Донбас — історично-промисловий край, що охоплює більшу частину Донецької області (без Азов'я) і південь Луганської області, відомий багатими покладами вугілля.
Приклад вживання
На Донбасі міста та містечка часто зливаються в одне величезне місто.
Походження
від рос. Донецкий угольный бассейн - Донецький вугільний басейн → укр. Донбас
Tuoryeno pitomo do ponadyui zuati mésta u Eüroupé po xibou: "cyto na/po/u/pri/pwd ceimy", na pr.:
némeçsca mésta: Frankfurt am Main, Freiburg im Breisgau, Bergen auf Rügen, Kochel am See, Kirchheim unter Teck tocyto;
nizozeimsca mésta: Bergen op Zoom, Alphen aan den Rijn, Capelle aan den IJssel, Wijk bij Duurstede, Broek in Waterland, Berg aan de Maas, Egmond aan den Hoef tocyto;
cêxysca mésta: Ústí na Labem, Jablonec nad Nisou, Žďár nad Sázavou, Brandýs nad Labem, Kralupy nad Vltavou, Rožnov pod Radhoštěm, Dvůr Králové nad Labem, Klášterec nad Ohří, Rychnov nad Kněžnou tocyto;
slovacysca mésta: Vranov nad Topľou, Nové Mesto nad Váhom, Bánovce nad Bebravou, Moldava nad Bodvou, Krásno nad Kysucou, Brezová pod Bradlom tocyto;
(daunya) roussca mésta: Cœren-na-Prõté (Чьрнъ-на-Прѫтѣ), Dueren-na-Rxi (Дверенъ-на-Ръши), Trepwly-na-Dnépré (Треполь на Днепрѣ), Bélgorôd-na-Rpéné (Бѣлъгород на Рпенѣ), Vasiliœuf-na-Stougné (Василевъ на Стугнѣ), Na Desné Cernigwf (На Деснѣ Черниговъ), Põtively-na-Sémi (Путивль на Сѣми), Coursec-na-Touscoré (Курескъ на Тускорѣ), Corxyœuf-na-Sosné (Коршовъ на Соснѣ), Snéporôd-na-Soulé (на Сулѣ Снепород), Nicyén-na-Pyslé (на Пьслѣ Ничян), Xwtmuislyu-na-Uorsclé (на Воръсклѣ Хотмышль), Cœrnobuily-na-Pripẽti (на Припетѣ Чернобыль), Iuanwf-na-Mêtlicé (на Метлици Ивановъ), Stepan-na-Goruini (Степань на Горыни), Lõcesc Uelikuy na Stuiré (Луческъ Великыи на Стырѣ), Cremeneç-na-Iqué (на Иквѣ Кременець), Izbwrsco na récé Solonwy (на рѣцѣ Солонои Изборско), Uoluiny-na-Bougou (Волынь на Бугу), Pinsœc-na-Piné (Пинескъ на Пинѣ), Uorobeysœc-na-Stroumené (Воробѣескъ на Струменѣ), Gorodoc-na-Ceremoxyé (Городокъ на Черемошѣ), Xotény-na-Dnéstré (Хотѣнь на Днѣстрѣ), Némecyu-u-Gorax (Нѣмѣчь в горахъ);
béloroussca (daunya) mésta: Gorodeç-na-Nêmné (Городець на Немнѣ), Novui Trocui na Ezeré (новыи Трокы на езерѣ), Polotsœc na Düiné i na Poloté (Полтескъ на Двинѣ и на Полотѣ), Starodõb-na-Lané (Стародубъ на Ланѣ), Põstâ Rgyova na Uolgé (Пустаа Ржова на Волгѣ), Coporïa-na-Porogé (Копорья на Порозѣ);
crivicysca (daunya uẽtsca) mésta (daiõ rousscoiõ): Smolensœc-na-Dnépré (Смолнескъ на Днепрѣ), Eilno-na-Imé (Елно на Имѣ), Mestislau-na-Uexré (Мстиславъ на Вехрѣ), Novuy Gorodoc Wlgwf na ousty Pronyé (Новыи Городок Олговъ на усть Пронѣ), Pereẽslauely-na-Trõbegyé (Переяславль на Трубежѣ), Nwfgorodoc-na-Osetré (Новгородок на Осетрѣ), Mikitin-na-Plaué (на Плавѣ Микитинъ), Dõboc u uerx na Donou (въ верхъ Дону Дубокъ),
Так, субетнос розбишак. Шчоправда через рїзке опромислування та омішчення більшість місцевих городських мешканцїв навряд є нашчадками тих харцизів, але це не заважає творити через цю етнічну купу назву місцини. Тим більш вже зараз є декілька топонімів, шчо використовують корїнь Харциз.
Харцизство це сукупність харцизів. Назва місцин може творитися не тільки за допомогою -щина, а шче через подвоєння/апострохв та -я: полїсся, надсяння, поділля, запоріжжя, поднїпров'я. Якшчо бажаєте, можете додати вибірку з -щина, менї ж здаєцця "Харциззя" більш вдалим, нїж "Харцизщина".
2) "Шчоправда через рїзке опромислування та омішчення більшість місцевих городських мешканцїв навряд є нашчадками тих харцизів..."
Це тільки Ваші вигадки, "харцизи" - це соціальна (скоріше й асоціальна, враховуючи їх рід діяльности) група, а не етнічна. І відповідно, беручи до вваги вищезгаданий факт, така група a priori через малу чисельність її представників не могла бодай якось вагомо вплинути на походження мешканців регіону.
3) "...але це не заважає творити через цю етнічну купу назву місцини."
Заважає, бо термін "харциз" і пов'язані з нею тями геть не відіграли в якійсь значній мірі ролі в регіоні (ще б пак, українці - це не нація розбійників).
4) "Назва місцин може творитися не тільки за допомогою -щина, а шче через подвоєння/апострохв та -я: полїсся, надсяння, поділля, запоріжжя, поднїпров'я."
Ви самі ж навели приклади творення назвищ країв од географічних об'єктів (ліс, річка Сян, діл (низ, долина), пороги, річка Дніпро), від соціонімів (й етнонімів, хоч це й не наш випадок) назвища країв таким способом не творяться.
5) "Якшчо бажаєте, можете додати вибірку з -щина, менї ж здаєцця "Харциззя" більш вдалим, нїж "Харцизщина"."
Скажу, що форма "Харцизщина" таки є правильною з погляду вкраїнської топоніміки, проте не додаватиму її відповідно до наведених мною вище доводів.
Донбас - це економічний регіон. Не думаю, що слід рівняти його до етнографічного, краще дати зрозуміти людям, що є справді етнографічні краї, як-от Слобожанщина та Дінщина, до яких можна віднести "Донбас".
Досить послуговуватись москвинською семантикою.
Правильно – Донеччина, Луганщина, а також Східна Уераїна.
Донбас - москвинська семантика.
А басейн - узагалі черпане слово.
Донбас — історично-промисловий край, що охоплює більшу частину Донецької області (без Азов'я) і південь Луганської області, відомий багатими покладами вугілля.
На Донбасі міста та містечка часто зливаються в одне величезне місто.
від рос. Донецкий угольный бассейн - Донецький вугільний басейн → укр. Донбас
Перекладаємо слово донбас
За річкою (Сіверський) Донець, також відомою як Дінець
+
r2u.org.ua: донеччина
Донбас – радянський новомов, скорочене "донецький басейн".
Басейн українською – водозбір, сточище басейн uk.wikipedia.org: Водозбірний басейн
Згоден. Це географічне поняття, а не адміністративна одиниця.
—
Навіщо калькувати москвинів? 🧐
Tuoryeno pitomo do ponadyui zuati mésta u Eüroupé po xibou: "cyto na/po/u/pri/pwd ceimy", na pr.:
némeçsca mésta: Frankfurt am Main, Freiburg im Breisgau, Bergen auf Rügen, Kochel am See, Kirchheim unter Teck tocyto;
nizozeimsca mésta: Bergen op Zoom, Alphen aan den Rijn, Capelle aan den IJssel, Wijk bij Duurstede, Broek in Waterland, Berg aan de Maas, Egmond aan den Hoef tocyto;
praneçsca mésta: Aix-en-Provence, Vitry-sur-Seine, Aulnay-sous-Bois, Asnières-sur-Seine, Cherbourg-en-Cotentin, Champigny-sur-Marne, La Roche-sur-Yon tocyto;
cêxysca mésta: Ústí na Labem, Jablonec nad Nisou, Žďár nad Sázavou, Brandýs nad Labem, Kralupy nad Vltavou, Rožnov pod Radhoštěm, Dvůr Králové nad Labem, Klášterec nad Ohří, Rychnov nad Kněžnou tocyto;
slovacysca mésta: Vranov nad Topľou, Nové Mesto nad Váhom, Bánovce nad Bebravou, Moldava nad Bodvou, Krásno nad Kysucou, Brezová pod Bradlom tocyto;
ẽghelsca mésta: Ashton-under-Lyne, Richmond-upon-Thames, Kingston upon Hull, Weston-super-Mare, Newark-on-Trent, Henley-on-Thames tocyto;
(daunya) roussca mésta: Cœren-na-Prõté (Чьрнъ-на-Прѫтѣ), Dueren-na-Rxi (Дверенъ-на-Ръши), Trepwly-na-Dnépré (Треполь на Днепрѣ), Bélgorôd-na-Rpéné (Бѣлъгород на Рпенѣ), Vasiliœuf-na-Stougné (Василевъ на Стугнѣ), Na Desné Cernigwf (На Деснѣ Черниговъ), Põtively-na-Sémi (Путивль на Сѣми), Coursec-na-Touscoré (Курескъ на Тускорѣ), Corxyœuf-na-Sosné (Коршовъ на Соснѣ), Snéporôd-na-Soulé (на Сулѣ Снепород), Nicyén-na-Pyslé (на Пьслѣ Ничян), Xwtmuislyu-na-Uorsclé (на Воръсклѣ Хотмышль), Cœrnobuily-na-Pripẽti (на Припетѣ Чернобыль), Iuanwf-na-Mêtlicé (на Метлици Ивановъ), Stepan-na-Goruini (Степань на Горыни), Lõcesc Uelikuy na Stuiré (Луческъ Великыи на Стырѣ), Cremeneç-na-Iqué (на Иквѣ Кременець), Izbwrsco na récé Solonwy (на рѣцѣ Солонои Изборско), Uoluiny-na-Bougou (Волынь на Бугу), Pinsœc-na-Piné (Пинескъ на Пинѣ), Uorobeysœc-na-Stroumené (Воробѣескъ на Струменѣ), Gorodoc-na-Ceremoxyé (Городокъ на Черемошѣ), Xotény-na-Dnéstré (Хотѣнь на Днѣстрѣ), Némecyu-u-Gorax (Нѣмѣчь в горахъ);
béloroussca (daunya) mésta: Gorodeç-na-Nêmné (Городець на Немнѣ), Novui Trocui na Ezeré (новыи Трокы на езерѣ), Polotsœc na Düiné i na Poloté (Полтескъ на Двинѣ и на Полотѣ), Starodõb-na-Lané (Стародубъ на Ланѣ), Põstâ Rgyova na Uolgé (Пустаа Ржова на Волгѣ), Coporïa-na-Porogé (Копорья на Порозѣ);
crivicysca (daunya uẽtsca) mésta (daiõ rousscoiõ): Smolensœc-na-Dnépré (Смолнескъ на Днепрѣ), Eilno-na-Imé (Елно на Имѣ), Mestislau-na-Uexré (Мстиславъ на Вехрѣ), Novuy Gorodoc Wlgwf na ousty Pronyé (Новыи Городок Олговъ на усть Пронѣ), Pereẽslauely-na-Trõbegyé (Переяславль на Трубежѣ), Nwfgorodoc-na-Osetré (Новгородок на Осетрѣ), Mikitin-na-Plaué (на Плавѣ Микитинъ), Dõboc u uerx na Donou (въ верхъ Дону Дубокъ),
—
Мова йде не щодо міста, города, а щодо місцини
Tô nicy ne ménity.
Без "Дінеччина"
Разом з Луганщиною
Треба назавжди викорінити москвинську семантику, москвинські змісти/змисли.
-
Східна Вкраїна є геть ширша тяма, не тільки землі сучасних Донеччини й Луганщини.
Від назви етнічної групи харцизів.
Що це за така етнічна група (якийсь етнос розбишів)? Та й назви країв так не творяться... Харциззя є сукупність харцизів.
Так, субетнос розбишак. Шчоправда через рїзке опромислування та омішчення більшість місцевих городських мешканцїв навряд є нашчадками тих харцизів, але це не заважає творити через цю етнічну купу назву місцини. Тим більш вже зараз є декілька топонімів, шчо використовують корїнь Харциз.
Харцизство це сукупність харцизів. Назва місцин може творитися не тільки за допомогою -щина, а шче через подвоєння/апострохв та -я: полїсся, надсяння, поділля, запоріжжя, поднїпров'я. Якшчо бажаєте, можете додати вибірку з -щина, менї ж здаєцця "Харциззя" більш вдалим, нїж "Харцизщина".
1) "Так, субетнос розбишак."
Глупство.
2) "Шчоправда через рїзке опромислування та омішчення більшість місцевих городських мешканцїв навряд є нашчадками тих харцизів..."
Це тільки Ваші вигадки, "харцизи" - це соціальна (скоріше й асоціальна, враховуючи їх рід діяльности) група, а не етнічна. І відповідно, беручи до вваги вищезгаданий факт, така група a priori через малу чисельність її представників не могла бодай якось вагомо вплинути на походження мешканців регіону.
3) "...але це не заважає творити через цю етнічну купу назву місцини."
Заважає, бо термін "харциз" і пов'язані з нею тями геть не відіграли в якійсь значній мірі ролі в регіоні (ще б пак, українці - це не нація розбійників).
4) "Назва місцин може творитися не тільки за допомогою -щина, а шче через подвоєння/апострохв та -я: полїсся, надсяння, поділля, запоріжжя, поднїпров'я."
Ви самі ж навели приклади творення назвищ країв од географічних об'єктів (ліс, річка Сян, діл (низ, долина), пороги, річка Дніпро), від соціонімів (й етнонімів, хоч це й не наш випадок) назвища країв таким способом не творяться.
5) "Якшчо бажаєте, можете додати вибірку з -щина, менї ж здаєцця "Харциззя" більш вдалим, нїж "Харцизщина"."
Скажу, що форма "Харцизщина" таки є правильною з погляду вкраїнської топоніміки, проте не додаватиму її відповідно до наведених мною вище доводів.
Або Південна Слобожанщина
Дідько, ні.
—
Це різні місцини
За назвою річки Дін.
Донбас - це економічний регіон. Не думаю, що слід рівняти його до етнографічного, краще дати зрозуміти людям, що є справді етнографічні краї, як-от Слобожанщина та Дінщина, до яких можна віднести "Донбас".
Маєш рацію. Донецький вугільний басейн, як економічно-промисловий регіон лежить на декількох історичних землях і на території трьох областей України.
Досить послуговуватись москвинською семантикою.
Правильно – Донеччина, Луганщина, а також Східна Уераїна.
Донбас - москвинська семантика.
А басейн - узагалі черпане слово.