Бо це слово перського походження, себто іранізм. Такі давні іранізми попадали в Україну через сарматів чи скіфів, які посідають чи не з головних місць, з генетичної точки зору, в творенні русів (українців) на рівні зі слов'янами.
Хоча, є точка зору, що ця назва "площі біля церкви" є запозиченням від тюркомовних степових народів. Але недостатньо обґрунтоване.
В усякому випадку, воно нам рідне!
Знаю, що слово давно засвоєне, але коли чую як визначну для народу площу — Площу Незалежності — називають неукраїнським, і навіть неєвропейським словом «майдан», вуха кров'ю обливаються.
Не видаляйте це слово, будь ласка.
Майдан це слово не просто засвоєне, а є частиною української мови, тим що її робить власне українською, поряд з такими словами як килим, козак, тютюн, курінь, табір, кава, кайдани і багато ще різних слів, відмовитися від майдану це все одно що відмовитися від козаків через яких це слово й з'явилося в мові
Тіркизм на ґерманизм. Близше, бо Гіндо-Европејське, але не теје.
Онов. Але, гм, цьікаво, випадково відкопав такеје: пГЕ *medhyo- «середина». Хоч воно прибуло з тіркських народів, але маје праГіндоЕвропејськиј корьінь. Тому не дуже близше.
Се слово іранського походження, яке пізніше з'явилося у тюркомовних народів. Питання походження "майдану" в руській мові суперечливе: або іранське (напряму (скіфи/ сармати)), або тюркомовні кочові народи на зразок кипчаків.
Знаю, що слово давно засвоєне, але коли чую як визначну для народу площу — Площу Незалежності — називають неукраїнським, і навіть неєвропейським словом «майдан», вуха кров'ю обливаються.
Не видаляйте це слово, будь ласка.
Знову постає питання, якими є питомо українські слова? Ті, які прижилися так зі сто років назад чи п'ятдесят? От слово "фарба" та "шукати" українські чи ні? Те саме з "майданом".
Це дійсно питання.
Думаю, що давніше слово використовується українцями, то українськішим можна його вважати.
І якщо до запозичення слова "майдан", українці користувалися якимось відповідником, то цей відповідник і є українськішим, і отже бажанішим.
Майдан — просторова або віртуальна площа, площина.
Майдан Незалежності розташований у Києві.
перс. میدان [meydan] — «місце в центрі».
Перекладаємо слово майдан
Підтримую, майдан має залишатися майданом
Підтримую, бо це скіфський/ сарматський спадок.
До чого тут сколоти та сармати?
Бо це слово перського походження, себто іранізм. Такі давні іранізми попадали в Україну через сарматів чи скіфів, які посідають чи не з головних місць, з генетичної точки зору, в творенні русів (українців) на рівні зі слов'янами.
Хоча, є точка зору, що ця назва "площі біля церкви" є запозиченням від тюркомовних степових народів. Але недостатньо обґрунтоване.
В усякому випадку, воно нам рідне!
Через тюркські мови з перської. Що ж тут рідного?
Невідомо від кого було запозичено. Чи від сарматів/ скіфів чи від кипчаків/татар тощо. Бо тюрки самі запозичили від іраномовних.
Знов таки, щодо тюрків, тут і гуни з хазарами. Причому, що перші, що другі також відіграли роль у творенні руської генетики.
Прошу на те навукові роботи, а не порожні слова.
А також прошу доводи на те, що вкраїнцям тепер слід через це пхати собі в мову купу чуджих слів.
Антон Русин,
та відомо.
Знаю, що слово давно засвоєне, але коли чую як визначну для народу площу — Площу Незалежності — називають неукраїнським, і навіть неєвропейським словом «майдан», вуха кров'ю обливаються.
Не видаляйте це слово, будь ласка.
Майдан це слово не просто засвоєне, а є частиною української мови, тим що її робить власне українською, поряд з такими словами як килим, козак, тютюн, курінь, табір, кава, кайдани і багато ще різних слів, відмовитися від майдану це все одно що відмовитися від козаків через яких це слово й з'явилося в мові
Тіркизм на ґерманизм. Близше, бо Гіндо-Европејське, але не теје.
Онов. Але, гм, цьікаво, випадково відкопав такеје: пГЕ *medhyo- «середина». Хоч воно прибуло з тіркських народів, але маје праГіндоЕвропејськиј корьінь. Тому не дуже близше.
Се слово іранського походження, яке пізніше з'явилося у тюркомовних народів. Питання походження "майдану" в руській мові суперечливе: або іранське (напряму (скіфи/ сармати)), або тюркомовні кочові народи на зразок кипчаків.
Вимова: {ˈstɒɣ̞nɐ ~ ˈʃtɒɣ̞nɐ ~ ˈstɒɰnɐ ~ ˈʃtɒɰnɐ}; {ˈstæɣ̞nɐ ~ ˈʃtæɣ̞nɐ ~ ˈstæɰnɐ ~ ˈʃtæɰnɐ}.
ЕСУМ V, 423: сто́гни (одн.: сто́гна) "широкі вулиці, майдани", ст[аровкраїнське]. "площа; вулиця"; http://oldrusdict.ru/dict.html#: стъгна, стьгна "площадь, улица".
Від давнішого д.-рус. stugna (→ stogna), stygna (→ stegna).
Знаю, що слово давно засвоєне, але коли чую як визначну для народу площу — Площу Незалежності — називають неукраїнським, і навіть неєвропейським словом «майдан», вуха кров'ю обливаються.
Не видаляйте це слово, будь ласка.
Знову постає питання, якими є питомо українські слова? Ті, які прижилися так зі сто років назад чи п'ятдесят? От слово "фарба" та "шукати" українські чи ні? Те саме з "майданом".
Це дійсно питання.
Думаю, що давніше слово використовується українцями, то українськішим можна його вважати.
І якщо до запозичення слова "майдан", українці користувалися якимось відповідником, то цей відповідник і є українськішим, і отже бажанішим.