джерело маєте що не властиве?

Усічення

Письмо зразка Юрка Зеленого не передасть, про настою, вси голосни вкраїнської мови.

На прикладі Олисіївки: a, e (è), e (é), ea, eo, ei, eu, i, o (ò), o (ó), õ, œ, ou, u, ui, y.

Тоже кирилицею: а, є (є̀), є (є́), ѧ, є̈, е, ѵ, и, о (о̀), о (о́), ѫ, ѡ, оу, ъ, ы, ь.

Хай сливе жадна руська різномова не різнить 16/16 отих голоснів, та, про мене, найліпле є коли кожно слово йме праве одно написання и нема плутанини.

"Нема плутанини" -- авжеж-авжеж.
Угамуйтеся вже зі своїми страхописами

> Угамуйтеся вже зі своїми страхописами

И знову таки, окрім сутку, як є розуміти, що рік, рік та рік суть різна слова? Або лучити й лучити, точити й точити? Або рота й рота?

Засади письма, добродію.

Так, є слова що однаково звучать. І? Який жах у цьому? Мова така. І хіба одна така?

У тім то й справа, добродію, що не одинаково звучать. Геть не одинаково. rʉ͡ɶk, ri͡ek, ri͡ʉk. ɫʊt͡ʃɪtɪ, ɫut͡ʃɪtɪ. tɔt͡ʃɪtɪ, tot͡ʃɪtɪ. rɔtɑ, rotɑ.

А ще вити, вити, питати й питати, ми й ми, ви й ви.

ʋɘ̞tɪ, ʋɪtɪ. pɘ̞tɑtɪ, pɪtatɪ. mɘ̞, mɪ. ʋɘ̞, ʋɪ.

Уже мовчу за криниця ~ керниця, гриміти ~ герміти, яблико ~ ябевко ~ ябко, мині (mynie; ‹мені› є хибно) ~ имні ~ мні, скло (stclo) ~ шкло ~ цкло тощо.

"Вдинаково"...
Учіть засади письма, знову кажу. На всіх рівнях. А то знову дурницю написали.

Иносе, "одинаково ~ однаково". Се щось измінить?

> "Вдинаково"...

Пишу-бо вам тако, яко си мовлю. Ото суть ваші засади.

Отож. Вигадуєте свої засади, бо не знаєте справжніх

Єсми рус, а не н лях, не н московит. Мова моя є руська, а не то ваше страховище з його "засадами".

Єсми ляхьовє!)

https://youtu.be/xsxXuIiIX64?si=2f5Uv_OdDB3qNubM

(и)н лях - a pole
(и)н московит - a russian

https://yushkobohdan.github.io/slovotvir/cases.html

Ті давні твари суть заховали південно-західні говори руськи. Та я з них не користаю поки, а користаєте пани́ Поруш и Ганич

Як ви можете судити ,якщо дожні й не видили видива ? Прям смішні.

Тим більше нащо східняку то ваші західні говори ?)

Родих ся у Полтаві й жив єм там більшу часть свого життя)

> https://youtu.be/xsxXuIiIX64?si=2f5Uv_OdDB3qNubM

Не йму нині стільки пінязів

"Bœgdan Youxyco" Очешився 🤭...
Сам з Луганска

"Родих ся у Полтаві й жив єм там більшу часть свого життя)"
Тобто Ваша "південнозахідноукраїнська" таки учена?

Цілком. Говірково єсми космополит, є мині "рідна" літературная мова. Ніби чух своїх дідусів-бабусь говорити, та вони сте хай из сіл, а змосковлени були.

Живу нині в Чеші ,так ваша оця говірка є майже однорідною до них .
Ось тому недолюблюю тих ,хто вивчає західні говори й не віда ,що з себе являють таже чеська,словацька,лядська .
Крім того маю дозвід з мовленням болгарської та сербської . Є явна різниця між східними та іншими слов'янами .

По-словацьки вім. Рік тут учу ся. Не йму час на вивчіння инших мов, а хотів бим.

> Є явна різниця між східними та іншими слов'янами.

Єсть. Та не треба вигадати, ніби збережіння рекла ‹бути› в теперішні є непритаманно руські.

Але ж и чеську чую часто. Та й чести по-чеськи вім, ото тільки граматику та слова підучу, та й по-чеськи заговорю.

Точно не вім, щоб ани чеськая, ани словацькая, ани лядськая мова яла аорист. А я тут з його користаю.

Воні йсоу подобнє ,але маї своу рузность . Кдиж йсем сі студовал чештіноу а йсем се цестовал по іне земе яко Словенско впадало то мнє займ яко млуві іни чловеки . Мнєл йсем нєколік знамих словацев , єдин а стале працюї се мноу . Ґрататуї тє ,со се маш мужност студоват в Словенско, йсем таковоу мужност уж немайоу Так йо здравім тє а одмлоувам се ,єді шаліна !!! Ти воле ...

> "Bœgdan Youxyco"

За олисіївкою.

> одмлоувам се ,єді шаліна

Виджу. А чого тоді не можете вже v češtině, а не "ф чештінє"?

‹бовгарськая мова› / ‹бовгарська›. Не ‹болгарська›.

> Отож. Вигадуєте свої засади, бо не знаєте справжніх

А ви вперто держите ті засади, як хтозна-що. Я не хочу бачити вкраїнськую мову стаючи ще бридша через ваші романотвори. Хочу, аби знову квітла. Поки виджу не так іще много людей на сім мережищі просто додавати вдали переклади, без тисячі передчепів-почепів, без "давно усталено", без "се є но вкраїнсько слово, бо так мині підкаже всесвіт", без "— за письмо", без "ник так не буде ректи, бо не є ми слово по добі" тощо.

@Ratty More
На здоров'є!
Чи присудить ми відмовити ся від ю, за потреби мїняти правопись повністю, чи ни, вгиднов вона ми не буде, та й, ясно, лятиница нї(не є). Тоже, є різнити мою кириличну правопись, та ту чинну; бо й коли здаєть ся вож різниця є незначна, то то є тільки письмінно, бо моє, наприклад, ‹бачити›, та знаманне(стандартне) 'бачити' суть різнї рїчи. Ба, и Желехівська правопись, від нашої, відрізняєть ся доста, чому й'ю пишу. Обаче, писати тима письмома лятинскима (що йих'есте згадали) точно не мнив бим(certainly wouldn't consider (to)). Из лятинских писем, що суть ми вїдома, найямїшов для рускої є правопись п. Поруша.

+, наказ

@Роман Роман2
"Отож. Вигадуєте свої засади, бо не знаєте справжніх."
__
Справжних то котрих??? Отих чинних? Було б їм хоч рік стільки, скільки вото є питимим південно-східним говорам, тоби коло 400 лїт, бо на тім нарічю суть сновани(ті засади). И закривши воцї на ввесь вятский уплив на ті земли, були б они все же руськими в сути. Та засади во котрих говорите суть засади 1933 року, спрямовані на вятщенє рускої мови непросто(indirectly), та вятщеня руского письма, просто, що ще поча ся йиз переладів(реформ) буквици, Петра першого. Ось що Ви ховаєте(виплекуєте, доглядаєте).

Добродію Даниле Ганичу, то таки з аористом можемо вжити єсь/є/суть?

Нинішняя литературная мова є н рак. Ми будемо змінюю́чі, відроджую́чі, богатя́чі руськую мову.

@Bœgdan Youxyco
"Добродію Даниле Ганичу, то таки з аористом можемо вжити єм/єсь/є/суть?"
__
Вїльми фаю(надїю ся) вож правильно їм Вас розумїв, правте ня кіль нї. Якщо Ви мїните доби рїчий у реконструйованому гавористї та поміжне ‹bõti, buiti›–себто складаня ‹eimy yd: esi yde: (e) yde: este ydeste: esmo ydesmo: sõty ydõ›, то то було бисть невїрно. Бовгарська, що є богатезна на збережені прасловянскі часи, таки знає подібні сложеня–гаворист рїчи 'съм'(бути) та терерішня дїєприкмїта котрої всоби, та то є тоже йне. Щодо рускої, їм не чув о такім, тому такі твореня були би, вїдї, невиправдані.
__
Не знаю чи'сте читали богато про гаворист від п. Поруша, та він є давав реконструйовані твари самов ино рїчю, в певнім уже видї гавористу.

> що *є* ще *поча* ся йиз переладів...

Мій ориєнтир:

https://yushkobohdan.github.io/slovotvir/praeteritum.html

"+, наказ"
__
Мїню!

"> що *є* ще *поча* ся йиз переладів..."
__
Хиба, най би ми 🥲

"Мій ориєнтир:"
__
Хороша таблиця! 👍 Корисна.

> Щодо рускої, їм не чув о такім, тому такі твореня були би, вїдї, невиправдані.

Ніби в пана Поруша щось таке зріх.

>Ніби в пана Поруша щось таке зріх.
__
Його розлога мїнка во тім часї є під воджаєм(leader) на ст. "міф". Міжливо й що таке є.

buimy, buisvie, buismo
buisi, buista, buiste
bui(sty), buiste, buixea

perfective aorist

Творення нових часів в Українській мові.

>Творення нових часів в Українській мові.
__
Не знав о тій сторінцї, спасибі'!

>buimy, buisvie, buismo
buisi, buista, buiste
bui(sty), buiste, buixea

perfective aorist
__
Авжеж, сі доби рїчи суть первітні, та я поки зовсїм мало вїм о доконанім простім минулім 🤔

До речі, є варіант із флексією '-хмо' для первого лиця множини невреченого часу, свідчений, як пам'ятаю, в західно-північних говірках.
Тобто: би́хмо

Так само замість флексії '-смо' в будь яких формах первого лиця множини невреченого часу може бути флексія '-хмо':

везо́хмо
ідо́хмо
каза́хмо
мета́хмо
ходи́хмо
люби́хмо
зелені́хмо
болі́хмо
лікува́хмо
ві́рувахмо
ста́нухмо
стрі́нухмо

Добродію Ковтутенку, коли я вас ще не питах (не помню), про вас, можемо з аористом вжити єсь/є/суть? Суть уси плину, єсь може?

>не знах*
__
То є:"Не знав (їм)..."

>До речі, є варіант із флексією '-хмо' для первого лиця множини невреченого часу, свідчений, як пам'ятаю, в західно-північних говірках.
Тобто: би́хмо

Так само замість флексії '-смо' в будь яких формах первого лиця множини невреченого часу може бути флексія '-хмо':
__
😲
Виходить справди може...

Але дію на ту мить уже бі завершено. Міжливо, я недоконало розумію present perfect?

>Але дію на ту мить уже бі завершено. Міжливо, я не доконало розумію present perfect?
__
Наскільки я розумїю, речи тут 'не знав їм' переносить суть ож їм не знав увесь сий час, и тепер їм дознав, краще, ніж, я не знах, оскільки 'знах' тут би значило дїю недотичну до чого дїйсного, теперішнего, щось що відбї ся, й є в минулім.

>Невречений, себто то, що є стане ся до бесіди?
__
Indefinite, undefined– nevuiznaceun.

Невречений у мене за аорист

»Добродію Ковтутенку, коли я вас ще не питах (не помню), про вас, можемо з аористом вжити єсь/є/суть? Суть уси плину, єсь може«

Тобто, чи можемо казати "єси каза" чи "ходих єм"? Коли так, то певно ні — то було б надлишково, бо всі граматичні ознаки передає форма аориста сама, та й такого неначе не свідчено ніде 🤔

»У бовгарській мові точно така конструкція може бути, за п. Ганичем. Sõty usi pluinõ та под. (не найду) помітих у пана Олисія.«

Можливо, хоча це було б дивно — бо фінітна форма несе всі ознаки і жодної потреби в допоміжнім дієслові нема.

Тобто, скажімо, форма 'лі́зе' вже сама вказує на число, лице, час та тривалість і додатково форма дієслова 'бути' сюди б жодних нових ознак не принесла. Це був би так званий плеоназм

"У бовгарській мові точно така конструкція може бути, за п. Ганичем. Sõty usi pluinõ та под. (не найду) помітих у пана Олисія."
__
Даруйте, було би ще вточнити. У йиндикативї бовгарська має час що його кличе минулим доконаним, проте саме там и користають ся твари гавористу. Візьмемо рїч 'ида'(иду, ити), из його минулий доконаний би творив ся так: бях идел(а): бе идел(а):бе идел(а): бяхме идели: бяхте идели: бяха идели. У рускій такий спосіб би рівнив: бїх ишов: бї йшов: бї йшла: бї...(також минулий доконаний). Проте то суть дїєприкмїта -л- та рїч у гавористї. Саме зложеня 'поміжне ‹боути›'+'рїч у гаворстї' вона не має.

Ясно, опять наплутав єм.

Та й чого тоді згадали бісте ото твар из -л-, коли розмова бі лише о неврічні?

>Та й чого тоді згадали бісте ото твар из -л-, коли розмова бі лише о неврічні?
__
Згадав бїх бо то було бї найближче що я памятаю до сложеня во котрім єсте рекли.

Пишіть по-людськи!

🤖

Усе ж не можу примиритися з тим, що твари отак просто збігають ся. Що геть ніяко розлучити на вимові, окрім, хиба, правила в неврічні -е вимовляти як /ε/, николи не /e/ и навпаки в текучі.

Чого би то? Ин суржик іще є мині роден, окрім литературної мови. Та й ви, о заклад бию, не еталонну ну вкраїинську чули змалку, коли творите ниті ге Зяяння. Гортанна змичка

А щиро я так пну ся, бо перфекциониста єм. Бо хочу, аби моя мова була сильна, а не скидаюча ся на московську чи лядську. Та й греко-латинсок слів є позбутися здебільша.

Потужність 📈