Соперникъ, противникъ.
"Моть і Левон, се два супротивці: вони вже давно сперечаються за шинок: один набавить рату, другий ще більше".
(Сл. Грінченка).
Думаю опонент не тільки в суперечці. Та й коротше й звичне, хоча суперечник теж хороше, на свому місці хай буде
Противник
/
противники
_________
Важливе для вжитку слово/формулювання в українському суспільстві та житті, ще на дуже довго. Опонент — особа, що заперечує, піддає сумніву істинність або слушність тези, яку висунув пропонент у публічній бесіді, на диспуті, під час захисту дисертації і т. ін. Опонент може бути безпосередньо присутнім і особисто брати участь у суперечці. Але можливою є ситуація, коли опонент безпосередньо не бере участі в аргументативному процесі.
опонувати
r2u.org.ua: Перечник
+
+
+
🤷♂️
Чому б і не просто суперник тоді
Суперник — гіперонім
Суперечник — гіпонім.
Наприклад, в спорті можуть бути суперники
Опоненти теж... Ніби
Чи на виборах
Але ж вони теж сперечаються, вони — суперечники
–
Слова "суперник", "супротивник" покривають потрібне значіння.
Не покривають
++
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору
Возража́тель, -ница –
1) відмо́вник, -ниця, відка́зувач, -ка;
2) супере́чник, супере́чниця, спере́чник, спере́чниця.
Неподда́тный, Неподда́точный, Неподдаю́щийся – непідда́тний, непідда́тливий; (несклонный) несхи́льний; (упорный) упе́ртий.
• -ный спорщик – упе́ртий (непідда́тливий) супере́чник.
• -щаяся лечению болезнь – х(в)оро́ба (неду́га) упе́рта про́ти лі́ків (непідда́тлива для лі́ків); х(в)оро́ба (неду́га), що не дає́ться ви́лікувати.
Оппоне́нт – опоне́нт, запере́чник, супере́чник