Ініціатор — особа, якому належить почин у якій-небудь справі.
Приклад вживання
За наказом В. Винниченка разом із полуботківцями під конвоєм було відправлено й заарештованого М. Міхновського, якого влада вважала головним ініціатором заворушень.
Походження
нім. іnitiátor походить від лат. initiātus, пасивного дієприкметника від initio «входжу; наставляю; починаю», похідного від initium «вступ, початок».
Великий тлумачний словник сучасної мови.
Словник синонімів Караванського.
Словник іншомовних слів Мельничука.
—
Староболгарщина
Слова з наростками -тель — старослов'янізми, церковнослов'янізми
Болгариця краща, ніж латиниця. (Чи ми хочемо, щоб українська позбулася всіх слов'янських коренів?)
Вибір не між болгарицею і латиницею, є і своє. Церковнослов'янізми можна лишити хіба в їхній стильовій ніші, та й то мабуть не всі