*dol-ONg-a (такоже в: недолуга *нє-дол-ѫг-а, *ne-dol-ONg-a- первісно "неспроможність долати, несила").
+ + +
Недолу́гий, недолу́жний — Безсильный, слабый, немощный (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: недолугий
r2u.org.ua: недолугий
Тоді, "долуга" дійсно гоже для слова "імунітет"!
Єлисіє, маю занепокоєння, що слово "недолугий" давно уже почали вживати в иншому значенні, мені здається, "долугий" це таки щось ближче до "компетентний": 
компетенція
Бо якщо долугою ми станемо назвати імунність, вийде плутанина – людина, в якої немає імунітету, образиться, коли її назвуть недолугою, бо уже має инше значення це слово.
Карл-Франц Ян Йосиф,
коли мѣните сіакі контексти (з АТТСУМ):
2. Який не відповідає своєму місцю, призначенню і т. ін. Іван Дума мав повну рацію, коли говорив про недолуге командування галицької армії (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 274); У творі [«Місто над нами»] згадується про недолугих профспілкових діячів (Літературна Україна, 25.XII 1962, 3).
3. Слабкий щодо сили свого впливу. Недолуге слово не дійде до серця людини (Радянське літературознавство, 1, 1965, 32),
то ті тълки й нъінѣ сѫть ино мєтафора ѡд головного тълку "слабъй, кволъй, нємѡчнъй (← *"іакъй нє можє долати"), а нє ѡд тълку "некомпетентний". Тълк "який не відповідає своєму місцю, призначенню" є тут из *"іакъй нє можє долати кладєні нарокъі (задачі)" ≈ "слабъй конати (у виконанні) кладєнъіх нарокѡв". Тълк "слабъй, кволъй" там є.
Крѡм того, и в тѡм жє АТТСУМ є пѡд 1. дано тълк "слабъй, кволъй".
+
Щойно побачив, що тяма "безглуздий" є наслідком мови польської, впливу польського "niedołęga" (анґлійською – "oaf").
Тому тяма "хворобливий" є таки первісною, її же слід відновлювати.
*(та) крѣпь – чіль жоноти; *krē-p- "сила, сильний, кріпкий, здоровий".
*крѣпель (ги: гъіб-ел-ь).
Чинний правопис: кріпіль~кріпель; чого/чому/чім? – кріпели, чим? – кріпіллю~кріпеллю.
"Хворовитий" = "той, що часто хворіє". Узгідно, "нехворовитий" = "той, що не(часто) хворіє".
Опірність - здатність протидіяти чому-небудь, а також сила, ступінь такої протидії.
Від праслов'янського *cělъ, звідти і сучасне "зцілити".
Споріднене з прус. kailūstiskan «здоров’я», гот. hails «цілий; здоровий», двн. heil «тс.», дангл. hǣl «добра прикмета; удача», дісл. heill «тс.», днн. дфриз. hēl «рятунок; добробут»:
goroh.pp.ua: зцілити
Від "одторгати", тобто НЕ сприймати, бороти, долати, перебувати у ворожнечі. Це слово можемо також використовувати у вигляді "само(о)дторгна" (autoimmun...). До того ж, це слово цілком пояснює значення "дипломатична одторгна" - відхиляє загальні правила.
Це слово утворено зовсім інакше ніж то було латинкою, але воно цілком пояснює природу і суть явища. Гадаю, зможемо легко утворити від нього похідні слова.
Спочатку відповім на запитання: що більше припаде людям до смаку. Тому і створив два слова, щоб люде могли позначити те, що їм до вподоби.
А ще мене щоразу дивують люде, що пишуть на слово творі, обговорюють і вживають чужинські способи мислення, чужинські слова. То вся діяльність то є лицемірство ? Для чого тоді тут щось подавати, якщо у житті все одно поширюєте, вживаєте мовне сміття ? Робите те, в що НЕ вірите ?
То є не питання смаку. Кожна з форм – з протетичним {w} (<від>) та без (<од>) має своє місце, зумовлене особливостями фонотактики руської мови.
Слово "відторгати" / "одторгати" - московщина. Його нема ні в одному давнішому словникові: r2u.org.ua: відторгати .
Від "відторгати", тобто НЕ сприймати, бороти, долати, перебувати у ворожнечі. Це слово можемо також використовувати у вигляді "самовідторгна" (autoimmun...). До того ж, це слово цілком пояснює значення "дипломатична відторгна" - відхиляє загальні правила.
Це слово утворено зовсім інакше ніж то було латинкою, але воно цілком пояснює природу і суть явища. Гадаю, зможемо легко утворити від нього похідні слова.
Слово "відторгати" / "одторгати" - московщина. Його нема ні в одному давнішому словникові: r2u.org.ua: відторгати .
за хист хатина - цільно
/
(Автор новотвару - М.С.Я.) себто, - звертайте увагу, що це слово-відповідник начасі є не утерджене.. Та вкрай 👍 доОоообре.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/8329-vutlyj.html#show_point
goroh.pp.ua: утлий
Поганий імунітет – велика вутлість.
Він має хороший імунітет – він має низьку вутлість
Чому? Не високий - низький. Не сильний імунітетом - вутлий. У чому проблема?
У тім, що тяма "імунітет" передбачає передусім, by default, конотацію "сильний, добрий імунітет". І то є ясно ги білий день.
крѣпота, *krēp-ot-a-.
+
r2u.org.ua: кріпота
Бо є в сучасній українській мові:
Хоч значень тут є багато різних, слід подумати, може можна дати ці слова на ще якийсь чужизм.
Карл-Франц Ян Йосиф,
я там инших товків крім "прочность, крепкость" не бачу.
Це може бути і здоров'я, і фізична сила, і міцність механічна.
Карл-Франц Ян Йосиф,
і сам термін "імунітет" не тільки до здоррв’я тягне.
Гамм. До речі, та, дійсно, слово "імунітет" часто використовують в переносних значеннях (як загальну опірність), то може й Ваша правда.
Вподобайка.
Захистина
-
за хист хатина - цільно