Зв'язок з кригою зберігається
А з чим є зв'язок <-аль>? Славський (F. Sławski, Język Prasłowiański, 107–108) про *-ělь пише творить имена виятково від дієслів ("Wszystkie te rzeczowniki oparte są o pierwiastek werbalny."). Про *-alь пише (там же, стор. 108) може творити ймена й не від дієслів, та діє в таких именах він яко augmentativum.
къриста́ль
"корисний"-цінний, "сталь" (шось міцне, незворушне), "кора" (як наріст), ~стрика́ль (стирчить), дечим і "кластир".
Утворено від слова "лід" за допомогою префіксу "па-" в контексті неспрвжности: http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf
http://litmisto.org.ua/?p=6226
http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=lunguistics&author=gorpinich-vo&book=1999&page=20
та суфіксу "-ин(а)" для підкреслення окремости: https://ukrainskamova.com/publ/chinnij_pravopis/morfologija_i_pravopis/slovotvir_imennikiv/6-1-0-87
Від давньоруського "стькло", що в давньоруській означало кристал.
Утворено від слова "лід" за допомогою префіксу "па-" в контексті неспрвжности: http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf
http://litmisto.org.ua/?p=6226
http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=lunguistics&author=gorpinich-vo&book=1999&page=20
та суфіксу "-ок" для підкреслення окремости: https://ukrainskamova.com/publ/chinnij_pravopis/morfologija_i_pravopis/slovotvir_imennikiv/6-1-0-87
P.S. Подаю саме "палЬОдок", а не "палІдок згідно завваги אלישע פרוש.
Доповню давню пропозицію щодо стекла.
Дійсно чув таке, що по селах на кристал так казали, але не стекло, а стикло.
То, певно, просто вам почулося "и" через нанаголошеність. Ненаголошене "е" ( [ɛ] під наголосом) та ненаголошене "и" ( [ɪ] під наголосом) наближаються одне до одного в якості звучання.
Перехід [ɛ] в [ɪ] то особливість місцевого говору. І стекло, і стикло обоє гарні відміни, але говірний перехід в цьому слові мені до вподоби, так як більш віддаляє від московської відміни слова.
То є складно сказати, чи в говірці, в якій ви це слово почули, дійсно стався перехід фонеми /ɛ/ в /ɪ/. То треба людей попитати, шоби вони записали те слово як розуміють. Коли стався, то й не дивно взагалі. Коли то лише алофон /ɛ/, тобто перехід /ɛ/ до /ɪ/ не стався, вимова ненаголошеного /ɛ/ просто вам почулася як /ɪ/, то те слово треба записувати як "стекло". Я сам не раз, коли чув від старших людей нове слово, не знав, чи там є "и", чи "е". У мене вже за останніх років 5-8 різниця між нанаголошеними /ɛ/ та /ɪ/ стала більш помітною (видно, вплив московської).
Якщо буду в селі, то дійсно треба буде розпитати. Думаю, що це скоріше перехід, бо це явище доволі поширене в цьому говорі (але перевіряти завжди треба).
Запозичення дуже давнє, дійшло ще з праслов'янських часів (себто в українську мову перейшло з праслов'янської, а не з готської). Так що зв'язок слов'янського слова з оригінальним (готським) давно втрачений.
Додатково існують теорії про спорідненість слів, а не запозичення.
Як купіль.
Хоча не впевнена, що -іль є правильним, бо це зазвичай скорочення від -ілля (двопіль, божевіль).
З -иль тим паче слів таких нема (або не знайшла).
goroh.pp.ua: стекло
ledẽx, leduẽx, leduix
Вимова: ledẽx {lɛ̝ˈdʲi̯͡æx ~ lɛ̝ˈdʲi̯͡e̝x ~ lɛ̝ˈdʲɪ̯͡e̝x}, leduẽx {lɛ̝dˈw̜i̯͡æx ~ lɛ̝ʲdʲˈw̜æx ~ lɛ̝ɟ̟ˈw̜æx}, leduix {lɛ̝ˈdɘ̝x ~ lɛ̝ˈdɤx ~ lɛ̝ˈdɯ̟x}.
Творено мною від *led- "лід", ги в грецьке κρύσταλλος є й за "лід", і за "кришталь/кристал", від: 1) основи прикметника *led-ēn- в *лєдѣн- "льодяний" чепенем *-x-, 2) основи прикметника *led-u-ēn- в *лєдвѣн- *"ледв'яний", від *led-u- "лід, льоду" з темою *-u- (рівни литв. ledus, при ledas) тим же чепенем *-х-, та 3) від *led-u- з довженим *-u- => *-ū- чепенем *-х-, за зразком инших імен первісних оснів на *-u-, *-en-/-ēn-, чи *-ons, творених чепенем *-х- (див.: F. Słwaski, Język Prasłowiański, 75: suf. -ychъ).
Як се читати?
Дав ем вимову.
Спасибі.
Калька?