Леся Українка вжила це слово в такому значенні, а це було до совка

Бо жила в російській імперії, коли українська літературна мова була несформована і українці не мали вибору хіба як називати деякі тями російськими словами.
Леся Українка вживала й такі слова як інфлуенція, тепер і їх записувати в українські?

Юро, це словниця совкова, тому не слід їй вірити голо.

Твердити таке, мали сте перед тим провірити йинші мови на наявність подібних идийом, и крім у вятській, у жадній таких не найти. Провірили'сте? Бо я Вам скажу, що й инші мови такі йдийоми ймуть:
ягел. cover expences, пран. couvrir frais, порт. cobrir as despensas, нім. Deckung der Asgaben, нзм. kosten dekken, и в инших мовах.

Єлисіє, у світі є кілька тисяч мов! Будь-який, повторю, будь-який розвиток значінь можна буде виправдати в тому, що в якомусь десятку мов буде так само, і це ніяким чином не свідчить, що розвиток значення слова такий придумали українці! А ще як згадати скільки москалі любили калькувати, особливо французів та німців.
От уявіть собі, є якась тяма і на неї нема слов'янського слова, тут якийсь москаль цілком логічно і розумно знаходить відповідник СВОЄЇ МОВИ, логічний так, розумний так, але придумує росіянин. У довколишніх слов'ян такого розвитку того кореня зовсім немає. Зате є у жмені инших європейських мов. Тепер беремо українця, який бачить чуже слово і просто не має на нього українсього відповідника. Що він робить? Та звертається до мови "старшої сестри", російської себто, а чим те, що воно логічне, нівечить те, що воно чуже?!
Повторюю, українські словники цього розвитку значення зовсім не свідчать. Україна уже майже 250 літ була під Москвою на момент 1900 року, ясно як божий день, що всі кому не лінь коли не коли тай зверталися до на той час багатшої літературної мови Москви. Якщо ми будемо захищати такі слова, то в нашій мові назбирається ціла куча слів, які матимуть логічний розвиток значення, але який відбувся в чужій мові, а нами був запозичений. І щераз повторю, кілька тисяч мов у сім світі, та вірю, що й розвиток червоний - красивий (красний), швидкий - нахабний (наглий), мало - багато (уйма) можна буде виправдати, бо в якихось мовах так само сталося. Годі вже оперувати на ЛОГІКУ, доказом має бути історичний аналіз. І якщо такого значіння не свідчать словники української мови до СРСР, то очевидно, що українці прості, неписемні такі слова на ті товки геть не вживали.

Ваше виправдання цьому слову тріщить по швах ще й тому, що українське покриття зовсім не то саме, що російське "покрытие". В українській мові це назва покривала.
r2u.org.ua: покриття
r2u.org.ua: покриття
А російське "покрытие" це українською накривання або хищ. Якби українці самі вирішили добровільно незалежно од Москви дати такий розвиток значень, то вони б не використали слово "покриття", а назвали накриттям або хища.

<У довколишніх слов'ян такого розвитку того кореня зовсім немає.>

А Ви те вісте ... бо ...?

«Карл-Франц Ян Йосиф»,

дозвольте спитати, яка є Ваша найвища здобута освіта, та в якій галузі?

О, оце пішла мова справжніх чоловіків мірятися фалосами. А якщо у вас вища філологічна це дозволяє Вам нехтувать претензіями?

Як по-Вашому українці могли дати розвиток значіння слову, якого в мові не існує? Утім, марно з Вами щось доводити, бо Вам байдуже на суржик, аби логічний був і за українськими фонетичними законами, а то, що взят от Москви, та Вас це геть не обходить. Ви і слово "тонкості" захищали, яке є теж неукраїнського роду, бо бач воно "логічний розвій" має. А те, що сама форма "тонкості" не просто не існує в українській мові а ще й з таким закінченням чужа, що вже свідчить про запозичення? Добродію, ми один одному нічого не доведемо. Мене турбує засилля взорування на російську мову. А ви панславіст, якому головне аби слово мало слов'янський корінь і байдуже навіть якщо українці ідею перейняли в росіян. Це Ви чудово показали з словом "віха", яке 100% перейняте од росіян в період СРСР, але Вам уже пробачте було "насрать" адже "розвиток значення логічний". І з "учбою" те ж саме. Вас і серце не болить напевне, коли бачите що слово українці мають російське, аби "логічний розвиток значення від кореня". Птьху, як то кажуть, був пан...

Я взагалі щиро не розумію, на що Ви взялися так це слово захищати? Воно дійсно Вам так любе? І з Вашою то любов'ю до стислих коротких слів від унікальних рідкісних корінів? Що в українській мові за кілька століть ведення торгів не знайдеться чогось кращого за "покриття витрат"? Не знаю як Ви, а я ще шукатиму.

За сам простертий ту такий твар <покриття витрат> я свого голосу не дам. Те, на що звертав увагу я, стосувалося тільки самого розвитку прямого значення кореня *krū- — байдуже чи в дієслові чи в похіднім від його йменнику дії — в перенесене значення в контексті витрат чи подібного. Звісно, таке дієслово можна передати й формою без префикса, тобто просто: cruiti (<крити>), замість <по-крити, по-крив-ати>. Але суть є та сама. Правда, лядська та вятська мови користають из префіксального <по-крыть, по-крывать>, <po-kryć, po-krywać>, коли мова є про витрати й подібне. Хоча лядська й знає форму просту <kryć>, але в контексті з витратами з його не користають. Проте з безпрефиксального твару сього дієслова в такім значенні користають словацька: <kryť> (поруч з <pokryť, pokrývať>), чеська: <krýt>, як основний твар у будь якім значенні — в т.ч. з тямою витрати, словінська: <kriti>, так само як чеська. И так само в германських та романських мовах є та сама форма дієслова "крити", та його йменникового відповідника "криття" як для будь яких инших контекстів, так и в сполученні з тямою "витрати, кошти" — без префикса. Отже без префикса може бути й у руській. Я вище писав про саму не меншу питомість на тлі руської мови такого розвитку самого дієслова, ніж в инших мовах, а не про конкретно про форму <покриття>.

И так, мені є до вподоби такий перенесений ідіоматичний розвиток того дієслова. А чому ни? Такий розвиток значення є в сім дієслові дуже поширен, ба, є й у мовах неіндоєаропейських, на пр.: сум. kattaa — просто "крити, ховати, кутати, прятати", й "крити витрати", єврейське дієслово לכסות значить и просто "крити, кутати, прятати, ховати", й у сполученні з тямами витрати, кошти тощо, так само й в угорській дієслово fedezni "крити-хистити, кутати, ховати" й у сполученні з тямою витрати, кошти тощо.

И се не значить, що я вважаю таку передачу найліпшою. Я лише хочу, а би й її було використовувано поряд з иншими виразами. Між иншим, частково сим и хибить сей проєкт "Словотвір", бо голосування за "найліпший відповідник" створює криве враження, що найбільша кількість голосів значить єдино найліпший відповідник. Найліпших відповідників може бути й більш одного. Але, щодо дієслова "крити" в такім його значенні, безперечно він належить до таких, яких слід сміло використовувати.