-
По-перше, це галицьке слово, невживане в народі більшої частини України (див., напр., ув Огієнковому "Стилістичному словникові". По-друге, з давніших словниць значіння "наперекір" у цього слова згадано тільки в Кримського: r2u.org.ua: попри . Я навіть зазирнув до "Малорусько-німецького словаря" Желехівського, то він дає до "по-при" тільки переклади із значінням "близько", "коло", "поруч".
Захід України теж снує слова, якими може користатися вся Україна,у цьому слові ж немає чужих впливів. Навпаки, його треба поширювати , бо дає нові способи висловлення. Чи будь- яке слово, утворене на заході має відкидатися? Вся територія країни, має поповнювати лексичний склад мови,збагачувати її, якщо це слово не утворене від чужого.
Мова не зупинилась на словниках поданих вище ! І такі чудові спроби опису дійсності, мають право на вжиток.
Брати до вжитку з говірок чи давньоруської мови годиться те, що спрощує вжиток зразцевої мови, що постала на основі південно-східних говірок. Тягти бездумно все поспіль нерозумно, а витискати мовні явища більшості мовними явищами меншості й поготів. Я не бачу й не чую в теперішніх ЗМІ ні "наперекір" ні "хоч" ні "дарма що", а чую й бачу "попри", "попри те, що". Як Ви встоюєте за збагачену мову, то чому поза живою народною мовою людей Центральної, Східної й Південної України не трапляються рідні їм слова "держати", "ждати", "мішатись" тощо, а всюди тільки чужі їм "тримати", "чекати" / "очікувати", "втручатися"? Хто тут кого чим збагатив? Мова ЗМІ, книжок і документів дедалі більше оддаляється од мови більшості українців. Це не годиться.
До того ж я ще казав передніше, що тільки Кримський подає це значіння для слова "попри". Навіть у галичанина Желехівського його нема.
<Я навіть зазирнув до "Малорусько-німецького словаря" Желехівського, то він дає до "по-при" тільки переклади із значінням "близько", "коло", "поруч".>
Не тільки. Німецьке neben значить и "крім, мимо"; очевидно, значення "не зважаючи на" є продовженням сих значень.
Та нехай би й так, то Желехівський однаково мав би був дать переклади "trotz", "ungeachtet". Їх одначе нема. А в первісному значінні галицького "попри" українська мова багата на слова, розумливі всім українцям: "разом з", "спільно з", "поруч із". А була б охота, то й їхнє значіння теж можна було б розширити до значіння "незважаючи на".
То таки міг...
У тязїх <разом з, спільно з> нема передумов до семантичного посуву до протиставлення, оскільки в них є дуже явна семантика єдности, тобто, коли мова є про більше дву обйектів, то їх є брано в один, а в основі <попри> є семантика "біля, поруч", яка дає двоїте товмачення, "один обйект біля другого, які йде брати разом, ге ціле", й "які йде брати через протиставлення". Порівняйте й ягел. besides, и "in addition to" – їднальне, й "other than; except for; instead of" – протиставне.
Желехівський І, 438: ми́мо → ~ мене́ "ohne auf mich zu achten", "ohne mein Wissen".
+ + + + + +
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/31013-naperekir.html#show_point
+
+++