Значення слова
Національність — приналежність особи до нації, держави або народу.
Приклад вживання

За національністю він українець.

Походження

лат. natus, nasci — народження, походження, → стар.фр. nacioun — велика група людей зі спільним походженням

Слово додав

Перекладаємо слово національність

народність
11
Олександр Дудар 26 травня 2017
22 жовтня 2019

Гадаю, доречніше все ж "на́рідність", від українського "на́рід" ("наро́д" це болгаризм).
r2u.org.ua: нарід

нáрідність
9

Згоден із Карлом-Францем

10 листопада 2019
10 листопада 2019

Підтримую !

8 грудня 2019

Спасибі, пане Ярославе

рід
5
Махно Рус 29 квітня 2018
нарід
5
Махно Рус 29 квітня 2018
язик
4
Махно Рус 29 квітня 2018
29 квітня 2018

29 квітня 2018

Я кидаю, що в голову прийде. Вибирайте найліпше...

племʼя
3
Махно Рус 29 квітня 2018
походження
2
Сергій Білоног 27 березня 2017
пращурність
2
Natala Doikova 8 травня 2017
приналежність
1
Сергій Білоног 27 березня 2017
коліно
0

Коліно:
2) Рід, походження.
«Одно – що вона пані великого коліна, а друге – що з прадіда ляшка».
3) Покоління.
«Через тебе і твого потомка благословлятимуться усі коліна на землі».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23640-kolino.html#show_point

Карл-Франц Ян Йосиф 23 вересня 2020
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
21 квітня 2023

rodinnota / ròdinnota

/rodɪn.ˈnotɑ/, /rɔdɪn.ˈnotɑ/

Tuoryeno za fran. ‹nationalité› (← lat. +nation-al-ita[t]s):
‹nation› = ‹rodina / ròdina› → ‹rodin-, ròdin-› + ‹-en, -n-› =› ‹rodinen, rodinn- / ròdinen, ròdinn-› = ‹national› + ‹-ota› = ‹-ité› (← lat. *-ita[t]s).
U slœunicéx mogemo naiti slovo ‹rodina, ròdina› u rousscœi móuvé u znacyeinïax blizkax do "nation". Na pr., ou Gelexœuscoho (II, 810) e ‹роди́на› pèrecladeno némecyscoiõ he "Geburtsort", "Heimat", a priclad tam: »жени́ ся з своє́ю родиною« uilõcity tóucouanïe "Familie, sémïa" (tô bui ménilo incest!). Popri poxiryenê znacyeinïe "sémïa, cróuno blizkui osobui" ou slova ‹rodina, ròdina› u rousscé, u rousscé e i slovo ‹sémïa›; dué slové za tõ samõ teamõ "family" e zayvina, coli ne ima gœudna slova za "nation".
Za fran. ‹nation-al-ité› e tuoryeno i grecyscê slovo ‹εθνικότητα› ← ‹εθν- [έθνος]› + ‹-ικό- [εθνικός]› + ‹-τητα› (← dgr. ‹-της, -τητ-›).

Nagal ("the problem") e tuoriti slovo za teamõ "a nation" u dobéxynieimy ("the modern") poeatïé ("understanding, conception"), ròzneatyi ho œd slova ‹rœud, ròd› — u dauninõ ròznica meidyu "gens (lat.)" ta "natio (lat.)" bé dõgye mala ci ledue yaca, a u dobéxyniui késui ("in the modern times) roussca móuva prosto ne stige tuoriti pitoma slova za teamõ "nation". U rousscé i nuiné slovo ‹rœud (*ròd)› mogeity iti u znacyeinïé "nationality" (vidyi pricladui: sum.in.ua: rid), ta za potrebui nuiné ròzrœuzniti dõgye ròznui teamui he "kin, kind, genus; gens; genre", "nation", "nationality" prosto slova ‹rœud (*ròd)› e malo.
U znacyeinïé teagnõtïa/œdneseinïa do rœdnui/ròdnui zemyui, crayinui rodoviscya/ròdoviscya ("Geburtsort, birthplace") e u rousscœi móuvé suvédcyeno i inxya slova œd corene ‹rod-/ròd-›, o sutocy ("na priclad"), ou Gelexœuscoho (II, 810): ‹роди́мець› "ein Landsmann, ein Mitbürger" ( = a national"), ta ‹роди́мий› "angeboren, vaterländisch, von Geburt aus ( = "ròdomy iz" = "a national from, a [crayina/zemya/derzyava] national"), daiõtyi yavozœurno ("theoretically") i œd ‹rodim-, ròdim-› tuoriti slovo (ci slova) za "nationalité". Tuar ‹rodim, ròdim› e imea primêtui ("nomen attributivum"), a dué franscé slové ‹nation› ta ‹nationalité› sõty imeni pœdstatui ("nomina substantiva"), imea pœdstatui ‹nationalité› e tuoryeno œd imene primêtui ‹national› œd imene pœdstatui ‹nation›, pocui u rousscé e tô peruo imea primêtui ‹rodim / ròdim› i œd yoho mogeity bouti teagye tuoriti i imea pœdstatui za ‹nation› i ocremo imea pœdstatui za ‹nationalité›. Tomou'my volil tuoriti œd imene pœdstatui ‹rodina / ròdina› za "nation", a œd yoho cèrêz imea primêtui ‹rodinen / ròdinen, rodinna / ròdinna, rodinno / ròdinno› "national" → imea pœdstatui za "nationalité" — ‹rodinnota / ròdinnota›.

Tuar ‹ròd-› — su ‹ò› e snouto ("based") na istoslové ("etymology") 'ho œd corene *ord- a ne *rod-, daiõtyi u rousscé ‹ròd-› /rɔd-, rɒd-/ su "ôdcruitomy o", a ne ‹rod-, rʷod-, rʷɔd-› su "zacruitomy o".

Поділитись з друзями