Захід України теж снує слова, якими може користатися вся Україна,у цьому слові ж немає чужих впливів. Навпаки, його треба поширювати , бо дає нові способи висловлення. Чи будь- яке слово, утворене на заході має відкидатися? Вся територія країни, має поповнювати лексичний склад мови,збагачувати її, якщо це слово не утворене від чужого.

Мова не зупинилась на словниках поданих вище ! І такі чудові спроби опису дійсності, мають право на вжиток.

Брать до вжитку з говірок чи давньоруської мови годиться те, що спрощує вжиток зразцевої мови, що постала на основі південно-східних говірок. Тягти бездумно все поспіль нерозумно, а витискать мовні явища більшості мовними явищами меншості й поготів. Я не бачу й не чую в теперішніх ЗМІ ні "наперекір" ні "хоч" ні "дарма що", а чую й бачу "попри", "попри те, що". Як Ви встоюєте за збагачену мову, то чому поза живою народною мовою людей Центральної, Східної й Південної України не трапляються рідні їм слова "держать", "ждать", "мішаться" тощо, а всюди тільки чужі їм "тримати", "чекати" / "очікувати", "втручатися"? Хто тут кого чим збагатив? Мова ЗМІ, книжок і документів дедалі більше оддаляється од мови більшості українців. Це не годиться.
До того ж я ще казав передніше, що тілько Кримський подає це значіння для слова "попри". Навіть у галичанина Желехівського його нема.

<Я навіть зазирнув до "Малорусько-німецького словаря" Желехівського, то він дає до "по-при" тільки переклади із значінням "близько", "коло", "поруч".>

Не тільки. Німецьке neben значить и "крім, мимо"; очевидно, значення "не зважаючи на" є продовженням сих значень.

Та нехай би й так, то Желехівський однаково мав би був дать переклади "trotz", "ungeachtet". Їх одначе нема. А в первісному значінні галицького "попри" українська мова багата на слова, ясні всім українцям: "разом з", "спільно з", "поруч із". А була б охота, то й їхнє значіння теж можна було б розширить до значіння "незважаючи на".

То таки міг...

У тязїх <разом з, спільно з> нема передумов до семантичного посуву до протиставлення, оскільки в них є дуже явна семантика єдности, тобто, коли мова є про більше дву обйектів, то їх є брано в один, а в основі <попри> є семантика "біля, поруч", яка дає двоїте товмачення, "один обйект біля другого, які йде брати разом, ге ціле", й "які йде брати через протиставлення". Порівняйте й ягел. besides, и "in addition to" – їднальне, й "other than; except for; instead of" – протиставне.

"Брать до вжитку з говірок чи давньоруської мови годиться те, що спрощує вжиток зразцевої мови, що постала на основі південно-східних говірок. Тягти бездумно все поспіль нерозумно, а витискать мовні явища більшості мовними явищами меншості й поготів. Я не бачу й не чую в теперішніх ЗМІ ні "наперекір" ні "хоч" ні "дарма що", а чую й бачу "попри", "попри те, що". Як Ви встоюєте за збагачену мову, то чому поза живою народною мовою людей Центральної, Східної й Південної України не трапляються рідні їм слова "держать", "ждать", "мішаться" тощо, а всюди тільки чужі їм "тримати", "чекати" / "очікувати", "втручатися"? Хто тут кого чим збагатив? Мова ЗМІ, книжок і документів дедалі більше оддаляється од мови більшості українців. Це не годиться."

Добре написали, Олексо.