На ЕСУМ (ІІ, 89): ді́йсний. Там же є дано такі свідчені на письмі твари: ді́сний, ді́стний, ді́йсність, ді́сті "дійсно", дисне "дійсно", дисни "дійсні". ЕСУМ пише: "не зовсім ясне; можливо, пов'язане з <істний> «справжній» (у похідній формі *до-истьныи).
Таку етимологію підтверджує й засвідчена форма: <до́їсний> (ІІ, 103) – ЕСУМ відсилає до статті на <і́стній> (ІІ, 319): до́їсний "справжній".
Тобто писані твари <дійсний> (й инші варіанти ↑) та <до́їсний> суть дублети того самого вихідного твару: *do ista, де <ді-> відбиває "гармонізацію" *о перед редукованим варіантом *і, а <до-> без "гармонізації" перед нередукованим *і.
ДІ́ЙСНИЙ
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з істний «справжній» (у похідній формі *до-истьныи);
пізніше могло бути зближене з основою дієслова ді́яти (дій-);
бр. дзе́йсны (з укр.?);
Воно є цілком ясне. Слав ім же й на твар <до́їсний> з тим самим товком, та на статтю <істній>. "...могло бути зближене з основою дієслова ді́яти" є суто догад, и гето зайвий. <Ді-> є в <дійсний> передчеп, той самий ги в <дібрати> ← *do-byrati, <дійти> ← *do-iti, <діймати> ← *do-imati.
Корінь *dē- в "діяти" не міг би яснив /stn/ в <дійс(т)ний>. З сим коренем було би гадати пратвар: +dē-y-st-yn- від +dē-y-st- → +<дѣист->, що є немисливо ни з погляду тварослову ни значення.
Добродію, Ви б хоч перевірили, кого цитуєте — радянський словник! Та хоч гляньте, на який фрагмент посилається Ваш сум: «Виховання нової людини — генеральна лінія нашої ідеологічної роботи, вирішальний показник її дієвості (Радянська Україна, 6.I 1962, 1).»
Питання до Спільноти Словотвору: чи кожна дія є ефективною?
Дія - українське слово. Від нього утворюються Багато інших слів.
Дійовий і дієвий уже мають різне значення. Так само як і дійсний або діяльний.
"дійсний" є від геть иншого кореня, з "дією" спільного нич.
Вот ду ю спік ебаут?
Поясніть, шановний, чи це ви власне уявлення висвітлюєте?
А Ви?
А ми скажемо після вас. Покажіть на що ви покликаєтеся, стверджуючи, що "дійсний" жодним чином не відноситься до "дія"?
На ЕСУМ (ІІ, 89): ді́йсний. Там же є дано такі свідчені на письмі твари: ді́сний, ді́стний, ді́йсність, ді́сті "дійсно", дисне "дійсно", дисни "дійсні". ЕСУМ пише: "не зовсім ясне; можливо, пов'язане з <істний> «справжній» (у похідній формі *до-истьныи).
Таку етимологію підтверджує й засвідчена форма: <до́їсний> (ІІ, 103) – ЕСУМ відсилає до статті на <і́стній> (ІІ, 319): до́їсний "справжній".
Тобто писані твари <дійсний> (й инші варіанти ↑) та <до́їсний> суть дублети того самого вихідного твару: *do ista, де <ді-> відбиває "гармонізацію" *о перед редукованим варіантом *і, а <до-> без "гармонізації" перед нередукованим *і.
ДІ́ЙСНИЙ
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з істний «справжній» (у похідній формі *до-истьныи);
пізніше могло бути зближене з основою дієслова ді́яти (дій-);
бр. дзе́йсны (з укр.?);
Воно є цілком ясне. Слав ім же й на твар <до́їсний> з тим самим товком, та на статтю <істній>. "...могло бути зближене з основою дієслова ді́яти" є суто догад, и гето зайвий. <Ді-> є в <дійсний> передчеп, той самий ги в <дібрати> ← *do-byrati, <дійти> ← *do-iti, <діймати> ← *do-imati.
Корінь *dē- в "діяти" не міг би яснив /stn/ в <дійс(т)ний>. З сим коренем було би гадати пратвар: +dē-y-st-yn- від +dē-y-st- → +<дѣист->, що є немисливо ни з погляду тварослову ни значення.
Це є ваше особисте припущення, яке втім має право на існування так само як і моє😉
Як бачите, усі наведені вами слова, так чи інакше пов'язані з дією))
Ви дуже дивно українською розмовляєте, де ви живете, десь на на кордоні з Угорщиною чи Молдовою?
Написання <до́їсний>, <ді́стний>, <ді́сті>, <дисне>, <дисни> для Вас мінять ("suggest") зв'язок зо словом "дія"??
Джерело яке? Покажіть відкіля це берете. Дякую.
Тут радше від слова "подіяло"
Московське.
Ні, аж ніяк не московське.
Нема тут значення "ефективний".
А чого це воно мусить бути там? Якщо там нема, то це ще не вирок.
Цими словами Ви відкриваєте ворота радянщині.
Від московського "действенный".
+ повністю підтримую слово "дієвість".
-
r2u.org.ua: дієвість
Уперше з'являється аж у словнику 2009 року.
Ну словник з назвою r2u мені жодного разу не авторитет)))
Це не словник, а сайт зі словниками.
Добродію, Ви б хоч перевірили, кого цитуєте — радянський словник! Та хоч гляньте, на який фрагмент посилається Ваш сум: «Виховання нової людини — генеральна лінія нашої ідеологічної роботи, вирішальний показник її дієвості (Радянська Україна, 6.I 1962, 1).»
Це не має значення.
Йосипе. До речі, правильно казати "покликаєтеся".
Немає значення. Какая разница.
"Це" не має🙂