Існує багато теорій щодо походження назви. 2 найпоширеніші теорії:
1) від рус. город - місто
2) від рус. городить - огороджувати
Приклади в інших мовах
Місто має чимало назв у слов'янських і балтійських мовах. Нижче наведено лише ті назви, що використовуються нині:
біл. Гóрадня / Гродна / Гарóдня
пол. Grodno
рос. Гродно
лит. Gar̃dinas
Це навдак щире руське назвище.
1) Вільнюс білоруською називається Вільня, по-нашому ж він колись називався Вільно.
2) Давніше назвище цього города - Городенъ. Достеменно так закінчувалось назвище Дубенъ волинського города, що тепер називається Дубно (не "Дубня").
3) На Волині є село Городне (Городне) (давніше Городно) - либонь із назвищем такого самого роду.
Є, щоправда, в нас і Городня в Чернігівський області. Та говірки в тій околиці не руські, а білоруські. Тож і назвище либонь теж білоруське.
Тож, на мою думку, Гродно по-нашому має називаться Городне чи Городно.
"-"Є, щоправда, в нас і Городня в Чернігівський області.""
І навіщо Ви навели ці мої слова?
"-"Руські говірки в Білорусі обмежуються Берестейською областю."? Та й Риттих, Кубійович и ще ряд дослідників и діячів з Вами не згодилися би"
Просвітіть мене.
Та й Ви самі собі перечите: "Руські говірки в Білорусі обмежуються Берестейською областю."
А на карті Карського "трохи" більший простір указаний...
Справа в тому, що "білоруська мова" дуже схожа на поліські говори вкраїнської мови, тому й тяжко зрозуміти де проходе та границя (й чи є вона взагалі) межи згаданими мовами. Відповідно виникає різниця між дослідженнями.
+
Це навдак щире руське назвище.
1) Вільнюс білоруською називається Вільня, по-нашому ж він колись називався Вільно.
2) Давніше назвище цього города - Городенъ. Достеменно так закінчувалось назвище Дубенъ волинського города, що тепер називається Дубно (не "Дубня").
3) На Волині є село Городне (Городне) (давніше Городно) - либонь із назвищем такого самого роду.
Є, щоправда, в нас і Городня в Чернігівський області. Та говірки в тій околиці не руські, а білоруські. Тож і назвище либонь теж білоруське.
Тож, на мою думку, Гродно по-нашому має називаться Городне чи Городно.
Руські там говірки.
Руські говірки в Білорусі обмежуються Берестейською областю.
-"Є, щоправда, в нас і Городня в Чернігівський області."
-"Руські говірки в Білорусі обмежуються Берестейською областю."?
Та й Риттих, Кубійович и ще ряд дослідників и діячів з Вами не згодилися би.
"-"Є, щоправда, в нас і Городня в Чернігівський області.""
І навіщо Ви навели ці мої слова?
"-"Руські говірки в Білорусі обмежуються Берестейською областю."? Та й Риттих, Кубійович и ще ряд дослідників и діячів з Вами не згодилися би"
Просвітіть мене.
Чернігівська область це Білорусь? Щось новеньке.
Я такого не згадував. Читайте уважно. Бо я писав: "Та говірки в тій околиці не руські, а білоруські".
Пишете:
"Є, щоправда, в нас і Городня в ЧЕРНІГІВСЬКІЙ області. Та говірки в тій околиці НЕ РУСЬКІ, а білоруські."
Пишу: "РУСЬКІ там говірки."
Пишете: "Руські говірки в БІЛОРУСІ обмежуються Берестейською областю."
Пишу: "Чернігівська область це Білорусь? Щось новеньке."
Пишете: "Я такого не згадував."
Тож прочитайте дбайливенько ще раз бесіду.
Тепер ясно. Неправда Ваша. Не руські там говірки, а литовські. Про це свідчить карта Карського (https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/29/Belarusians_1903.jpg/2880px-Belarusians_1903.jpg), а ще говірку можна почуть отут:
• https://youtu.be/EBZcKyJzGxE;
• https://youtu.be/pnZ59JwXWac.
Таки правда моя. Ви не потрудилися глянути карту Риттиха (https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/0/0f/Ethnic_Map_of_European_Russia_by_Aleksandr_Rittich-1875.jpg).
Також наводжу карту вкраїнських говорів Костянтина Михальчука й Павла Чубинського, 1871 р.(https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/2/28/Мапа_української_мови_1871.jpg).
Та й Ви самі собі перечите: "Руські говірки в Білорусі обмежуються Берестейською областю."
А на карті Карського "трохи" більший простір указаний...
Справа в тому, що "білоруська мова" дуже схожа на поліські говори вкраїнської мови, тому й тяжко зрозуміти де проходе та границя (й чи є вона взагалі) межи згаданими мовами. Відповідно виникає різниця між дослідженнями.