Це не калька!
Тобто ми будемо послуговуватися тільки мовою столітньої давнини? Це новотвір, український словотвір, питомий. Що не так?
Чи ми перейдемо на староукраїнську й законсервуємо її як латину? 🧐🤷♂️
Адже я написав, чому це не калька
Коли вам більше подобається сучукрлітмова, то що ви тут робите?
"Учергове" – трохи зукраїнщена одміна московської кальки. Я писав про це в переднішому дописі, та ви задля зручності на це не зважили. Разів чергових не буває. Коли кальку трохи переробить на український лад, вона не стає од того питомим українським словом.
P. S. "Послуговуватися" – галичанщина.
Новотвір. Мені подобається "знов", але якщо можна створити непоганий синонім, то чом би й ні. Тут у коментарях згадали "ще раз" (до речі і цей варянт гарний), тому береться "в", додається "ще раз". Потім замість "в" ставиться "у" для легшої вимови.
В українській мові нема прислівників "вчергове", "вкотре", це сучасні новотвори. У 20-ти томовий словник заведено "вчергове" без жодного прикладу вживання, "вкотре" з одним прикладом у П. Загребельного.
І чим новотвори злі? Усі слова в нашій мові творені людьми.
Не злі, я лиш зауважив, що ці слова творені зовсім недавно, бо не є наявні навіть в Академічному словнику.
Се еста словосполученьа, акі комусь стукнуло писати разъмь. Раніше писали «в котре», «в чергове».
Вони злі тим, що виникли не на своєму ґрунті, а як переклад московщини.
Добре, це про "вчергове", не про "вкотре".
"Укотре" – зукраїнщена одміна словосполуки "в котрий раз", що виникла, я певний, не на своєму ґрунті, а як калька з московської. Але теоретично, мабуть, могло було б виникнуть без "допомоги" зближувачів "братніх мов". Тож мені легше терпіть це слово, ніж "учергове" / "у черговий раз".
'Се еста словосполученьа, акі комусь стукнуло писати разъмь. Раніше писали «в котре», «в чергове»'
Се єста прислівника.
'еста'
То двоїна вже включена єсть у Ваш 'орфографічьн'и інструментаріи'?
А Ви можете навести приклад, де вони раніш писалися окремо?
"Вони злі тим, що виникли не на своєму ґрунті, а як переклад московщини."
Правильно, переклад, а не калька/калькування. Ми тут перекладаємо 🤷♂️
Не чіпляйтесь до слів. Лучче було сказать не "переклад", а "перероблена московщина". Вона однаково московщина, як у тому анекдоті про фабрику, де переробляють гівно на повидло: на хліб маститься, та таки смердить.
Вчергове — це не калька з москвинської!
Калькою було б — в черговий раз, а не вчергове.
Вчергове — нормальний природний питомий прислівник. Українська мова багата прислівниками. І якщо він з'явився недавно, це не означає, що це калька.
Тому до Чистилища
И «в черговий раз» не есть калькоиу.
"Учергове" – зукраїнщене "в черговий раз". Ті самі яйця, тілько збоку. Така сама московщина, як зукраїнщена одміна "залежно від" московської кальки "в залежності від".
А як українською малося би бути "залежно/незалежно від"?
Залежно від = як до. Дайте, будь ласка, приклади з "незалежно від". І чому "малося"?
Приклад: "Чим далі, тим все ясніше стає, що події розгортаються незалежно від його бажань і прагнень" (О. Гончар).
"Має бути". Дякую, що завважили.
У цьому разі я б сказав "непричетно до його..." чи "поза його..."
Цікава думка, та чи не є вона хибною, прецінь прикметники залежно/незалежно стоять у словниках Кримського, Тимченка, Ізюмова, Яворницького.
Вчергове і вкотре це нормальні слова, друге мабуть трохи краще бо коротше. Далеко не кальки, є повно слів цієї моделі (вперше, вдруге, вдесяте, всоте, востаннє), та й корисні новотвори (до речі, ГРАК знаходить "вкотре" з 1948, в сімдесяті вже багато; от "вчергове" так, менше і тільки з '87, воно справді незграбніше). Їх хіба зовсім буквальними російськими кальками замінити, що ще гірше. Або чимось типу "ще раз", "знову (і знову)", що трохи губить відтінок
Mene iz ocrema roupity cœuneç ‹-ê› niyaca rodou. He pravilo, u prislovax staulenax na cameanélax/stuiglax pricmêtax e cœuneç danui primêtui za rodomy ousécyena imene pœdstatui, na pr.: ‹izmòlôdou / iz mòlôdou› ← *‹iz mòlôdou vécou› — ‹véc› mõgysca rodou, tomou i ‹mòlôdou›, roden pad œd ‹mòlôd (*mòlôd véc)›, ‹upóuné / u póuné› ← *‹u póuné méré› — ‹méra› geinsca rodou, tomou i ‹póuné›, mésten pad œd ‹póuna (*póuna méra)›. To ‹ucotrê / u cotrê› bui ménilo ousécyeinïe teagou slœu *‹u cotrê + [imea pœdstatui niyaca rodou]›. Cyto bé tô za slovo? *"U cotrê délo"?
Niyac rœud e i u ceixyscuix: ‹poprvé, po prvé›, ‹zaprvé, za prvé›, ‹pokaždé, po každé›, i u slovacyscuix: ‹po prvé›, ‹po druhé›. Mogeity bouti œd *‹po prvé slovo› ci *‹po prvé řečené› *"po pervxyê cazanê/recenê", abo ‹pokaždé, po každé› œd *‹po každé učiněné› "cyto raz cinyenê"?
opeaty
/oˈpe͡atʲ/, [oˈpjatʲ, oˈpi̯͡etʲ] — po prigòlôsné, [wˈpjatʲ, wˈpi̯͡etʲ] — po gòlôsné
___
← prasl. *ob penty(s) (abo i *ot penty(s), por. daunyolitóuscê ‹atpent›, is uitertïemy (deletion) *t hi u drous. ‹олѣкъ› ← *otloykos), por.: ceix. ‹opět›, slvc. ‹opäť›, s.-x. ‹opet›, dlead. ‹opiąć, opięć›, veat. ‹опять›, blr. ‹апяць›.
"Таки" тут зайве.
Виправив.
+