Слово вже зайняте(
uk.wikipedia.org: Теплець
r2u.org.ua: теплець

Цікава пропозиція

Оце перше Т як натяк на термо або температуру

“Тдз” хер вимовиш.
Крім того, не бажано використовувати слова “термо” чи “температура”, які так само є запозиченнями.

В основі товку кореня *iar- (рідний з коренем *і- в "іти") є не +"тепло", а *"хід сонця", тобо товки похідні можуть значити хиба "пору" (період прошестя сонця по цілім крузі року), → далі "край з теплою порою", "символ, пов'язаний з порою року" й под. Не далі.

Не погоджуюсь. У сучасній українській мові слово давно вирвалось за межі значення сонцевороту:
Ярий – Пылающій. "Подай, сину, райські ключі, яре пекло одомкнути" (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: ярий

Карл-Франц Ян Йосиф,
та вирвало ся. А в меджі якого товку ся ворвало?

Пробачте, але інколи я вас геть-зовсім не розумію)

Карл-Франц Ян Йосиф,
ну, Ви же кажете в суч.укр.м. значення основи яр- "вирвалося" за межі "сонцевороту". То коли відти "вирвалося", то я й питаю, а в межі якого значення воно "вірвалося"?

Багато різних:
1) Весенній, яровой. Ярий дуб — дубъ, распускающійся весной. Камен. у. Там дівчина з чорними очима яру пшеницю поле. Грин. III. 242. См. Ярній.
2) Молодой. Я коза ярая. Ном. № 9265. Яра пчілочка. Грин. III. 7. Я́рий віск. Бѣлый воскъ отъ пчелъ перваго лѣта. Под. г., Черк. у. Свічечку ярого воску засвітили. Кв.
3) Зеленый? Ярая рута. Грин. III. 276. Ти те зернятко посади, виросте з його верба яра. Рудч. Ск. II. 45.
4) Полный силъ, страстный, пылкій. Стар, та яр. Ном. № 8698. Бранное выраженіе: Чорт ярої баби. Ном. № 3557.
5) Пылающій. Подай, сину, райські ключі, яре пекло одомкнути. Чуб. III. 444. Ум. Яре́нький. Яренька пчілка. Чуб. III. 40.
1) Страстный (въ половомъ отношеніи). Яркий чоловік, ярка жінка. Камен. у. См. Ярий.
2) Острый, хорошо рѣжущій. Ярка коса. Черк. у.
r2u.org.ua: ярий

Карл-Франц Ян Йосиф,
бачите же сам *яр- и нині в рус. стало значити два головні товки: 1) товки коло пори року, відки далі й товки, пов'язані з "молодістю; зеленню; новим життям ← весна", та 2) товки коло сили (також пов'язаною з "новим життям – весною"), відки й "сила-страсть", "сила-гострота", й "тепло стихийне, сильне, палке". Тож и в товціх пов'язаних з "теплом", товк "тепла" во всіх похідних словах від *яр- значить не просто тепло, а тепло палке, стихийне (ставове), сильне, страстне, рвуче, гостре. Тому за товк "термос" тяжко годить.

Знаєте, мабуть й Ваша правда, не хочеться, щоб [ярь] стало асоціюватися лишень з теплом, хочеться, щоби збереглось значення чогось весняного, сповнюючого сили. Будемо шукати инших відповідників слову "термос".