Не вигадуйте велосипед і не заходьте занадто далеко з перекладами того, що цього не потребує
Це швидше не московське, а слов'янське й до нього немає особливих відповідників в українській мові, ну хіба-що таке саме спільне з московським заняття. https://lexicography.online/etymology/у/урок
Ви про холодець, даруйте, "глотку рвали", а коли явну московщизну побачили , то слов'янське. Ну-ну.
>Московське слово не слід перекладати?
А можна дізнатися, чому "урок" - "московське" слово?
<А можна дізнатися, чому "урок" - "московське" слово?>
Cèrêz <o>.
та ще й у бовгарській "урок" лишилось.
Слово "оурок" дуже часте в давніх укр. пам'ятках (значіння: умова, певна кількість, штраф, певний час і др.).
На науку в середніх і нищих школах на В. У. (Великій Україні) кажуть урок, від давнього "оурок".
Стилістичний словник Огієнка.
Урок - aufgegebene arbeit, lection.
Сл. Желехівського.
Урочний - 1. заст. Який встановлювався за певними умовами відповідно до уроку (в 3 знач.).
2. Заздалегідь умовлений; визначений.
Хоча деякі словесники усе ж наполягають, що правильно казати не "урок", а "шкільна година".
1) У давніх укр. пам'ятках знаку "lection" нема.
2) Наголошене негармонизоване /o/ всупереч правилам української мови лишається.
Для деяких ситуацій.
Цитую добродія Єлисія:
Слово добре для навчання, лекції. Але як сказати "я покажу тобі урок, негіднику" чи "для мене це був лихий урок"?
Вираз "показать урок" з конотацією погрози має a priori мету фігуративного висловлення, з денотацією саме лекції, уроку. Тобто таке слово, яке значить "лекція, урок" у нейтральній конотації, має фігурувати й у висловленні фігуративнім, така бо є мета того висловлення. Такий самий зворот маємо й в инших мовах, з конотацією погрози: ягел. teach someone a lesson, нім. jemandem eine Lehre erteilen/geben, пран. donner une leçon à quelcun.
Я бим то висловив, напр., так:
Damy ti ouc. (http://oldrusdict.ru/dict.html#: укъ "учение, научение"); або: Glẽdi (no) mi, damy ti ouc(!).
В инших слов'янських мовах "урок, заняття" зветься просто "лекція", а відповідником до цього чуджого слова є виклад.
лекція
Віддав свій голос за це слово, хоча якщо подумати то воно якраз більше підходить до такого різновиду уроків як лекція, а не до усіх уроків, адже лекція це і є виклад, коли вчитель в усній формі викладає учбовий матеріял, а його усі слухають, що ж стосується загального значення слова урок, то це не підходить, адже урок це не завжди тоді коли учень лише слухає
Ваша правда. Звичайні заняття в школі це скоріше щось схоже на семінари, тому для цього слід мати крімне слово.
Ця явно польський "wykład" (
https://www.google.com/amp/s/dictionary.cambridge.org/amp/polish-english/wyklad), що потрапив до нас через Галичину. У Грінченка нема такого значіння: 
r2u.org.ua: виклад , r2u.org.ua: викладати . Хоча я маю сказать, що є зв'язок цього польського значіння із витямком "викладати думки". Одначе це польське значіння не охоплює всього, що одбувається за навчання: виклик учеників до дошки, письмові роботи тощо.
Виклад, -ду, м. 1) Изложеніе.
Це не суперечить тому, що я писав передніше. Між "уроком" та "изложением" є зв'язок, та є й одличка.
Завданок - учнівське шкільне завдання. СУМ.
"Он книжки твої ще в схові,
І завданки не готові".
(Олена Пчілка. Котова наука).
Це в московській звичайна річ, а в українській, якщо таке на стику твориться, то люди намагаються вникнути зіяння, дарма що в писемній мові воно не пишеться (наразі).
Правильна українська форма "навука"!!!
Як на мене, то я б усі корені слів починав з приголосного на письмі. Однак Ви самі ж таки й згадали, що теперішня писемна мова такої вимови не одображає. То чого сікаєтесь до мене? (Доречі, яке гидке слово оте "наразі").
Чого воно гидке те "наразі"?
Бо цього польського слова, окрім як у Галичині, в Україні зроду-віку не вживали.
Ваші доводи, що це лядське слово?
Наразі слово польське, що за дурня?
Подивіться в статті "наразі" Огієнкового "Стилістичного словника".
И як Ви собі явите: "сьогодні в мене шість занять/уроків" - "сьогодні в мене шість навук"?
Чому б ні?
Дурня якась, як на мене.
Ключове отут - "як на мене". Думка без доводів не має цінності.
"Думка без доводів не має цінності."
Ви ж "звісно довели" чому "навука" має замінити чинні московські слова.
"Навука" - це якась галузь, напрям пізнання буття; учіння; порада; знання. Тобто це або процес навчання, або продукт навчання, що не годиться для значіння "навчальне заняття; певний проміжок часу, відведений для заняття з окремого предмета", ну й ясно, що "галузь, напрям пізнання" теж не тягне до "заняття продовж деякого проміжку часу", бо якраз у цьому значінні "навука" є "предмет, дисципліна". Тобто кажемо "у мене 2 уроки/заняття/пари/лекції (аж нияк не навуки) з 1 предмета/дисципліни/навуки".
Слово навука чи наука як на мене більше підходить у значенні "предмет", а не урок. Наприклад математика як предмет цілком може бути навукою
"Галузь", "напрям пізнання" в слова "наука" вторинні значіння. А перше - те саме, що в слова "навчання". Той самий префікс, той самий корінь. Тільки одміна без "-я" у дієслівних іменників давніша.
Навчання, але не урок.
А що ж тоді роблять на уроці, як не навчають і не навчаються?
Навчання є ширша тяма. Ми глядимо тут відповідник до вужчої тями.
Навіщо?
Сьогодні в розписі перша наука - математика, друга - німецька, а далі буде велика перерва.
Невже неясно?
Сьогодні в нас 5 навук. 5 напрямів чи 5 уроків? Як зрозуміти чи 5 напрямів пізнання чи 5 часових відрізків по 45 хвилин?
«"Галузь", "напрям пізнання" в слова "наука" вторинні значіння. А перше - те саме, що в слова "навчання".»
Це свята правда! За московщини значіння старе геть занехаяно, а пора його повертати й казати "я зроблю тобі науку, недруже" чи "буде мені лиха наука". Цій тямі не можем дозволити загинути!
Добродію, дайте і форму "навука", як у білорусів (
be-tarask.wikipedia.org: Навука), я піддержу обидві, і науку, і навуку.
Пара та лекція це швидше різновиди уроків, не чув щоб наприклад у школі так хтось казав, то зазвичай у вишах такий лексикон. Лекція є основною формою навчального процесу у вищій школі. Усний виклад предмета викладачем, а також публічне читання на яку-небудь тему. Що ж стосується пари, то сама по собі пара не є синонімом уроку, а є подвійною академічною годиною
Усе життя в школі казав пара, учителі та їнші вучні теж казали пара.
«Хай ще хтось додасть "пара" та "лекція"» - я сподівався, що нихто не подумає, що я се щиро написав, та знайшлися люди...
Тобто у вас в школі уроки проходили у вигляді подвійних академічних годин, це ж яку тривалість мав такий урок???
В давніших словниках немає 99 відсотків слів, що є на Словотворі, бо Словотвір існує для розвитку української мови
"Займатися" в значенні вчитися є московщина, яку Ви намагаєтесь виправдати якимись дурницями (так само як з уроком).
Михасю, визнайте вже, що Ви тут для знищення вкраїнської мови через напхання в неї побільше лядсько-німецьких слів и стояння за чисті московські слова та кальки з цієї мови, а також вилучення наших рідних слів під виглядом, що вони "московські". Так, так, Михасю, розказуйте хто Вас направив сюди, щоб нищити вкраїнську мову!?!
Дорогенький зізнайтеся вже, що ви тут для знищення української мови через напхання в неї москвинських слів і узаконення суржику. Українська мова містить не лише слов'янські слова і не є штучною на відміну від москвинської. А стосовно слова заняття, то воно походить від спільнослов'янського https://lexicography.online/etymology/з/занять, не усі спільнослов'янські слова прийшли до нас від москвинів
XD
"А стосовно слова заняття, то воно походить від спільнослов'янського https://lexicography.online/etymology/з/занять, не усі спільнослов'янські слова прийшли до нас від москвинів"
На московському сайті дивитесь...
Дорогенький, ну якщо сайт москвинський то не завжди означає, що там написано брехню, слово "заняття" однозначно є не стільки москвинським бо вони по природі угро-фіни, як слов'янське. Це слово є однокорінневим з иншими подібними словами в українській мові, тому для того щоб вам його повністю замінити, потрібно буде вигадувати не одне слово. Якщо учень займається вивченням учбового матеріялу то що то як не заняття?
осійсько-український народний сучасний словник:
r2u.org.ua: урок
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61906-uchinnja.html#show_point
Урок англійської – учіння англійської.
Урок алгебри – учіння алгебри.
Завда́ння — Задача; урок.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15791-zavdannja.html#show_point
З чого Ви так гадаєте?
Від давньоруського наукú (у читалося як нескладове ў, як у словах праўда та криўда).
Вкажіть, будь ласка, що хоч слово з московської, але в них від церковно-слов'янської.
Уже не можу(
Хай Ваша мінка буде на те діло служити.
Наголошене /о/ в закритому складі.
>Наголошене /о/ в закритому складі.
А я думав, що якісь джерела дадуть, та тут тільки "умозаключєніє".
И без джерел слід уміти думати.
А коли тяжко, то книги й интернет суть Ваші.
Добре, що хоч не написали "накинуте в пору СРСР".
— Ану, хто знає урок? — спитався учитель. Ще стало тихше у класі (Панас Мирний)
Страх яке [Миколка] до книжки було: чита, одно чита, а особливо як «на урок» загадають щось таке — чи про луку, чи про ліс...
Ну й любило це! (Архип Тесленко, З книги життя)
Дивлюсь на "переклади", та й бачу, що місце цьому слову в Чистилищі.
Бо я ніде не знайшов, що це слово москвинське.
Правила руської мови Вам підкажуть. Якщо Ви, звісно, їх почитаєте хоч...
Знаю українську, в руській мові було урок, полк, народ, толк/товк тощо, які перейшли в сучасну українську.
>И без джерел слід уміти думати<
Та я бачу, як тут без джерел напридумували, що москалі такого не напридумали 🤦♂️
Ось знайшов цікаву статтю
http://poradu.pp.ua/nauka/40717-scho-take-urok-v-starodavny-rus-ponyattya-uroki-v-starodavny-rus.html
Урок - від д.-руської урокъ - строк, визначений час. Що не так?
Ярославе, це російський сайт, автоматично перекладений українською. Перевіряйте джерела.
<Що не так?>
Xeut este védomostey, tomou i tẽgyko e Vam cyto poyasniti.
godina, godinica
Вимова: {ɣ̞o͡(ʊ̯)ˈdɪ͡ɘnɐ}, {ɣ̞o͡(ʊ̯)dɪˈnɪ͡ɘt͡ɕɜ ~ ɣ̞o͡(ʊ̯)deˈnɪ͡ɘt͡ɕɜ}.
Желехівський/Недільський І, 147 (година): годи́на, години́ця "Stunde (година; лекція, урок; умовлений час)".
Ну за годиницю + .
Та й godina годить.
Spéxyõ na godinõ matematikui. (I'm hurrying up to my math class.)
Bégity godina zemplepisi. (It's a geography class now.)
Wn ide na godinõ rousscoie molwui.
Déti sidẽty na godiné némeçscoie molwui. Toie godinui oni cœlpõ neprawilnœ déieslowa. (Children are sitting at a German class. Last lesson, they were training/practising irregular verbs.)
Годить, та розумієте, Ялисію, буде плутанина в таких випадках: "урок триває одну годину" - "година йме одну годину". Тому, на мою думку, краще таки годиниця.
П.М: Поясніть, будь ласка, дві річі щодо Вашої латинки.
1) Нащо в слові "мови" (molwui) буква "l"?
2) Нащо в слові "руської" (rousscoie) дві "s" схоже до того, як у москалів?
Вадиме, не чекайте відповіді, Єлисій полюбляє заховатися надовго, не пояснивши те, що в нього просять.
Погоджуюсь, що буде дивно "урок триває пів години" – "година триває пів години", та таки дав +, але потрібно ще синонімів.
<Вадиме, не чекайте відповіді, Єлисій полюбляє заховатися надовго,...>
Пазіте себе. Мені Ваші тупі інсинуації вже давно бридять. Я кілько часу гаю тільки на пояснення й глядіння інформацій на Ваші питання, коли часто ту саму роботу бисте могли й сам виконати. А всіх питань я просто можу не помітити. Вкрай дерзо є від Вас висунути таке звинувачення, коли на більшість зокрема Ваших питань я відповідаю. І мені, ще раз наголошу, зазвичай доводиться ретельно копирсати літературу. Ви ж, явно, берете то як даність. Я навіть не маю часу міркувати над іншими запозиченнями й давати якісні відповідники, бо більшість часу йде на відповіді Вам. Натомість, аби й трохи поглибити свої знання з мовознавства, Ви тут конвеєром штампуєте що під око паде.
П. Мельниче,
1) словаці та чесі не мають проблем зо словом hodina в значенні одиниця часу та в значенні "лекція, час навчання". Коли доходить до ситуації, коли треба специфікувати, скільки триває "hodina", то кажуть "hodina trvá 60 minút".
2) <i> є там частина диграфа <ui>, який передає на письмі фонему /ɘ̞ ~ ɤ~ɯ/. Такий диграф є засновано на д.-рус. диграфі <ъі>, який пізніше було спрощено в графему <ы>, й стоїть із літери <ъ>, якій у латиниці етимологічно тякне літера <u>, та літери <і> (нині: <и>), з відповідником <і> в латиниці.
3) rousscuy є морфофонематичне написання, тобто яке відбиває морфологічну структуру слова: корінь rous- + суфікс -sc-. Суфікс -sc- я пишу в будь якім відповіднім слові, в т.ч. й у тих, де [s] є в вимові не чути, напр. <-зьк-, -цьк->.
Дякую, Ялисію.
"словаці та чесі не мають проблем зо словом hodina в значенні одиниця часу та в значенні "лекція, час навчання". Коли доходить до ситуації, коли треба специфікувати, скільки триває "hodina", то кажуть "hodina trvá 60 minút"."
Далі стою на тому, що буде плутанина, хоч чехи й словаки так кажуть.
Можна пограти ще якими суфіксальними твари з коренем *ouk-, але я поки не вім, на який чепінь є ліпше стати, їх бо є чи мало.
Єлисіє, за Ваш час прошу пробачення, бо мені нікуди спішити, і тому я часто забуваю, що инші люди мають куди його віддавати.
Про "конвеєром штампуєте" це жорстока й негідна джентелльмена образа – я не придумую якісь покручі на взір "дископхайка - сд-рум" чи "віддощуховайка - парасоля", а акуратно, дбало переглядаю давні словники і завжди (!) даю ланки на них. Людині вирішувати, чи миле слово, але я не думаю над тим, логічне воно, чи ні, а просто ясню те, що словники мають. Могли би й завважити на це, а ні щоб просто картати.
І питання мої не неслушні, осьнаприклад Ваше "пазіте", ну як його зрозуміти? Маю запитати Вас. Бо добродій гугл дає аж 10 (!!!) вжитків цього слова, і жодне вкраїнською мовою! «братіе, паз-втесд да не станете катб фета да её обидате и пазіте са Со тіа що то зло работѣть, й пазѣте»?
Могли би й пояснити, якщо й так чудово розумієте, що людина не зроузміє. А якби писали пояснення незрозумілих слів нехай у скобках, питань було би в рази менше. Либонь половина всіх моїх Вам питань це те, як зрозуміти те чи инше слово або букву.
Пазити → ЕСУМ, і вперед. Так тяжко??
І звідки я мав знати, що шукати треба "пазити", якщо Ви написали "пазіти" через "і"?
А якби написали "пазіть", теж би догадався. Бо кажуть "творіть", а не "творіте", "робіть", а не "робіте".
До речі, я приємно здивований. Був впевнений, що "пазіте" це якась словацька лайка, присягаюсь! Гадав, що як заб'ю в перекладач "pazite sa", то мені перекладе "ганьбите себе" абощо, а виявилось, що це звичайне культурне слово. Це добре, по-джентельменськи.
<Бо кажуть "творіть", а не "творіте", "робіть", а не "робіте">
"Кажуть" усіляко нині, а де більше суржиком. А в класиків є й <-іте>. І такий твар я волю більше перед тваром <-іть>, який мені віє просторіччям.
Вам здається значить. Більшості українців слова "єсмо" та "нич" здаються просторіччям. А як вся Україна каже "творіть", а не лише "творіте", то нічого цуратися таких слів, бо причини на це нема ніякої.
Якщо кожен почне метикувати, що йому здається просторічним, що ні, то що з цього вийде?
Не пишіте аргументи, які можуть стати проти Вам. Фетишизуєте "всією Україною", "більшістю українців", а при тім сами вісте, що Ваша "більшість українців" є звикла до суржика, й гребає чи не всім, що тут пропонують.
<Якщо кожен почне метикувати, що йому здається просторічним, що ні, то що з цього вийде?> – Без змінки...
Ви не перескакуйте, мова була про слова на взір "сидіть", "пишіть", тут ніякого суржику і бути не може, бо якраз у мові москаля кажуть "сидитЕ", "пишитЕ". Де тут суржик?
І повторю, те, що ВАМ ці слова здаються "просторічними" це проблема Ваших уподобаннь. Це не об'єктивна причина їх цуратися иншим людям.
Я не перескакую, а наводжу паралель.
Слово добре для навчання, лекції. Але як сказати "я покажу тобі урок, негіднику" чи "для мене це був лихий урок"?
Вираз "показать урок" з конотацією погрози має a priori мету фігуративного висловлення, з денотацією саме лекції, уроку. Тобто таке слово, яке значить "лекція, урок" у нейтральній конотації, має фігурувати й у висловленні фігуративнім, така бо є мета того висловлення. Такий самий зворот маємо й в инших мовах, з конотацією погрози: ягел. teach someone a lesson, нім. jemandem eine Lehre erteilen/geben, пран. donner une leçon à quelcun.
Я бим то висловив, напр., так:
Damy ti ouc. (http://oldrusdict.ru/dict.html#: укъ "учение, научение"); або: Glẽdi (no) mi, damy ti ouc(!).
Спасибі, це гарний спосіб вислову.
То була добра напоука
Не знаходить.
r2u.org.ua: напоук*
Найближче
Наука. Ото буде тобі наука, халамиднику.
Таки дійсно! Спасибі, що нагадали.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/31732-nauka.html#show_point
Пропоную додати сюди ж це слово, я дам свій голос.
Уже давно є в списках.
Мені здається, що має бути кілька синонімів, тоді можна сказати "діти, зараз у нас буде година математики. Наука триватиме двадцять хвилин."
Хтось мені пояснить, чому "урок" – "московське слово"?
<Хтось мені пояснить, чому "урок" – "московське слово"?>
Cèrêz <o>.
Тоді й “вирок” — московське слово.😿
Не треба плутанини, як у німецькій. Не треба творити слова з коренем та почепом "годин-", бо уроки можуть тривати не годину.