Значення слова
Хуліган — грубий порушник громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Приклад вживання

Акт вандалізму вчинили, вочевидь, не агресивно налаштовані громадяни, а дрібні неповнолітні хулігани.

Походження

англ. hooligan

Слово додав

Перекладаємо слово хуліган

бешкетник
10
Ціхоцький Іван 8 січня 2015
24 жовтня 2021


Шило на мило

шибеник
8
Олег Пустовойт 27 березня 2015
халамидник
7
Vadik Veselovsky 9 січня 2015
8 лютого 2022


Шило на мило

титушко
6

Хуліган - походить від прізвища ірландської родини, яка була відома своїм буйним норовом.
Найближчий відповідник саме прізвища - титушко.
Тим паче, титушко-титушки вже й так увійшло у нашу мову зі схожим значенням

Volodymyr Khlopan 17 листопада 2020
26 вересня 2021

Гарне слово. Мені подобається те, як це слово прижилося в мові та стало таким собі "архітипом" таких людей.

26 вересня 2021

Дякую)

Andrii Andrii 23 лютого 2019
Andrii Andrii 23 лютого 2019
Andrii Andrii 23 лютого 2019
Andrii Andrii 23 лютого 2019
бузець
2

ЕСУМ:
буза́ «бешкет, безладдя, скандал (!); нечистоти, осад в рідинах»,
бузува́ти «карати; бити; наказувати; докоряти, лаяти; давати вирок».

26 вересня 2021

Гоже!

харцизник
2

Діялектне слово
Інші варіянти: харциз, харциза.

gravitatsiya 21 листопада 2022
батяр
1
Ціхоцький Іван 8 січня 2015
бузник
0

ЕСУМ:
буза́ «бешкет, безладдя, скандал (!); нечистоти, осад в рідинах»,
бузува́ти «карати; бити; наказувати; докоряти, лаяти; давати вирок».

бузівник
0

ЕСУМ:
буза́ «бешкет, безладдя, скандал (!); нечистоти, осад в рідинах»,
бузува́ти «карати; бити; наказувати; докоряти, лаяти; давати вирок».

Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
17 листопада 2020

Хуліган - походить від прізвища ірландської родини, яка була відома своїм буйним норовом.
Найближчий відповідник саме прізвища - титушко

2 квітня 2022

drõc
/dro̝͡u̯k, dro̝ʷk, drʊ͡u̯k, drʊʷk, drʊk/

Gelex. I, 208: І друк "3) Taugenichts, Bengel"; "1) Stange, Stock", "2) Hebel, Hebebaum"

SISM V: *drǫkъ; *drǫgъ; SIRM II, 136: дрюк.

Поділитись з друзями