Від ЗОБАЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Бачити кого-, що-небудь з якогось моменту; помічати. Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 17.

Як "вже бачити", але з основою від "видіти".
r2u.org.ua: видіти

Від префіксу "зне-", що означає "припинення" і давнього "запоминати" що означає "втрачати з пам'яті".
Тобто буквально "припинення забуття; повернення в пам'яті"
r2u.org.ua: запомнити

1. Виїмка, рівчак, вирізьблені або витиснені спеціальним знаряддям на поверхні чого-небудь; зарубка, рубець.
2. Палиця, на якій зроблені позначки для рахунку, для лічби; бирка.
3. Слід, спогад минулого, пережитого.