Хуліган — грубий порушник громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Приклад вживання
Акт вандалізму вчинили, вочевидь, не агресивно налаштовані громадяни, а дрібні неповнолітні хулігани.
Хуліган - походить від прізвища ірландської родини, яка була відома своїм буйним норовом.
Найближчий відповідник саме прізвища - титушко.
Тим паче, титушко-титушки вже й так увійшло у нашу мову зі схожим значенням
Хуліган — грубий порушник громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Акт вандалізму вчинили, вочевидь, не агресивно налаштовані громадяни, а дрібні неповнолітні хулігани.
англ. hooligan
Перекладаємо слово хуліган
—
Шило на мило
—
Шило на мило
Хуліган - походить від прізвища ірландської родини, яка була відома своїм буйним норовом.
Найближчий відповідник саме прізвища - титушко.
Тим паче, титушко-титушки вже й так увійшло у нашу мову зі схожим значенням
Гарне слово. Мені подобається те, як це слово прижилося в мові та стало таким собі "архітипом" таких людей.
Дякую)
https://uk.worldwidedictionary.org/халамидник
https://uk.worldwidedictionary.org/халамидник
https://uk.worldwidedictionary.org/халамидник
https://uk.worldwidedictionary.org/халамидник
ЕСУМ:
буза́ «бешкет, безладдя, скандал (!); нечистоти, осад в рідинах»,
бузува́ти «карати; бити; наказувати; докоряти, лаяти; давати вирок».
Гоже!
ЕСУМ:
буза́ «бешкет, безладдя, скандал (!); нечистоти, осад в рідинах»,
бузува́ти «карати; бити; наказувати; докоряти, лаяти; давати вирок».
ЕСУМ:
буза́ «бешкет, безладдя, скандал (!); нечистоти, осад в рідинах»,
бузува́ти «карати; бити; наказувати; докоряти, лаяти; давати вирок».
Хуліган - походить від прізвища ірландської родини, яка була відома своїм буйним норовом.
Найближчий відповідник саме прізвища - титушко
drõc
/dro̝͡u̯k, dro̝ʷk, drʊ͡u̯k, drʊʷk, drʊk/
Gelex. I, 208: І друк "3) Taugenichts, Bengel"; "1) Stange, Stock", "2) Hebel, Hebebaum"
SISM V: *drǫkъ; *drǫgъ; SIRM II, 136: дрюк.