Пане Олексо, я з цікавістю слідкую за вашими намаганнями відродити наддніпрянські слова, ба тільки проти створення штучної полісемії, де вона недоречна, бо це призводить до збіднення мови
"штучної"
Алексісе, взяти!
В мене питання: чи потрібно перекладати терміни морської тематики, адже це як в медицині використовується міжнародна термінологія. І навіть коли в медицині деякі терміни перекладаються, то я не бачив, щоб в морській перекладалося за винятком деяких слів. Наприклад, якір — кітва, борт — облавок.
Тобто, якщо вже перекладати, то спочатку треба шукати в словниках уже задіяні колись питомі терміни. Якщо таких нема, треба придумувати влучні, зрозумілі терміни, а не ліпити слова навмання.
Називати трюм пазухою чи нутром — це дурня, даремна трата часу, марнодійство
До "міжнародної термінології" слово "трюм" не належить, адже більшість європейських мов мають свої відповідники, доста глянути бодай тут: https://en.wiktionary.org/wiki/hold#Etymology_2
Прикметно, що "трюм" крім нас уживають хіба москалі, білоруси й болгари (чи не з моск. мови перейняли вони?). От і "міжнародна термінологія", чи радше "мєждународная".
Тоді б цікаво пошукати питомі відповідники
Певно, від московців і перейняте те "трюм". Очевидно, ше за 19-го століття через їхній морський зв'язок із голандцями. За 19-го століття московська набралася багато голандських, німецький, і французьких слів.
Я ж додав кілька чужих слів до "Приклади в інших мовах". Ні французька, ні англійська, ні інші германські мови, шо сусідні голандській (норвезька, швецька, німецька) не взяли від голандців того слова. Голандська не мала достатьо великого впливу. То, будь ласка, не пишіть за "міжнародну лексику". Питання: де пинитися? Слов'яни, й українці займаються лікуванням і плавством здавна, задовго до появи "міжнародних" мов — речей дуже сучасних, пов'язаних із високим розвитком суспільств і, часто, імперством і загарбництвом. Для великої частини західної Європи колись то була латинська, пізніше французька, нині англійська. На певних нивах у певний час німецька, іспанська, італьська, й португальська також мали вплив на словницю Європи. Для інших місць то була перська, арабська, китайська. Знаєте, московська словниця також певний час гадалася "міжнародною".
Опис людського тіла, цільба, й плавання з'явилися ше до індо-європейських племен.
"Називати трюм пазухою чи нутром — це дурня, даремна трата часу, марнодійство"
Обгрунтуйте.
"якщо вже перекладати, то спочатку треба шукати в словниках уже задіяні колись питомі терміни"
Я посилання на Грінченка під "пазуха" хіба даремно давав? Скопіюю тута:
"Пазуха — ... 3) На большой лодкѣ, называемой дуб — помѣщеніе для пассажировъ и груза. "
Слово вживалося для дубів-човнів — великих козацьких вантажних суден.
Пазуха й так багатозначне слово, та й не буде ніхто вживати це слово в цьому значенні. Невже ви цього не розумієте?
Якщо не вірите, можете перевірити на будь-якому майданчику
sum.in.ua: Pazukha
По-перше, не кличте це штучною полісемією. Ніякої штучності тута нема, слово з таким значенням засвідчене. Про багатозначність, то ось, прошу:
англ. hold — "трюм"... а також:
https://www.dictionary.com/browse/hold
Знову ви зі своїм "ніхто не буде вживати".
Так, знову. Бо я давно пройшов цю стадію — "романтичного гіперпуризму" 😁
Чому ви боїтесь пропонувати свої роздуми на різних майданчиках? 🧐 Там вас бистро спустять з небес на землю 😉
"Чому ви боїтесь пропонувати свої роздуми на різних майданчиках? 🧐 Там вас бистро спустять з небес на землю 😉"
. . .
"штучною полісемією"
Alexis Rusyn, фас!
Гадаю, можна було би творити слово від "тримати", "держати", "берегти", "ховати", "хоронити".
—
+++
Дякую.