🙄

Білоруси не брали, бо мови споріднені.

У нас є питоме слово "потяг" від "тягнутися"
Але це:
ПО́ТЯГ 1, у, чол.

1. до чого, з інфін. Настійне прагнення до чого-небудь, сильна внутрішня потреба робити щось, бути десь. Багато дум тривожило молоду Радюкочу голову в тій хатині! І він почував у собі силу й потяг до того, щоб розкинуть свої думи між людьми (Нечуй-Левицький, I, 1956, 448); Тихий океан перестав для нього бути вільним і чистим океаном його молодості.., — проте Дорошенко почуває й зараз непереборний потяг бути там (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 214); Мати померла, і Оксен зовсім втратив потяг до рідного дворища (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 74);
// Велика зацікавленість чим-небудь. Змалку відпивав Тарас великий потяг до мистецтва (Слово про Кобзаря, 1961, 19).

2. до кого. Посилена, непереборна схильність до кого-небудь, настійна потреба спілкуватися з певною особою. З тієї хвилини, коли він.. відчув, що у своїй безпорадності вона шукає опору навіть у нього, щось буквально поробилося з Бронком. Відчував потяг до Ольги Річинської (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 563); Вона відзначила, що кум Антін має великий потяг до дітей (Степан Чорнобривець, Вилвол. земля, 1950, 146); Після цієї розмови у них [Хоми та Люби] майже зразу виник потяг одного до одного (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 385).

3. псих., фізіол. Напівсвідоме, інстинктивне прагнення до чого-небудь. В процесі історичного розвитку людства значна частина тваринних інстинктивних потягів трансформувалась у людські жадання (Наука і життя, 7, 1971, 36); — Ви знаєте, що таке ностальгія? Це — хвороба. Це — хворобливий потяг, болюча туга за рідним краєм (Олесь Донченко, II, 1956, 99); Він просто йшов, не думаючи ні про що, і тільки якийсь підсвідомий потяг вивів його крізь широко розчинені ворота на вулицю (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 449).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 435.

Потяг — у значенні "поїзд" — суржик, калька з польської

А ви ще раз подивіться на словосполучення "весільний поїзд" або просто "поїзд".

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору
Вереница – ни́зка, плетени́ця, до́вгий рядо́к (р. -дка́), сму́га, згра́я. [Ни́зка мрій. Під фре́скою моза́їка, що зобража́є ці́лу плетени́цю місте́рій (Л. Україн.). До́вгою сму́гою простягли́ся зли́дні, темно́та, чва́ри, наси́льство (Єфр.)].
• В. экипажей – по́їзд, ва́лка. [Ва́лка са́ней. Ва́лка верхівці́в]

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) :
Увесь поїзд із музиками іде за молодим і стає коло діжи кругом — колесом. МУЕ. 113. Посеред колеса, — а колесо одзначили таке, що з одного краю до другого ледві можно було що почути... — стояв стіл під турецьким килимом. На столі лежала булава Брюховецького з бунчуком і корогвою. К. ЧР. 334

По́їзд, -ду, м. Свадебный поѣздъ, свадебная процессія. ХС. VII. 428, 429. Грин. III. 438. Хотя бы даже женихъ и шелъ со своей свитой, все же эта процессія называется по́їзд. МУЕ. І. 125. (Полт. г.). Молодий збірає поїзд і їде до молодої. Грин. III. 430. Ум. По́їздонько.

Оскільки весільний поїзд — це спільслов'янський термін, тому не дивно, що він став означенням залізничного локомотива з причепними вагонами

"Білоруси не брали, бо мови споріднені."

А московська з українською не споріднені?

"весільний поїзд — це спільслов'янський термін"

Джерело?

"Потяг — у значенні "поїзд" — суржик, калька з польської"

Чому слову "поїзд" ви даєте право на розвиток у значенні, але слову "потяг" ні? Гадаєте в трьох слов'янських мовах, дві з яких піддалися найбільшому впливу московської, слово "поїзд" одночасно почало значити "залізичний транспорт"?

> "весільний поїзд — це спільслов'янський термін"

> Джерело?

+, і мені цікаво. Думав, що тільки східні слов'яни тако кажуть. Поляки, здається, кажуть "orszak weselny", саме слово "orszak" значить "кортеж" чи "почет", щось таке. Втім, то є либонь угорського роду слово. Принаймні, так припускає WSJP (https://wsjp.pl/haslo/do_druku/10064/orszak): może węg. ország 'kraj, państwo'. За інші слов'янські мови не скажу поки.

Гугля вам у поміч 🤷‍♂️

<Чому слову "поїзд" ви даєте право на розвиток у значенні, але слову "потяг" ні?>

Бо поїзд — питоме, а потяг у значенні — поїзд — польський суржик

Про Google не відповідатиму. Я не сперчаюся, шо "потяг" у такому значенні взято з польської, але чому ви певні, шо "поїзд" у такому значенні рідне, не з московської?

Бо я ж сказав про весільний поїзд — це весільна процесія, яка йшла чи їхала. Тому, не очевидно, що це слово від москалів.
Та й спочатку поїзди називались паровозами. А потім стали називатися поїздами через схожість з весільною процесією

> Гугля вам у поміч 🤷‍♂️

Добренько. То виджу, що чехи кажуть "svatební průvod", словаки — "svadobný sprievod", а сербохорватською кажуть "svadbena povorka". Поїздів не бачу поки.

Ваш натяк на розвиток значення від "[весільний] потяг людей" до "потяг вагонів" я зрозумів. Але чому ви переконані, шо такий розвиток стався в українській мові, а не зичений від московців? А білоруси де "поезд" у такій тямі тоді взяли, коли також не від москалів? Ось у першому виданні Грінченка, на приклад, під "поїзд" дано лише визначення "свадебный поезд", а вже під "потяг" дано й "поезд". Тута на московському Wiktionary до першого визначення "поезд" дано приклади ше з 19-го століття: https://ru.wiktionary.org/wiki/поезд

І в Желехівського нема такого значення в "поїзда", та є в "потяга". Хоча тут уже можна сказати, що він був галичанин і міг від поляків наслухатися.

До речі, а не мало би в білорусів бути "пая́зд", а не "по́езд"? У словнику Носовича саме "пая́зд": https://belarus.github.io/Slouniki-Nasovic/index.html

[ПАЯЗД] ПОѢЗДЪ, -у, с. м. 1) Лица, сопровождающія невѣсту къ вѣнцу. Весельный поѣздъ. 2) Общество отправляющихся куда либо съ одинакимъ, общимъ намѣреніемъ. Што васъ пригнало сюды цѣлымъ поѣздомъ? Цѣлымъ поѣздомъ паны поѣхали на охоту. 3) Экипажъ, снарядъ. Панъ, якъ панъ, да поѣзду хорошаго не маець.

Хоча, вони вже й так частіше "цягнік" кажуть...

Цягнік, потяг — від польського pociąg

Є джерело про польськість білоруського "цягнік"?

r2u.org.ua: потяг

Що вкотре доводить просте правило: відсутність доказів -- не доказ відсутності

"ПОТЯГ 2 а, ч., заст., поет. Поїзд (у 1 знач.). Погрю¬ куючи та мигтячи осяяними вікнами, промчався потяг, перепиняючи Свиридові дорогу (Коцюб., І, 1955, 145 У, До станції приповз довгий товаровий потяг (Досв., Вибр., 1959, 35); Біжать десь потяги й мостами гримлять прощально раз у раз... (Сос., І, 1957, 435)."

Там же. Тобто Ви ще й читати не вмієте. Вас навіть не збентежило, що якщо у Вашій цитаті є "ПО́ТЯГ 1", то має бути й "потяг 2". І потім щось кажете про "роботу зі словниками"

Прошу звернути увагу на "заст.". І на цитування Коцюбинського

Іще раз: докази саме польськості?

Чого ж тоді такого значення не записано в Грінченка початку 20-го століття, хоча московські джерела вже засвідчують слово "поезд" з 19-го? Перші потяги з'явилися на заході, то й не дивно, шо саме там побутує слово "потяг" (як уже було згадано, скоріше за все, скальковане з польської), а слово "поїзд" словник Желехівського, виданого ву Львові вже кілька десятиліть після збудованої там колії, такої тями також не засвідчує (2 т. 683 ст.: 1) leichtes Kutschenfahren; 2) fahrende Gesellschaft, Zug, Gefolge, Gefährten bes. bei der Hochzeit, 3) Kutsche, Wagen, Hochzeitgefolge). Мені слабо віриться в те, шо слово це взяли москалі в нас, а не навпаки, коли на "Великій Україні" перші колії клали саме вони, й їхні джерела мають те значення куди раніше.

Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
По́ѣздъ = по́їзд (С. Жел.), инодї про залїзницю — по́тяг (С. Жел.), весїльний — по́їзд, а коли від хати до хати — перезва́ (С. З.). — Були у перезві́. С. З.

Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору
*Броневой, броненосный — па́нцерний; Б. дрезина, бронедрезина — па́нцерна дрези́на, панцеродрези́на; Б. машина, бронемашина — па́нцерна маши́на, панцеромаши́на; Б. площадка — па́нцерна платфо́рма, панцероплатфо́рма; Б. часть — па́нцерна части́на; Б. автомобиль — па́нцерний автомобі́ль; Б. поезд, бронепоезд — па́нцерний по́їзд, панцеропо́їзд; Б. паровоз — па́нцерний паротя́г; Б. щит — па́нцерний щит; Б. силы, бронесилы — па́нцерні си́ли, панцероси́ли

Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору
*Грузо́вий, -а, -е.
1) Щебеночный. Сл. Дубр. *2)—по́їзд. Товарный поезд. Пасажирським дорого, — під лавкою душно, а грузовим на термозі — саме наше. Пир. у., Конон.
Зати́шитися, -шуся, -шишся, гл. *2) Пойти тихим, медленным ходом, убавить ход, замедлить. На мості поїзд затишивсь. Крим.
*I. Наганя́тися, -юся, -єшся, сов. в. нагна́тися, -жену́ся, -жене́шся, гл. Наскакивать, наскочить. Поїзд нагнавсь на поїзд. Крим

Річ у тім, що вся слов'янська лексика московського язика є або від болгарської (церковної), або від української, иншої самостійної в них немає, тож якщо якесь слово взято не з болгарського, то воно є українське (нерідко спотворене), як до прикладу: укр. рясниці - ресницы, рубатка - рубашка тощо. Щодо Грінченка, то слова подібні до тих, що зайшли і до московської з тим самим значенням, він часто викидав, аби дублями не переобтяжувати словника. Але те, що слово "поїзд" вживалося в Україні у значенні транспорта з 19 ст. переконливо засвідчують літературні джерела. Завтра я вам їх наведу, бо сьогодні шукать нема часу.

Військовий словник 1928 року, й третє видання Грінченка, також видане впродовж 1927-1928 років. Обидва видані вже роками після створення СРСР. Також пропустили, шо в першому виданні Грінченка згадки про тяму "поезд" нема, а в третьому, виданому в часи СРСР, уже та тяма є. То московці позичили слово "поезд" у такій тямі в нас, згадки слова "поезд" як "потяг" знаходимо в московських джерелах 19-го століття, але нам самим знадобилося декілька десятиліть і три видання словника Грінченка, шоби засвідчити таке значення в слова "поїзд".

Уманець покликається на Желехівського, коли дає тяму "поезд". У Желехівського такої тями нема. То, видно, в Уманця під "поезд" мається на гадці якась друга тяма. Далі дає вточнення: "... инодї про залїзницю — по́тяг (С. Жел.)...".

Я зовсім не згоден із вами, пане Sherif Ermachenko. Майте про московську думку, яку маєте, але це ганення на московську, як несамостійну, спотворену мову безпідставнe. Такі думки скоріше виходять із ненависті до московської, ніж із науки. Про мене, то коли ми так міркуємо, ми ні чим не ліпші за тих, хто вкраїнську називає говіркою московської, чи польської мови. Московська (разом із мертвою вже новгородською) має свій протяжний розвиток, зі своєю історією, своїми словами, й своїми особливостями, котрі виділяють її з-поміж української та білоруської. Так, московська піддалася великому впливу церковної мови (й тюркських мов), але то не перетворює її на недомову. У порівнянні з сучасною англійською, де більшість слів мають непитоме походження, московська має доволі низький відсоток чужих слів.

Повірте мені, я вивчав це питання пильно і науково, ніякої ненависті до московської не маю, більше того, знімаю капелюха перед тими, хто зумів на основі болгарського з великою кількістю іноземних запозичень створити для фіно-угорського населення окрему, але штучну мову. На московські землі слов'янска мова зайшла із руськими завойовниками приблизно у 11 ст. (подивіться у вікіпедії якими землями володів Мономах). Саме ці завойвані народи (вепси, іжори, мокша, меря, мещера та. ін) були русифіковані і називалися руськими холопами чи то пак рабами. Про це все докладно описано у І. Огієнка в його книжці "Українська культура".

"Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
По́ѣздъ = по́їзд (С. Жел.), инодї про залїзницю — по́тяг (С. Жел.), весїльний — по́їзд, а коли від хати до хати — перезва́ (С. З.). — Були у перезві́. С. З."

Самі цитували. Слово, отже, вживається в нас досить давно. Іще раз питаю: докази того, що це саме з польської?

Дякую за хороші джерела й ваш час.

Я все одно не переконаний про питомість цієї тями, й неможливість її перейняття з московської. Дуже малоймовірно, шо в трьох мовах слово "поѣзд" почало вживатися за "потяг" незалежно. Очевидно, шо така тяма не давня, тому не можна її звести до спільної східнослов'янської лексики, а морфологія з префіксом по- надто особлива (по- тута нічого особливого не дає), шоби гадати такий словотвір очевидним. Також цікавий приклад польського "pojazd", котре має широке значення "транспортний засіб".

У деяких із наведених вами творів можна зустріти слово "вокзал", котре ми позичили з московської мови (ЕСУМ 1 т. 417 ст.). Це наводить на думку про можливість ширшого зичення залізничної лексики з московської.

Слово "вокзал" згадане, зокрема, в "Живцем поховані" І. Нечуй-Левицького ("Вокзали ніби тонули в акаціях, липах та осокорах."), "Лови" П. Мирного ("Я тебе на вокзал проведу, а звідти й сам махну."), "Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя" О. Кониського ("Не можна вгадати запевне, що в ту хвилину, коли Шевченко вийшов з вокзалу..."), "Думки-мережанки" О. Пчілки ("Он, гляньте: з вокзалу | Вона од'їжджає...").

Слово "Вокзал" перейшло одночасно і в московську і в українську, і в білоруську з англійської мови, англ. Vauxhall, яке читалося на французький лад (за тодішнім пануванням французької мови). Тобто разом із транспортним засобом з Англіїї прийшли і вокзали, і кондуктори, до чого тут московська. Те, що слово "поїзд" безперечно є українським, а не московським доводить неспростовний факт, а саме: "поїзд" у своєму першому значенні - весільний кортеж, ряд возів або саней, що йдуть один за одним. Але це традиційна частина винятково українського весілля, ніяк не московського. У московитів (угро-фінських народів) раніше дівок умикали коло води, пізніше віддавали заміж силою не питаючи згоди і уподобань дівчини, вона просто покірно переселялася в дім свого чоловіка. Ніякого весільного поїзда, бояр, світилок в московитськім весіллі не було (Див. Быт и нравы русского народа в XVI и XVII столетиях М. Костомаров).
Отже поїзд і в першому, і в другому значенні є питомим українським.

Стоп!
От тут, Шерифе, я з вами не погоджуюсь.
Вокзал — семантичний московізм. Він прийшов до них з англ., але москвини переробили тяму, а з тею тямою ми вже запозичили разом з білорусами.
Інша справа, що в Галичині поруч з вокзалом вживали польське "двірець" — омонім до нашого в значенні "палац"

ВОКЗА́Л
через російську мову запозичено з англійської;
англ. Vauxhall – назва місцевості біля Лондона (тепер дільниця Лондона), де в XVII– XIX ст. існував публічний сад з концертами;
у цій назві компонент Vaux означав ім’я власниці (французьке за походженням), a hall – «дім, будинок, зал»;
первісно вокса́л у Росії означало «будинок, зал для танців і концертів», а пізніше – будинок для розваги пасажирів на першій в Росії залізниці біля Петербурга;
пор. п. foksal, рідк. wokshal «місце розваг за містом; вечірні розваги в саду»;

Огієнко пише:
В З.У. двірець — з польського dworzec — означає вокзал, нім. Bahnhof
Етимологічно-семантичний словник української мови. Вінніпег, 1979, т. 1, ст. 324

А чом одразу з московської?
Скажімо, якщо в українську і московську зайшло англійське слово ксерокс, то ніхто ж не вбачає у цьому московського посередництва, мовляв подивіться у поляків не ксерокс, а друкарка, значить ксерокс запозичено через московську.
Хибні виводи.

Ще раз уважніше перечитайте мої останні коментарі. До чого тут ксерокс чи комп'ютер?
Ксерокс чи комп'ютер як зайшли з тим значення, так і тепер вони з тим значенням.
Вокзал прийшов до москвинської з яким значенням? А нині яке його значення? З оцим другим значенням воно вже потрапило до нас. На відміну від поїзда

Поїзд сприймається переважною частиною населення як поїзд. Можете на своїй сторінці в ФБ провести опитування.

Може, від "поїхати". Не всюди можливо ясно й однозначно визначити значення доростків

used to form perfective verbs from imperfective ones.

‎по- (po-) + ‎гра́ти impf (hráty, “to play”) → ‎погра́ти pf (pohráty)
‎по- (po-) + ‎розмовля́ти impf (rozmovljáty, “to talk”) → ‎порозмовля́ти pf (porozmovljáty)

used to create names of regions.

‎по- (po-) + ‎ліс (lis, “forest”) + ‎-я (-ja) → ‎Полі́сся (Políssja, “Polissia (historic region)”, literally “land beyond the forest”)
‎по- (po-) + ‎діл (dil, “bottom”) → ‎Поді́л (Podíl, “Podil (historic neighbourhood of Kyiv)”, literally “lowlands”)
_________________________________________________________________
| used with verb stems to form nouns.
|
| ‎по- (po-) + ‎тяг(нути) (tjah(nuty), “to pull”) → ‎по́тяг (pótjah, “train”)
|_________________________________________________________________
used with adjectives to form adverbs

‎по- (po-) + ‎украї́нський (ukrajínsʹkyj, “Ukrainian”) → ‎по-украї́нськи (po-ukrajínsʹky, “in a Ukrainian fashion/way”)
‎по- (po-) + ‎краси́вому (krasývomu, “beautiful”) → ‎по-краси́вому (po-krasývomu, “beautifully”)

__________________________________________________________________
потяга́ти (potjaháty) and тяга́ти (tjaháty) are in the class of Ukrainian !!!abstract!!! verbs. Their counterparts, потягти́ (potjahtý), потягну́ти (potjahnúty), тягти́ (tjahtý) and тягну́ти (tjahnúty), are !!!concrete!!! verbs.

(Зверніть увагу, що abstract та concrete тут протитямки. Тож це точно не про уяву, але абстракний — менш точний, конкретний — більш точний.)

Тож, тут по- вжито скоріш за все як у словах політ, порив, показ.
Чи маємо ми ще подібні слова, які означають транспорт?
Так, ПО́ВІЗ
Приклади:
"В повіз великий богині щасливої впряжені коні." (Леся Українка)
"Звели запрягти йому в повіз Коней, ходою найшвидших." (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)

Тоді виникає питання, чому саме основу "їхати" вжито для значення саме "train"?
Їхати може не лише train, а ще car, bicycle, а також верхи на тварині (коні, слоні, верблюді).

Утім, і слово "потяг" уже має гинше значення та зрідка вживане у значенні "train", частіше у значенні "хіть".

Поставила запитання, сама на нього відповіла, щиро дякую)

Докази можна?

Як Ви це слово поясните?

Ой, уже написано під словом "поїзд"