Є давно питоме слово
—
"Порція" — гіперонім. Споріднене з лат. словом "pars" ("частина, доля"). Не лише в англійській ("portion"), а й у вкраїнській мові може вживатися для будь-чого, не лише їжі (підвизначення під 1. 
sum.in.ua: porcija ; у Грінченка взагалі дане під тямою "певна міра горілки": http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/45602-porcija.html#show_point ).
вірно те, що порція відображає інше значення Й більш влучне., як оте, та чи інша кількість складнику у рецепті ще не готової страви., Коли порція , це лише окрема частина ще не приготованої їжі
Пайка - частина, певна кількість чого-небудь.
"Я ті шкури не зіпсую, свою пайку відбатую. Словник Грінченка.
Частина їжі, виділена кому-небудь або трапеза, за якою їжу поділено на частини.
"Уже покликали до паю, а я собі у бур'яні молюся богу"... (Т. Шевченко).
запозичення з тюркських мов;
тур. крим.-тат. paj «пай, частина», аз. тат. кирг. пай «тс.» походять від кит. p’ai;
То й шо, нам від усіх тюркізмів відмовитися? Українська мова витворювалась в горнилі не лише слов'янської лексики, а й скіфо-сарматської, гунської, а чи не найбільш хозарської.
Твори Аль Масуді, Захарії Казвіні, Ібн-ал-Кяльбі засвідчують те, що під хозарською зверхністю напередодні та на час утворення Руси перебували всі слов’янські племена на теренах України. Межі тогочасної Хозарії сягали аж до Карпат. Тож Русь часів Святослава і Володимира можна розглядати, як спадкоємницю хозарської держави. Саме від тих часів ми і маємо громаду тюркських слів у нашій мові.
Шерифе, не Ваша правда! Треба держатись наших давніших коренів, а саме гунських! Адже ще тоді, нашою Руською Державою мудро орудував князь Богдан Гатило, Батіг Божий, що наганяв страх на всю Ївропу!
Наші трипільські технології, хозарська мудрість і гунська мужність складають кістяк української ідентичности! Продовжуймо ж наших славних традицій! Геть слов'янську складову, нав'язану нам поляками й москалями! Даєш істинну тюркську самобутність українства!
Я стою на захисті всіх кабаків і кавунів, які ростуть на українських паях, а Ви зухвало воздвізаєте на них панслов'янську п'яту свою. Чи ж не наприкрилось Вам досі битися з вітряками (хоча з таким прізвищем воно й не дивно), облиште цю марудну й невдячну справу, націльте лучче своє словотворче копіє на щось більш вороже та загрозливе.
З повагою до Вас нащадок гунських племен Шеріф Єрмаченко.
"Чи ж не наприкрилось Вам досі битися з вітряками (хоча з таким прізвищем воно й не дивно)..."
Мельники з вітряками не борються, Ви щось плутаєте)
Я собі уявив, що пращури людей з найрозповсюдженішим прізвищем в Україні здобули собі його за боротьбу з вітряками)
Жарти жартами, але Ви пишете цілковите глупство.
Почнімо.
"Українська мова витворювалась в горнилі не лише слов'янської лексики, а й скіфо-сарматської, гунської, а чи не найбільш хозарської."
Це чистісінька нахабна й безглузда брехня.
"Твори Аль Масуді, Захарії Казвіні, Ібн-ал-Кяльбі засвідчують те, що під хозарською зверхністю напередодні та на час утворення Русі перебували всі слов’янські племена на теренах України. Межі тогочасної Хозарії сягали аж до Карпат."
А це вже просто псевдоісторична дурня.
"Тож Русь часів Святослава і Володимира можна беззастережно розглядати, як спадкоємницю хозарської держави."
Тільки якщо Вас від цього не застерігає здоровий глузд.
"Саме від тих часів ми і маємо громаду тюркських слів."
І це також вигадки.
Шерифе, Ви не ображайтеся, але в Вас або каша в голові, або Ви невіголос й Вам слід освічуватися. Такої кількости відвертої маячні я не чув і не бачив либонь ні від кого в житті.
На останок, раджу Вам прочитати сенс існування Словотвору в розділі "Про проєкт". Там Ви найдете відповідь на питання чи треба нам глядати відповідники до чужих слів чи ні. Бо замінювати одну чужину на гиншу - це зазвичай просто гаяння часу.
Не хотіли образити, а таки образили, лишень не мене, а наших українських істориків А. Ковалівського та А. Новосельцева, адже саме їхні цитати я взяв з української вікіпедії (див. "Хозари"), то якщо кого і звинувачувати у глупстві та невіголостві, то це саме їх, а не мене.
Марнування часу і цілковита безрозумність вигадувати якісь "відповідники" до тих слів, які вже давно увійшли в тіло української мови: беркут, віслюк, сагайдак, байрак, тютюн, кавун, кабак, шаровари, кумач, торба.., та тут Вам роботи непочатий край.
Так "порція" ж уже теж давно ввійшла в тіло вкраїнської мови...
"Не хотіли образити, а таки образили, лишень не мене, а наших українських істориків А. Ковалівського та А. Новосельцева, адже саме їхні цитати я взяв з української вікіпедії (див. "Хозари")"
Ні, ну раз з української вікіпедії... Поважнішого джерела просто й не знаю.
Андрі́й Петро́вич Ковалі́вський (*1 лютого 1895, Розсохувате, Золочівський повіт, Харківська губернія — †29 листопада 1969, Харків) — український історик-сходознавець, україніст. Доктор історичних наук (1952). Заслужений діяч науки УРСР.
Праці: Чуваши и булгары по данным Ахмеда ибн-Фадлана. 1954;
Книга Ахмеда ибн-Фадлана о его путешествии на Волгу в 921—922 гг.1956.
Анатолій Петрович Новосельцев (26 липня 1933 Іркутськ - 12 сентября 1995 року, Москва, батько родом з кубанських козаків) - російський історик-сходознавець. Спеціаліст по середньовічної історії країн Кавказу і Закавказзя, Ірану, Стародавньої Русі.
В українській вікіпедії наведені лиш цитати і основні висновки цих істориків, тож її авторитетність тут взагалі не розглядається.
Знаєте, я з повагою ставлюся до всіх словотворців, би ми всі робимо одну, як на мене важну роботу, але на моє глибоке переконання українські тюркізми чіпати точно не варт.
"Знаєте, я з повагою ставлюся до всіх словотворців, би ми всі робимо одну, як на мене важну роботу, але на має глибоке переконання українські тюркізми чіпати точно не варт."
Тут наші думки розходяться.
Слід додати, що Ви не тільки тюркізми захищаєте.
"Циган наварив їдну мірку вареників собі, а другу товаришу". (Казка про цигана).
ЕСУМ (дати):
- да́та — порція корму для дійної корови.
- да́ча — давання; [данина]; разова порція корму.
Тобто те, шо дають. Пропоную розширити значення до будь-якої порції.
Правда, може краще знайти іншого застосування для цього слова.
А тут обговорюється порція в загальному значенні, чи лише для їжі? Бо бачу в описі одне, але слова бачу й ті й ті.
вірно те, що порція відображає інше значення Й більш влучне., як оте, та чи інша кількість складнику у рецепті ще не готової страви., Коли порція , це лише окрема частина ще не приготованої їжі
+++
"Частина" та "частинка" репресовані на користь "частка" в 1933 році.
https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Linguistics/rejestr/S-Sc.html#Ch
—
Частка/частина порції — частка частки?