Значення слова
Потяг — ряд з'єднаних між собою залізничних вагонів, що рухаються з допомогою локомотива;.
Приклад вживання

Біжать десь потяги й мостами гримлять прощально раз у раз... (В. Сосюра).

Походження

потяг у значенні транспорту - калька ляд. pociąg, яке є калькою нім. Zug

поїзд - калька моск. поезд

Приклади в інших мовах

моск. поезд

біл. цягнік

Варіанти написання
поїзд
Слово додав

Перекладаємо слово потяг (транспорт)

поїзд
3

Це рідне слово, а не московізм, калька, суржик
Згадаймо "весільний поїзд".
Можливо, це якраз москалі взяли наше слово

Ярослав Мудров 25 лютого 2023
25 лютого 2023

Ну а як. Москалі будували нам колії та потяги за Московської Імперії, а слово взяли в українців. І білоруси також узяли "поезд" від нас.

25 лютого 2023

🙄

26 лютого 2023

Білоруси не брали, бо мови споріднені.

26 лютого 2023

У нас є питоме слово "потяг" від "тягнутися"
Але це:
ПО́ТЯГ 1, у, чол.

1. до чого, з інфін. Настійне прагнення до чого-небудь, сильна внутрішня потреба робити щось, бути десь. Багато дум тривожило молоду Радюкочу голову в тій хатині! І він почував у собі силу й потяг до того, щоб розкинуть свої думи між людьми (Нечуй-Левицький, I, 1956, 448); Тихий океан перестав для нього бути вільним і чистим океаном його молодості.., — проте Дорошенко почуває й зараз непереборний потяг бути там (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 214); Мати померла, і Оксен зовсім втратив потяг до рідного дворища (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 74);
// Велика зацікавленість чим-небудь. Змалку відпивав Тарас великий потяг до мистецтва (Слово про Кобзаря, 1961, 19).

2. до кого. Посилена, непереборна схильність до кого-небудь, настійна потреба спілкуватися з певною особою. З тієї хвилини, коли він.. відчув, що у своїй безпорадності вона шукає опору навіть у нього, щось буквально поробилося з Бронком. Відчував потяг до Ольги Річинської (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 563); Вона відзначила, що кум Антін має великий потяг до дітей (Степан Чорнобривець, Вилвол. земля, 1950, 146); Після цієї розмови у них [Хоми та Люби] майже зразу виник потяг одного до одного (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 385).

3. псих., фізіол. Напівсвідоме, інстинктивне прагнення до чого-небудь. В процесі історичного розвитку людства значна частина тваринних інстинктивних потягів трансформувалась у людські жадання (Наука і життя, 7, 1971, 36); — Ви знаєте, що таке ностальгія? Це — хвороба. Це — хворобливий потяг, болюча туга за рідним краєм (Олесь Донченко, II, 1956, 99); Він просто йшов, не думаючи ні про що, і тільки якийсь підсвідомий потяг вивів його крізь широко розчинені ворота на вулицю (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 449).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 435.

Потяг — у значенні "поїзд" — суржик, калька з польської

26 лютого 2023

А ви ще раз подивіться на словосполучення "весільний поїзд" або просто "поїзд".

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору
Вереница – ни́зка, плетени́ця, до́вгий рядо́к (р. -дка́), сму́га, згра́я. [Ни́зка мрій. Під фре́скою моза́їка, що зобража́є ці́лу плетени́цю місте́рій (Л. Україн.). До́вгою сму́гою простягли́ся зли́дні, темно́та, чва́ри, наси́льство (Єфр.)].
• В. экипажей – по́їзд, ва́лка. [Ва́лка са́ней. Ва́лка верхівці́в]

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) :
Увесь поїзд із музиками іде за молодим і стає коло діжи кругом — колесом. МУЕ. 113. Посеред колеса, — а колесо одзначили таке, що з одного краю до другого ледві можно було що почути... — стояв стіл під турецьким килимом. На столі лежала булава Брюховецького з бунчуком і корогвою. К. ЧР. 334

По́їзд, -ду, м. Свадебный поѣздъ, свадебная процессія. ХС. VII. 428, 429. Грин. III. 438. Хотя бы даже женихъ и шелъ со своей свитой, все же эта процессія называется по́їзд. МУЕ. І. 125. (Полт. г.). Молодий збірає поїзд і їде до молодої. Грин. III. 430. Ум. По́їздонько.

26 лютого 2023

Оскільки весільний поїзд — це спільслов'янський термін, тому не дивно, що він став означенням залізничного локомотива з причепними вагонами

26 лютого 2023

"Білоруси не брали, бо мови споріднені."

А московська з українською не споріднені?

"весільний поїзд — це спільслов'янський термін"

Джерело?

"Потяг — у значенні "поїзд" — суржик, калька з польської"

Чому слову "поїзд" ви даєте право на розвиток у значенні, але слову "потяг" ні? Гадаєте в трьох слов'янських мовах, дві з яких піддалися найбільшому впливу московської, слово "поїзд" одночасно почало значити "залізичний транспорт"?

26 лютого 2023

> "весільний поїзд — це спільслов'янський термін"

> Джерело?

+, і мені цікаво. Думав, що тільки східні слов'яни тако кажуть. Поляки, здається, кажуть "orszak weselny", саме слово "orszak" значить "кортеж" чи "почет", щось таке. Втім, то є либонь угорського роду слово. Принаймні, так припускає WSJP (https://wsjp.pl/haslo/do_druku/10064/orszak): może węg. ország 'kraj, państwo'. За інші слов'янські мови не скажу поки.

26 лютого 2023

Гугля вам у поміч 🤷‍♂️

26 лютого 2023

<Чому слову "поїзд" ви даєте право на розвиток у значенні, але слову "потяг" ні?>

Бо поїзд — питоме, а потяг у значенні — поїзд — польський суржик

26 лютого 2023

Про Google не відповідатиму. Я не сперчаюся, шо "потяг" у такому значенні взято з польської, але чому ви певні, шо "поїзд" у такому значенні рідне, не з московської?

26 лютого 2023

Бо я ж сказав про весільний поїзд — це весільна процесія, яка йшла чи їхала. Тому, не очевидно, що це слово від москалів.
Та й спочатку поїзди називались паровозами. А потім стали називатися поїздами через схожість з весільною процесією

26 лютого 2023

> Гугля вам у поміч 🤷‍♂️

Добренько. То виджу, що чехи кажуть "svatební průvod", словаки — "svadobný sprievod", а сербохорватською кажуть "svadbena povorka". Поїздів не бачу поки.

26 лютого 2023

Ваш натяк на розвиток значення від "[весільний] потяг людей" до "потяг вагонів" я зрозумів. Але чому ви переконані, шо такий розвиток стався в українській мові, а не зичений від московців? А білоруси де "поезд" у такій тямі тоді взяли, коли також не від москалів? Ось у першому виданні Грінченка, на приклад, під "поїзд" дано лише визначення "свадебный поезд", а вже під "потяг" дано й "поезд". Тута на московському Wiktionary до першого визначення "поезд" дано приклади ше з 19-го століття: https://ru.wiktionary.org/wiki/поезд

26 лютого 2023

І в Желехівського нема такого значення в "поїзда", та є в "потяга". Хоча тут уже можна сказати, що він був галичанин і міг від поляків наслухатися.

26 лютого 2023

До речі, а не мало би в білорусів бути "пая́зд", а не "по́езд"? У словнику Носовича саме "пая́зд": https://belarus.github.io/Slouniki-Nasovic/index.html

[ПАЯЗД] ПОѢЗДЪ, -у, с. м. 1) Лица, сопровождающія невѣсту къ вѣнцу. Весельный поѣздъ. 2) Общество отправляющихся куда либо съ одинакимъ, общимъ намѣреніемъ. Што васъ пригнало сюды цѣлымъ поѣздомъ? Цѣлымъ поѣздомъ паны поѣхали на охоту. 3) Экипажъ, снарядъ. Панъ, якъ панъ, да поѣзду хорошаго не маець.

Хоча, вони вже й так частіше "цягнік" кажуть...

26 лютого 2023

Цягнік, потяг — від польського pociąg

26 лютого 2023

Є джерело про польськість білоруського "цягнік"?

4 липня
4 липня

Що вкотре доводить просте правило: відсутність доказів -- не доказ відсутності

4 липня

"ПОТЯГ 2 а, ч., заст., поет. Поїзд (у 1 знач.). Погрю¬ куючи та мигтячи осяяними вікнами, промчався потяг, перепиняючи Свиридові дорогу (Коцюб., І, 1955, 145 У, До станції приповз довгий товаровий потяг (Досв., Вибр., 1959, 35); Біжать десь потяги й мостами гримлять прощально раз у раз... (Сос., І, 1957, 435)."

Там же. Тобто Ви ще й читати не вмієте. Вас навіть не збентежило, що якщо у Вашій цитаті є "ПО́ТЯГ 1", то має бути й "потяг 2". І потім щось кажете про "роботу зі словниками"

4 липня

Прошу звернути увагу на "заст.". І на цитування Коцюбинського

4 липня

Іще раз: докази саме польськості?

26 лютого 2023

Поїзд - старе українське слово, потяг у значенні транспорт стали вживати вже у 20 ст., аби замінити слово поїзд, яке перебрали до себе московити. Ми бачимо таке зречення від українськіх слів на багатьох прикладах: краска (фарба), криша (дах), кружка (кухоль), тряпка (ганчірка), повар (кухар) тощо. Я вважаю, що не треба їх цуратися і повертати своє, те що колись кацапам віддали, а тепер вважаємо, що це їхнє.
До речі, в більшості українських словників відсутнє слово "ком", проте похідні від цього кореня є "скомшити", "скомшитися", це питання теж треба розбирати.

26 лютого 2023

Чого ж тоді такого значення не записано в Грінченка початку 20-го століття, хоча московські джерела вже засвідчують слово "поезд" з 19-го? Перші потяги з'явилися на заході, то й не дивно, шо саме там побутує слово "потяг" (як уже було згадано, скоріше за все, скальковане з польської), а слово "поїзд" словник Желехівського, виданого ву Львові вже кілька десятиліть після збудованої там колії, такої тями також не засвідчує (2 т. 683 ст.: 1) leichtes Kutschenfahren; 2) fahrende Gesellschaft, Zug, Gefolge, Gefährten bes. bei der Hochzeit, 3) Kutsche, Wagen, Hochzeitgefolge). Мені слабо віриться в те, шо слово це взяли москалі в нас, а не навпаки, коли на "Великій Україні" перші колії клали саме вони, й їхні джерела мають те значення куди раніше.

26 лютого 2023

Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
По́ѣздъ = по́їзд (С. Жел.), инодї про залїзницю — по́тяг (С. Жел.), весїльний — по́їзд, а коли від хати до хати — перезва́ (С. З.). — Були у перезві́. С. З.

26 лютого 2023

Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору
*Броневой, броненосный — па́нцерний; Б. дрезина, бронедрезина — па́нцерна дрези́на, панцеродрези́на; Б. машина, бронемашина — па́нцерна маши́на, панцеромаши́на; Б. площадка — па́нцерна платфо́рма, панцероплатфо́рма; Б. часть — па́нцерна части́на; Б. автомобиль — па́нцерний автомобі́ль; Б. поезд, бронепоезд — па́нцерний по́їзд, панцеропо́їзд; Б. паровоз — па́нцерний паротя́г; Б. щит — па́нцерний щит; Б. силы, бронесилы — па́нцерні си́ли, панцероси́ли

26 лютого 2023

Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору
*Грузо́вий, -а, -е.
1) Щебеночный. Сл. Дубр. *2)—по́їзд. Товарный поезд. Пасажирським дорого, — під лавкою душно, а грузовим на термозі — саме наше. Пир. у., Конон.
Зати́шитися, -шуся, -шишся, гл. *2) Пойти тихим, медленным ходом, убавить ход, замедлить. На мості поїзд затишивсь. Крим.
*I. Наганя́тися, -юся, -єшся, сов. в. нагна́тися, -жену́ся, -жене́шся, гл. Наскакивать, наскочить. Поїзд нагнавсь на поїзд. Крим

26 лютого 2023

Річ у тім, що вся слов'янська лексика московського язика є або від болгарської (церковної), або від української, иншої самостійної в них немає, тож якщо якесь слово взято не з болгарського, то воно є українське (нерідко спотворене), як до прикладу: укр. рясниці - ресницы, рубатка - рубашка тощо. Щодо Грінченка, то слова подібні до тих, що зайшли і до московської з тим самим значенням, він часто викидав, аби дублями не переобтяжувати словника. Але те, що слово "поїзд" вживалося в Україні у значенні транспорта з 19 ст. переконливо засвідчують літературні джерела. Завтра я вам їх наведу, бо сьогодні шукать нема часу.

26 лютого 2023

Військовий словник 1928 року, й третє видання Грінченка, також видане впродовж 1927-1928 років. Обидва видані вже роками після створення СРСР. Також пропустили, шо в першому виданні Грінченка згадки про тяму "поезд" нема, а в третьому, виданому в часи СРСР, уже та тяма є. То московці позичили слово "поезд" у такій тямі в нас, згадки слова "поезд" як "потяг" знаходимо в московських джерелах 19-го століття, але нам самим знадобилося декілька десятиліть і три видання словника Грінченка, шоби засвідчити таке значення в слова "поїзд".

Уманець покликається на Желехівського, коли дає тяму "поезд". У Желехівського такої тями нема. То, видно, в Уманця під "поезд" мається на гадці якась друга тяма. Далі дає вточнення: "... инодї про залїзницю — по́тяг (С. Жел.)...".

26 лютого 2023

Я зовсім не згоден із вами, пане Sherif Ermachenko. Майте про московську думку, яку маєте, але це ганення на московську, як несамостійну, спотворену мову безпідставнe. Такі думки скоріше виходять із ненависті до московської, ніж із науки. Про мене, то коли ми так міркуємо, ми ні чим не ліпші за тих, хто вкраїнську називає говіркою московської, чи польської мови. Московська (разом із мертвою вже новгородською) має свій протяжний розвиток, зі своєю історією, своїми словами, й своїми особливостями, котрі виділяють її з-поміж української та білоруської. Так, московська піддалася великому впливу церковної мови (й тюркських мов), але то не перетворює її на недомову. У порівнянні з сучасною англійською, де більшість слів мають непитоме походження, московська має доволі низький відсоток чужих слів.

26 лютого 2023

Повірте мені, я вивчав це питання пильно і науково, ніякої ненависті до московської не маю, більше того, знімаю капелюха перед тими, хто зумів на основі болгарського з великою кількістю іноземних запозичень створити для фіно-угорського населення окрему, але штучну мову. На московські землі слов'янска мова зайшла із руськими завойовниками приблизно у 11 ст. (подивіться у вікіпедії якими землями володів Мономах). Саме ці завойвані народи (вепси, іжори, мокша, меря, мещера та. ін) були русифіковані і називалися руськими холопами чи то пак рабами. Про це все докладно описано у І. Огієнка в його книжці "Українська культура".

4 липня

"Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
По́ѣздъ = по́їзд (С. Жел.), инодї про залїзницю — по́тяг (С. Жел.), весїльний — по́їзд, а коли від хати до хати — перезва́ (С. З.). — Були у перезві́. С. З."

Самі цитували. Слово, отже, вживається в нас досить давно. Іще раз питаю: докази того, що це саме з польської?

26 лютого 2023

"Ого-о! Ще година, й поїзд прибуде, а з ним і моє щастя приїде,— мовив він і позіхнув. "Лягти поки що прикорнути",— подумав і ліг". (Лови. Панас Мирний 1883р).
"Бо по́їзда в минуту ждали.
Стоять дядьки́ та й розмовляють:
— "У-ду́х машина пробіжить!"
— Звичайне, в одну мить! (Думки-мережанки. Олена Пчілка. 1886р.).
"Коли почуєш, як в тиші нічній
Залізним шляхом стугонять вагони,
А в них гуде, шумить, пищить, мов рій,
Дитячий плач, жіночі скорбні стони,
Важке зітхання і гіркий проклін,
Тужливий спів, дівочії дисканти,
То не питай: Сей поїзд – відки він?" (Іван Франко 1896р).
"Поїзд гуде. Минаємо Фастів, Білу Церкву, Корсунь. Ніч... Глупа ніч, а сон мене не бере.
(Листи з Криму. О. Кониський 1896 р.).
"З поїзда Шевченко зараз же поїхав до Михайла Лазаревського і за годину був у його в хаті".
(Тарас Шевченко-Грушівський. О. Кониський 1898 р.).
"Незабаром поїзд спинився. Я вихопився з вагона, перебіг через вокзал і вийшов на портик, котрий виходив на подвір'я". (Живцем поховані. І Нечуй-Левицький 1898 р).
"Заким рушить поїзд" (Оповідання І. Франка 1898 р.)
"Поїзд рушив. Дехто з панів закурив. Данило і собі набив люльку". (Сам собі пан. Борис Грінченко 1902р).
"Поїзд летів, повний людського гаму. Здавалось, город витягує в поле свою залізну руку за мною і не пускає". (Intermezzo. М. Коцюбинський 1908 р.).

Як бачимо вжиток слова "поїзд" у значенні транспорт, літературні джерела фіксують ще до появи словників Желехівського, Уманця-Спілки та Грінченка.

26 лютого 2023

Дякую за хороші джерела й ваш час.

Я все одно не переконаний про питомість цієї тями, й неможливість її перейняття з московської. Дуже малоймовірно, шо в трьох мовах слово "поѣзд" почало вживатися за "потяг" незалежно. Очевидно, шо така тяма не давня, тому не можна її звести до спільної східнослов'янської лексики, а морфологія з префіксом по- надто особлива (по- тута нічого особливого не дає), шоби гадати такий словотвір очевидним. Також цікавий приклад польського "pojazd", котре має широке значення "транспортний засіб".

У деяких із наведених вами творів можна зустріти слово "вокзал", котре ми позичили з московської мови (ЕСУМ 1 т. 417 ст.). Це наводить на думку про можливість ширшого зичення залізничної лексики з московської.

Слово "вокзал" згадане, зокрема, в "Живцем поховані" І. Нечуй-Левицького ("Вокзали ніби тонули в акаціях, липах та осокорах."), "Лови" П. Мирного ("Я тебе на вокзал проведу, а звідти й сам махну."), "Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя" О. Кониського ("Не можна вгадати запевне, що в ту хвилину, коли Шевченко вийшов з вокзалу..."), "Думки-мережанки" О. Пчілки ("Он, гляньте: з вокзалу | Вона од'їжджає...").

27 лютого 2023

Слово "Вокзал" перейшло одночасно і в московську і в українську, і в білоруську з англійської мови, англ. Vauxhall, яке читалося на французький лад (за тодішнім пануванням французької мови). Тобто разом із транспортним засобом з Англіїї прийшли і вокзали, і кондуктори, до чого тут московська. Те, що слово "поїзд" безперечно є українським, а не московським доводить неспростовний факт, а саме: "поїзд" у своєму першому значенні - весільний кортеж, ряд возів або саней, що йдуть один за одним. Але це традиційна частина винятково українського весілля, ніяк не московського. У московитів (угро-фінських народів) раніше дівок умикали коло води, пізніше віддавали заміж силою не питаючи згоди і уподобань дівчини, вона просто покірно переселялася в дім свого чоловіка. Ніякого весільного поїзда, бояр, світилок в московитськім весіллі не було (Див. Быт и нравы русского народа в XVI и XVII столетиях М. Костомаров).
Отже поїзд і в першому, і в другому значенні є питомим українським.

27 лютого 2023

Стоп!
От тут, Шерифе, я з вами не погоджуюсь.
Вокзал — семантичний московізм. Він прийшов до них з англ., але москвини переробили тяму, а з тею тямою ми вже запозичили разом з білорусами.
Інша справа, що в Галичині поруч з вокзалом вживали польське "двірець" — омонім до нашого в значенні "палац"

27 лютого 2023

ВОКЗА́Л
через російську мову запозичено з англійської;
англ. Vauxhall – назва місцевості біля Лондона (тепер дільниця Лондона), де в XVII– XIX ст. існував публічний сад з концертами;
у цій назві компонент Vaux означав ім’я власниці (французьке за походженням), a hall – «дім, будинок, зал»;
первісно вокса́л у Росії означало «будинок, зал для танців і концертів», а пізніше – будинок для розваги пасажирів на першій в Росії залізниці біля Петербурга;
пор. п. foksal, рідк. wokshal «місце розваг за містом; вечірні розваги в саду»;

27 лютого 2023

Огієнко пише:
В З.У. двірець — з польського dworzec — означає вокзал, нім. Bahnhof
Етимологічно-семантичний словник української мови. Вінніпег, 1979, т. 1, ст. 324

27 лютого 2023

А чом одразу з московської?
Скажімо, якщо в українську і московську зайшло англійське слово ксерокс, то ніхто ж не вбачає у цьому московського посередництва, мовляв подивіться у поляків не ксерокс, а друкарка, значить ксерокс запозичено через московську.
Хибні виводи.

27 лютого 2023

Ще раз уважніше перечитайте мої останні коментарі. До чого тут ксерокс чи комп'ютер?
Ксерокс чи комп'ютер як зайшли з тим значення, так і тепер вони з тим значенням.
Вокзал прийшов до москвинської з яким значенням? А нині яке його значення? З оцим другим значенням воно вже потрапило до нас. На відміну від поїзда

27 лютого 2023

"Поїзд" сприймається в українській більше як сутямок до "поїздки", "відрядження", ніж транспорт.

3 березня 2023

Поїзд сприймається переважною частиною населення як поїзд. Можете на своїй сторінці в ФБ провести опитування.

4 липня

І тут теж незрозуміло чому поїзд, а не під'їзд, виїзд, приїзд, уїзд, з'їзд, об'їзд? Що значить по-?

4 липня

Може, від "поїхати". Не всюди можливо ясно й однозначно визначити значення доростків

4 липня

used to form perfective verbs from imperfective ones.

‎по- (po-) + ‎гра́ти impf (hráty, “to play”) → ‎погра́ти pf (pohráty)
‎по- (po-) + ‎розмовля́ти impf (rozmovljáty, “to talk”) → ‎порозмовля́ти pf (porozmovljáty)

used to create names of regions.

‎по- (po-) + ‎ліс (lis, “forest”) + ‎-я (-ja) → ‎Полі́сся (Políssja, “Polissia (historic region)”, literally “land beyond the forest”)
‎по- (po-) + ‎діл (dil, “bottom”) → ‎Поді́л (Podíl, “Podil (historic neighbourhood of Kyiv)”, literally “lowlands”)
_________________________________________________________________
| used with verb stems to form nouns.
|
| ‎по- (po-) + ‎тяг(нути) (tjah(nuty), “to pull”) → ‎по́тяг (pótjah, “train”)
|_________________________________________________________________
used with adjectives to form adverbs

‎по- (po-) + ‎украї́нський (ukrajínsʹkyj, “Ukrainian”) → ‎по-украї́нськи (po-ukrajínsʹky, “in a Ukrainian fashion/way”)
‎по- (po-) + ‎краси́вому (krasývomu, “beautiful”) → ‎по-краси́вому (po-krasývomu, “beautifully”)

__________________________________________________________________
потяга́ти (potjaháty) and тяга́ти (tjaháty) are in the class of Ukrainian !!!abstract!!! verbs. Their counterparts, потягти́ (potjahtý), потягну́ти (potjahnúty), тягти́ (tjahtý) and тягну́ти (tjahnúty), are !!!concrete!!! verbs.

(Зверніть увагу, що abstract та concrete тут протитямки. Тож це точно не про уяву, але абстракний — менш точний, конкретний — більш точний.)

Тож, тут по- вжито скоріш за все як у словах політ, порив, показ.
Чи маємо ми ще подібні слова, які означають транспорт?
Так, ПО́ВІЗ
Приклади:
"В повіз великий богині щасливої впряжені коні." (Леся Українка)
"Звели запрягти йому в повіз Коней, ходою найшвидших." (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)

Тоді виникає питання, чому саме основу "їхати" вжито для значення саме "train"?
Їхати може не лише train, а ще car, bicycle, а також верхи на тварині (коні, слоні, верблюді).

Утім, і слово "потяг" уже має гинше значення та зрідка вживане у значенні "train", частіше у значенні "хіть".

Поставила запитання, сама на нього відповіла, щиро дякую)

валка
3
Oleksa Rusyn 26 лютого 2023
23 жовтня 2023

ВА́ЛКА и, ж.
Група підвід із вантажем, що перевозиться кудись. Приклади
Допоміжна частина (у 5 знач.) для перевезень у війську; обоз. Приклади
Група людей, підвід, машин і т. ін., які рухаються одне за одним або стоять в одному ряду. Приклади
Група людей, що разом кудись ідуть. Приклади
Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ

зчепа
3
Oleksa Rusyn 26 лютого 2023
потяг
3

До Чистилища

MKozub 4 липня
4 липня

Це польщизна

4 липня

Докази можна?

4 липня

Як Ви це слово поясните?

4 липня

Ой, уже написано під словом "поїзд"

тяжник
2
MKozub 4 липня
4 липня

+

тягник
0
Невідь Хто 27 лютого 2023
4 липня

Тяжник тоді вже

4 липня

Ну нарешті, в гру між схожим на польське і схожим на російське вступає білоруське😄

волокун
0

щоб не обтяжувати обтяжений тяг

Carolina Shevtsova 16 липня
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
26 лютого 2023

teag

/tʲɑɣ, tʲi̯͡eɣ/

___
U móuvax so suoyemy pitomomy slovomy za danõ teamõ, taco slovo znacity, he pravilo, i inxyui teamui, na pr., iz germanscuix móuv.: ném. ‹Zug› — znacyeinïa: https://www.dwds.de/wb/Zug , https://www.duden.de/rechtschreibung/Zug_Wagenreihe_Kolonne_Kraft?amp ; pran. ‹train› — znacyeinïa: https://www.cnrtl.fr/definition/train ; dœun. ‹tog› — znacyeinïa: https://ordnet.dk/ddo/ordbog?query=tog . Berõtyi zagalno, usé znacyeinïa six slœu u six móuvax sõty i ou rousscoho slova ‹teag›, coli byrati usé znacyeinïa iz rœuznuix slœunikœu. U istoté, nizcõ vozœu na düigouné u ném., pran., dœun. e imenôuano po duou znacou slova "teag": "nizca, read" → "read vozœu", ta "cyto teagneity za soboiõ".

26 лютого 2023

+

26 лютого 2023

Чому ні, +.

26 лютого 2023

Чому ж ви не додаєте свої простори(пропонови) у списки?

Поділитись з друзями