https://slovotvir.org.ua/words/obtsenky
https://slovotvir.org.ua/words/mur
https://slovotvir.org.ua/words/dakh
https://slovotvir.org.ua/words/rynva
https://slovotvir.org.ua/words/krab (при тім, що цей же користувач із иншої вобліківки додав слово https://slovotvir.org.ua/words/skuns , що, скажу в термінологічному полі цього користувача, є “явний екзотизм”, на відміну від 🦀; якесь неприховане лукавство виходить (не вперше))
Лихо, з ким же доводиться мати діло…
Скажу те саме, що й про Ваше неуцьке бездумне натягування “правил” чергування на всі слова без знання засад письма, бо й причина одна: схильність до простецького, лінійного “мислення”, рівняння речей під одну мірку, бачення їх тільки одповідно до Вашого, вибачте, обмеженого погляду, вигадування до всього всеохопних кривправил і натягування їх на все.
Порівняймо слова “лев”, “скунс” і, наприклад, “носоріг”.
Носоріг. “калька нім. Nashorn «тс.», утвореного з Nase «ніс» і Horn «ріг», яке у свою чергу є калькою лат. rhīnoceros ‹ гр. ῥινοκέρως «тс.» (гр. ῥίς, род. в. ῥῑνός «ніс», κέρας «ріг»);” https://goroh.pp.ua/Етимологія/носоріг
Отже, тут можна зробити те, що дуже любить ККК (чому він, власне, і ККК): скалькувати. І це буде прийнятне калькування. Це по-перше. По-друге: ріг на носі можна назвати прикметною впізнаваною, загальновідомою, винятковою, я б сказав, ознакою.
“Скунс”. По-перше, я й не стверджую, що “скунс”, як і деякі інші слова, обов’язково можна й треба перекладати. Здається, тоді я дібрав, як мені здається, влучний переклад, ба й коротший на букву за слово, тому й додав слово. По-друге, пор. лат. mephit — «неприємний запах» https://uk.wikipedia.org/wiki/Скунс. По-третє, неприємний запах – це, знову ж, відома прикметна ознака скунса.
“Лев”. По-перше, хтозна-скільки тисячоліть слово в мовах значить “лев”, тобто нема чого й ізкалькувати. По-друге, “лев”, як мені здається, вживається значно ширше, ніж “скунс” і “носоріг”. Лев – один із відомих і здавна поширених символів (влади, величі, хоробрості), вже має глибокий і широкий звичай вжитку. “Скунс” же в переносному значенні, образно вживається хіба коли йдеться про смердючість, отже, переклад за цією ознакою ніяк не завадить образному значенню. По-третє, як я вважаю, лев не має такої видатної ознаки, за якою можна було би так здогадатися, що мова саме про цього звіра, як скунс і носоріг.
Лукавите, нехтуючи мої слова там (або просто не розумієте їх): “У нас леви водяться? Ні. Отже, чуже явище.Є якесь слово-одповідник? Ні.Навіщо щось вигадувати? Коротке звичне єдине слово на чуже явище”.
Я вважаю, і я про це, здається, це вже казав (хоча тим, хто тямить і може розуміти, це очевидно), що всі слова слід розглядати окремо.
Так, я вважаю, що загалом екзотизми (слова, що прийшли з інших мов, які позначають явища, яких немає/не було в Україні, тобто в нашому мовному середовищі; часто ці слова походять із мов, у мовному середовищі яких було те, що такі слова позначають) загалом перекладати не слід; але можуть бути винятки, наприклад, якщо одповідник уже виник або можна підібрати новий, наприклад, за винятковою прикметною ознакою, зокрема скалькувати влучно: носоріг, скунс – тхун, вомбат – кубосер. Я, на щастя, вчасно згадав, що тут немало користувачів не розуміють жартів, та й узагалі не можуть нічого зрозуміти, тому наголошую: останнє – це ГЛУМ.
Зверніть увагу на мої слова там: я проти перекладу слова не тільки через те, що це екзотизм, а й через короткість слова й одсутніть засвідчених одповідників. Тут же я додав звичай ужитку, символічне значення
