Як перше місто з так званого «грецького проєкту» Григорія Потьомкіна та Катерини II, було назване на честь найвідомішого міста-колонії Херсонес, що розташоване у Криму. Антична назва «Херсонес» — від давньогрецького діалектного слова chersonesos «півострів, берег». Але для назви було використано візантійський варіант, що вперше з'являється за часів імператора Зенона.
На мапах з початку XVII ст. і практично до середини XVIII-го на місці сучасного Херсона розташовувалося місто Bilehowisce (Біліховичі, Білховичі).
Джерело?
<Джерело?>
+
https://commons.m.wikimedia.org/wiki/File:Вітовка.jpg#mw-jump-to-license
Цивильский Ф. И. Населенные пункты междуречия Белозерки и Ингульца до основания Херсона // Минуле і сучасність: Херсонщина. Таврія. Каховка" (16 — 17 вересня 2016 р.): Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної краєзнавчої конференції / Упоряд. М. В. Гончар. — Каховка — Херсон: Гілея, 2016. — C. 173—175. https://issuu.com/295443/docs/conference_of_kakhovka._2016
Що ви хочете цим сказати?
U déystvnosti e lécyeno 15 rœuznopisany toho imene latiniçeiõ ta cuiriliçeiõ na mapax 1648-1750, i teagyco e yix ròzouméti tòcyno.
https://tednick.livejournal.com/3826.html
Mapa Beauplana (1648) pisieity ‹Bilʃhowisce›, de ‹-iʃce› radxye ménity *‹-ище› (abo i ‹-ища›), a ne *‹-ичі›. I ‹-lʃhow-› radxye ménity ‹-схов-›, a ne ‹-лсхов-›. Simy, ‹-ʃhowiʃce› ménity radxye citanïe ‹-сховище› (ci ‹-сховища›).
"Аби відшукати бопланівське Білховісся на карті Томілова 1775 р., потрібно, якщо пощастить, знайти схожу назву річки чи балки. Й ми знаходимо річку з назвою «Вілхова». Це правий рукав Дніпра, який починається від голови нинішнього Великого Потьомкінського острова й впадає у лиман навпроти сучасного Кизомису. Цей гідронім залишився навіть зараз у варіанті «Вільховий Дніпро»." (https://most.ks.ua/news/url/scho-take-bilchowisie-i-chi-buv-poperednik-u-hersona/)
Згідно з цим, можна припустити (спекулятивно, звісно), що Bilchowisie чи Bilсhowiʃсe тощо це трохи перекручене "Вільховище", тобто "місце, де росте (чи ріс) вільховий ліс". Три митини гугління й находжу "ольховище ‘низина, заросла вільхою" (http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/philology/article/viewFile/8953/8931). Або ще: "Різноманітними похідними на позначення вільхового лісу представлене Полісся: вільшаник, олєс, олешник, олешняк, ольошник, ольси, ольсина, ольсняк, ольшаник, ольшина, ольшняк, ольховище" (https://ena.lpnu.ua:8443/server/api/core/bitstreams/bd108b4e-839f-4942-8a04-ee34e97d9f54/content). На "Вільховище" видає село "Вільховиця" на Закарпатті, що теж цікаво.
1. ‹бопланівське› — za pervoe, ne vémy cyto bui imea Beaplana stalo rodovo ("a generic name") pisati'ho is malomy pisymeamy ‹b›, za drougoe, pricmeta na puitanïe "ciy?, ciya?, ciye?" œd imene Beaplan e: Beauplanœu ("Бопланів"), Beauplanova, Beauplanovo, otge: Beauplanovo 'Білховісся' (Бопланово 'Білховісся'), a ne 'beauplanœuscoe' 'Білховісся'.
2. Ne vémy cde ou Beauplana e 'Білховісся'. Ou Beauplana e pisano ‹Bilʃhowisce›. ‹Bilchowisie›'my ya na yoho mapé ne vidéu.
3. Ta sama doumca o perueisnœumy imeni *Œulyxovisce œd slova ‹œulyxa› e roupiva.
+, але краще БілховичІ
<краще>
🤦
-
https://most.ks.ua/news/url/scho-take-bilchowisie-i-chi-buv-poperednik-u-hersona/