Творено мною від *led- "лід", ги в грецьке κρύσταλλος є й за "лід", і за "кришталь/кристал", від: 1) основи прикметника *led-ēn- в *лєдѣн- "льодяний" чепенем *-x-, 2) основи прикметника *led-u-ēn- в *лєдвѣн- *"ледв'яний", від *led-u- "лід, льоду" з темою *-u- (рівни литв. ledus, при ledas) тим же чепенем *-х-, та 3) від *led-u- з довженим *-u- => *-ū- чепенем *-х-, за зразком инших імен первісних оснів на *-u-, *-en-/-ēn-, чи *-ons, творених чепенем *-х- (див.: F. Słwaski, Język Prasłowiański, 75: suf. -ychъ).
къриста́ль
Від слів "корисний"-цінний, "сталь" (шось міцне, незворушне), "кора" (як наріст). Нічого змінювати не треба в цьому вічному Земному слові, хіба може прочитати через "ъ" і додати "ь" в кінці, або переставити іще букви для виведення споріднених значень, як ото наприклад стрика́ль (стирчить), або в перстановці навіть схоже на слово "кластир" шо теж якраз про к(о)ристаль.
А з чим є зв'язок <-аль>? Славський (F. Sławski, Język Prasłowiański, 107–108) про *-ělь пише творить имена виятково від дієслів ("Wszystkie te rzeczowniki oparte są o pierwiastek werbalny."). Про *-alь пише (там же, стор. 108) може творити ймена й не від дієслів, та діє в таких именах він яко augmentativum.
Кристал — тверде тіло з упорядкованою внутрішньою будовою, що має вигляд багатогранника з природними плоскими гранями.
Крихітні кристали солі вкрили дно всохлого озера.
від грец. κρύσταλλος - спочатку лід, потім - гірський кришталь → англ. crystal
Перекладаємо слово кристал
ledẽx, leduẽx, leduix
Вимова: ledẽx {lɛ̝ˈdʲi̯͡æx ~ lɛ̝ˈdʲi̯͡e̝x ~ lɛ̝ˈdʲɪ̯͡e̝x}, leduẽx {lɛ̝dˈw̜i̯͡æx ~ lɛ̝ʲdʲˈw̜æx ~ lɛ̝ɟ̟ˈw̜æx}, leduix {lɛ̝ˈdɘ̝x ~ lɛ̝ˈdɤx ~ lɛ̝ˈdɯ̟x}.
Творено мною від *led- "лід", ги в грецьке κρύσταλλος є й за "лід", і за "кришталь/кристал", від: 1) основи прикметника *led-ēn- в *лєдѣн- "льодяний" чепенем *-x-, 2) основи прикметника *led-u-ēn- в *лєдвѣн- *"ледв'яний", від *led-u- "лід, льоду" з темою *-u- (рівни литв. ledus, при ledas) тим же чепенем *-х-, та 3) від *led-u- з довженим *-u- => *-ū- чепенем *-х-, за зразком инших імен первісних оснів на *-u-, *-en-/-ēn-, чи *-ons, творених чепенем *-х- (див.: F. Słwaski, Język Prasłowiański, 75: suf. -ychъ).
Як се читати?
Дав ем вимову.
Спасибі.
къриста́ль
Від слів "корисний"-цінний, "сталь" (шось міцне, незворушне), "кора" (як наріст). Нічого змінювати не треба в цьому вічному Земному слові, хіба може прочитати через "ъ" і додати "ь" в кінці, або переставити іще букви для виведення споріднених значень, як ото наприклад стрика́ль (стирчить), або в перстановці навіть схоже на слово "кластир" шо теж якраз про к(о)ристаль.
Зв'язок з кригою зберігається
А з чим є зв'язок <-аль>? Славський (F. Sławski, Język Prasłowiański, 107–108) про *-ělь пише творить имена виятково від дієслів ("Wszystkie te rzeczowniki oparte są o pierwiastek werbalny."). Про *-alь пише (там же, стор. 108) може творити ймена й не від дієслів, та діє в таких именах він яко augmentativum.
Утворено від слова "лід" за допомогою префіксу "па-" в контексті неспрвжности: http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf
http://litmisto.org.ua/?p=6226
http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=lunguistics&author=gorpinich-vo&book=1999&page=20
та суфіксу "-ин(а)" для підкреслення окремости: https://ukrainskamova.com/publ/chinnij_pravopis/morfologija_i_pravopis/slovotvir_imennikiv/6-1-0-87
Утворено від слова "лід" за допомогою префіксу "па-" в контексті неспрвжности: http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf
http://litmisto.org.ua/?p=6226
http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=lunguistics&author=gorpinich-vo&book=1999&page=20
та суфіксу "-ок" для підкреслення окремости: https://ukrainskamova.com/publ/chinnij_pravopis/morfologija_i_pravopis/slovotvir_imennikiv/6-1-0-87
P.S. Подаю саме "палЬОдок", а не "палІдок згідно завваги אלישע פרוש.
Від давньоруського "стькло", що в давньоруській означало кристал.