Ѥнакьѥвє, Ѥнакьѥвоѥ
Enakieve, Enakievoe
/jɛnak(ʲ)jɛʋɛ/; /jɛnac(ː)ɛʋɔjɛ/
Ꙗ нє бачѫ нич хꙑбного з назꙑваньѥм сєлишч на чєсть котрого мѣстного дѣльца⁚ То . ꙗк’ вѣдомо . бѫло звꙑчнє дѣꙗньѥ про ново сєлєнѡі взхѡднѡі русскѡі зємлѣ (по҃р старѫ назвѫ Донєчска⸳ ‹Ю҅зѡвка› . на чєсть Ивана Ꙗкова Ю҅за)⁚ Пачє . ѥ бѫв тои дѣлєц и русин(
uk.wikipedia.org: Єнакієв Федір Єгорович) а та назва ѥ свѣдчєна наиранѣишє(uk.wikipedia.org: Єнакієве )⁚ ⸳
Од’нє . така молва прѡзвиска ѥ ж’ нєрусска⁚Вѣрьнѫ молвѫ глѧ҃д вꙑсшє⁚ ⁚
Ранѣишє назвꙑ з вєлꙗрьнꙑми пєрєд го҃л пє҃р рѧда пєрєимали так’ ⸳ на пр҃ имєно водꙑ Чурило (из жєрєла имєни ‹Кирило›). ос҃б имѧ Ничипѡр(Ничипір)(гр҃ч Νικηφόρος )⁚ Алє потѡм . наипєрвшє у пѡлнѡчнѡи рѣчи . злѫкꙑ вє҃л + пє҃р го҃л сѫть стали рѡдскѡі ⸳ по҃р Ѡвдѡкьꙗ(Вівдік'я)(гр҃ч Ευδοκία)Лукьꙗн(Лук'ян)(гр҃ч Λουκιανός) . а ’шчє суч. "кутя", ѥ иззрѣино ‹кукꙗ› бо ѡд гр҇ч ‹κουκκιά›⁚ Хоч’ . то нє обовѧзково кажеть ˙ ож’ такѡі имєна бѫли взпосѫчжєнѡі по ⸳і҃⸳(10) ст҃ . ꙗ думаѭ⁚
