Донбас — історично-промисловий край, що охоплює більшу частину Донецької області (без Азов'я) і південь Луганської області, відомий багатими покладами вугілля.
Приклад вживання
На Донбасі міста та містечка часто зливаються в одне величезне місто.
Походження
від рос. Донецкий угольный бассейн - Донецький вугільний басейн → укр. Донбас
[з] після шиплячих уподібнюється до [с], однак подовжень перед приголосним бути не може, тому виходить просто [сч]. Це звукосполучення в сучасній литературній мові передається на письмі так само як [шч], тобто через /щ/.
Так, субетнос розбишак. Шчоправда через рїзке опромислування та омішчення більшість місцевих городських мешканцїв навряд є нашчадками тих харцизів, але це не заважає творити через цю етнічну купу назву місцини. Тим більш вже зараз є декілька топонімів, шчо використовують корїнь Харциз.
Харцизство це сукупність харцизів. Назва місцин може творитися не тільки за допомогою -щина, а шче через подвоєння/апострохв та -я: полїсся, надсяння, поділля, запоріжжя, поднїпров'я. Якшчо бажаєте, можете додати вибірку з -щина, менї ж здаєцця "Харциззя" більш вдалим, нїж "Харцизщина".
2) "Шчоправда через рїзке опромислування та омішчення більшість місцевих городських мешканцїв навряд є нашчадками тих харцизів..."
Це тільки Ваші вигадки, "харцизи" - це соціальна (скоріше й асоціальна, враховуючи їх рід діяльности) група, а не етнічна. І відповідно, беручи до вваги вищезгаданий факт, така група a priori через малу чисельність її представників не могла бодай якось вагомо вплинути на походження мешканців регіону.
3) "...але це не заважає творити через цю етнічну купу назву місцини."
Заважає, бо термін "харциз" і пов'язані з нею тями геть не відіграли в якійсь значній мірі ролі в регіоні (ще б пак, українці - це не нація розбійників).
4) "Назва місцин може творитися не тільки за допомогою -щина, а шче через подвоєння/апострохв та -я: полїсся, надсяння, поділля, запоріжжя, поднїпров'я."
Ви самі ж навели приклади творення назвищ країв од географічних об'єктів (ліс, річка Сян, діл (низ, долина), пороги, річка Дніпро), від соціонімів (й етнонімів, хоч це й не наш випадок) назвища країв таким способом не творяться.
5) "Якшчо бажаєте, можете додати вибірку з -щина, менї ж здаєцця "Харциззя" більш вдалим, нїж "Харцизщина"."
Скажу, що форма "Харцизщина" таки є правильною з погляду вкраїнської топоніміки, проте не додаватиму її відповідно до наведених мною вище доводів.
2) uk.wikipedia.org: Харцизи Соцяльна назва також може перетворитися у єтнонїм. Наприклад, коли на деяких теренах вживали назву не "українець", не "русин" чи "руснак", а козак, шчо також первинно є назвиськом соцяльної купи.
3) Те саме, шчо сказати шчо умовні слобожани не відіграли значну роль у гисториї Слобідшчини. Харцизи це корінне населення того, шчо зараз ми звемо "Донбасом". Їх нашчадки досї живуть у селах, які не зазнали урбанизацьї. Але її зазнала більша частина Харцисчини. Дїйсно, якшчо покопатися у родоводї, то скоріш за все, вони переїхали з иншого регьону. Але це не виключає можливости, шчо предки переїхали у місто з села Харцисчини. Дослїджень шчодо цього немає, тому можливо я помиляюсь і більше 50% є нашчадками харцизів, але це не важливо, адже колонизацья не заважає отримати назву краю від єтнониму корінного населення.
>ще б пак, українці - це не нація розбійників.
То може і запорожцїв забудемо? Це ж по суті такі самі розбійники-онархисти. Просто отримали назву не від соцьониму, а від топониму. Власне, тому і запорожцїв, які переселилися до Харцисчини, турки й татари почали називати харцизами, бо бачили в них розбійників. А потім й самі колишнї запорожцї перейняли й почали себе так називати.
1) Наче ні.
2) Википедія? Серйозно?
"В історичних документах (кінець XVII — початок XVIII століття) харцизи зазначаються як «запорожці». Вірогідно були «ультралівим» прошарком козацтва..."
З цього прокричав...
Козаками в свій час називали весь український народ, відповідно до великої поширености козацтва яко соц'яльного хвеномена.
Якщо ж Ви про т. зв. "козацькі нації" (донці, терці тощо), то вій у цей бік спостерігається перш за все в ХХ-ому столітті, коли місцеві козаки протиставляли себе більшовицькій Росії й перш за все з назвищем "козак" себе в'язали представники відповідного стану й їх нащадки, але аж ніяк не більшість людности (перш за все сільської).
Ну й знову таки, харцизи етносом николи не були й не могли бути, бо це була дуже маргинальна незавсідня малочисельна купа людности, яка своєї крімної етничної йдентичности не могла втворити.
3) Послухайте, Ви собі вигадали, що харцизи суть етнос, а не маргинали й тепер на кавовій гущі собі щось гадаєте, придумуєте й всіляко заходите в хмару. Це все чудово, але з топонимиєю це нічого спільного не має. Далі цих казкових оповідок я не читатиму.
Так запорожців як етнос николи й не згадували, бо це так само не етнос. Як і січовики, як і степовики. Запорожці суть може на якомусь етапі були розбишами, але в исторії вони запам'яталися не за це (пояснювати за що я не буду). Та знову ж, топонимия тут ні до чого.
Словом, я проти цього слова однозначно, свої доводи виклав, тепер хай спільнота рішає чия правда.
1) Чому ж? Харцизи ж такі погані, треба їх забути, то чому місто так називається?
2) Найдоступніше джерело инхвормацьї. Не досить достовірне, так, але цього достатньо аби отримати базові знання.
Я кажу саме про українцїв, в яких соцьоним козак переріс у єтносоцьоним. Коли козаками стали себе називати після осїдання (гнїздюки), коли козачками почали себе кликати й жїнки,, а дїтей – козачатами, які точно не могли бути козацького стану. В Кубанї так взагалї єтносоцьоним "козак" доминував в народї аж до самого змосковшчення. Звісно, це не заважало осоцьювати себе з україцями.
3) Про "етнос" це Ви вигадали собі самі. Єтнична купа, того і називається купою, шчо подїляється на субетноси, якими є слобожани, надднїпрянцї, запорожцї, подоляни, галичани, харцизи й ин. Усї цї купи відомі в гисторичних текстах, закріпилися в топонимицї й збереглися як самоназви.
Запорізький менталитет завжди були розбишацьким, як і у всїх степовиків. Різниця між запорожцями і харзицами полягала лише в тому, шчо харцизами жоден не правив. Маргиналами вони також бути не могли, на загальноукраїнському планї, може, але ми зараз говоримо про регьональну топонимику. Маргинали це дев'яцья в певному суспільстві, так як харцизи це основне населення харцищини, то, власне, харцизи не могли бути маргиналами у себе ж вдома. За такою ж логикою, тї самі запорожцї також маргинали на загальноукраїнському планї.
Єтноним може творитися як від геограхвичного положення, так і від соцьониму, шчо нїяк не заважає. А від єтнониму зазвичай твориться топоним краю, де живе єтнос/субетнос. Тому, коли маємо єтноним, творити топоним від топониму (Донеччина) недоречно.
1) Ви перекручуєте, харцизів не слід забувати, але й не слід вигадувати казочки, яко робите Ви (и тим паче називати на їх честь цілий край).
"Скупчення балок і ручая Харцизька на Донбасі свідчить про наявність у твірному апелятиві харциз місц. хначчення "втікачі-розбійники козацьких вольниць"; перев. в сх. частині України бб. Злодійка, Злодійська."
2) Повторю, що вже був писав: "Якщо ж Ви про т. зв. "козацькі нації" (донці, терці тощо), то вій у цей бік спостерігається перш за все в ХХ-ому столітті, коли місцеві козаки протиставляли себе більшовицькій Росії й перш за все з назвищем "козак" себе в'язали представники відповідного стану й їх нащадки, але аж ніяк не більшість людности (перш за все сільської)."
3) "Єтнична купа, того і називається купою, шчо подїляється на субетноси, якими є слобожани, надднїпрянцї, запорожцї, подоляни, галичани, харцизи й ин."
Ну що ж, розберімося. По-перше, щонайменше "галичани" це не субетнос, це просто назва людности, що проживає на Галичині. Субетноси суть бойки, лемки, гуцули тощо. Та й щодо гинших суперечливо...
Ну й які з назв цих геограхвичних українських спільнот творені від якоїсь соц'яльної групи? Слобожани - від слобод, наддніпрянці - від Наддніпрянщини, запорожці - від Запорожжя, подоляни - від Поділля, галичани - від Галичини. Жодного натяку на соц'яльне походження.
"так як харцизи це основне населення харцищини, то, власне, харцизи не могли бути маргиналами у себе ж вдома."
Знову вигадки? Це Вам декілька топонимів сказали, що вони були основною людністю того краю?
Ви собі навигадували такого, що нічим не підкріплюється крім Вашої чудової в'яви.
"За такою ж логикою, тї самі запорожцї також маргинали на загальноукраїнському планї."
Наріжний камінь української ментальности й идентичности, ті, хто відіграли одну з найбільших ролів у вкраїнській гисторії, ті, на кому основується найяскравіший з українських архетипів це маргинали? Ну слухайте, це повна дурня. А вот крадії й грабіжники - це таки маргинали, яким нема місця в здоровому суспільстві. И в топонимиці теж (хоча це й друга причина).
Тож етнониму "харциз" ми не маєм, маєм ино нечисленну групу втікачів-розбійників, які мали свої кубла в природніх схованках цього краю, де на місці декількох з них, що перетворилися на звичайні поселення, переважно вже в ХІХ столітті були поставлені населені пунхти. От и все. На топонимику вони вплинули дуже слабко з наведених вище причин (повторююся, українці - це не нація злодії, і субетносів злодіїв у нас теж нема).
1) Які ж казочки? Жили такі люде, так себе називали, то і край має ту ж назву.
2) Я ясно написав, шчо «Козак» як соцьоєтноним вживалося і до того.
3) Так вже є, шчо не часто в нас соцьоним перейшов в соцьоєтноним, а потім просто в єтноним, тому й топонимів маємо мало, однак це не значить шчо таке творення неможливе. "Козаччина" – місце де живуть козаки, "Харцишчина" – місце, де живуть харцизи.
Харцизи пішли з бродників, а бродники з уличів. Це не просто якась новосхормована соцяльна купа, це назва людности, яка кочувала на тих землях і яку з часом прозвали харцизами. Харцишчина колонизована відносно недавно, може вони й дїйсно розчинилися у нових колонистах, однак і корїння регьону не слїд забувати. Це частина сториї і, у межах краю, не малозначушча. Не слїд уподібнюватися москалям і викреслювати невдобну гисторию.
1) Ви вперто нехтуєте моїми словами чи лінуєтеся читати й мислити.
"2) Я ясно написав, шчо «Козак» як соцьоєтноним вживалося і до того"
Де? Воно вживалося на позначення відповідного стану й через значущу ролю його в українській историї було перенесено на всю вкраїнську націю (більше як "повтичне" назвище). Який соцйогентоним?
"Не слїд уподібнюватися москалям і викреслювати невдобну гисторию."
Так це по-моєму москальня любе проводити гичторичну тяглість на порожнім місці...
Харцизи пішли від бродників? Самі вигадали чи хто підказав?
1) "Ви вперто нехтуєте моїми словами чи лінуєтеся читати й мислити."
2) Ви тільки-но самі довели, шо з соцьониму, "через значущу ролю його в українській историї було перенесено на всю вкраїнську націю" і слово "козак" стало також позначати назву народу. Первісно – соцьоним, потім – і єтноним також.
3) Східні Бродники кочували приблизно на тих самих теренах, ймовірно, якась їхня частина і стала культурною основою для харцизів.
2) Ви все перекрутили. Я так и не побачив, де воно вживалося й "до того". Тим, що я написав у дужечках, Ви, звісно ж, знехтували... Українців називали й черкасами, й малоросами, й ким тільки не називали, але це все були вузьковживані назвища, які великого поширення ніколи не мали й українці себе твердо себе так не називали (не мали ці назвища за гентоними). Єдині гетноними вкраїнців суть русини (давніше) й українці (сучасне). Тому не пишіть дурні.
3) "Ймовірно".
Бабка надвоє ворожила. Мовознавство чи сторию це не обходить.
У будь-якому разі ще раз повторюю, що весь край називати на основі одного ойкониму це ідіотизм і тут більше нічого казати.
І коли хочете відповісти, то робіть це зразу, а не через півроку, бо мені вже набридло згадувати про що я з Вами сперечався колись там.
Москвини носять штани й спідниці. Ми їх в цьому теж калькуємо? А як по Твоєму називати суто географічний терен з вираженою геологією, який лежить на декількох історичних землях України і на якому згодом розвинувся промисловий вузловий регіон? Донеччина? Невже околиці Маріюпіля це Донеччина? Адміністративно так, історично ні. Або місто Павлоград? Мене теж дратує, що ЗМІ, особливо західні, смакують поняттям Donbass, коли мова йде про московську агресію та окупацію на теренах Донецької та Луганської областей.
cwpy-na-dwnçé, cwpy-po-dwnçou
Tuoryeno pitomo do ponadyui zuati mésta u Eüroupé po xibou: "cyto na/po/u/pri/pwd ceimy", na pr.:
némeçsca mésta: Frankfurt am Main, Freiburg im Breisgau, Bergen auf Rügen, Kochel am See, Kirchheim unter Teck tocyto;
nizozeimsca mésta: Bergen op Zoom, Alphen aan den Rijn, Capelle aan den IJssel, Wijk bij Duurstede, Broek in Waterland, Berg aan de Maas, Egmond aan den Hoef tocyto;
cêxysca mésta: Ústí na Labem, Jablonec nad Nisou, Žďár nad Sázavou, Brandýs nad Labem, Kralupy nad Vltavou, Rožnov pod Radhoštěm, Dvůr Králové nad Labem, Klášterec nad Ohří, Rychnov nad Kněžnou tocyto;
slovacysca mésta: Vranov nad Topľou, Nové Mesto nad Váhom, Bánovce nad Bebravou, Moldava nad Bodvou, Krásno nad Kysucou, Brezová pod Bradlom tocyto;
(daunya) roussca mésta: Cœren-na-Prõté (Чьрнъ-на-Прѫтѣ), Dueren-na-Rxi (Дверенъ-на-Ръши), Trepwly-na-Dnépré (Треполь на Днепрѣ), Bélgorôd-na-Rpéné (Бѣлъгород на Рпенѣ), Vasiliœuf-na-Stougné (Василевъ на Стугнѣ), Na Desné Cernigwf (На Деснѣ Черниговъ), Põtively-na-Sémi (Путивль на Сѣми), Coursec-na-Touscoré (Курескъ на Тускорѣ), Corxyœuf-na-Sosné (Коршовъ на Соснѣ), Snéporôd-na-Soulé (на Сулѣ Снепород), Nicyén-na-Pyslé (на Пьслѣ Ничян), Xwtmuislyu-na-Uorsclé (на Воръсклѣ Хотмышль), Cœrnobuily-na-Pripẽti (на Припетѣ Чернобыль), Iuanwf-na-Mêtlicé (на Метлици Ивановъ), Stepan-na-Goruini (Степань на Горыни), Lõcesc Uelikuy na Stuiré (Луческъ Великыи на Стырѣ), Cremeneç-na-Iqué (на Иквѣ Кременець), Izbwrsco na récé Solonwy (на рѣцѣ Солонои Изборско), Uoluiny-na-Bougou (Волынь на Бугу), Pinsœc-na-Piné (Пинескъ на Пинѣ), Uorobeysœc-na-Stroumené (Воробѣескъ на Струменѣ), Gorodoc-na-Ceremoxyé (Городокъ на Черемошѣ), Xotény-na-Dnéstré (Хотѣнь на Днѣстрѣ), Némecyu-u-Gorax (Нѣмѣчь в горахъ);
béloroussca (daunya) mésta: Gorodeç-na-Nêmné (Городець на Немнѣ), Novui Trocui na Ezeré (новыи Трокы на езерѣ), Polotsœc na Düiné i na Poloté (Полтескъ на Двинѣ и на Полотѣ), Starodõb-na-Lané (Стародубъ на Ланѣ), Põstâ Rgyova na Uolgé (Пустаа Ржова на Волгѣ), Coporïa-na-Porogé (Копорья на Порозѣ);
crivicysca (daunya uẽtsca) mésta (daiõ rousscoiõ): Smolensœc-na-Dnépré (Смолнескъ на Днепрѣ), Eilno-na-Imé (Елно на Имѣ), Mestislau-na-Uexré (Мстиславъ на Вехрѣ), Novuy Gorodoc Wlgwf na ousty Pronyé (Новыи Городок Олговъ на усть Пронѣ), Pereẽslauely-na-Trõbegyé (Переяславль на Трубежѣ), Nwfgorodoc-na-Osetré (Новгородок на Осетрѣ), Mikitin-na-Plaué (на Плавѣ Микитинъ), Dõboc u uerx na Donou (въ верхъ Дону Дубокъ),
Ceomou ino yaco "promuislne"? Hen, slovo "banský" u imenax mést na Slovaçsciné: Banská Bystrica, Banská Štiavnica — œd <baňa> "mine; cœupy, copalisce".
Ну й що...? Донбас - це чисто економіко-географічна назва, в адміністративних одиниць й етнографічних регіонів суть свої назви. Нічого пхати вдне до другого. Як там на Словаччині мені нічого не каже.
що таке «квар»? те що ви пишете розуміє декілька людей (можливо). якщо напишете як за чинним правописом має читатись те що ви пропонуєте то я виправлю.
Уже сама Ваша формулація: «напишете як за чинним правописом має читатись» — є без товку.
Чинний правопис не дає віддати руську фонологию як належить.
На Ваш послідний коментарь у Толоці коло сього питання (про письмо), що "воно є, ді, й добре писати за чинним правописом, бо, мов, можемо писати 'по-різному' різни вимови різних говірок», не хотів їм уже й нич писати, бо то є сута бздура. Мова є не про "передачу колориту говірок", як Ви собі гадаєте.
Вимову говірок є вірно розуміти як місцеву вимову й загальних ( = не місцевих) слів. И письмо має могти забезпечити відбиття фонологиї так, аби відповідало фонетиці будь-якої говірки, а не для деяких більш-менш так, а для проку вже треба писати йначе.
И то є лише верх льодівця.
Пишучи ‹донця› з ‹о› Ви девкрайинизуєте руську (чи вкрайинську коли любо) мову, бо в пратварі корене *don- є *o що перед слабом *u ( = *‹ъ›) чи слабом *y ( = *‹ь›) підлежить ладженню (́ = те, що криво зовуть "ікавізмом"). Ладження *о є в руські мові постало в дву шибу: "південного" — з низкою голосок передньо-верхніх" та "північного" (т.зв. "києво-поліської" смуги говірок) — з низкою двогуків шибу [uo]. У ненаголошені складі двогук шибу [uo] в вимові часто слабіє в [ʷo], то би в [o] з ледь чутом [w]. Писання через ‹о› кирилиці не дає ни відрізнити такий [ʷo] від /o/ неладженого, ни відрізнити його від /ɔ/ з прасл. *u, ни дати могти читати те саме слово й з ладженням "південним". Писання же з ‹і› кирилиці (то би ‹дінця›), навпаки, не дає читати його з ладженням за "північним" шибом. И не'ма ту мови про місцеві колорити — то є загальне слово, й первости в тім шибі вимови або гиншім не може бути, а тому не може бути й письма лише під один вид читання/вимови. Иншами словами, незадовільно є як писання ‹Донця› так и ‹Дінця›. Звуки (різни!) в первім складі сього слова суть: [y], [ʉ], [ʏ], [iʷ], [ɥ͡i], [ʷɵ], [ʷɞ], [ʷo], [ʷɶ], [ʷʏ] — таких звуків не передає ни ‹о› ни ‹і› кирилиці. А Ви ми ту баєте про те, що "я Вам маю пояснити, як читається за чинним правописом а Ви виправите". Що Ви там, до дідька, хочете "правити"? Хіба кварити.
З вікі: Рýська мóва — самоназва мови русинів (предків українців та білорусів) з XII—XVII століття. Я ж не проти що ви черпаєте слова з руської, але руською вже не говорять 400 років і зараз в Україні говорять українською, тому такі переклади мають бути пристосовані до чинного правопису.
Маємо обрати якийсь варіант Донець чи Дінець, хоча оскільки ми вже 30 років прожили з варіантом Донецьк, то з О звучить правильніше.
З точки зору руської мови — так, це виглядає як збіднення і помилка, з точки зору української мови — це еволюція.
КВА́РИТИ — «чіпати і псувати», дякую, не знав такого слова, його немає у СУМі.
Уявіть собі — людина заходить на Словотвір, читає переклади, і натрапляє на «cwpy-na-dwnçé». Чинні правила транслітерації не мають C і W, а також ç та é, але приблизно звичайна людина прочитає це як «КВПИ-НА-ДВНЦЕ», словом, якась абрака-дабра. Незрозумівши написаного людина швидше за все подумає що тут якась дурня і буде мати негативну емоцію щодо Словотвору. Щоб такого не було — всі переклади мають бути кирилицею.
Тому, якщо є декілька вимов — можна додавати декілька, через кому. Ті, які не вмістились — додавати в описі після слова «або ...». Ми пізніше зробимо можливість голосувати за окремі підваріанти перекладу.
Не хочу влазити в чужу розмову, але це гадаю важливо. Я сам вживаю "українська мова", але соромитися прикметника "руський" не потрібно. Маємо право на те слово. Ше до недавно, десь до початку 20-го століття, на заході сучасної Вкраїни дуже було поширене "руський" та "русин" як самоназва вкраїнського та вкраїнців. Це лише пізніше, через дуже багато причин, така самоназва витіснилася з широкого вжитку.
З західно-вкраїнського словника Желехівського (1886 р.):
- руський (руский) — russinisch (руський), ruthenisch (рутенський), kleinrussisch (малоруський), ukrainisch (український) — всі німецькі слова синоніми до "український";
- русин (руснак, русняк) — Ruthene (рутен), Klein- (мало-), Süd (підвенний) Russe (русин).
https://archive.org/details/malorusko-nimetskyj/tom-2/page/844/mode/1up
прошу Вас, не мудруйте в річех у яких не тямите.
Одна річ є ‹о› в тварі ‹донецьк›, де *о є перед сильном *y ( = *‹ь›), де ладження не має бути, гинша є річ твари з ‹-нц-› (-нця, -нцю, -нцем ...), де прасл. *о є перед слабом *y ( = *‹ь› — у ‹-ньц-›) и підлежить ладженню. У тварі з ‹-нець›, де ‹е› є "силен" *y (*‹ь) нема причини для твару ‹дІнець› — з ладженням, з ‹і› (хоча й може бути через морфологичне водностайнення). Тому порівняння тих тварів и відповідни висновки суть без тла.
То моє письмо латиницею сторонню людину йме журити, а ‹шукімната› чи ‹сонцесхідщина› всіляка чи ‹цежук› — кирилицею — буде їй OK. Ну вже.
‹Ми пізніше зробимо можливість голосувати за окремі підваріанти перекладу.›
🤦 Опять дурню верзете. То Ви хочете би бовдури без поняття про мову свої крайини голосували яка вимова є ліпша? Ви просто не тямите про що говорите. Чого ще чекати з ‹шукімнатою›.
Так, такий задум Словотвору — щоб, як ви кажете «бовдури», а насправді звичайні люди додавали та вибирали переклади, які їм подобаються. Таким чином люди призвичаюються що можна не тільки калькувати, а й самим творити на основі коренів нашої потужної мови. І це може робити кожен, не тільки професура.
Можливо не усі додані варіанти ідеальні, але нехай вони будуть. Шукімната має аж 1 голос, не знаю чому ви так вʼїлись щодо цього перекладу. Скільки людей — стільки думок. Я, наприклад, вважаю що воно має право на життя. Принаймі людина може легко прочитати та вимовити це слово.
@Anton Bliznyuk тут ніхто і не казав соромитись прикметника «руський», мова про те що кінцеві переклади мають бути не праіндоєвропейською, скіфською, трипільською чи руською, а українською.
Донбас - це економічний регіон. Не думаю, що слід рівняти його до етнографічного, краще дати зрозуміти людям, що є справді етнографічні краї, як-от Слобожанщина та Дінщина, до яких можна віднести "Донбас".
Досить послуговуватись москвинською семантикою.
Правильно – Донеччина, Луганщина, а також Східна Україна.
Донбас - москвинська семантика.
А басейн - узагалі черпане слово.
Якщо мова йде про економічний регіон, то якось ще можна погодитись, але сьогодні цей термін використовується для визначення політичного регіону/місцини. Чи ви цього не можете усвідомити? Це москвинські наративи, семантика.
Донбас — історично-промисловий край, що охоплює більшу частину Донецької області (без Азов'я) і південь Луганської області, відомий багатими покладами вугілля.
На Донбасі міста та містечка часто зливаються в одне величезне місто.
від рос. Донецкий угольный бассейн - Донецький вугільний басейн → укр. Донбас
Перекладаємо слово донбас
За річкою (Сіверський) Донець, також відомою як Дінець
+
r2u.org.ua: донеччина
Дінець розмежовує Слобідшчину і "Донбас". Не можна називати достатньо великий край на честь його прикордонної рїчки.
Від назви єтничної групи харцизів.
[з] після шиплячих уподібнюється до [с], однак подовжень перед приголосним бути не може, тому виходить просто [сч]. Це звукосполучення в сучасній литературній мові передається на письмі так само як [шч], тобто через /щ/.
Що це за така етнічна група (якийсь етнос розбишів)? Та й назви країв так не творяться... Харциззя є сукупність харцизів.
Так, субетнос розбишак. Шчоправда через рїзке опромислування та омішчення більшість місцевих городських мешканцїв навряд є нашчадками тих харцизів, але це не заважає творити через цю етнічну купу назву місцини. Тим більш вже зараз є декілька топонімів, шчо використовують корїнь Харциз.
Харцизство це сукупність харцизів. Назва місцин може творитися не тільки за допомогою -щина, а шче через подвоєння/апострохв та -я: полїсся, надсяння, поділля, запоріжжя, поднїпров'я. Якшчо бажаєте, можете додати вибірку з -щина, менї ж здаєцця "Харциззя" більш вдалим, нїж "Харцизщина".
1) "Так, субетнос розбишак."
Глупство.
2) "Шчоправда через рїзке опромислування та омішчення більшість місцевих городських мешканцїв навряд є нашчадками тих харцизів..."
Це тільки Ваші вигадки, "харцизи" - це соціальна (скоріше й асоціальна, враховуючи їх рід діяльности) група, а не етнічна. І відповідно, беручи до вваги вищезгаданий факт, така група a priori через малу чисельність її представників не могла бодай якось вагомо вплинути на походження мешканців регіону.
3) "...але це не заважає творити через цю етнічну купу назву місцини."
Заважає, бо термін "харциз" і пов'язані з нею тями геть не відіграли в якійсь значній мірі ролі в регіоні (ще б пак, українці - це не нація розбійників).
4) "Назва місцин може творитися не тільки за допомогою -щина, а шче через подвоєння/апострохв та -я: полїсся, надсяння, поділля, запоріжжя, поднїпров'я."
Ви самі ж навели приклади творення назвищ країв од географічних об'єктів (ліс, річка Сян, діл (низ, долина), пороги, річка Дніпро), від соціонімів (й етнонімів, хоч це й не наш випадок) назвища країв таким способом не творяться.
5) "Якшчо бажаєте, можете додати вибірку з -щина, менї ж здаєцця "Харциззя" більш вдалим, нїж "Харцизщина"."
Скажу, що форма "Харцизщина" таки є правильною з погляду вкраїнської топоніміки, проте не додаватиму її відповідно до наведених мною вище доводів.
1) Харцизьк не "глупство"?
2) uk.wikipedia.org: Харцизи Соцяльна назва також може перетворитися у єтнонїм. Наприклад, коли на деяких теренах вживали назву не "українець", не "русин" чи "руснак", а козак, шчо також первинно є назвиськом соцяльної купи.
3) Те саме, шчо сказати шчо умовні слобожани не відіграли значну роль у гисториї Слобідшчини. Харцизи це корінне населення того, шчо зараз ми звемо "Донбасом". Їх нашчадки досї живуть у селах, які не зазнали урбанизацьї. Але її зазнала більша частина Харцисчини. Дїйсно, якшчо покопатися у родоводї, то скоріш за все, вони переїхали з иншого регьону. Але це не виключає можливости, шчо предки переїхали у місто з села Харцисчини. Дослїджень шчодо цього немає, тому можливо я помиляюсь і більше 50% є нашчадками харцизів, але це не важливо, адже колонизацья не заважає отримати назву краю від єтнониму корінного населення.
>ще б пак, українці - це не нація розбійників.
То може і запорожцїв забудемо? Це ж по суті такі самі розбійники-онархисти. Просто отримали назву не від соцьониму, а від топониму. Власне, тому і запорожцїв, які переселилися до Харцисчини, турки й татари почали називати харцизами, бо бачили в них розбійників. А потім й самі колишнї запорожцї перейняли й почали себе так називати.
4) Можливо ваша правда. Зміню.
1) Наче ні.
2) Википедія? Серйозно?
"В історичних документах (кінець XVII — початок XVIII століття) харцизи зазначаються як «запорожці». Вірогідно були «ультралівим» прошарком козацтва..."
З цього прокричав...
Козаками в свій час називали весь український народ, відповідно до великої поширености козацтва яко соц'яльного хвеномена.
Якщо ж Ви про т. зв. "козацькі нації" (донці, терці тощо), то вій у цей бік спостерігається перш за все в ХХ-ому столітті, коли місцеві козаки протиставляли себе більшовицькій Росії й перш за все з назвищем "козак" себе в'язали представники відповідного стану й їх нащадки, але аж ніяк не більшість людности (перш за все сільської).
Ну й знову таки, харцизи етносом николи не були й не могли бути, бо це була дуже маргинальна незавсідня малочисельна купа людности, яка своєї крімної етничної йдентичности не могла втворити.
3) Послухайте, Ви собі вигадали, що харцизи суть етнос, а не маргинали й тепер на кавовій гущі собі щось гадаєте, придумуєте й всіляко заходите в хмару. Це все чудово, але з топонимиєю це нічого спільного не має. Далі цих казкових оповідок я не читатиму.
Так запорожців як етнос николи й не згадували, бо це так само не етнос. Як і січовики, як і степовики. Запорожці суть може на якомусь етапі були розбишами, але в исторії вони запам'яталися не за це (пояснювати за що я не буду). Та знову ж, топонимия тут ні до чого.
Словом, я проти цього слова однозначно, свої доводи виклав, тепер хай спільнота рішає чия правда.
1) Чому ж? Харцизи ж такі погані, треба їх забути, то чому місто так називається?
2) Найдоступніше джерело инхвормацьї. Не досить достовірне, так, але цього достатньо аби отримати базові знання.
Я кажу саме про українцїв, в яких соцьоним козак переріс у єтносоцьоним. Коли козаками стали себе називати після осїдання (гнїздюки), коли козачками почали себе кликати й жїнки,, а дїтей – козачатами, які точно не могли бути козацького стану. В Кубанї так взагалї єтносоцьоним "козак" доминував в народї аж до самого змосковшчення. Звісно, це не заважало осоцьювати себе з україцями.
3) Про "етнос" це Ви вигадали собі самі. Єтнична купа, того і називається купою, шчо подїляється на субетноси, якими є слобожани, надднїпрянцї, запорожцї, подоляни, галичани, харцизи й ин. Усї цї купи відомі в гисторичних текстах, закріпилися в топонимицї й збереглися як самоназви.
Запорізький менталитет завжди були розбишацьким, як і у всїх степовиків. Різниця між запорожцями і харзицами полягала лише в тому, шчо харцизами жоден не правив. Маргиналами вони також бути не могли, на загальноукраїнському планї, може, але ми зараз говоримо про регьональну топонимику. Маргинали це дев'яцья в певному суспільстві, так як харцизи це основне населення харцищини, то, власне, харцизи не могли бути маргиналами у себе ж вдома. За такою ж логикою, тї самі запорожцї також маргинали на загальноукраїнському планї.
Єтноним може творитися як від геограхвичного положення, так і від соцьониму, шчо нїяк не заважає. А від єтнониму зазвичай твориться топоним краю, де живе єтнос/субетнос. Тому, коли маємо єтноним, творити топоним від топониму (Донеччина) недоречно.
1) Ви перекручуєте, харцизів не слід забувати, але й не слід вигадувати казочки, яко робите Ви (и тим паче називати на їх честь цілий край).
"Скупчення балок і ручая Харцизька на Донбасі свідчить про наявність у твірному апелятиві харциз місц. хначчення "втікачі-розбійники козацьких вольниць"; перев. в сх. частині України бб. Злодійка, Злодійська."
2) Повторю, що вже був писав: "Якщо ж Ви про т. зв. "козацькі нації" (донці, терці тощо), то вій у цей бік спостерігається перш за все в ХХ-ому столітті, коли місцеві козаки протиставляли себе більшовицькій Росії й перш за все з назвищем "козак" себе в'язали представники відповідного стану й їх нащадки, але аж ніяк не більшість людности (перш за все сільської)."
3) "Єтнична купа, того і називається купою, шчо подїляється на субетноси, якими є слобожани, надднїпрянцї, запорожцї, подоляни, галичани, харцизи й ин."
Ну що ж, розберімося. По-перше, щонайменше "галичани" це не субетнос, це просто назва людности, що проживає на Галичині. Субетноси суть бойки, лемки, гуцули тощо. Та й щодо гинших суперечливо...
Ну й які з назв цих геограхвичних українських спільнот творені від якоїсь соц'яльної групи? Слобожани - від слобод, наддніпрянці - від Наддніпрянщини, запорожці - від Запорожжя, подоляни - від Поділля, галичани - від Галичини. Жодного натяку на соц'яльне походження.
"так як харцизи це основне населення харцищини, то, власне, харцизи не могли бути маргиналами у себе ж вдома."
Знову вигадки? Це Вам декілька топонимів сказали, що вони були основною людністю того краю?
Ви собі навигадували такого, що нічим не підкріплюється крім Вашої чудової в'яви.
"За такою ж логикою, тї самі запорожцї також маргинали на загальноукраїнському планї."
Наріжний камінь української ментальности й идентичности, ті, хто відіграли одну з найбільших ролів у вкраїнській гисторії, ті, на кому основується найяскравіший з українських архетипів це маргинали? Ну слухайте, це повна дурня. А вот крадії й грабіжники - це таки маргинали, яким нема місця в здоровому суспільстві. И в топонимиці теж (хоча це й друга причина).
Тож етнониму "харциз" ми не маєм, маєм ино нечисленну групу втікачів-розбійників, які мали свої кубла в природніх схованках цього краю, де на місці декількох з них, що перетворилися на звичайні поселення, переважно вже в ХІХ столітті були поставлені населені пунхти. От и все. На топонимику вони вплинули дуже слабко з наведених вище причин (повторююся, українці - це не нація злодії, і субетносів злодіїв у нас теж нема).
1) Які ж казочки? Жили такі люде, так себе називали, то і край має ту ж назву.
2) Я ясно написав, шчо «Козак» як соцьоєтноним вживалося і до того.
3) Так вже є, шчо не часто в нас соцьоним перейшов в соцьоєтноним, а потім просто в єтноним, тому й топонимів маємо мало, однак це не значить шчо таке творення неможливе. "Козаччина" – місце де живуть козаки, "Харцишчина" – місце, де живуть харцизи.
Харцизи пішли з бродників, а бродники з уличів. Це не просто якась новосхормована соцяльна купа, це назва людности, яка кочувала на тих землях і яку з часом прозвали харцизами. Харцишчина колонизована відносно недавно, може вони й дїйсно розчинилися у нових колонистах, однак і корїння регьону не слїд забувати. Це частина сториї і, у межах краю, не малозначушча. Не слїд уподібнюватися москалям і викреслювати невдобну гисторию.
1) Ви вперто нехтуєте моїми словами чи лінуєтеся читати й мислити.
"2) Я ясно написав, шчо «Козак» як соцьоєтноним вживалося і до того"
Де? Воно вживалося на позначення відповідного стану й через значущу ролю його в українській историї було перенесено на всю вкраїнську націю (більше як "повтичне" назвище). Який соцйогентоним?
"Не слїд уподібнюватися москалям і викреслювати невдобну гисторию."
Так це по-моєму москальня любе проводити гичторичну тяглість на порожнім місці...
Харцизи пішли від бродників? Самі вигадали чи хто підказав?
1) "Ви вперто нехтуєте моїми словами чи лінуєтеся читати й мислити."
2) Ви тільки-но самі довели, шо з соцьониму, "через значущу ролю його в українській историї було перенесено на всю вкраїнську націю" і слово "козак" стало також позначати назву народу. Первісно – соцьоним, потім – і єтноним також.
3) Східні Бродники кочували приблизно на тих самих теренах, ймовірно, якась їхня частина і стала культурною основою для харцизів.
2) Ви все перекрутили. Я так и не побачив, де воно вживалося й "до того". Тим, що я написав у дужечках, Ви, звісно ж, знехтували... Українців називали й черкасами, й малоросами, й ким тільки не називали, але це все були вузьковживані назвища, які великого поширення ніколи не мали й українці себе твердо себе так не називали (не мали ці назвища за гентоними). Єдині гетноними вкраїнців суть русини (давніше) й українці (сучасне). Тому не пишіть дурні.
3) "Ймовірно".
Бабка надвоє ворожила. Мовознавство чи сторию це не обходить.
У будь-якому разі ще раз повторюю, що весь край називати на основі одного ойкониму це ідіотизм і тут більше нічого казати.
І коли хочете відповісти, то робіть це зразу, а не через півроку, бо мені вже набридло згадувати про що я з Вами сперечався колись там.
Карлотвір.
Шчо означає "карлотвір"?
Він так називає усі погані переклади (погані звісно у його макітрі).
"Звісно" – вставне слово.
Не погані переклади, а неможливі форми.
У чому замикається неможливість перекладу "Харцищина"?
Приблизно в тому ж, у чому й неможливість перекладів "знезабудуріддя", "знезабудурідство".
Ви можете конкретно сказати у чому?
Донбас – радянський новомов, скорочене "донецький басейн".
Басейн українською – водозбір, сточище басейн uk.wikipedia.org: Водозбірний басейн
Згоден. Це географічне поняття, а не адміністративна одиниця.
—
Навіщо калькувати москвинів? 🧐
Москвини носять штани й спідниці. Ми їх в цьому теж калькуємо? А як по Твоєму називати суто географічний терен з вираженою геологією, який лежить на декількох історичних землях України і на якому згодом розвинувся промисловий вузловий регіон? Донеччина? Невже околиці Маріюпіля це Донеччина? Адміністративно так, історично ні. Або місто Павлоград? Мене теж дратує, що ЗМІ, особливо західні, смакують поняттям Donbass, коли мова йде про московську агресію та окупацію на теренах Донецької та Луганської областей.
"Маріюпіля"?
Іван Кривий, це Харківський правопис.
За Харківським правописом "кінь" у родовому відмінку має форму "кіня"?
Абсолютно згоден. Це моя помилка. Хоча форму "Маріюпіля" зустрічав тут: https://old.library.kr.ua/elib/zina/1929/ZP249-19291030.pdf
та в "Маріюпільській газеті", хоча там теж така форма могла бути вжита помилково.
Від міста Юзівка (донецьк).
cwpy-na-dwnçé, cwpy-po-dwnçou
Tuoryeno pitomo do ponadyui zuati mésta u Eüroupé po xibou: "cyto na/po/u/pri/pwd ceimy", na pr.:
némeçsca mésta: Frankfurt am Main, Freiburg im Breisgau, Bergen auf Rügen, Kochel am See, Kirchheim unter Teck tocyto;
nizozeimsca mésta: Bergen op Zoom, Alphen aan den Rijn, Capelle aan den IJssel, Wijk bij Duurstede, Broek in Waterland, Berg aan de Maas, Egmond aan den Hoef tocyto;
praneçsca mésta: Aix-en-Provence, Vitry-sur-Seine, Aulnay-sous-Bois, Asnières-sur-Seine, Cherbourg-en-Cotentin, Champigny-sur-Marne, La Roche-sur-Yon tocyto;
cêxysca mésta: Ústí na Labem, Jablonec nad Nisou, Žďár nad Sázavou, Brandýs nad Labem, Kralupy nad Vltavou, Rožnov pod Radhoštěm, Dvůr Králové nad Labem, Klášterec nad Ohří, Rychnov nad Kněžnou tocyto;
slovacysca mésta: Vranov nad Topľou, Nové Mesto nad Váhom, Bánovce nad Bebravou, Moldava nad Bodvou, Krásno nad Kysucou, Brezová pod Bradlom tocyto;
ẽghelsca mésta: Ashton-under-Lyne, Richmond-upon-Thames, Kingston upon Hull, Weston-super-Mare, Newark-on-Trent, Henley-on-Thames tocyto;
(daunya) roussca mésta: Cœren-na-Prõté (Чьрнъ-на-Прѫтѣ), Dueren-na-Rxi (Дверенъ-на-Ръши), Trepwly-na-Dnépré (Треполь на Днепрѣ), Bélgorôd-na-Rpéné (Бѣлъгород на Рпенѣ), Vasiliœuf-na-Stougné (Василевъ на Стугнѣ), Na Desné Cernigwf (На Деснѣ Черниговъ), Põtively-na-Sémi (Путивль на Сѣми), Coursec-na-Touscoré (Курескъ на Тускорѣ), Corxyœuf-na-Sosné (Коршовъ на Соснѣ), Snéporôd-na-Soulé (на Сулѣ Снепород), Nicyén-na-Pyslé (на Пьслѣ Ничян), Xwtmuislyu-na-Uorsclé (на Воръсклѣ Хотмышль), Cœrnobuily-na-Pripẽti (на Припетѣ Чернобыль), Iuanwf-na-Mêtlicé (на Метлици Ивановъ), Stepan-na-Goruini (Степань на Горыни), Lõcesc Uelikuy na Stuiré (Луческъ Великыи на Стырѣ), Cremeneç-na-Iqué (на Иквѣ Кременець), Izbwrsco na récé Solonwy (на рѣцѣ Солонои Изборско), Uoluiny-na-Bougou (Волынь на Бугу), Pinsœc-na-Piné (Пинескъ на Пинѣ), Uorobeysœc-na-Stroumené (Воробѣескъ на Струменѣ), Gorodoc-na-Ceremoxyé (Городокъ на Черемошѣ), Xotény-na-Dnéstré (Хотѣнь на Днѣстрѣ), Némecyu-u-Gorax (Нѣмѣчь в горахъ);
béloroussca (daunya) mésta: Gorodeç-na-Nêmné (Городець на Немнѣ), Novui Trocui na Ezeré (новыи Трокы на езерѣ), Polotsœc na Düiné i na Poloté (Полтескъ на Двинѣ и на Полотѣ), Starodõb-na-Lané (Стародубъ на Ланѣ), Põstâ Rgyova na Uolgé (Пустаа Ржова на Волгѣ), Coporïa-na-Porogé (Копорья на Порозѣ);
crivicysca (daunya uẽtsca) mésta (daiõ rousscoiõ): Smolensœc-na-Dnépré (Смолнескъ на Днепрѣ), Eilno-na-Imé (Елно на Имѣ), Mestislau-na-Uexré (Мстиславъ на Вехрѣ), Novuy Gorodoc Wlgwf na ousty Pronyé (Новыи Городок Олговъ на усть Пронѣ), Pereẽslauely-na-Trõbegyé (Переяславль на Трубежѣ), Nwfgorodoc-na-Osetré (Новгородок на Осетрѣ), Mikitin-na-Plaué (на Плавѣ Микитинъ), Dõboc u uerx na Donou (въ верхъ Дону Дубокъ),
—
Мова йде не щодо міста, города, а щодо місцини
Tô nicy ne ménity.
Як промислово-землеписна назва годиться.
Ceomou ino yaco "promuislne"? Hen, slovo "banský" u imenax mést na Slovaçsciné: Banská Bystrica, Banská Štiavnica — œd <baňa> "mine; cœupy, copalisce".
Ну й що...? Донбас - це чисто економіко-географічна назва, в адміністративних одиниць й етнографічних регіонів суть свої назви. Нічого пхати вдне до другого. Як там на Словаччині мені нічого не каже.
як читається перше слово? ціпь, кіпь, чіпь, цопь, копь, чопь?
<як читається перше слово?>
A droughê e Vam yasno?
друге — на Дінці, по Дінцю, хоча так, теж під питанням
<друге — на Дінці, по Дінцю, хоча так, теж під питанням>
A ceomou puitaiete?
З ваших відповідей користі — 0
A iz toho cyto Ui cinite e quar. Cyto za ‹Донці, Донцю›? 🤦
що таке «квар»? те що ви пишете розуміє декілька людей (можливо). якщо напишете як за чинним правописом має читатись те що ви пропонуєте то я виправлю.
goroh.pp.ua: кварити
Відповім кирилицею, чень дійде кінець кінцем.
Уже сама Ваша формулація: «напишете як за чинним правописом має читатись» — є без товку.
Чинний правопис не дає віддати руську фонологию як належить.
На Ваш послідний коментарь у Толоці коло сього питання (про письмо), що "воно є, ді, й добре писати за чинним правописом, бо, мов, можемо писати 'по-різному' різни вимови різних говірок», не хотів їм уже й нич писати, бо то є сута бздура. Мова є не про "передачу колориту говірок", як Ви собі гадаєте.
Вимову говірок є вірно розуміти як місцеву вимову й загальних ( = не місцевих) слів. И письмо має могти забезпечити відбиття фонологиї так, аби відповідало фонетиці будь-якої говірки, а не для деяких більш-менш так, а для проку вже треба писати йначе.
И то є лише верх льодівця.
Пишучи ‹донця› з ‹о› Ви девкрайинизуєте руську (чи вкрайинську коли любо) мову, бо в пратварі корене *don- є *o що перед слабом *u ( = *‹ъ›) чи слабом *y ( = *‹ь›) підлежить ладженню (́ = те, що криво зовуть "ікавізмом"). Ладження *о є в руські мові постало в дву шибу: "південного" — з низкою голосок передньо-верхніх" та "північного" (т.зв. "києво-поліської" смуги говірок) — з низкою двогуків шибу [uo]. У ненаголошені складі двогук шибу [uo] в вимові часто слабіє в [ʷo], то би в [o] з ледь чутом [w]. Писання через ‹о› кирилиці не дає ни відрізнити такий [ʷo] від /o/ неладженого, ни відрізнити його від /ɔ/ з прасл. *u, ни дати могти читати те саме слово й з ладженням "південним". Писання же з ‹і› кирилиці (то би ‹дінця›), навпаки, не дає читати його з ладженням за "північним" шибом. И не'ма ту мови про місцеві колорити — то є загальне слово, й первости в тім шибі вимови або гиншім не може бути, а тому не може бути й письма лише під один вид читання/вимови. Иншами словами, незадовільно є як писання ‹Донця› так и ‹Дінця›. Звуки (різни!) в первім складі сього слова суть: [y], [ʉ], [ʏ], [iʷ], [ɥ͡i], [ʷɵ], [ʷɞ], [ʷo], [ʷɶ], [ʷʏ] — таких звуків не передає ни ‹о› ни ‹і› кирилиці. А Ви ми ту баєте про те, що "я Вам маю пояснити, як читається за чинним правописом а Ви виправите". Що Ви там, до дідька, хочете "правити"? Хіба кварити.
З вікі: Рýська мóва — самоназва мови русинів (предків українців та білорусів) з XII—XVII століття. Я ж не проти що ви черпаєте слова з руської, але руською вже не говорять 400 років і зараз в Україні говорять українською, тому такі переклади мають бути пристосовані до чинного правопису.
Маємо обрати якийсь варіант Донець чи Дінець, хоча оскільки ми вже 30 років прожили з варіантом Донецьк, то з О звучить правильніше.
З точки зору руської мови — так, це виглядає як збіднення і помилка, з точки зору української мови — це еволюція.
КВА́РИТИ — «чіпати і псувати», дякую, не знав такого слова, його немає у СУМі.
Уявіть собі — людина заходить на Словотвір, читає переклади, і натрапляє на «cwpy-na-dwnçé». Чинні правила транслітерації не мають C і W, а також ç та é, але приблизно звичайна людина прочитає це як «КВПИ-НА-ДВНЦЕ», словом, якась абрака-дабра. Незрозумівши написаного людина швидше за все подумає що тут якась дурня і буде мати негативну емоцію щодо Словотвору. Щоб такого не було — всі переклади мають бути кирилицею.
Тому, якщо є декілька вимов — можна додавати декілька, через кому. Ті, які не вмістились — додавати в описі після слова «або ...». Ми пізніше зробимо можливість голосувати за окремі підваріанти перекладу.
Не хочу влазити в чужу розмову, але це гадаю важливо. Я сам вживаю "українська мова", але соромитися прикметника "руський" не потрібно. Маємо право на те слово. Ше до недавно, десь до початку 20-го століття, на заході сучасної Вкраїни дуже було поширене "руський" та "русин" як самоназва вкраїнського та вкраїнців. Це лише пізніше, через дуже багато причин, така самоназва витіснилася з широкого вжитку.
З західно-вкраїнського словника Желехівського (1886 р.):
- руський (руский) — russinisch (руський), ruthenisch (рутенський), kleinrussisch (малоруський), ukrainisch (український) — всі німецькі слова синоніми до "український";
- русин (руснак, русняк) — Ruthene (рутен), Klein- (мало-), Süd (підвенний) Russe (русин).
https://archive.org/details/malorusko-nimetskyj/tom-2/page/844/mode/1up
Зі словника Грінченка (1907 р.):
- руський — 1) Въ Галиціи и Буковинѣ: малорусскій, украинскій;
- русин — Русинъ, малороссъ;
- руснак, русняк = русин.
Зі словника Уманця та Спілки (1893–1898 р.):
- малороссійскій, малору́сскій — український, вкраїнський, українсько-ру́ський, ру́ський (Гал. від сл. ру́син) малору́ський, русна́цький (Буковина).
- малороссія́нинъ, малороссъ, ка — українець, українка, ру́син, -ка (Гал.), русна́к (на Буковинї).
Луком,
прошу Вас, не мудруйте в річех у яких не тямите.
Одна річ є ‹о› в тварі ‹донецьк›, де *о є перед сильном *y ( = *‹ь›), де ладження не має бути, гинша є річ твари з ‹-нц-› (-нця, -нцю, -нцем ...), де прасл. *о є перед слабом *y ( = *‹ь› — у ‹-ньц-›) и підлежить ладженню. У тварі з ‹-нець›, де ‹е› є "силен" *y (*‹ь) нема причини для твару ‹дІнець› — з ладженням, з ‹і› (хоча й може бути через морфологичне водностайнення). Тому порівняння тих тварів и відповідни висновки суть без тла.
То моє письмо латиницею сторонню людину йме журити, а ‹шукімната› чи ‹сонцесхідщина› всіляка чи ‹цежук› — кирилицею — буде їй OK. Ну вже.
‹Ми пізніше зробимо можливість голосувати за окремі підваріанти перекладу.›
🤦 Опять дурню верзете. То Ви хочете би бовдури без поняття про мову свої крайини голосували яка вимова є ліпша? Ви просто не тямите про що говорите. Чого ще чекати з ‹шукімнатою›.
Так, такий задум Словотвору — щоб, як ви кажете «бовдури», а насправді звичайні люди додавали та вибирали переклади, які їм подобаються. Таким чином люди призвичаюються що можна не тільки калькувати, а й самим творити на основі коренів нашої потужної мови. І це може робити кожен, не тільки професура.
Можливо не усі додані варіанти ідеальні, але нехай вони будуть. Шукімната має аж 1 голос, не знаю чому ви так вʼїлись щодо цього перекладу. Скільки людей — стільки думок. Я, наприклад, вважаю що воно має право на життя. Принаймі людина може легко прочитати та вимовити це слово.
@Anton Bliznyuk тут ніхто і не казав соромитись прикметника «руський», мова про те що кінцеві переклади мають бути не праіндоєвропейською, скіфською, трипільською чи руською, а українською.
<Stepan-na-Goruini>
Pravilno:
‹Stephanyu-na-Goruini›, /stɛˈpɑɲ/, ne /stɛˈpɑn/, ôd *Stephan- + *-yos "ciy" (*Stephanyu gòrôd "gòrôd Stephana"); rœuno hi ‹Yaroslauely/Yaroslauly› ← *Yaroslau-+-yos "Yaroslavœuv [gòrôd], ne ‹Yaroslau›.
Разом з Луганщиною
Треба назавжди викорінити москвинську семантику, москвинські змісти/змисли.
-
Східна Вкраїна є геть ширша тяма, не тільки землі сучасних Донеччини й Луганщини.
Східної України не існує. Є лише схід України.
Східня Вкраїна = схід України.
Данило, +
Данило, —
Про кличний відмінок знаєте?
За назвою річки Дін.
Без "Дінеччина"
Це з адміністративного поділу УНР? Чи це інша назва Донецької області?
Нї, Донеччиною тодї була Торшина (Тор=Словянськ),тобто Слободшина а саме Донбас був Половеччиною
Від назви рїчки Калъкъ (кальміус).
-
За назвою административного краю часів УНР.
Дідько, ні.
—
Це різні місцини
Слобожанщина – неправильно, бо катойконими в топонимах опускаються. Мало б бути Слобідщина.
Лишень північна частина Кам'янобрідщини (Луганщини) відноситься до Слобожанщини.
Донбас - це економічний регіон. Не думаю, що слід рівняти його до етнографічного, краще дати зрозуміти людям, що є справді етнографічні краї, як-от Слобожанщина та Дінщина, до яких можна віднести "Донбас".
Маєш рацію. Донецький вугільний басейн, як економічно-промисловий регіон лежить на декількох історичних землях і на території трьох областей України.
Досить послуговуватись москвинською семантикою.
Правильно – Донеччина, Луганщина, а також Східна Україна.
Донбас - москвинська семантика.
А басейн - узагалі черпане слово.
Ярославе Мудров, Донецький вугільний басейн – це поняття з галузі промисловості, економіки, геології. І це семантика не москвинська.
До чого тут Донецький вугільний басейн? Ви ще розкажіть про "народ Донбасса". Оце якраз і є москвинська семантика
До того, що Донбас і Донецький вугільний басейн це суть тотожні поняття.
Якщо мова йде про економічний регіон, то якось ще можна погодитись, але сьогодні цей термін використовується для визначення політичного регіону/місцини. Чи ви цього не можете усвідомити? Це москвинські наративи, семантика.
>але сьогодні цей термін використовується для визначення політичного регіону/місцини
>Це москвинські наративи, семантика.
Ярослав з Мудровим щось знову не поділили...
Цікаво, у назвах "Донецька Народна Республіка" та "Луганська Народна Республіка" йдеться про яку народність? Донбасяни? А їх мова — російське донбасо?