Бо це слово перського походження, себто іранізм. Такі давні іранізми попадали в Україну через сарматів чи скіфів, які посідають чи не з головних місць, з генетичної точки зору, в творенні русів (українців) на рівні зі слов'янами.
Хоча, є точка зору, що ця назва "площі біля церкви" є запозиченням від тюркомовних степових народів. Але недостатньо обґрунтоване.
В усякому випадку, воно нам рідне!
Знаю, що слово давно засвоєне, але коли чую як визначну для народу площу — Площу Незалежності — називають неукраїнським, і навіть неєвропейським словом «майдан», вуха кров'ю обливаються.
Не видаляйте це слово, будь ласка.
Майдан це слово не просто засвоєне, а є частиною української мови, тим що її робить власне українською, поряд з такими словами як килим, козак, тютюн, курінь, табір, кава, кайдани і багато ще різних слів, відмовитися від майдану це все одно що відмовитися від козаків через яких це слово й з'явилося в мові
Тіркизм на ґерманизм. Близше, бо Гіндо-Европејське, але не теје.
Онов. Але, гм, цьікаво, випадково відкопав такеје: пГЕ *medhyo- «середина». Хоч воно прибуло з тіркських народів, але маје праГіндоЕвропејськиј корьінь. Тому не дуже близше.
Се слово іранського походження, яке пізніше з'явилося у тюркомовних народів. Питання походження "майдану" в руській мові суперечливе: або іранське (напряму (скіфи/ сармати)), або тюркомовні кочові народи на зразок кипчаків.
Знаю, що слово давно засвоєне, але коли чую як визначну для народу площу — Площу Незалежності — називають неукраїнським, і навіть неєвропейським словом «майдан», вуха кров'ю обливаються.
Не видаляйте це слово, будь ласка.
Знову постає питання, якими є питомо українські слова? Ті, які прижилися так зі сто років назад чи п'ятдесят? От слово "фарба" та "шукати" українські чи ні? Те саме з "майданом".
Це дійсно питання.
Думаю, що давніше слово використовується українцями, то українськішим можна його вважати.
І якщо до запозичення слова "майдан", українці користувалися якимось відповідником, то цей відповідник і є українськішим, і отже бажанішим.
Майдан — просторова або віртуальна площа, площина.
Майдан Незалежності розташований у Києві.
перс. میدان [meydan] — «місце в центрі».
Перекладаємо слово майдан
Підтримую, майдан має залишатися майданом
Підтримую, бо це скіфський/ сарматський спадок.
До чого тут сколоти та сармати?
Бо це слово перського походження, себто іранізм. Такі давні іранізми попадали в Україну через сарматів чи скіфів, які посідають чи не з головних місць, з генетичної точки зору, в творенні русів (українців) на рівні зі слов'янами.
Хоча, є точка зору, що ця назва "площі біля церкви" є запозиченням від тюркомовних степових народів. Але недостатньо обґрунтоване.
В усякому випадку, воно нам рідне!
Через тюркські мови з перської. Що ж тут рідного?
Невідомо від кого було запозичено. Чи від сарматів/ скіфів чи від кипчаків/татар тощо. Бо тюрки самі запозичили від іраномовних.
Знов таки, щодо тюрків, тут і гуни з хазарами. Причому, що перші, що другі також відіграли роль у творенні руської генетики.
Прошу на те навкові роботи, а не порожні слова.
А також прошу доводи на те, що вкраїнцям тепер слід через це пхати собі в мову купу чуджих слів.
Антон Русин,
та відомо.
Майдан для українців слово не чуже
Майдан для українців слово не чуже
Знаю, що слово давно засвоєне, але коли чую як визначну для народу площу — Площу Незалежності — називають неукраїнським, і навіть неєвропейським словом «майдан», вуха кров'ю обливаються.
Не видаляйте це слово, будь ласка.
Майдан це слово не просто засвоєне, а є частиною української мови, тим що її робить власне українською, поряд з такими словами як килим, козак, тютюн, курінь, табір, кава, кайдани і багато ще різних слів, відмовитися від майдану це все одно що відмовитися від козаків через яких це слово й з'явилося в мові
Тіркизм на ґерманизм. Близше, бо Гіндо-Европејське, але не теје.
Онов. Але, гм, цьікаво, випадково відкопав такеје: пГЕ *medhyo- «середина». Хоч воно прибуло з тіркських народів, але маје праГіндоЕвропејськиј корьінь. Тому не дуже близше.
Се слово іранського походження, яке пізніше з'явилося у тюркомовних народів. Питання походження "майдану" в руській мові суперечливе: або іранське (напряму (скіфи/ сармати)), або тюркомовні кочові народи на зразок кипчаків.
Слово "площа" запозичене з грецької мови πλατεῖα, що позначає щось пласке. Чи є сенс змінювати одне запозичене слово іншим запозиченим?
Прошу дати джерело що <площа> є від грецького <πλατεῖα>.
Російські етимологи стверджують що слово "площадь" пішло від "церковно слав'янського" πλατεῖα.
https://lexicography.online/etymology/п/площадь
Що насправді є грецьким словом бо російська церковна пішла від грецької автокефалії із запозиченням багатьох термінів.
https://en.wiktionary.org/wiki/πλατεῖα
Походження розглядається також тут http://www.ej.kubagro.ru/2015/04/pdf/40.pdf
+
Площа і є запозиченим словом з грецької https://lexicography.online/etymology/п/площадь
Підтвердження грецького походження слова <площа> прошу.
+++
Вимова: {ˈstɒɣ̞nɐ ~ ˈʃtɒɣ̞nɐ ~ ˈstɒɰnɐ ~ ˈʃtɒɰnɐ}; {ˈstæɣ̞nɐ ~ ˈʃtæɣ̞nɐ ~ ˈstæɰnɐ ~ ˈʃtæɰnɐ}.
ЕСУМ V, 423: сто́гни (одн.: сто́гна) "широкі вулиці, майдани", ст[аровкраїнське]. "площа; вулиця"; http://oldrusdict.ru/dict.html#: стъгна, стьгна "площадь, улица".
Від давнішого д.-рус. stugna (→ stogna), stygna (→ stegna).
+
Знаю, що слово давно засвоєне, але коли чую як визначну для народу площу — Площу Незалежності — називають неукраїнським, і навіть неєвропейським словом «майдан», вуха кров'ю обливаються.
Не видаляйте це слово, будь ласка.
Знову постає питання, якими є питомо українські слова? Ті, які прижилися так зі сто років назад чи п'ятдесят? От слово "фарба" та "шукати" українські чи ні? Те саме з "майданом".
Це дійсно питання.
Думаю, що давніше слово використовується українцями, то українськішим можна його вважати.
І якщо до запозичення слова "майдан", українці користувалися якимось відповідником, то цей відповідник і є українськішим, і отже бажанішим.