Це слово перенесено до Чистилища — впорядники осідку та/або спільнота мають сумніви чи потрібен переклад. ⓘ
І?
Там і не має
Львъ
Отож.
Тому й питаю: навіщо додавати це сюди?
У друс. єста львъ і левъ. Оба твара мала би дати "лев"?
єсте ‹львъ› і ‹левъ›
оба твара мала бисте
»У друс. єстE львъ і левъ. Оба твара. бисте мала дати "лев"?«
Œd *lyvu bui boulo (i e): ‹lèu› /læw/, a œd *levu bui boulo bõdy ‹léu› /lɛw/, abo tacui i ‹leu› /li͡ʉw/.
Pro bœilche o zemlepisi ‹léu› / ‹leu› vidjte Xeveliova Phonologiõ § 22.1, stor. 412—413.
Obace, tvara *levu, viedie, ne boulo u psl. — ‘daunioroussca’ pravopisy ‹levu› e scorieye tóge *‹lyvu› ta œd dobui coli dougye *y sõty stali pisati he ‹e›, a ne tomou cyto, ni bui, bieste dva tvara — i *lyvu i *levu, atge rœuno sõty stali pisati i *pysu he ‹pesu› (a pac ‹pes›).
Otge, popraven e ino tvar ‹lèu› ← *lyvu, a ne ‹léu› ci ‹leu›.
Добродію Єлисію, я знову вимагаю: дайте нам повний перелік звучин Вашого письма із записом і правила читання!
»вимагаю«
Aha... 🤣 Cytosi iesce?
Звучит письма? Що?
Романе, подивіться в мене в обліківці, я часто запитував у Олисія
Спасибі, добродію Богдане, бачив колись, та там немає того, про що я прошу.
З мого зору й із моєї Мови знущаються таким письмом, тому я маю повне право вимагати дати повне, вичерпне пояснення, які звучини передає письмо, який їх запис, яке їх походження, які звуки їм одповідають.
Так як Ви зі своїми довивсотними пернописами з мови ще ніхто не знущався.
<З мого зору й із моєї Мови>
Боже, і ця людина щось розказує про засади української мови 😱🤦♂️
Де так розмовляють? Хто так коли писав? Мої очі
"<З мого зору й із моєї Мови>
Боже, і ця людина щось розказує про засади української мови 😱🤦♂️
Де так розмовляють? Хто так коли писав? Мої очі "
І що тут нібито не так?
Утім, навіщо я час марную...
Так, звісно, навіщо Ви час марнуєте, щоб писати правильно українською мовою. І так сайдьот
Я правильно пишу. Ви ж не спромоглися зрозуміти й питання: "І що тут нібито не так?"
А й справді, навіщо я час марную. Адже Ви пишете все правильно, перекладаєте правильно, не криво калькуєте. Всі инші — бовдури, на яких непотрібно гаяти час. 😁🤦♂️
Добродію Романе, чому Ви свої аналітичні статті з Толоки досі не публікуєте в научних або науково-популярних журналах? Ваші знання вже давно переросли цей зотлівший Калькокривописотвір, нащо Ви марнуєте свій час тут?
Пані Кароліно, бо те, що я там пишу, якщо не очевидно, то добре зрозуміло людям, які тямлять, розуміють, можуть і хочуть розуміти. Спасибі, що нагадали, що я повинен додати Ваші гарні приклади того, як НЕ треба обходитися з джерелами.
Добродію Ярославе, бо Ваші слова тільки тут -- достатній приклад того, що на Ваші слова марнуватися не треба.
Ви написали якийсь закид до моїх слів, не пояснивши, що саме нібито не так. Я спитав, потім цитував своє запитання -- і Ви все одно не сказали, що начебто не так у тому, що я написав.
Ви не розумієте того, що таке "процес", наприклад. Яка ще розмова з Вами бути може?
Та всі все можуть пояснити, як от Ви можете пояснити свої засади письма. Хоча дійсно, яка з Вами може бути розмова, коли Ви не розумієте, що таке "теорема".
То розкажіть, які засади письма Ви знайшли. 5 хоча б.
І я знаю й розумію, що таке теорема, а Ви -- ні, судячи з перекладу (чи то перекладів).
"Добродію Романе, чому Ви свої аналітичні статті з Толоки досі не публікуєте в научних або науково-популярних журналах? Ваші знання вже давно переросли цей зотлівший Калькокривописотвір..."
І знову приклад того, що Ви мене не розумієте. Мова не про знання (хоча Ви, як часто показуєте, не знаєте важливих речей), бо я, та що там, ми всі, мабуть, надзвичайно мало знаємо порівняно з добродієм Єлисієм, а про мислення, просудне (критичне) мислення, розуміння.
Навіщось наведу один із прикладів. із Толоки (
Словники)
Ось добродій Єлисій подав переклад "(д)звоновина" до слова "бронза". Проти самого слова я нічого не маю. Та гляньмо, що пише добродій Єлисій: "Ta i e isvédcyeno pitomo slovo za "bronzõ" u rousscé móuvé: ‹zuonovina›.". Стисло: слово "дзвоновина" засвідчене в значенні "бронза".
Я переходжу на джерело, яке подав добродій Єлисій. І чомусь мені здається, що я перший, хто це зробив. Інші +-12 учасників, що віддали голос за слово, здогадуюся, просто повірили на слово авторитетові (і це нерідко згубно, див. на Толоці в нитці про Трибунал, та й під самимим перекладами, про "каплитан" і "паплитан" до квазіпортальний дольмен, бо в науці не має бути сліпої довіри до авторитета).
І що ж я там побачив? По-перше, побачив, що я там чогось явно не побачив: прикладів ужитку. І взагалі я ніде прикладів ужитку не знайшов. Отже, слово не "(за)свідчено", а тільки подано. Про різницю й основинну важливість різниці писав на Толоці.
По-друге, там до слова "дзвоновина" подано значення-переклад "Glockenspeise". Бронза по-німецьки буде, неждано, "Bronze". Якби слово "дзвоновина" мало значення "бронза", то чому б укладачі подали "Glockenspeise" і не подали "Bronze"? Питання: на підставі чого добродій Єлисій узяв, що слово "дзвоновина" мало значення "бронза"="Bronze"? Там є тільки "Glockenspeise", що значить "бронза на дзвони" (тобто не будь-яка бронза, докладніше див. Толоку), а то й "матеріал на дзвони", це перше, що спадає на думку до слова з таким складництвом.
Тобто до слова окремо головне питання: якщо припустити, що "(д)звоновина" = "бронза" (= "Bronze"), то чому в словнику до слова "звоновина" не подано значення-переклад "Bronze"?
А взагалі ж головне (і прикро) те, що, незалежно од відповіді на це питання, а в тому, що, схоже, ніхто до мене над ним не замислювався. І Ви, до речі, серед них. Ніхто, я впевнений, із тих 12 не шукав у словнику. Що гірше, і шукати, переходити н етреба було, бодобродій Єлисій сам указав: "Gelexwfscuy I, 290: звонови́на "Glockenspeise"." І ніхто, схоже, не перевірив, що значить те слово. І, відповідно, нікого, включаючи самого добродія Єлисія, не занепокоївся через те, що "Glockenspeise" -- це не "бронза"="Bronze". а перекладу "Bronze" в словнику немає.
Отже, слово "дзвоновина" не засвідчено, а подано, і не в значенні "бронза", а в значенні "бронза на дзвони", а то й "матеріал на дзвони (взагалі)". 2 помилки в одному судженні!
Чи може після цього слово "дзвоновина" бути найкращим до "бронзи"? Так, і про це я теж писав на Толоці-таки. Та мова тут про самі засади, про логіку, мислення.
Як бачите (якщо бачите), ніяких виняткових знань я не показав тут. Просто, користуючись простим правильним логічним мисленням, перевірив, порівняв, зіставив -- і поставив запитання.
Іще один приклад коротко (навіщо??): "плетінка"/"плетянка"/"плетениця" в значенні "гірлянда". Крім того, що до самого словника багато значних питань, моя логіка в питаннях. 0: чи є приклади вжитку в такому значенні? 0А: на які джерела посилається словник? 1: чи були в мовному середовищі гірлянди? (Я припустив -- тільки припустив! -- що ні, бо не чув про якісь українські гірлянди саме як опрічний вид прикрас) 2: якщо ні, то, одповідно, не було що називати словом зі значенням "гірлянда", і тоді питання: як слово могло би мати значення "гірлянда", якби -- якби! -- не було гірлянд, тобто не було того, що називати словом зі значенням "гірлянда"?
Схоже, я чи не перший на Словотворі, хто так жваво допитується про джерела, перевіряє їх, сумнівається, наполягає на важливості засвідчення "поданості" й "засвідченості" слів. Сумно.
"...нащо Ви марнуєте свій час тут?"
А це я й сам хотів би знати. Я-бо й сам знаю, що й це, що я тільки-но написав, марно, бо нічого не змінить. Хто, прочитавши, почне дбайливіше перевіряти джерела, задумуватися, ставити питання?
До речі, чому "научний", а не "науковий"?
»Там є тільки "Glockenspeise"«
Ya’smi use poyasniu, ceomou ‹zvonovina› mogé bouti slovo za ‘bronze’.
"»Там є тільки "Glockenspeise"«
Ya’smi use poyasniu, ceomou ‹zvonovina› mogé bouti slovo za ‘bronze’."
Хууу...
Оце, пані Кароліно й усі, те, що я кажу про мислення й розуміння.
Добродію ж Єлисію!
Ви написали: "Ta i e isvédcyeno pitomo slovo za "bronzõ" u rousscé móuvé: ‹zuonovina›.".
Я ж доводжу, що слово не засвідчено, а подано, і не в значенні "бронза", а в значенні "бронза на дзвони", а то й "матеріал на дзвони".
Я ясно написав: "Проти самого слова я нічого не маю."
"Чи може після цього слово "дзвоновина" бути найкращим до "бронзи"? Так, і про це я теж писав на Толоці-таки. "
Тобто я вже втретє пишу, що слово й після цього легко може бути найкращим.
"Та мова тут про самі засади, про логіку, мислення."
Тут, як може здатися, ці Ваші 2 неточності в одній думці, якщо не сказати помилки, ні на що суттєво не впливають. Та:
1) десь вони можуть вплинути значніше
2) головне — засади. У ККК біда з логікою. Ви зокрема часто чи то не розумієте, чи то не хочете розуміти, як-ось тут.
3) сумно, що до мене ніхто такі питання до того слова не ставив.
Іще раз. Ви написали учаснику, що це слово засвідчене в значенні "бронза". Якби це було так, то питання перекладу можна було би вважати чи не закритим. Я ж кажу, що, по-перше, прикладів ужитку я не знайшов, отже, слово не засвідчено, а подано, а по-друге, в словнику значення "бронза" немає.
Чому?
У нас леви водяться? Ні. Отже, чуже явище.
Є якесь слово-одповідник? Ні.
Навіщо щось вигадувати? Коротке звичне єдине слово на чуже явище
Роман Роман2
Wikipedia
https://uk.wikipedia.org
Європейський лев
У нього й краб є “чужа тяма”, там нема товку щось доводити.
Добродію Аборигене, ну, пані Кароліна не тямить, це повсякчас, а Ви куди? Ви б іще динозаврів записали: колись же вони "на території сучасної України" водилися!
По-перше, досить ясно на Вікі сказано про те, що вони, найімовірніше, вимерли ще до 10 століття точно. По-друге, вони заледве були поширені, коли й жили, на більшості теренів сучасної України.
Я, авжеж, маю на увазі загальну одсутність у мовному середовищі.
Крабів донедавна також, можу сказати, не було в нашому мовному середовищі, та це годі зрозуміти комусь.
Рупно!