Від імені засновника Джона Юза
Назви всіх міст в українькій мові - ніякого роду (див. І.Огієнка, С.Смеречинького) Донецьке ніколи не мало титулу города. Тому Юзове, Донецьке або ин.
Звідки ж тоді такі назви українських міст, як Київ, Львів, Проскурів, Оріхів тощо?
Київ, Львів, Проскурів та ин. - мають чин города, тому назва чоловічого роду. Город - чимала осада, де була фортеця або замок, що мала право саморяду (Маґдебурзке право). У Сковороди "всякому городу нрав і права"
У Оріхові, Чугуєві та Богодухові ніколи не було ні фортеці, ні замку, але вони мають назву чоловічого роду. У Жовкві є замок, але вона має назву жіночого роду. Також є таке село як Шаргород, у якому ніколи не було жодних замків. Також ще раз нагадаю, що у теперішні часи отримання Маґдебурзького права не є обов'язковою умовою для містечка чи села, щоб стати повноцінним містом. Усе залежить від кількості населення
1585 року Ян Замойський (1545—1605), який на той час володів цими землями, одержав від короля грамоту на спорудження замку — все володіння і фортеця дістали назву Шаргород. 26 січня 1588 року Шаргород дістав магдебурзьке право,
Селитьба, слобода, станція та ин. жіночого роду - Юзівська, звідси - Юзівка, місто - має бути ніякого роду. Назви міст: Горлівка, Макіївка, Костянтинівка, Авдіївка та ин. не відповідають їх чину міста.
Бо річка Дон, перекладється як Дін
Від руської назви ріки Кальміус - Калъкъ
Донецьке ніколи не мало ознаки города: Маґдебурзьке право, фортеця, замок та ин. Назву Калгород можна присвоїти тільки городу
У наш час місту не потрібне Маґдебурзьке право чи щось ще
Є якась суттєва різниця між містом і городом?
ЛІТОПИС РУСЬКИЙ за 1290 рік:
- Коли ж Болеслав прийшов із братами своїми [до Кракова], то в’їхав він у місто, а в город не можна було в’їхати ратникам, бо кріпко боронилися [німці] із нього пороками і самострілами,— тим-то й не можна було піти приступом до нього, і стали вони довкола города, поїдаючи села.
Та ще:
- І коли [Болеслав] одного разу поїхав добувати покорм подалі од города, то міщани не билися за Болеслава з городянами [залоги Індріха], а казали: «Хто сяде княжити в Кракові — той наш князь». От тут і город і місто
+, назва Юзівка постала за допомогою суф. -к(а) в релят. функції від прикм. основи ергоніма Юзівський завод, що стосувався створеного до заснування поселення промислового підприємства, власником якого був англієць Джон Юз;
або ж назва творена за допомогою суф. -івк(а) в
релят.-посес. функції від прізвища власника промислового підприємства Джона Юза.
Назва "Юзівка" геть органично й логично продовжує морфологичну й мотиваційну традицію ойконимиї відповідного краю; порівняйте назвища Авдіївка, Макіївка тощо.