1) Там немає мнякого "л".
2) У Брюсселі дві офіційні мови. 
uk.wikipedia.org: Файл:Nl-Brussel.ogg.
1) там є м'яке "л".
2) в даному випадку, чхати нам, скільки там оф. мов.
Нам ближче географ. назви з -ель:
Буковель, Базель, Брюссель, Вольфенбюттель, Гомель, Джакмель, Дрексель, Ворзель, Кассель, Ковель, Мендель, Ла-Рошель, Нікель, Невель, Сан-Рафаель тощо
Винятки: геогр. назви, які прийшли до нас з англ., а також м. Орел 🤷♂️
1) Там немає палаталізованого гука, хоч би ви гопки ставали.
2) Ви не монарх, щоб уживать pluralis majestatis. А людині розумній насрать на ваше начхать. Це не мовознавчий довід. Коли у вас немає доводів, то немає чого й час витрачать на вашу писанину.
Правило про "-ель" ви висмоктали з пальця, повисмикавши довільно наші та чужі назвища. Якби ми були перейняли чужі назвища просто з мов-джерел, а не через московську чи польську мови, то там геть ніде не було б мнякого "л", бо його немає й у мовах-джерелах. Там усюди середнє "л", що є й в українській мові, хиба що в якій мові темнішого, а в якій світлішого одтінку.
Це знову тільки ваші вигадки 🥱
Я вам надав посилання, як звучить Брюссель їхньою мовою.
А "середнє "л" — ваші вигадки, до чого тут польська чи москвинська 🤷♂️
чуже [l ~ l̺] дає також и [ʎ], порівн. з ‹король›
《чуже [l ~ l̺] дає також и [ʎ], порівн. з ‹король›》
На те нема фонетичних передумов. Гук [ʎ] в українському слові "король" міг з'явиться через те, що слово перейняли не просто з німецької, а через польську.
Чужого переднього губного голосного передано нашим "ю", як у "тютюн" <= "tütün".
Р. Блюсеру
Помітив за собою: брюле → блюре
Гадаю через часте блю плю й подібне
До того же, це вже не вдиний фокус цих звуків
Ну звісно же закритий склад
Проте думав і за -сер -сру (дехто точно пожартує)
Не знаю яко'го в'явити: блюсерь чи блюсьрь
Фламандської мови немає. Є західнофламандська мікромова, але в Брюсселі нею зроду-віку не розмовляли. Там побутувала брабантська говірка нідерландської мови.
Brouseil, Brouseily (Brouseli, Brouseillõ)
___
abo
Brouxeil, Brouxeily (Brouxeli, Brouxeillõ)
Iz /ʃ/ ‹x› (pered ‹e›) ← */ks/ ← *brōk-sali
___
Za pèuno, rousscoiõ imé bouti /bru•/, ne /brʲu•/, yac pragerm. tvar e *brōk-, iz pragerm. *ō → slov. /u/ (por. *Dōnavi → ‹Dounay›, *bōka/bōko → /bo̝kɐ ~ bo̝kɘ/ → ‹boucui, bouqu•›, ‹bouc› [derevo], *nōrdmann → *‹nourman› → ‹mourman›).
Чужого переднього губного голосного передано нашим "у", як у "турок" <= "Türk".