Bilichowisie або Bilchowia або Біліховичі або БєЛоговище або Білі Ольховичі або Біла Ольховиця. Назва міста Олешшя або Олешье та назва міста Біліховичі або Білі Ольховичі або Біла Ольховиця пов'язані між собою та походить від слів "ольха - давньоруське слово" , "олешник", "вільха".
Bilichowisie або Біліховичі, або Білі Ільховичі, Біла Ільховиця або Білі Ольховичі, Біла Ольховиця, Білі Вільховичі, Біла Вільховиця. Назва міста походить від слів "ольха давньоруське слово", "вільха", "ільха ".
Насправді була назва Білховісся чи Вілховісся, але мабуть її даремно ототожнюють з Херсоном https://lb.ua/blog/serhii_diachenko/590876_shcho_take_bilchowisie_i_chi_buv.html
Загадкове місто Півдня України Bilichowisie або Біліховичі або Білі Ольховичі, Біла Ольховиця або Білі Ільховичі, Біла Ільховиця або Білі Вільховичі, Біла Вільховиця, Біле Олешшя або Біле Олешье. Назва міста походить від слів "ольха давньоруське слово"," вільха"," ільха" . Завдяки вільховим гаям ( Геродотів Ліс) з'явилися такі назви як: місто Олешшя або Олешье на Великому потьомкінському острові, Вільховий Дніпр, річка Ольховая, місто Bilichowisie або Біліховичі або Білі Ільховичі, Біла Ільховиця або Білі О
Український стародавній обряд вільха. Вільха це символ волі. З незапам’ятних часів у День Петра і Павла відбувався обряд «Вільха». Кажуть, цей звичай зародився ще у часи Русі-України, Коли нападали монголи
люди, втікаючи від них, ховалися у болотистих місцях, де росло багато вільхи. А вже коли монголи відходили, вдячні люди прикрашали вільху і вшановували її як рятівницю людського життя. Відтоді це дерево стало символом волі та порятунку, оберегом. Свято зазвичай влаштовували після сінокосу, перед жнивами
Топонімічний словник України: словник-довідник . Формування загальнослов’янської топонімії, яка згодом ляг¬
ла в основу давньоруської, отже й української топонімії, відбува¬
лося протягом тривалого історичного часу під впливом різних
народів і племен, і насамперед сусідів слов’ян. Слов’янська то¬
понімія в І тисячолітті н. е. була поширена на значній території
Центральної і Східної Європи. Загальнослов’янськими є назви
лісових рослин: дуб, береза, липа, клен, ясен, єль (ялинка), вер¬
ба, іва, ол
Унікальна мапа 1783 року яка розвіює московський міф і підтверджує існування міста Bilichowisie. Bilichowisie 1648 рік та Alexander hanza 1737 рік I CHERSON 1778 рік разом. Чорноморський регіон (RMC) Black Sea Region (RMC) McMaster University https://digitalarchive.mcmaster.ca/islandora/object/macrepo:81404
На мапах з початку XVII ст. і практично до середини XVIII-го на місці сучасного Херсона розташовувалося місто Bilehowisce (Біліховичі, Білховичі).
Джерело?
<Джерело?>
+
https://commons.m.wikimedia.org/wiki/File:Вітовка.jpg#mw-jump-to-license
Цивильский Ф. И. Населенные пункты междуречия Белозерки и Ингульца до основания Херсона // Минуле і сучасність: Херсонщина. Таврія. Каховка" (16 — 17 вересня 2016 р.): Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної краєзнавчої конференції / Упоряд. М. В. Гончар. — Каховка — Херсон: Гілея, 2016. — C. 173—175. https://issuu.com/295443/docs/conference_of_kakhovka._2016
Що ви хочете цим сказати?
U déystvnosti e lécyeno 15 rœuznopisany toho imene latiniçeiõ ta cuiriliçeiõ na mapax 1648-1750, i teagyco e yix ròzouméti tòcyno.
https://tednick.livejournal.com/3826.html
Mapa Beauplana (1648) pisieity ‹Bilʃhowisce›, de ‹-iʃce› radxye ménity *‹-ище› (abo i ‹-ища›), a ne *‹-ичі›. I ‹-lʃhow-› radxye ménity ‹-схов-›, a ne ‹-лсхов-›. Simy, ‹-ʃhowiʃce› ménity radxye citanïe ‹-сховище› (ci ‹-сховища›).
"Аби відшукати бопланівське Білховісся на карті Томілова 1775 р., потрібно, якщо пощастить, знайти схожу назву річки чи балки. Й ми знаходимо річку з назвою «Вілхова». Це правий рукав Дніпра, який починається від голови нинішнього Великого Потьомкінського острова й впадає у лиман навпроти сучасного Кизомису. Цей гідронім залишився навіть зараз у варіанті «Вільховий Дніпро»." (https://most.ks.ua/news/url/scho-take-bilchowisie-i-chi-buv-poperednik-u-hersona/)
Згідно з цим, можна припустити (спекулятивно, звісно), що Bilchowisie чи Bilсhowiʃсe тощо це трохи перекручене "Вільховище", тобто "місце, де росте (чи ріс) вільховий ліс". Три митини гугління й находжу "ольховище ‘низина, заросла вільхою" (http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/philology/article/viewFile/8953/8931). Або ще: "Різноманітними похідними на позначення вільхового лісу представлене Полісся: вільшаник, олєс, олешник, олешняк, ольошник, ольси, ольсина, ольсняк, ольшаник, ольшина, ольшняк, ольховище" (https://ena.lpnu.ua:8443/server/api/core/bitstreams/bd108b4e-839f-4942-8a04-ee34e97d9f54/content). На "Вільховище" видає село "Вільховиця" на Закарпатті, що теж цікаво.
1. ‹бопланівське› — za pervoe, ne vémy cyto bui imea Beaplana stalo rodovo ("a generic name") pisati'ho is malomy pisymeamy ‹b›, za drougoe, pricmeta na puitanïe "ciy?, ciya?, ciye?" œd imene Beaplan e: Beauplanœu ("Бопланів"), Beauplanova, Beauplanovo, otge: Beauplanovo 'Білховісся' (Бопланово 'Білховісся'), a ne 'beauplanœuscoe' 'Білховісся'.
2. Ne vémy cde ou Beauplana e 'Білховісся'. Ou Beauplana e pisano ‹Bilʃhowisce›. ‹Bilchowisie›'my ya na yoho mapé ne vidéu.
3. Ta sama doumca o perueisnœumy imeni *Œulyxovisce œd slova ‹œulyxa› e roupiva.
-
https://most.ks.ua/news/url/scho-take-bilchowisie-i-chi-buv-poperednik-u-hersona/
Bilichowisie або Біліховичі або Білі Ільховичі, Біла Ільховиця або Білі Ольховичі, Біла Ольховиця або Білі Вільховичі, Біла Вільховиця. Назва міста походить від слів "ольха давньоруське слово", "вільха", "ільха".
Загадкове місто Півдня України Bilichowisie ( Біліховичі або Білі Ольховичі, Біла Ольховиця або Білі Ільховичі, Біла Ільховиця або Білі Вільховичі, Біла Вільховиця). https://www.facebook.com/groups/1047979312926684/permalink/1096668581391090/?mibextid=rS40aB7S9Ucbxw6v