dély (déli, déliõ)
Друс. дѣль "розрізнення, відрізнення; відступництво"
(див. http://oldrusdict.ru/dict.html# від дѣлити "ділити, розділяти; приділяти, наділяти".
<Дуже файне слово!>
Bòlôgo Vam, ta glẽdẽtyi na to mœuy naverg nuiné myné œun ouge ne godity.
Ya buimy radxe boul za slovo yaco moga blizye do lat. <discriminatio> ta gr. <διάκριση> tuaroslovom ta düigeinïem znacou.
Lat. ime rœuzna slova zo znacom "déliti": "separare", "discernere", "auferre", "dividere", "distinguere", "subtrahere", "segregare", "findere", "dirimere", "divertere", "secernere", "intersaepire" i isce bœulxe. Ta iz uséx yix pravé slovo "discriminare" (← "discrimen" ← "discernere") sta znaciti "déliti za pèrêdnœustymi, sõditi pèredye". I roussca znaieity nizcõ slœuv zo znacomy "déliti": samo "déliti", pac "ròzdéliti/rôzdéliati, ròzdéliouati", "œddéliti/œddéliati, œddéliouati", "rœuzniti", "ròzrœuzniti/ròzrœuzniati", "cromiti/cromiati (cramiati)", "ocremiti/ocremiati (ocrémiati)", "scepiti/scepiati", "œdnẽti/œdnimati", "torgati", "œdtorgati, œdtorgnõti", "ròztorgati, ròztorgnõti", "mejiti/mejati (méjati), ròzmejiti/ròzmejati (ròzméjati), œdmejiti/œdmejati (œdméjati), "lõciti/lõciati", "œdlõciti/œdlõciati", "ròzlõciti/ròzlõciati (œdgaradiati)", "œdgòroditi/œdgòrodiati, œdgòrodiouati".
Cògyne recene lat. slovo crœumy ròdovoho znaca "déliti" ime nizcõ suoyix znacyeiny. Taco i cògyne recene rousske slovo. Ta cotre iz tuix slœuv u rousscé bui moglo tẽcti tóucou "déliti za pèrêdnœustymi, sõditi pèredye" nai?
Glẽdél eimy u "Mateirna" (Srezn.) yacam lat. ci gr. slovam tẽcnõty slova zu *дѣл*, *раздѣл*, *роздѣл* u d.-rous., i pri gédné tam ne'ma ni lat. "discrimen, discrimin-" ci gr. διάκρισ-, διακρίν-". Dosta dóugõ nizcõ lat. ta gr. slœuv e dano yaco tóucouanïe pri prasl. *orz-lonk- u SISM (ЭССЯ XXXIII, 267—276, œd *orzlǫčati po *orzlǫka/orzlǫkъ); e tam i "discriminare" u slovénscé. Znacyeinïe "to differentiate, discern" u <ròzlõc-> znaieity i roussca (div. tam ge).
Nuiné ya vidiõ <ròzlõc-> tẽcti tóucou "discrimination against, διάκριση" nai.
Gr. διάκριση "discrimination against" méstity to sam pèrêdcêp ta coreiny zo slovomy "διακριτικός" — gèrêlo ẽghel. "diacritic, diacritical [mark]" = "a mark helping to clearly distinguish a letter". Tacova znacyeinïa do slœuv: <ròzlõcen> (Gelex./Nedél.: розлу́чний ), <ròzlõcyno> (<розлу́чно>, tam ge) e dano u slœuvnicé Gelexœuvscoho: "ясно; роздільно, розумно, зрозуміло", i slœuvnik Verxratscoho daieity <ròzlõca (розлу́ка)> "різниця", <ròzlõc (govoriti na ròzlõc)> "говорити роздільно".
téscyba, téscya
Вимова: téscyba {ˈtʲi͡eʃt͡ʃ.bɐ ~ ˈci͡eʃt͡ʃ.bɐ ~ ˈtʲi͡eʒd͡ʒbɐ ~ ˈci͡eʒd͡ʒbɐ ~ ... }, téscya {ˈtʲi͡eʃt͡ʃɜ ~ ˈci͡eʃt͡ʃɜ ~ ...}.
Від дієслова tésciti (тѣщити) "тиснути, давити; утискати, тіснити; ставитися з презирством" (tésciti <= *toysk- "тиск, тиснути").
Ви мене такими незвичними наголосами завше бентежили, пане Андрію. Ну будь-хто ж прочитає це як витурáння!
"утиск чорношкірих" звучить не менш природно, ніж "дискримінація негрів".
Цього слова не знають у живій розмовній мові більшої частини України, на одміну од слів "гнобіння", "гніт", "гоніння". До речі, буває ще й т. зв. позитивна дискримінація. Це теж "утиск"?
Галичанське коване слово.
Тому від мене вподобайка.
Це не коване слово, а польське. А позитивна дискримінація - позитивний утиск? Що то за оксиморон?