Значення слова
Нау́ка — система знань про закономірності розвитку природи і суспільства та способи впливу на навколишній світ; окрема галузь, ділянка цих знань; напрям у якій-небудь галузі знань, названий ім'ям його засновника; освіта, навички, знання, набуті людиною в процесі навчання, життєвого досвіду; те, що повчає, дає життєвий досвід; порада, урок, напучення; навчання.
Приклад вживання

Я вірю у світло науки. Я вірю у раціо, у логіку, у дискурс, у збалансований полілог! (Любко Дереш)
Ану ж, козачий сину, докажи їм. Докажи їм, що не забув хлiборобської науки, вмiєш носити рожни! (О. Гончар)
Науки не носить за плечима. (Номис)
Подякував [сирота] за хліб і сіль І за науку добрим людям. (Т. Шевченко)
Перший семестр науки для нових студентів почався не в вересні, а в січні. (В. Самійленко).

Походження

моск. болг. наука, п. ч. слц. nauka «т.с.»

Слово додала

Перекладаємо слово нау́ка

наву́ка
4
Carolina Shevtsova 22 січня
22 січня

Не одповідає засадам сучасного правопису

22 січня

Яким саме?

22 січня

Дивне питання од Вас. Як Ви вважаєте? Які засади письма знаєте взагалі?

22 січня

Добродію Романе, спочатку розберіться в тямах, що Ви їх вживаєте не до речі.

22 січня

Я ж Вас питав, господарю Романе, чи не так? 😃

Теж цікаво, яким, як я розумію, пропонують так і вимовляти, як написано, тому все правильно😄

22 січня

Я втямки вживаю правильно, доречно й відповідно.
Добродію Є. Ковтуненко, хотів би спершу з'ясувати, наскільки Ви тямите в засадах письма й нинішнього правопису

22 січня

>Я втямки вживаю правильно

Згідно з яким правилом? 😂

22 січня

Ви спочатку на питаньце моє відповіжте, а далі з'ясуємо 😉

22 січня

Добродію Ковтуненко, не ждіть одвіту від добродія Романа. Я не пам'ятаю як то в навуковій літературі звуть, але це той лучай, коли людина кричить "ви всі бидло та невігласи, я тут найрозумніший, слухайте мене!", але коли її просять довести свою компетентність, то вона лише вперто крутить свою затерту платівку, що всі навколо дурні й ино він тут є вумний. Це з ряду психічних патологій. Тут іще водин подібний користувач був із московським ім'ям українськими, але кудись ізник.

22 січня

Річ у тім, добродію Є. Ковтуненко, що деякі учасники не тільки не можуть, а й не хочуть розуміти. Як подає Мережа, засад усього-на-всьго 4 (насправді ж більше), але, наприклад, пані Кароліна досі не спромоглася їх не те що вивчити, а й прочитати, та що там -- загуглити їх, як і спитати. Це на додачу до неспроможності цих деяких користувачів розуміти взагалі, прикладів повно.
Тепер ближче до Вашого питання. Хотів би, щоб пані Кароліна, наприклад, хоча б загуглила сама ці засади. Багато прикладів, коли я сам прямо пояснював, та марно (див. про їхню неспроможність розуміти вище).
Тепер іще ближче: якби Ви знали засади, імовірно, таке питання не виникло б у Вас. Тому й питаю: які засади Ви знаєте? Засади-бо письма, до тих, які я найчастіше маю на увазі, є на різних рівнях.

22 січня

Розумію, та я прошу назвати конкретну засаду, якій не відповідає таке написання 🙂

23 січня

Уже много раз прохала добродія Романа пояснити ті засади письма, що він на них посилається, та раз у раз добродій Роман крутить затерту платівку без надання жодних доводів. Гадаю, кожен хоч раз у дитинстві стикався з такою вособою, що вифалялася ніби в неї вдома суть тисячі ляльок і крутий Мерседес, що вона на ньому сама їздить, але на просьбу підперти свої слова ця людина відвічає щось у роді “ой, та мені матуся не дозволяє то показувати”. Я вже думала, що такі вособи лишились у далекому минулому.

23 січня

Відповідаю на перші 2 рядки: я вже казав: самі знайдіть і напишіть хоча б 3 з них (хоча й у школі вчили 4). Самі хоч щось зробіть. Безліч прикладів того, як я сам докладно пояснював — і марно.
Якби Ви хотіли розуміти — уже давно хоча б загуглили їх. Знову кажу, знайдіть хоч 3.
Лишок Вашого повідомлення завтра дочитаю (хоча не вірю, що там щось по суті).
Доп.: "много"...

23 січня

Чорт й забери, та назвіть ви ті кляті засади, годі є вже намагатися уникнути незручних запитань, олжецю

23 січня

Нагадаю, що це пише людина, що ліпить свої "довивсоти" та "сталодовженизки" не до ладу, що не вість різницю між тямами "теорема" та "гіпотеза", тобто є цілковитий невіглас, але в неї стає нахабства красти чужі слова, що на них люди силу часу витратили.

24 січня

Добродію Богдане, дочитав, на жаль, написане. Як я й думав, нічого розумного там немає.
Я вже не раз писав пані Кароліні, щоб сама нагуглила й дала сюди хоч якісь засади письма. Це, за гарного з'єднання, не більше 40 секунд. Якби хотіла, могла б уже давно зробити це, загуглити й перецупити (скопіпастити) сюди -- і я написав би ті засади (я вже набрав половину відомостей). Та коли людина не хоче й не може просто зробити це, не хоче й не вміє розуміти, який мені глузд щось пояснювати? Безліч разів пояснював різні речі, та марно.

24 січня

Ви мині голову не туманьте. Або називаєте засади, або єсте лжець.

26 січня

Добродію Романе, ваше токмачення про засади письма вже скидається на одержимість. Так і хочеться спитати: ті засади письма зараз тут, із нами в одній кімнаті?

Жодного посутнього відгуку я про ці засади не побачив із жодного боку. Від себе кажу: я знаю чинний український правопис. Часом туди зазираю, проте частіше користуюся вторинними джерелами (самі судіть, добре то чи погано). Також зазираю в окремі наукові розвідки, автори яких часто не погоджуються з правописом.

Покликатися на якісь незнайденні засади письма — це приблизно як взивати до здорового глузду, намагаючись заперечити Стандартну модель.

Якщо ми тут почнемо наводити український правопис, то нас усіх заткнуть за засмічення словотвору своїми відгуками. Тож розкажіть, будь ласка, які саме засади письма ви маєте на увазі.

(Запити «засади письма» й «засади українського письма» нічого не дають.)

26 січня

Ммм, здійснивши зворотній перекладацький розбір сполуки «засади письма», я дійшов висновку, що йдеться, мабуть, про принципи. Й дійсно: https://www.miyklas.com.ua/p/ukrainska-mova/10-klas/orfografichna-norma-352880/orfograma-orfografichna-pomilka-orfografichnii-slovnik-352242/re-52bafd7f-4d20-496a-828b-8eaf873b37eb

Чотири принципи/засади правопису: фонетичний, морфологічний, історичний, змисловий. Хух... А скільки пустослів'я довкола цього.

26 січня

Судячи з перекладів д. Романа, він запам'ятав поки тільки назви 🤭😄

26 січня

"Ммм, здійснивши зворотній перекладацький розбір сполуки «засади письма», я дійшов висновку, що йдеться, мабуть, про принципи. Й дійсно: https://www.miyklas.com.ua/p/ukrainska-mova/10-klas/orfografichna-norma-352880/orfograma-orfografichna-pomilka-orfografichnii-slovnik-352242/re-52bafd7f-4d20-496a-828b-8eaf873b37eb

Чотири принципи/засади правопису: фонетичний, морфологічний, історичний, змисловий. Хух... А скільки пустослів'я довкола цього"

Саме так: вони, замість того, щоб просто загуглити, розвели пустослів'я. До Вас, схоже, ніхто їх не одшукав. Питання: навіщо щось і намагатися пояснити учасникам, що не змогли й не схотіли їх знайти в Мережі за стільки часу (я вже мовчу про те, що про них розказують у школі)? Це по-перше. По-друге, це — "шкільні" засади правопису (що видно також із "miyklas" у посиланні). Я б сказав, що цих засад 6 загалом: одна з наведених ховає 2, а одна одсутня розкидана по 2 інших. Не кажучи вже про те, що пані Кароліна не знає й порушує й наведені "шкільні" засади.
Як я вже казав, частину відомостей я вже набрав (наперед знаючи, що ті, хто не розуміють, і не зрозуміють), напишу на Толоці. Ось тільки навіщо?

26 січня

@Путятін Редріх
Нащо Ви помогли д. Роману, хай би він хоча би самостійно дізнався товк слова "засада" 😁
Бо д. Роман часто явить у люд своє нерозуміння суті слів, ба їхнього значення (див. теорема ).

А тепер йому ще доведеться доводити, користаючи з джерела, що Ви знайшли, хто які засади письма порушив і чи не порушує він їх сам 😁

26 січня

Перед тим, як читати далі, пане Романе, будь ласка, сядьте
=================================
Засади олисіївки (😱):
1) фонематичні
2) морфологічні
3) позиційні
4) фонетичні та графічно-фонетичні
5) розрізняльні
6) історичні
7) етимологічні

27 січня
27 січня

Бачу. Не впевнений, що всі ці засади є в страхописі добродія Єлисія.
Хай там як, будь-які спроби творити правописи без розуміння того, що таке мова та для чого вона, марні, ба й вадні

27 січня

> Не впевнений, що всі ці засади є в страхописі добродія Єлисія.

Усі вони там суть, коли бисте уважній був трохи

27 січня

Для чого ж вона?

27 січня

А Ви, добродію Є. Ковтуненко, як вважаєте? Припущення?
Бо Ви, вибачте, схоже, теж не знаєте

27 січня

Ну то як не розумію, поясніте мені докладно, прошу 🤓

28 січня

@Є. Ковтуненко

»Для чого ж вона?«

Cto ‘ona’?

28 січня

@Роман Роман2

»правописи без розуміння того, що таке мова та для чого вона, марні, ба й вадні«

Sebe mienite?

28 січня

@Роман Роман2

»Бачу. Не впевнений, що всі ці засади є в страхописі добродія Єлисія.«

(Za @Bœgdan Youxyco)

1) фонематичні:
‹œ› u ‹dœl, cœny› — golósmein /ʉ͡ɶ/: pd.-zx. /dyl, kynʲ/, pn.-bsl. /du͡ol, ku̯͡onʲ/, lémc. /dʊl, kʊnʲ/

2) морфологічні:

‹xoditi› : ‹xodiati (xod•i•a•ti)›; ‹sõditi : sõdiõ (sõd•i•õ)›, ‹vidiõ (vid•i•õ) : znaiõ (zna•i•õ) : vieriõ (vier•i•õ)›; ‹strieliati (striel•i•a•ti) : mieriati (mier•i•a•ti) : prõtiati (prõt•i•a•ti) : viesiati (vies•i•a•ti) : mieniati (mien•i•a•ti) : ceiplati (cep•l•ati ← *ceip•i•a•ti)›; ‹remeslo : remeislnic›, ‹gornea : gornciair› (‹•ir› za pn.-bsl. /r/ ta pd.-zx. /rʲ/); ‹Lõçscuy› ( = ‹Lõç•sc•uy›), ‹miestscuy› ( = ‹miest•sc•uy›); ‹izxoditi : uzxoditi : yzxoditi›

3) позиційні:

‹c + a, o, u› = /k/:
‹cazati, colóti, cuy›, ‹c + e, i, y› = /t͡ʃ/: ‹cesati, ceolo, ceasto, ciy, móucieti, cytivo›; ‹si› peréd ynomy sõgolósnomy = /sɪ/: ‹nositi› /noˈsɪtɪ/ proti ‹si› peréd ynomy golósnomy = /ʃ/: ‹nosiõ› /noˈʃʊ, ˈnoʃʊ/

4) фонетичні та графічно-фонетичні

‹x+i› = /ʃɪ/: ‹xiti› ( ← *‹syuiti›), ‹x+y› = /ʃ∅/: ‹xyveç›; ‹•zi› /•zɪ/ ( ← */ʑi/ ← *-goi) u ‹drouzi› ( : ‹droug›)

5) розрізняльні:

‹pasti› /pasˈtɪ/ : ‹pàsti› /ˈpɑstɪ/, ‹to› /tɔ/ ( ← †‹tu›) : ‹tó› /to/ ( ← ‹to›), ‹pravilo› /praˈʋɪlo/ : ‹pràvilo› /ˈprɑʋɪlo/; ‹brati› : ‹byrati›, ‹mati› : ‹ymati›, ‹yim› ‘(to) them’ : ‹yimy› ‘(by) him’; ‹rannia› : ‹ragne›; ‹izxoditi : uzxoditi : yzxoditi›

6) історичні:

‹au› (ser.-rous. bóulgariçeiõ: ‹ау, аꙋ, аоу›): ‹prauda (прауда, праꙋда, праоуда›), ‹óu› (ser.-rous. bóulgariçeiõ: ‹оу, оꙋ›): ‹dóugo (доꙋго)›

7) етимологічні:

‹•y› u: ‹damy, viemy, iemy, seimy›; ‹mõciõ› (*monk-) : ‹mõtiõ› (*mont-); ‹medja› (*med-y-a) = /mɛˈd͡ʒa/ i /mɛˈʒa/; ‹izxoditi : uzxoditi : yzxoditi›, ‹izvesti : uzvesti : yzvesti›

___
Ne tociõ tou pricladœu rœzniçui meidj: ‹e/é : è/e›, ‹i : ui›, ‹o/ó : ò/o›, ‹ou : õ›, ‹ie : eu : ei : œ›, ‹ea : ie› po /t͡ʃ, ʒ, ʃ/ seréd pricladœu na golósmeinnõ ci istoslõunõ ci ròzlõcialnõ zasadui, yac yix ròzrœzneigne e mieneno u samie vuimóuvie pone (at least) za propisomy (prescription).

28 січня

»яК ВВАжаєте?«

🤦

28 січня

»Cto ‘ona’?«

Tó Romana slied puitati :)

нау́ка
0

Не голосувати

Carolina Shevtsova 22 січня
вче́ння
,
уче́ння
0
Carolina Shevtsova 22 січня
щитий
0

science ← scientia ← sciens + -ia ← sciō + -ius ← *skey- + *-yós → *ščitъ + *-jь → щитий

Язикатик™

28 січня

Сута дурня

28 січня

Ви дали переклад геть иншого слова.

28 січня

Язикатик™

Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
22 січня

В чеській та словацькій геть не відають ,що то за наука .
Крім того:
др. наукú
псл. nauka, naukú, пов’язане з naučiti (‹ *naoukeiti) «навчити», похідним від učiti (‹ *oukeiti) «учити»;

Йидине ,так це навука , 🤔.
Але з такими мислями ,можно подавати на переклад вбивство та закон ,що правда ті відповідники ,що були в русі вже мають иншу тяму ,як то правда . А иншу й забули ,як то головщина.

22 січня

Нич не ясно, проте закон

22 січня

До чого "закон"?

22 січня

Питоме слово. Вилучення.
Вічно: учіть засади письма! Хоча й знаю, що ніколи не вивчите

22 січня

Це не є питоме слово. Вчіть українську мову.

22 січня

Сповна питоме слово. Учіть Мову й засади письма. Уже безліч разів написав, та Ви настільки не розумієте, що досі не спромоглися їх не те що вивчити, а бодай прочитати, та що там — загуглити

22 січня

Ні.

22 січня

Я знаю, що ніхто з вас не буде вчити засади письма

22 січня

Не будемо.

22 січня

Добродію Романе, користаючи з засад Вашого світогляду скажу, що моє письмо більше відповідає засадам українського письма, на відміну від Вашого письма, що відповідає московським засадам 😁

22 січня

Горох пише, що псл. nauka, naukú, пов’язане з naučiti (‹ *naoukeiti) «навчити», похідним від učiti (‹ *oukeiti) «учити». Звичайне собі наше слово.

22 січня

Так і є. Тому на вилучення. Нема підстав перекладати

22 січня

Caziémo павук zamiesty ⁺паук, tó ceomou ge ne ⁺навука zamiesty наука?

22 січня

Учіть засади письма (знаю, що не вивчите)

23 січня

@Євген Шульга
Ви плутаєте праслов'янську мову з українською. Тоді суть питомі вкраїнські слова: врем'я ← псл. *vermę̀, град ← псл. *gȏrdъ, стол ← псл. *stòlъ, пол ← псл. *polъ, дом ← псл. *dȍmъ, млєко ← псл. *melko, лес ← псл. *lěsъ, стройка ← псл. *stròjь...

23 січня

A natomiesty pràvilno e: verémea, goród, stœl, pœl, dœm, molóco, lies

22 січня

То може тоді вже нау́ка?
Якщо тут є й неук ,й навчати, то це точно "ў"

П.С. в чехів всеж є "наука", просто 6 людей до цього часу дожні не чули про це .

23 січня

*‹научати›, ‹научити› Ви десь чули? Хіба від москворотих ‹научить›.

23 січня

А мати хоче научати,/ Так соловейко не дає.
r2u.org.ua: Научати

Я вже багато разів казав, про помилковість вашого "механічного" погляду на мою Українську Мову, якої не знаєте (і пнетеся це незнання прикрити неоковирними вивертами), та Вам усе байдуже. І, знову ж, засад письма не знаєте.
До всього, наголос теж важливий.

23 січня

Научати ,научити - Житомирщина, та Одещина ,яка це перейняла від біженців , сьогодні ось читав під видивом https://youtube.com/shorts/8fXLbfrADR0?si=eVcMBOTo7N5NWDai

23 січня

Ради збереження розміру й не таке чинять.
І на оновленій землі Врага не буде, супостата. (Т. Шевченко) → от бачите, коли слово "враг" сам добродій Шевченко вживав, то воно точно є наше!

24 січня

Враг — язичіє, такого повно в творах Шевченка. Це із старослов'янської. В поезії рідко, але використовується

24 січня

>старослов'янської

Нема такої мови, це те саме, що московську мову звати руською.

>рідко, але використовується
жъıдка, но іспользуєца

Vот vам наґляднає пріvасхоцтва русскаvа язъıка протіf укрáінскай малvъı!
V pycckoм язъıкє єсть жъıткій «liquid», і єсть рєткій «rare», а в укрáінскам fсьо аднім слоvим патамушта слоv нє фатаіт! То же самає са слаvамі съıр і тvораґ! Паетаму піріходім на нармальнъıй опшєпанятнъıй опшєслаvянскій язъıк!

>використовується

Ту ліпше вжити "вживають".

24 січня

🤣🤣🤣🤦‍♂️
От і з Романом піріходітє на нармальнъıй опшєпанятнъıй опшєслаvянскій язъıк

24 січня

Не змагайтеся, ви вдвох пишете дурниці несусвітні, обом гранпрі.
Добродію Ярославе, не старайтеся, тут пані Кароліна Вас передуркувала.

"Ради збереження розміру й не таке чинять.
І на оновленій землі Врага не буде, супостата. (Т. Шевченко) → от бачите, коли слово "враг" сам добродій Шевченко вживав, то воно точно є наше!"
Марно заперечувати, що наша (точніше, моя, не ваша явно) Мова зазнала впливу ст.сл.-црк.сл.-моск., немало слів перейнятих слів: коли йдеться про "враг", то воно було в ужитку, і, відповідно, творах класиків (r2u.org.ua: враг). Добре мовне чуття дозволяє мені припустити — тільки обережно припустити! — що "ворог" завдяки -РА- під наголосом може мати трохи більшу вираженнєвість (експресивність). Слово "враг", перш за все через церковний ужиток, а також, логічно припустити, через табуювання, було переняте, зокрема з ухилом у значення "нечиста сила". Також треба зазначити, що це слово не раз ужив Котляревський, на якого виспрямовувався (орієнтувався) Шевченко.
Якщо загуглити "старослов'янська", Гугл першим же видає Вікі uk.wikipedia.org: Старослов'янська мова, де написано: "Старослов'я́нська мо́ва[1] (староцерковнослов'янська, давньоболгарська, старомакедонська) — перша слов'янська літературна та літургійна мова.". Це було писемна, та все ж сповна собі мова. Але для цього треба вміти гуглити, а Ви, пані Кароліно, цього робити не вмієте, судячи з того, що вже хтозна-скільки днів не можете загуглити засади правопису.

24 січня

Ярослав Мудров
Слабо .

Моѧ оутрѡбы, Ѿсла во гробы
Ѕлый кровопійца Ирѡдъ оубійца.

П.С.
Знову д.Мудров очистив свої написання 🙎‍♂️

24 січня

>Добре мовне чуття дозволяє мені

😂😂🤣🤣🤣
Добре мовне чуття дозволяє Вам видавати довивсоти та пернописся 🤣🤣

>Якщо загуглити "старослов'янська", Гугл першим же видає Вікі

🤦‍♀️
Такої глупоти не ждала дожні (навіть) од Вас.
uk.wikipedia.org: Російська мова
Російська мова — східнослов'янська мова індоєвропейської мовної сім'ї, національна мова росіян. Одна зі слов'янських мов, що входять до більшої балто-слов'янської гілки. Є державною мовою Російської Федерації, одна з двох державних мов Республіки Білорусь, одна з офіційних мов Республіки Казахстан, Киргизької Республіки і широко використовується як лінґва франка на Кавказі, в Центральній Азії, а також певною мірою в Балтійських країнах[4] і в Україні.[5] Вона була де-факто офіційною мовою Радянського Союзу до його розпаду;[6] і використовувалася як офіційна чи в суспільному житті в усіх пострадянських державах.

24 січня

"uk.wikipedia.org: Російська мова
Російська мова — східнослов'янська мова індоєвропейської мовної сім'ї, національна мова росіян. Одна зі слов'янських мов, що входять до більшої балто-слов'янської гілки. Є державною мовою Російської Федерації, одна з двох державних мов Республіки Білорусь, одна з офіційних мов Республіки Казахстан, Киргизької Республіки і широко використовується як лінґва франка на Кавказі, в Центральній Азії, а також певною мірою в Балтійських країнах[4] і в Україні.[5] Вона була де-факто офіційною мовою Радянського Союзу до його розпаду;[6] і використовувалася як офіційна чи в суспільному житті в усіх пострадянських державах."
І? До чого це? Як це спростовує те, що старослов'янська -- це мова, незважаючи на ті дурниці, що Ви написали (">старослов'янської Нема такої мови")?

Видно треба писати "старо(церковно)слов'янська", ато людям справді лінь навіть пошукати

24 січня

Так отож

24 січня

>Видно треба писати "старо(церковно)слов'янська", ато людям справді лінь навіть пошукати

Треба писати та казати "старобовгарська" (хоча, як мені відомо, та церковна мова стоїть не лише на суто бовгарській). А ще "московська", бо нема жодної "російської мови". Москвини хай собі звуть як хочуть, то їхні клопоти, ми же маєм звати речі своїми йменами.

24 січня

">Видно треба писати "старо(церковно)слов'янська", ато людям справді лінь навіть пошукати

Треба писати та казати "старобовгарська" (хоча, як мені відомо, та церковна мова стоїть не лише на суто бовгарській). А ще "московська", бо нема жодної "російської мови". Москвини хай собі звуть як хочуть, то їхні клопоти, ми же маєм звати речі своїми йменами."
">старослов'янської
Нема такої мови"
Тепер повчаєте, як "треба". Нічого аж такого жахливого в назві "старослов'янська" немає.

Поділитись з друзями