Значення слова

Порція — певна кількість харчового продукту, страви, признач. для споживання однією особою за один раз. Взагалі певна кількість чого-небудь.

Приклад вживання

Порції в ресторанах маленькі, а їжа дорога.

Походження

Від лат. portio "частина, частка".

Слово додав

Перекладаємо слово порція

частка
4
Вадим Мельник 5 серпня 2021
5 серпня 2021

+++

31 серпня

"Частина" та "частинка" репресовані на користь "частка" в 1933 році.
https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Linguistics/rejestr/S-Sc.html#Ch

доля
4
Вадим Мельник 5 серпня 2021
пайка
4

Пайка - частина, певна кількість чого-небудь.
"Я ті шкури не зіпсую, свою пайку відбатую. Словник Грінченка.
Частина їжі, виділена кому-небудь або трапеза, за якою їжу поділено на частини.
"Уже покликали до паю, а я собі у бур'яні молюся богу"... (Т. Шевченко).

Sherif Ermachenko 5 серпня 2021
5 серпня 2021

запозичення з тюркських мов;
тур. крим.-тат. paj «пай, частина», аз. тат. кирг. пай «тс.» походять від кит. p’ai;

5 серпня 2021

То й шо, нам від усіх тюркізмів відмовитися? Українська мова витворювалась в горнилі не лише слов'янської лексики, а й скіфо-сарматської, гунської, а чи не найбільш хозарської.
Твори Аль Масуді, Захарії Казвіні, Ібн-ал-Кяльбі засвідчують те, що під хозарською зверхністю напередодні та на час утворення Русі перебували всі слов’янські племена на теренах України. Межі тогочасної Хозарії сягали аж до Карпат. Тож Русь часів Святослава і Володимира можна розглядати, як спадкоємницю хозарської держави. Саме від тих часів ми і маємо громаду тюркських слів у нашій мові.

5 серпня 2021

Шерифе, не Ваша правда! Треба держатись наших давніших коренів, а саме гунських! Адже ще тоді, нашою Руською Державою мудро орудував князь Богдан Гатило, Батіг Божий, що наганяв страх на всю Ївропу!

Наші трипільські технології, хозарська мудрість і гунська мужність складають кістяк української ідентичности! Продовжуймо ж наших славних традицій! Геть слов'янську складову, нав'язану нам поляками й москалями! Даєш істинну тюркську самобутність українства!

6 серпня 2021

Я стою на захисті всіх кабаків і кавунів, які ростуть на українських паях, а Ви зухвало воздвізаєте на них панслов'янську п'яту свою. Чи ж не наприкрилось Вам досі битися з вітряками (хоча з таким прізвищем воно й не дивно), облиште цю марудну й невдячну справу, націльте лучче своє словотворче копіє на щось більш вороже та загрозливе.
З повагою до Вас нащадок гунських племен Шеріф Єрмаченко.

6 серпня 2021

"Чи ж не наприкрилось Вам досі битися з вітряками (хоча з таким прізвищем воно й не дивно)..."

Мельники з вітряками не борються, Ви щось плутаєте)

Я собі уявив, що пращури людей з найрозповсюдженішим прізвищем в Україні здобули собі його за боротьбу з вітряками)

Жарти жартами, але Ви пишете цілковите глупство.

Почнімо.

"Українська мова витворювалась в горнилі не лише слов'янської лексики, а й скіфо-сарматської, гунської, а чи не найбільш хозарської."

Це чистісінька нахабна й безглузда брехня.

"Твори Аль Масуді, Захарії Казвіні, Ібн-ал-Кяльбі засвідчують те, що під хозарською зверхністю напередодні та на час утворення Русі перебували всі слов’янські племена на теренах України. Межі тогочасної Хозарії сягали аж до Карпат."

А це вже просто псевдоісторична дурня.

"Тож Русь часів Святослава і Володимира можна беззастережно розглядати, як спадкоємницю хозарської держави."

Тільки якщо Вас від цього не застерігає здоровий глузд.

"Саме від тих часів ми і маємо громаду тюркських слів."

І це також вигадки.

Шерифе, Ви не ображайтеся, але в Вас або каша в голові, або Ви невіголос й Вам слід освічуватися. Такої кількости відвертої маячні я не чув і не бачив либонь ні від кого в житті.

На останок, раджу Вам прочитати сенс існування Словотвору в розділі "Про проєкт". Там Ви найдете відповідь на питання чи треба нам глядати відповідники до чужих слів чи ні. Бо замінювати одну чужину на гиншу - це зазвичай просто гаяння часу.

6 серпня 2021

Не хотіли образити, а таки образили, лишень не мене, а наших українських істориків А. Ковалівського та А. Новосельцева, адже саме їхні цитати я взяв з української вікіпедії (див. "Хозари"), то якщо кого і звинувачувати у глупстві та невіголостві, то це саме їх, а не мене.
Марнування часу і цілковита безрозумність вигадувати якісь "відповідники" до тих слів, які вже давно увійшли в тіло української мови: беркут, віслюк, сагайдак, байрак, тютюн, кавун, кабак, шаровари, кумач, торба.., та тут Вам роботи непочатий край.

6 серпня 2021

Так "порція" ж уже теж давно ввійшла в тіло вкраїнської мови...

"Не хотіли образити, а таки образили, лишень не мене, а наших українських істориків А. Ковалівського та А. Новосельцева, адже саме їхні цитати я взяв з української вікіпедії (див. "Хозари")"

Ні, ну раз з української вікіпедії... Поважнішого джерела просто й не знаю.

7 серпня 2021

Андрі́й Петро́вич Ковалі́вський (*1 лютого 1895, Розсохувате, Золочівський повіт, Харківська губернія — †29 листопада 1969, Харків) — український історик-сходознавець, україніст. Доктор історичних наук (1952). Заслужений діяч науки УРСР.
Праці: Чуваши и булгары по данным Ахмеда ибн-Фадлана. 1954;
Книга Ахмеда ибн-Фадлана о его путешествии на Волгу в 921—922 гг.1956.

Анатолій Петрович Новосельцев (26 липня 1933 Іркутськ - 12 сентября 1995 року, Москва, батько родом з кубанських козаків) - російський історик-сходознавець. Спеціаліст по середньовічної історії країн Кавказу і Закавказзя, Ірану, Стародавньої Русі.
В українській вікіпедії наведені лиш цитати і основні висновки цих істориків, тож її авторитетність тут взагалі не розглядається.
Знаєте, я з повагою ставлюся до всіх словотворців, би ми всі робимо одну, як на мене важну роботу, але на моє глибоке переконання українські тюркізми чіпати точно не варт.

7 серпня 2021

"Знаєте, я з повагою ставлюся до всіх словотворців, би ми всі робимо одну, як на мене важну роботу, але на має глибоке переконання українські тюркізми чіпати точно не варт."

Тут наші думки розходяться.
Слід додати, що Ви не тільки тюркізми захищаєте.

частина
1
Вадим Мельник 5 серпня 2021
годо́вина (від годувати)
0
Tymofii Lytvynenko 12 серпня 2021
дата
,
дача
0

ЕСУМ (дати):
- да́та — порція корму для дійної корови.
- да́ча — давання; [данина]; разова порція корму.
Тобто те, шо дають. Пропоную розширити значення до будь-якої порції.
Правда, може краще знайти іншого застосування для цього слова.

Anton Bliznyuk 4 січня
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
13 серпня 2021

А тут обговорюється порція в загальному значенні, чи лише для їжі? Бо бачу в описі одне, але слова бачу й ті й ті.

Поділитись з друзями