Припускаю, що слова “загальноприйнятний” та “загальнозрозумілий” скальковано з московської, як “загальногромадянський” (мало бути “усеприйнятний” та “усезрозумілий”).
Bez ogleadou na esce yacui môgylivui vuirazui, use- znacity “totally without any exception”, oli zagalno- “commonly, generally, in generally; most, mostly”.
Іще й тут прошу: добродію Єлисію, будь ласка, пишіть архинедосконалою кирилицею. Ваше письмо ну дуже тяжко читати. Мова існує для того, щоб ми передавали думки, знання, розуміли одне одного, чи не так?
Від Желехівки до Вашого письма, яке тяжко читати
Ne Vam ouge.
Від Желехівки до Вашого письма, яке тяжко читати
Ne Vam ouge.
Вибачте, але мені здається, що мені таки краще знати, тяжко мені читати Ваше письмо чи ні. А мені треба відчутно (інколи – набагато) більше часу й зусиль, щоб прочитати Ваше письмо. По-друге, я кажу не тільки за себе.
Мова існує для того, щоб ми передавали думки, знання, розуміли одне одного, чи не так?
Тобто Ви не згодні?
https://slovotvir.org.ua/words/inertnyi#t83689
Будь ласка, пишіть чинним українським письмом!Борони Боже, шоби хтось написав “ї” замість “і”. У бідних українців мозок поплавиться від такої дивини.
Pœdmetovitœsty œdcruito.
Йакшьо йа писати му йакимась іньшим песьмом? блезьким да ліцтандартноґо! мине теш усьі зрозумьийуть. Але
Вибачте, але мені здається, що мені таки краще знати, тяжко мені читати Ваше письмо чи ні. А мені треба відчутно (інколи – набагато) більше часу й зусиль, щоб прочитати Ваше письмо.
Œdpovédaiete, otge ròzouméiete. I ne bõdyte tac tuerd na sebe. Hen, daunéixye cei teagyxye ròzbiraste, a nuiné do godinui i œdpovéste.
По-друге, я кажу не тільки за себе.
Nou, a sléd bui.
Мова існує для того, щоб ми передавали думки, знання, розуміли одне одного, чи не так?
I? U ceimy e zavada?
Ci vsi ljudy (ja tak hadaju) majuť profesijni znannja , koly vony pyšuť , to vykorystovujuť veś svij bahaž znań i cja dyskusija vidbuvajeťsja miž nymy , jakşo my j xočymo zrozumity jix to potribno dovčytysja . Jakşo vže nerozumijete şo napysano poprosiť pojasnyty ,ljudy v nas ne skotyna , poprosyš dopomožuť krytykujuči jix vy pozoryte perš za vse sebe .
P.S. fanat perechodu do latynyci , čerezvyčajno bahato pljusiv .Lehše nam bude včity čuži movy, tak i Jevropejciv ne bude ljakaty čumna kyrylycja (jaku stvoryly hreky). I najholovniše şo moskovytiv ni my jix ne zrozumijemo , tak şo vony na nas nezmožuť vže nasidaty v takyx velyčeznyx maštabax.
Ci vsi ljudy (ja tak hadaju) majuť profesijni znannja , koly vony pyšuť , to vykorystovujuť veś svij bahaž znań i cja dyskusija vidbuvajeťsja miž nymy , jakşo my j xočymo zrozumity jix to potribno dovčytysja . Jakşo vže nerozumijete şo napysano poprosiť pojasnyty ,ljudy v nas ne skotyna , poprosyš dopomožuť krytykujuči jix vy pozoryte perš za vse sebe .
P.S. fanat perechodu do latynyci , čerezvyčajno bahato pljusiv .Lehše nam bude včity čuži movy, tak i Jevropejciv ne bude ljakaty čumna kyrylycja (jaku stvoryly hreky). I najholovniše şo moskovytiv ni my jix ne zrozumijemo , tak şo vony na nas nezmožuť vže nasidaty v takyx velyčeznyx maštabax.
На зло московитам від своїх букв відмовлятися це звісно сильно. Ну це вже не кажучи про свою історію всю
Do reçi, u mene takož ýe rewolütsiýna propozytsiýa. A stop, može nawit’ “ä”, a ne “ýe”. Ne sut’. Koroçe, turkmens’ka abetka maýe prosto wse neobhidne dlýa şçastýa latynizatoriw, nawit’ “ž” (“žuk”, “žurba”, ýakşço ýa zwisno prawyl’no pamýataü), a şçe ý “şç” (prosto i ýasno, zawždy z tsym muçat’sýa; “şçastýa”, “şçuka”). Na žal’, nema “ýa”, “’” çy “ts”, ale ä “ö”. A “ý” ýaka harna! Možemo nawit’ ň kudys’ prytulyty
На зло московитам від своїх букв відмовлятися це звісно сильно. Ну це вже не кажучи про свою історію всю
Цю кирилицю видумали греки ,Мова не міняється , всі права та норми зберігаються , лише абетка трохи видозмінюється . Є багато мов , які переходили з одного варіанта абетки на другий : Чехія, Молдова, Азербайджан, Узбекистан,
Туркменістан , Словаччина, Туреччина також перейшла з арабиці до латиниці . Свої варіанти латиниці мають Грузія, Білорусь, Хорватія.
Казахстан також планує перейти на латиницю . Чи це змінює їх мову ?
Do reçi, u mene takož ýe rewolütsiýna propozytsiýa. A stop, može nawit’ “ä”, a ne “ýe”. Ne sut’. Koroçe, turkmens’ka abetka maýe prosto wse neobhidne dlýa şçastýa latynizatoriw, nawit’ “ž” (“žuk”, “žurba”, ýakşço ýa zwisno prawyl’no pamýataü), a şçe ý “şç” (prosto i ýasno, zawždy z tsym muçat’sýa; “şçastýa”, “şçuka”). Na žal’, nema “ýa”, “’” çy “ts”, ale ä “ö”. A “ý” ýaka harna! Možemo nawit’ ň kudys’ prytulyty
Так тут йдеться про вади чинного письма, а не про те, щоб просто букви змінити, який у цьому товк? Напр. ўпровадити букву ‘ў’ чи писати ‘ї’ по приголосній щоб напр. розділити *лік та *лїк.
Припускаю, що слова “загальноприйнятний” та “загальнозрозумілий” скальковано з московської, як “загальногромадянський” (мало бути “усеприйнятний” та “усезрозумілий”).
Bez ogleadou na esce yacui môgylivui vuirazui, use- znacity “totally without any exception”, oli zagalno- “commonly, generally, in generally; most, mostly”.
Не тільки, бо нав’язане совітами “загальногромадянський” відподає питомому “усегромадський”:
https://maysterni.com/p1.htm#part_1
Латиниця негарна, негнучка та громіздка. І то негарна об’єктивно. Цілковито проти переходу.
Чому не гарна , чи вам подобаються як пишуться ці палки и,ш,щ,м,п,т?
Якщо не гарна чому ж все більше мов переходять на латиньку , навіть посовкові Узбекистан , Азербайджан,Казахстан , Молдова ?
Не гнучка в якому розумінні ?
На зло московитам від своїх букв відмовлятися це звісно сильно. Ну це вже не кажучи про свою історію всю
Цю кирилицю видумали греки ,Мова не міняється , всі права та норми зберігаються , лише абетка трохи видозмінюється . Є багато мов , які переходили з одного варіанта абетки на другий : Чехія, Молдова, Азербайджан, Узбекистан,
Туркменістан , Словаччина, Туреччина також перейшла з арабиці до латиниці . Свої варіанти латиниці мають Грузія, Білорусь, Хорватія.
Казахстан також планує перейти на латиницю . Чи це змінює їх мову ?
Туркменістану кирилиця і менш зручна (має непотрібні букви, не має потрібних), і в цілому ні до чого. На відміну від нас
Про всі інші аргументи я теж маю думки, але оце от на зло їм найтупіший, це ще всі свої слова повикидати треба і супер буде
Do reçi, u mene takož ýe rewolütsiýna propozytsiýa. A stop, može nawit’ “ä”, a ne “ýe”. Ne sut’. Koroçe, turkmens’ka abetka maýe prosto wse neobhidne dlýa şçastýa latynizatoriw, nawit’ “ž” (“žuk”, “žurba”, ýakşço ýa zwisno prawyl’no pamýataü), a şçe ý “şç” (prosto i ýasno, zawždy z tsym muçat’sýa; “şçastýa”, “şçuka”). Na žal’, nema “ýa”, “’” çy “ts”, ale ä “ö”. A “ý” ýaka harna! Možemo nawit’ ň kudys’ prytulyty
Так тут йдеться про вади чинного письма, а не про те, щоб просто букви змінити, який у цьому товк? Напр. ўпровадити букву ‘ў’ чи писати ‘ї’ по приголосній щоб напр. розділити *лік та *лїк.
Це більше на слова Аборигена. Ну а в אלישע פרוש інакша проблема звісно, де зовсім нічого спростити не можна (ну і з якогось дива в латиниці більше можливостей для нас; все одно ж кілька букв не на місці). Дрібні правила можна обдумувати, але подавати ними переклади, я вважаю, справді небагато смислу
Латиниця негарна, негнучка та громіздка. І то негарна об’єктивно. Цілковито проти переходу.
Це питання друку. Грецьку абетку теж можна звести до твердих очерків (і вийде латиниця чи кирилиця).
Припускаю, що слова “загальноприйнятний” та “загальнозрозумілий” скальковано з московської, як “загальногромадянський” (мало бути “усеприйнятний” та “усезрозумілий”).
Bez ogleadou na esce yacui môgylivui vuirazui, use- znacity “totally without any exception”, oli zagalno- “commonly, generally, in generally; most, mostly”.
Не тільки, бо нав’язане совітами “загальногромадянський” відподає питомому “усегромадський”:
https://maysterni.com/p1.htm#part_1
Ne teamiõ ic ceomou iz pisanoho mnoiõ e œdnesti Vasye ‘ne tœulycui’.
Yaco Vui mogete znati ci usegromadscuy pitomo e? Ci zagalnogromadeanscuy ci usegromadscuy, obé slové mogõ uinicnõti ino cnigyno.
I coli dbaiete o pitomosti ta cyto pèreclad bui ne boul cerpan, to ceomou stanete na zagalno- : use-? Sciro, ya béx ne znau cyto tô za slovo e veatscoiõ (ta i oucrayinscoiõ béx osobisto ni iz zagalnogromadeanscuy ni iz usegromadscuy nicda ne coristau), ta trébouauxi pèreclasti zagalno-+gromadeanscuy na veatscõ → обще-гражданский i googlix naxeódxi cyto sõméstyeinïa slova общегражданский sõty gòlôuno is slovami паспорт́— naiceastéixye gleadanoe sõméstyeinïe u Googlé, pac обычай, право, удержание, кодекс ta in., a u rœuznuix móuvax e u cògynœmy iz tuix sõméstyeiny veatscoe общегражданский pèredano rœuzno. Na pr., xotya uiraz general civil postóyity u eaghelscé, tô e ordinary ci regular passport a ne ‘general civil passport’. Rœuno gy i nizozeimscoiõ, postóyity uiraz algemeen civiel (œdpovédaiõtyi veatscuim slovam “общий” ta “гражданский”), ta общегражданский паспорт e regulierpaspoort ci gewoon paspoort a ne ‘het algemene civiele paspoort’.
Uirazui po dobé veatscomou общегражданский znaiõty i inxyui móuvui, na pr.: eaghelscoiõ general civil, nizozeimscoiõ algemeen civiel, leadscoiõ ogólny cywilny, ta ne usiõdui sõty u tuix móuvax si vuirazi tam cde veatscoiõ e общегражданский. To védau buimy ceomou coli tac dbaiete o pitomosti stali’ste lixye pri ‘isprauleinïé’ zagalno- na use-. Se tuority urazyenïe ni bui Vui’ste goden vidéti cerpan pèreclad ino tam cde znaiete odinacovo tuoryeno slovo u veatscé, ale ‘isprauiaiõtyi’ ’ho lixye troxui ménite tô samo veatsco slovo, darma ci u pèunax sõméstyeinïax rousscoiõ bui tô moglo bouti hety inxye slovo a ne use + gromada.
в латиниці більше можливостей для нас
?
все одно ж кілька букв не на місці.
?
Латиниця негарна, негнучка та громіздка. І то негарна об’єктивно. Цілковито проти переходу.
Залежить від самої латинки.Літери в ній менші, для дизайнерів зручніші; і вона гнучкіша, нею зручніше передавати різні фонеми.Але, звісно, інколи можна її так перенагромадити, що очі кривавими стають
Œdpovédaiete, otge ròzouméiete.
ЗДЕБІЛЬШОГО розумію, І яким чином це заперечує те, що мені тяжко дається це розуміння?
По-друге, я кажу не тільки за себе.
Nou, a sléd bui.
Хіба ж я один це писав, що тяжко?
Дуже багато перекладів все ще написані не чинною українською абеткою, їх треба виправити або видалити
Наприклад
https://slovotvir.org.ua/words/artyst#t35752
https://slovotvir.org.ua/words/efekt#t31744
https://slovotvir.org.ua/words/pliazh#t32170
https://slovotvir.org.ua/words/fioletovyi#t45336
https://slovotvir.org.ua/words/kreslyty#t34710
https://slovotvir.org.ua/words/syhara#t32770
З ними ж схоже боролися, чому деякі вціліли?