу до певного захищеного ресурсу, як у фізичному розумінні, так і в галузі цифрових технологій (наприклад, автоматизована система контролю доступу) та ресурсів системи залежно від ідентифікатора і пароля користувача або надання певних повноважень (особі, програмі) на виконання деяких дій у системі обробки даних.
Приклад вживання
Для входу на сайт просимо пройти процедуру авторизації.
Прасл. *god-, первісно *"метати/веречи/кидати → лучити", відки далі різні тями: часу – час лучений, доба лучена, гідна доба → "рік, гід", "година", веремене – лучене верем'я → годже/добре верем'я = година "добре верем'я", якости – годен=лучений, який годить/лучить найліпше, годі – первісно "лучно, в сам раз, точно (лучивши)" → "повно", знак "ні/нема чого" рівни вятське <полно, хватит> за "ліпше/радше не", дієслова годити, годувати первісно "лучити кому найліпше, дати що найліпше лучить=годить", "знати (recognize, acknowledge) за ким/чим найліпше, знати кого гідним, to acknowledge one's authority".
Хоча нині годовля/годівля, годувати мінять у руській ино "дивити, питати/питіти, ховати, nourish, alimentation", первісно вони міня *"ділити/дати кому годі/в гід=досить/повно (← кілько найліпше годить)". Рупно, й лат. auctorizo "authenticate, approve", auctor "seller, vendor; author, творець" идуть від augeo "живлю, питаю/питію, nourish", чому про мене корінь *god- найліпше тякне про тяму "authorization", містить бо всі ті же знаки, що й латинські слова корене *aug-: ageo, auctor, auctorizo, auctorizatio.
Авже, прямого зв'язку на поверхні між "годувати" та "авторизація" в їх розумінні сучаснім нема; хоча вони суть, як показано вище на глибшім семантичнім рівни. Проте, мотиваційно прозорі значення, які лежать в основі слів поняття "авторизація" в різних мовах и в даних тут пропозиціях суть "ховзьки" – грозять неточністю й мішенням з иншими тямами, що більше чи менше меджують з тямою "авторизація" в ширшім розумінні, ге: "ліцензія", "дозвіл" у загвльнім розумінні тощо. На пр., нім. Ermächtigung є турено словом Macht "міч", яко "дати міч (кому)" → "авторизувати"; тим же є турено й низозімські слова за "авторизацію": machtiging, volmacht *"повна міч", то же в дінськім fuldmagt, вятськім полномочие, бовг. упълномощаване – перво, "авторизація" не все мінить повну міч, а деколи й часть мочи; друго, міч може бути й без "авторизації" в громадсько-правовім узькім розумінні тями. Їврийською є "авторизація" אישור, дослівно "дозвіл", що є надто загально, ги чеське povolovaní (від povolit "дозволити"), чи турецьке izin (з арабської, просто "дозвіл") – вузько не всякий "дозвіл" є "авторизація". Сумське oikeutus є турено словом oikeuttaa "правдити, justify", а "justification" ≠ "authorization". Правда таки, й у годувати/годити/годен суть знаки загальни, та в світі нема мов, де знак якого слова би на глибиннім рівни тякнув точно лиш одній якій тямі; втім як раз непрозорість відношення знаків годувати/годити (у годен/гідний є все таки зв'язок з тямою "авторизація" де більший и на рівни сучасної семантики сих слів) та "авторизація", й у той же час наявність зв'язку між їма на рівни глибшім дало б'уникнути небажаного перетину тями "авторизація" з иншими тямами, бо годувати/годити не стоїть у синонимичнім ряді зо знаки "дати волю, воля", "міч, могти", "пустити ( = дати волю)", "право, дати право", "знати за ким право на що", "вхід, допуск" то що.
Авторизація — керування рівнями та засобами доступу до певного захищеного ресурсу, як у фізичному розумінні, так і в галузі цифрових технологій (наприклад, автоматизована система контролю доступу) та ресурсів системи залежно від ідентифікатора і пароля користувача або надання певних повноважень (особі, програмі) на виконання деяких дій у системі обробки даних.
Для входу на сайт просимо пройти процедуру авторизації.
англ. authorization — дозвіл, повноваження
Перекладаємо слово авторизація
є авторизація і є аутентифікація, і грань між ними тонка. розпізнавання більше пасує для "аутентифікації"
Давнє
і звідси "авторизований" - "допущений"
Вимова: {ɣ̞oˈdʊ̯͡owʎɐ ~ ɣ̞oˈdʊ̯͡owʎɜ ~ ɣ̞oˈdʊ̯͡owʎɘ ~ ɣ̞o͡u̯ˈdʊ̯͡owʎɐ ~ ɣ̞o͡u̯ˈdʊ̯͡owʎɜ ~ ɣ̞o͡u̯ˈdʊ̯͡owʎɘ}.
http://oldrusdict.ru/dict.html#: годовати "позволять; снисходить. удовлетворяться"; годѣ "угодно, приятно, довольно", годьно "приятно, удобно, полезно", годити "угождать", гождение "воля, произвол", гожение "угодждение"; http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9252-ghidnyj.html#show_point, http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9254-ghidno.html#show_point, http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9662-ghoden.html#show_point, http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9673-ghodyty.html#show_point, http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9674-ghodytysja-1.html#show_point, http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9676-ghodi.html#show_point, http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9680-ghodnyj.html#show_point, http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9700-ghozhe.html#show_point, http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9701-ghozhyj.html#show_point.
Прасл. *god-, первісно *"метати/веречи/кидати → лучити", відки далі різні тями: часу – час лучений, доба лучена, гідна доба → "рік, гід", "година", веремене – лучене верем'я → годже/добре верем'я = година "добре верем'я", якости – годен=лучений, який годить/лучить найліпше, годі – первісно "лучно, в сам раз, точно (лучивши)" → "повно", знак "ні/нема чого" рівни вятське <полно, хватит> за "ліпше/радше не", дієслова годити, годувати первісно "лучити кому найліпше, дати що найліпше лучить=годить", "знати (recognize, acknowledge) за ким/чим найліпше, знати кого гідним, to acknowledge one's authority".
Хоча нині годовля/годівля, годувати мінять у руській ино "дивити, питати/питіти, ховати, nourish, alimentation", первісно вони міня *"ділити/дати кому годі/в гід=досить/повно (← кілько найліпше годить)". Рупно, й лат. auctorizo "authenticate, approve", auctor "seller, vendor; author, творець" идуть від augeo "живлю, питаю/питію, nourish", чому про мене корінь *god- найліпше тякне про тяму "authorization", містить бо всі ті же знаки, що й латинські слова корене *aug-: ageo, auctor, auctorizo, auctorizatio.
Авже, прямого зв'язку на поверхні між "годувати" та "авторизація" в їх розумінні сучаснім нема; хоча вони суть, як показано вище на глибшім семантичнім рівни. Проте, мотиваційно прозорі значення, які лежать в основі слів поняття "авторизація" в різних мовах и в даних тут пропозиціях суть "ховзьки" – грозять неточністю й мішенням з иншими тямами, що більше чи менше меджують з тямою "авторизація" в ширшім розумінні, ге: "ліцензія", "дозвіл" у загвльнім розумінні тощо. На пр., нім. Ermächtigung є турено словом Macht "міч", яко "дати міч (кому)" → "авторизувати"; тим же є турено й низозімські слова за "авторизацію": machtiging, volmacht *"повна міч", то же в дінськім fuldmagt, вятськім полномочие, бовг. упълномощаване – перво, "авторизація" не все мінить повну міч, а деколи й часть мочи; друго, міч може бути й без "авторизації" в громадсько-правовім узькім розумінні тями. Їврийською є "авторизація" אישור, дослівно "дозвіл", що є надто загально, ги чеське povolovaní (від povolit "дозволити"), чи турецьке izin (з арабської, просто "дозвіл") – вузько не всякий "дозвіл" є "авторизація". Сумське oikeutus є турено словом oikeuttaa "правдити, justify", а "justification" ≠ "authorization". Правда таки, й у годувати/годити/годен суть знаки загальни, та в світі нема мов, де знак якого слова би на глибиннім рівни тякнув точно лиш одній якій тямі; втім як раз непрозорість відношення знаків годувати/годити (у годен/гідний є все таки зв'язок з тямою "авторизація" де більший и на рівни сучасної семантики сих слів) та "авторизація", й у той же час наявність зв'язку між їма на рівни глибшім дало б'уникнути небажаного перетину тями "авторизація" з иншими тямами, бо годувати/годити не стоїть у синонимичнім ряді зо знаки "дати волю, воля", "міч, могти", "пустити ( = дати волю)", "право, дати право", "знати за ким право на що", "вхід, допуск" то що.